Мідь у шкірі та косметиці

---

Анна Марголіна, кандидат біологічних наук (США)

Поліна Штейман, директор відділу розвитку Magiray® Cosmetics (Ізраїль)

---

Косметичні засоби, що містять дорогоцінні метали – золото і срібло, мають постійний попит і викликають великий інтерес. І це легко зрозуміло, оскільки золото завжди приваблювало людей. Однак для клітин нашої шкіри найбільшу цінність становить набагато скромніший метал – мідь. Втім, за всієї своєї цінності, мідь водночас має у собі приховані небезпеки, про які також слід знати, перш ніж додавати цей метал до складу косметичних засобів.

Мідь і ферменти

Мідь є одним з основних елементів, хімічні властивості яких уможливили саме існування живих організмів. Мідь в організмі людини існує у двох станах – Cu1+ (одновалентна) та Cu2+ (двовалентна). Завдяки цьому вона може брати участь у багатьох окислювально-відновних процесах, необхідних для життєдіяльності організму.

Зокрема, мідь входить до складу багатьох ферментів, серед яких:

• супероксиддисмутаза (СОД) – важливий антиоксидантний фермент, основний захисник шкіри і тканин мозку від вільних радикалів;
• лізил оксидазу – фермент, необхідний для синтезу колагену й еластину;
• цитохромоксидаза – фермент, що бере участь у клітинному диханні;
• церулоплазмін – фермент, який бере участь у кровотворенні;
• тирозиназа – фермент, що здійснює синтез пігменту меланіну;
• допамін-бета-оксидаза – фермент, задіяний у синтезі нейромедіаторів;
• та багато інших ферментів.

Дефіцит міді у шкірі та його наслідки

Найбільш явним симптомом нестачі міді у шкірі є порушення синтезу колагену. Так, в експериментальних тварин, що утримуються на раціоні, бідному на мідь, спостерігалися розриви аорти та інших судин в результаті порушення синтезу колагену в стінці судин. І хоча такий ступінь дефіциту у людей спостерігається досить рідко (зазвичай це або результат генетичних аномалій, або наслідки захворювань шлунково-кишкового тракту, що призводять до порушення засвоєння міді), навіть примежові дефіцити міді, які значно поширеніші, можуть призвести до прискореного старіння шкіри, зниження її еластичності та пружності.

Іншим важливим наслідком дефіциту міді у шкірі є порушення роботи важливого антиоксидантного ферменту – супероксиддисмутази (СОД). Основною функцією цього ферменту є знешкодження найнебезпечнішого з вільних радикалів кисню – радикалу супероксид аніону, який, зокрема, утворюється в шкірі під впливом УФ-випромінювання і значною мірою обумовлює більшість пошкоджувальних ефектів, спричинених сонячною радіацією. Оскільки мідь в організмі миттєво розподіляється між десятками різних ферментів та інших білків, навіть незначне зниження рівня міді може суттєво вплинути на активність СОД.

Нестача міді у шкірі також призводить до посилення реакції неферментативного глікозилювання білків. Під час цієї реакції білки, наприклад, колаген та еластин, спонтанно зв'язуються з цукрами, втрачаючи еластичність і пружність. Особливо небезпечним є поєднання дефіциту міді з підвищеним споживанням солодощів. По-перше, як було показано, цукор знижує засвоюваність міді, а по-друге, підвищений рівень цукру створює особливо сприятливі умови для глікозилювання білків шкіри.

Також при нестачі міді може порушуватися синтез пігменту меланіну: наприклад, діти, які отримують неадекватне, збіднене міддю харчування часто мають дуже світле волосся і шкіру. У дорослих людей нестача міді може призвести до прискореного сивіння волосся.

Найбільш явним симптомом нестачі міді у шкірі є порушення синтезу колагену.

