Неоперативний ліфтинг обличчя: коли і як?

Щоб дати відповіді на ці питання, нагадаймо про фізіологічні зміни, пов’язані з віком, етапи старіння та проведемо оцінку зовнішніх ознак старіння.

Етапи старіння

«Критичні точки» біологічного віку – 25-45–60 років – маркують три основні етапи старіння.

25 років 

Сьогодні люди, що входять до «золотого мільярда», досягаючи двадцятип’ятиліття, вважають себе не просто молодими, а навіть юними. Проте так було далеко не завжди. Довгі тисячоліття людське життя тривало не більше 23-27 років, тож ті, хто доживав до тридцяти, були старими в сучасному розумінні цього слова. Саме в 25-27 років починаються перші вікові зміни. 

Які прояви старіння на ранніх етапах? Насамперед, змінюється реакція на стрес. Якщо вісімнадцятирічне обличчя після безсонної ночі виглядає свіжим і слідів утоми легко позбутися простим умиванням, то через кілька років цього буде недостатньо. Судинні реакції, синці під очима, тьмяний колір обличчя – реакція шкіри на стрес стає яскравою і досить стійкою. До цього ж віку зазвичай з’являються й ознаки фібросклерозування жирової клітковини, що проявляється «апельсиновою шкіркою» і незначними спочатку змінами лінії силуету. Можуть долучитися й судинні порушення: синдром утомлених і важких ніг, венозна недостатність, лімфостаз. 

Виникнуть подібні зміни чи ні, багато в чому залежить від спадкових особливостей. У цьому віці вплив чинників довкілля менш значущий, ніж резервна здатність організму, успадкована від предків. 

35-40 років 

На цьому етапі нові ознаки старіння можуть з’явитися протягом кількох тижнів – достатньо впливу певних зовнішніх чинників, зміни рівня звичного стресу, способу життя, звичок, емоційних переживань. Насамперед, спостерігається зменшення об’єму жирової клітковини обличчя: воно набуває вікової фактурності, чітко окреслюються вилиці, кістковий скелет обличчя, що може досить радикальним чином змінити сприйняття зовнішності людини. Незважаючи на те, що з погляду загальної естетики ці зміни можуть розцінюватися як позитивні, оскільки обличчя набуває вікової «шляхетності», далеко не всі готові прийняти їх. Саме вони часто приводять пацієнтів до пластичного хірурга або лікаря естетичної медицини, і корекція подібних «дефектів» далеко не завжди є вдалою і дозволяє отримати природний результат. 

У випадку, коли відбувається збільшення або коливання ваги пацієнта в цьому віці, навіть із відносно невеликою амплітудою 5-7 кг, досить легко можуть виникнути гравітаційні зміни овалу обличчя. Нечіткі контури, поява «брилів», носогубних складок, «другого» підборіддя, опущення кутиків рота і зовнішніх кутиків очей значно змінюють обличчя і надають йому старечого вигляду. Крім того, характерною рисою цього віку є стійка втрата еластичності шкіри й навколишніх тканин обличчя, зниження тургору та ретракції шкірного покриву. Якщо раніше коливання ваги минали відносно легко, то, починаючи з 35-40 років, слід бути особливо уважним і намагатися не допускати такого роду змін, пам’ятаючи про можливі наслідки.

Усі ці особливості, звичайно ж, пов’язані з певними фізіологічними змінами, властивими для цього віку. У жінок спостерігається зниження естрогенного тла, що своєю чергою може слугувати чинником ризику розвитку серцево-судинної патології. Естрогенна еластичність тканин, утримання вологи, себоактивність дерми поступово знижуються, призводячи до естетичних змін. Важливо розуміти те, що зменшення естрогенного фону не є патологією і, тим більше, самостійним показанням до призначення гормональної терапії, з якою сьогодні доводиться часто стикатися. В окремих випадках може початися розрідження кісткової тканини, зниження об’єму м’язової маси – і те, й інше є показанням до корекції й терапевтичних заходів. Групу ризику, що потребує додаткового обстеження, становлять жінки зі зниженою масою тіла, фражильною конституцією, саркопенічними формами надмірної ваги чи ожиріння. Якщо на ранньому етапі вдається діагностувати такого роду патологію, то прогнози, як естетичні, так і загальносоматичні, є досить позитивними, тож можна розраховувати на отримання ефективної терапевтичної відповіді за умови адекватного лікування.

60-65 років 

Проте до настання цього періоду про справжнє старіння говорити передчасно. Для більшості жінок цей вік пов’язаний із настанням сталої менопаузи, вираженим зниженням естрогенного фону, підвищенням кардіологічних ризиків. Безперечно, такі істотні зміни не можуть залишитися непоміченими і з погляду естетики. Одночасно зі зниженням естрогенного фону відбувається також зменшення об’єму жирової клітковини обличчя, еластичності шкіри, спостерігаються її опір до розтягнення, вікові порушення пігментації, посилення кератинізації епідермісу, ослаблення захисних реакцій та відповіді організму на ушкодження. Через те, що висота дерми об’єктивно зменшується порівняно з молодою шкірою, зморшки, мімічні складки та заломи є постійними і досить торпідними до впливу, зокрема агресивних методів естетичної медицини.

Причини зовнішніх змін 

Що ж впливає на темпи й характер старіння? Чому одні люди довго залишаються молодими, а інші вже замолоду «обганяють паспорт»?

Сьогодні відомо, що швидкість і характер старіння визначаються багатьма чинниками, на які можна впливати різною мірою.

Найчастіше говорять про спадковий характер старіння. Це твердження є одночасно правильним та хибним. Існують дослідження близнюків, які досить переконливо демонструють, що спадкові особливості мають значення до досягнення 35-40 років, надалі ж у гру вступають спосіб життя й темперамент. Одним із найважливіших є чинник стресу. Людина, що адаптована до стресу і не виходить із фази адаптації, дуже рідко випереджає темпи природного старіння. У випадку, якщо пацієнт перетинає межу фази виснаження, старіння може бути обвальним. На жаль, існує цей ризик і для молодого віку, тому методи керування та контролю стресу дуже важливі і можуть бути частиною стратегії антивікової терапії для практикуючого лікаря естетичної медицини, косметолога чи навіть хірурга.

Безперечно, величезну роль відіграє спосіб життя. Тут важлива відповідність хронології щоденного життя природним біоритмам: якщо «жайворонка» примусити працювати вночі, а «сову» зобов’язати виходити на роботу в ранкову зміну, їхній організм розцінить це як потужний чинник стресу і відреагує на нього прискоренням природного старіння серед інших змін. Раціональне харчування, адекватна фізична активність, інтелектуальне життя, позитивний психоемоційний статус, соціальна успішність здатні надовго віддалити процес старіння, зумовлений природними чинниками. З іншого боку, негативні емоції, соціальна дезадаптація, розчарування, гіподинамія, нездорове харчування, коливання ваги можуть відіграти фатальну роль. 

Шкідливі звички, такі як паління чи зловживання алкоголем, невблаганно прискорюють виникнення естетичних змін навіть у молодих людей. Постійна інтоксикація організму, пов’язана з введенням токсичних речовин, досить швидко стає причиною змін, характерних для набагато старшого віку, які дуже важко піддаються терапії, а іноді взагалі примушують фахівця опускати руки.

В наступній частині статті поговоримо про профілактику процесів біологічного старіння та корекцію інволюційних змін обличчя. 

Статтю вперше було опубліковано в Les Nouvelles Esthetiques Україна, №6 (60), 2016