Озонотерапія в дерматології та естетичній медицині
Застосування медичного озону у клінічній практиці
Немедикаментозні способи лікування в сучасній медицині та косметології знижують ризик алергічних реакцій і важких захворювань завдяки відсутності побічних ефектів, які може спричинити застосування медикаментозних методів терапії.
Озонокисневі суміші використовуються для розв’язання актуальних проблем лікування багатьох захворювань у стоматології, акушерстві та гінекології, терапії, хірургії, дерматовенерології, косметології. У деяких випадках озонотерапія перевершує можливості багатьох лікарських методик, а її технічно просте й різноманітне застосування економічно вигідніше за інші методи.
Серед немедикаментозних методів озонотерапія є універсальним і системним способом лікування дерматологічних захворювань шкіри, а також естетичних проблем, вирізняється простотою застосування та гарною переносимістю пацієнтами.
Властивості озону
Озон – відомий антисептик, серед його біологічних ефектів перше місце посідає бактеріо- і віруліцидний ефект озону. При цьому він не подразнює і не руйнує покривні тканини людини. Безпосередньою причиною загибелі бактерій під впливом озону є локальні ушкодження плазматичної мембрани, що призводять до втрати життєздатності бактеріальних клітин і/або їх здатності до розмноження.
За даними мікробіологічних досліджень, озон знищує всі відомі види грампозитивних і грамнегативних бактерій, інактивує вірус як екстракорпорально (позаклітинно), так і всередині клітин.
Впливаючи на клітинні мембрани, озон регулює баланс рівня продуктів перекисного окиснення ліпідів, що призводить до нормалізації функціонування кровоносної та антиоксидантної систем організму людини – це ще один з біологічних ефектів системної дії озонотерапії. У відповідь на введення речовини в тканинах і органах підвищується активність антиоксидантних ферментів, що у великій кількості містяться в печінці, еритроцитах, серцевому м’язі й інших тканинах.
Протизапальний ефект – озон здатний окиснювати сполуки, що містять арахідонову кислоту і синтезовані з неї біологічні речовини, які беруть участь у розвитку й підтримці запального процесу. Крім того, застосування озону призводить до зменшення ступеню тканинної гіпоксії й відновленню метаболічних процесів в уражених тканинах у місці запалення, а також нормалізуванню електролітного балансу та рН.
При багатьох патологічних станах і за наявності запальних процесів досить вираженим є знеболювальний ефект озону. Біль минає при відновленні балансу між рівнем антиоксидантної системи захисту і вмістом токсичних молекулярних продуктів.
Дезінтоксикаційний ефект озону проявляється поліпшенням процесів, що відбуваються в гепатоцитах, а також посиленням фільтрації в нирках. Зменшується ступінь дистрофічних змін у цих тканинах, покращується функції печінки, зокрема антитоксична.
Імуномодулюючі властивості проявляються при зовнішньому застосуванні: озон підвищує неспецифічну систему захисту організму, посилюючи синтез цитокінів (інтерферонів, інтерлейкінів і тумор-некротизуючого фактора), активізує фагоцитоз та клітинний імунітет.
Під впливом озону клітинні мембрани стають пухкішими, що полегшує надходження ліків у клітини. Завдяки цьому озон посилює дію інших лікарських препаратів.
Озонотерапія в дерматокосметології
Показання
- Сверблячі дерматози: нейродерміт, екзема, кропив’янка тощо
- Піодермії
- Червоний плаский лишай, псоріаз
- Грибкові захворювання: оніхомікози, мікози гладкої шкіри, висівкоподібний лишай, мікроспорія, трихофітія, кандидоз
- Вірусні захворювання: герпетичні ураження шкіри і слизових оболонок, гострокінцеві кондиломи, бородавки
- Виразкові ураження шкіри різної етіології (трофічні виразки, виразкові форми ангіїтів шкіри тощо)
- Алопеція різного ступеня вираженості
- У комплексному лікуванні венеричних захворювань як імуномодулюючий засіб
- Склеродермії
- Целюліт, стриї, рубці
- Старіюча шкіра, зморшки
- Корекція контуру обличчя (усунення подвійного підборіддя)
Протипоказання
- Ранній період після різних, у тому числі внутрішніх, кровотеч
- Геморагічний або змішаний інсульт
- Будь-які розлади згортальності крові
- Гіпертиреоз
- Схильність до судом
- Гостра алкогольна інтоксикація
- Тромбоцитопенія
- Зниження згортальності крові
- Алергія на озон або його непереносимість
У зв’язку з тим, що озон у низьких концентраціях володіє помірною гіпокоагуляційною дією, під час проведення курсу озонотерапії скасовуються препарати, що сприяють зниженню згортальності крові (аспірин, антикоагулянти тощо.). У період менструації в лікуванні роблять перерву.