Останнім часом особливу увагу вчених привертають порушення функцій нервової системи при дефіциті міді. Виявляється, неврологічні ускладнення є частим наслідком операцій із зменшення обсягу шлунка, які стали останнім часом дуже популярними серед охочих схуднути американців. За такої операції відбувається порушення засвоєння багатьох нутрієнтів, зокрема міді. У літературі описані такі явища, як порушення координації, кульгавість, хронічна втома і навіть втрата зору. Оскільки стан нервової системи впливає на фізіологію шкіри, ризик неврологічних порушень – це ще одна причина уважно ставитись до надходження міді в організм.

І, нарешті, мідь регулює активність стовбурових клітин шкіри. При зниженні вмісту міді у клітинних культурах стовбурові клітини втрачають здатність перетворюватися на клітини, необхідні для регенерації тканин.

Причини дефіциту міді

Виражені симптоми дефіциту міді можуть спостерігатися у людей, які мають тяжку генетичну аномалію – синдром Менкеля; у недоношених дітей; у немовлят, які не отримують адекватного харчування (наприклад, при годуванні коров'ячим молоком замість грудного); а також у людей похилого віку і тих, які страждають на деякі кишкові захворювання або перенесли операції на шлунку і кишечнику. Однак такі стани рідкісні. Найчастіше має місце примежовий дефіцит міді, що не виявляється явними порушеннями здоров'я. Однак навіть такий дефіцит міді може негативно позначатися на стані шкіри.

В організм людини мідь надходить із водою та харчовими продуктами. Найбільш багаті на мідь морепродукти, шоколад, червоне вино, темно-зелені овочі, печінка, мозок та інші внутрішні органи тварин, горіхи та бобові. Засвоєння міді ускладнює надлишок цинку та заліза (багато продуктів зараз збагачені цими елементами), цукру й аскорбінової кислоти. Так що якщо раціон бідний на зазначені вище продукти, але при цьому ви любите побалувати себе солодким, потрібно подбати про доставку додаткової міді в шкіру. У країнах, де використовують очищену покупну воду, надходження міді з водою може бути недостатнім. Однак у деяких областях, де вода проходить або по ґрунту, багатому міддю, або по мідних трубах, що відслужили свій вік, водопровідна і ґрунтова вода може містити підвищену концентрацію міді.

Не виключено, що ефекти «золотої» косметики також пояснюються здатністю золота підвищувати вміст міді в шкірі.

Золото й мідь

На відміну від міді, золото не має відомих біологічних функцій, але солі золота з успіхом застосовуються для лікування запальних захворювань, наприклад артриту. Природа позитивного впливу золота тривалий час залишалася загадкою, поки вченим не вдалося встановити, що золото може активувати білок, що бере участь у транспорті міді, підвищуючи таким чином концентрацію міді в шкірі та інших тканинах. Відомо, що мідь має виражену протизапальну дію і що комплекси міді успішно застосовуються в терапії артритів та інших запальних захворювань. Не виключено, що й ефекти «золотої» косметики пояснюються також здатністю золота підвищувати вміст міді в шкірі.

Обережно: мідь?

Мідь, за всіх її позитивних властивостях, потрібно використовувати з обережністю.Річ у тім, що вільні іони міді дуже реактивні і можуть ініціювати реакції за участю вільних радикалів, що ушкоджують шкіру. Тому косметичні засоби, що містять солі міді, можуть бути небезпечними, якщо в них не містяться речовини, які нейтралізують негативні ефекти іонів міді.

Найчастіше мідь у косметичних засобах комбінують із трипептидом GHK. Цей пептид складається з трьох амінокислот (гліцин-гістидин-лізин) і відрізняється виключно високою спорідненістю з іонами міді. В ідеалі мідь негайно має утворювати комплекси з пептидом GHK-Cu, і в такому вигляді вона може проникнути в шкіру. Експерименти показали, що трипептид добре проходить через роговий шар, проте цей метод вимагає дуже ретельного балансування кількості міді та трипептиду, оскільки мідь, не пов'язана з пептидом, може залишатися токсичною для шкіри.