Тривалість лікування, кількість і частота сеансів озонотерапії визначається залежно від характеру захворювання, наявності супутньої патології і може становити 1-3 цикли на рік.
Вугрова хвороба
Ліполітичні властивості озону впливають на шкірне сало в кістозних утвореннях, а поліпшення кровообігу в місцях ін’єкцій прискорює розсмоктування рубцевої тканини.
На тлі озонотерапії термін комплексної терапії вугрової хвороби скорочувався у 2-3 рази. Особливо хотілося б зазначити відсутність побічних реакцій та ускладнень.
При легкому ступені захворювання озонокиснева суміш вводиться підшкірно або внутрішньошкірно навколо елементів акне 1 раз на 3-5 днів, кількість процедур – 5-6. У важких випадках до лікування додаються внутрішньовенні інфузії озонованого фізрозчину двічі на тиждень.
Ефективність лікування становить 80-85%. Рекомендується проведення підтримуючих курсів 1-2 рази на рік в осінньо-зимовий період.
Герпетична інфекція
Долучення озонотерапії до комплексного лікування при звичайному й оперізуючому герпесі забезпечує зниження кількості рецидивів.
У лікуванні цієї патології ефект досягається завдяки імуномодулюючим, протизапальним і знеболювальним властивостям озону. За незначних уражень наносять озоновану олію двічі на день. За тяжких форм комплексно залучають парентеральні методи – внутрішньовенні інфузії озонованого фізіологічного розчину через день. Для стимуляції регенеративних процесів і знеболювання проводиться підшкірне обколювання озонокисневою сумішшю по периметру зон везикул. Лікувальний курс включає 1-5 процедур.
Целюліт
Введення озонокисневої суміші в підшкірну клітковину поліпшує мікроциркуляцію, активізує кисневозалежні реакції і вивільняє кисень в навколишні тканини, сприяє розсмоктуванню склерозованих сполучнотканинних тяжів навколо жирових клітин.
Курс складається з підшкірних ін’єкцій озонокисневої суміші в проблемні зони (стегна, сідниці, живіт). Відстань між точками – 5-20 см. Курс включає 8 сеансів двічі на тиждень, потім 4-8 сеансів 1 раз на тиждень і 4 сеанси 1 раз на 2 тижні. Ефект від лікування зберігається 4-6 місяців. Бажано повторювати лікувальний курс 2-3 рази на рік.
Розтяжки
Курс складається з 10-20 підшкірних ін’єкцій озонокисневої суміші в зону розтяжки. Періодичність – 1 раз на тиждень. Гарний ефект дає комплексний підхід (поєднання кількох методик).
Старіюча шкіра і корекція мімічних зморшок
Застосовуючи підшкірні ін’єкції озонокисневої суміші в проблемні зони обличчя, шиї, декольте, вдається усунути сітку дрібних зморшок і розгладити більш глибокі. Надалі проявляється виражений ефект ліфтингу – поліпшення тургору шкіри, підтягнення контурів обличчя. При сухій шкірі застосовуються аплікації з озонованою рослинною олією, що накладаються у вигляді масок на 30-40 хвилин спочатку щодня (10-12), а потім двічі на тиждень. Курс рекомендується проводити 2 рази на рік, доповнюючи 1 раз на місяць підтримувальною процедурою.
Алопеція
Озонотерапія забезпечує метаболічну дію, підвищує енергетику клітин і тканин, усуває тканинну гіпоксію, нормалізує імунітет. Застосовуються внутрішньовенні інфузії озонованого фізрозчину тричі на тиждень. У вогнища місцево роблять внутрішньошкірні ін’єкції, 1-2 рази на тиждень 5-7 процедур. Курс озонотерапії повторюють 2-3 рази через 2-3 місяці.
Читайте також
- Целюліт і методи об’єктивного аналізу: на чому зупинитися?
- Целюліт: що необхідно враховувати при виборі тактики лікування?
- Корекція целюліту: чому монометодики є малоефективними
- Інвазивно чи неінвазивно? На чому ґрунтується вибір методу корекції вікових змін
- Неоперативний ліфтинг обличчя: коли і як?
- Корекція подвійного підборіддя: альтернативи хірургічній ліпосакції
- Гіноїдна ліподистрофія: косметична та психологічна проблема
- Вибір між малоінвазивними методиками та радикальним хірургічним втручанням
- Міомодуляція: зміна мімічних патернів за допомогою філерів і ГК
- Зморшки