У нашій практиці ми використовуємо трипептид GHK, проте замість солей міді додаємо інгредієнти, багаті на мідь (біомедь). Серед таких інгредієнтів – морські водорості, екстракт морських бактерій, чорна ікра, а також плоди ягід асаї, багаті на мінерали. Оскільки трипептид відрізняється дуже високою спорідненістю до міді, він здатний забирати її в інших білків, переносити через роговий шар і віддавати безпосередньо клітинам. Доведено, що трипептид GHK може зв'язуватися з клітинними рецепторами, буквально поштучно передаючи молекули міді клітинам, які її потребують.

І нарешті, серед багатих мінералами (зокрема мідь) добавок слід зазначити морські водорості, ягоди асаї та сік алое.

GHK і біомедь – ідеальний тандем

Застосування трипептиду GHK у поєднанні з природними джерелами міді добре ще тим, що як сам пептид, так і ті речовини, які ми використовуємо як джерела міді, самі по собі мають благотворну дію на шкіру і здатні спільно боротися з ознаками старіння. Наприклад, трипептид GHK стимулює синтез колагену та вологоутримуючих молекул дерми – глікозаміногліканів. Він також прискорює загоєння ран, регулює процес ремоделювання шкіри (руйнування зношених структур та створення нових), підвищує антиоксидантний захист, а також стимулює синтез важливих біорегуляторів шкіри. Нещодавно було встановлено, що трипептид GHK підвищує життєздатність фібробластів шкіри і відновлює активність її стовбурових клітин. Декілька плацебо-контрольованих клінічних випробувань підтвердили, що косметичні засоби, які містять GHK-Cu, здатні суттєво покращити стан старіючої шкіри – зменшити глибину зморшок, підвищити пружність та еластичність шкіри, стимулюючи синтез колагену, а також покращити колір обличчя.

Чорна ікра, яку ми вводимо в препарати як одне з джерел міді, дуже багата на ростові фактори, що стимулюють ріст клітин шкіри, а також амінокислоти, вітаміни та легкозасвоювані ліпіди.

Іншим джерелом біомеді є ферментований екстракт морських протобактерій. У 1988 році іспанська експедиція виявила ці бактерії на дні вкритого льодами Антарктичного океану, де, здавалося, не мало бути нічого живого. Роки досліджень дозволили встановити, що антарктичні бактерії виробляють низку речовин, що мають виняткові захисні та відновлювальні властивості. У них міститься особливий глікопротеїн, що оберігає бактерії від заморожування та висихання, а також антиоксидантні ферменти, подібні за своїми властивостями з основним антиоксидантним ферментом шкіри – супероксиддисмутазою (СОД), але мають більш потужну дію. Ферментований екстракт морських бактерій має здатність підвищувати синтез колагену та інших компонентів дерми, стимулює оновлення шкіри та прискорює загоєння дрібних пошкоджень, захищає шкіру від ушкоджувальної дії УФ-випромінювання та запобігає її зневодненню.

І нарешті, серед багатих мінералами (зокрема мідь) добавок слід зазначити морські водорості, ягоди асаї та сік алое. Наприклад, ми рекомендуємо застосовувати крем, що містить трипептид GHK, екстракти чорної ікри, антарктичних морських бактерій та водоростей у поєднанні з серумом (краплями), що містять екстракти келпу, чорної ікри та ягід асаї. Така комбінація дозволяє усунути дефіцит міді у шкірі без небезпеки її пошкодження, а також насичити шкіру цінними біорегуляторами, які разом відновлюють синтез колагену та інших структурних елементів шкіри, стимулюють її оновлення та ремоделювання.

Висновки

Поповнення дефіциту міді в шкірі – важливе, але дуже непросте завдання, оскільки мідь є одночасно і необхідним, і потенційно токсичним елементом. Однак це завдання може бути вирішене, якщо ми не будемо забувати, що найкращим фармацевтом та хіміком є природа. А в природі наш організм завжди має справу не з вільними іонами міді, а з біомеддю, тобто з мідно-білковими та мідно-пептидними комплексами. Доодавання до складу косметики природних джерел міді у поєднанні з пептидами-транспортерами та регуляторами міді (до яких і належить трипептид GHK) дозволяє заповнити дефіцит міді у шкірі без найменшого ризику її пошкодження.

---

Джерело: KOSMETIK international journal, №3/2011, стор. 54-57