Умови формування колагену

«Я не бачу результатів від процедури!» Хто винен? Що робити?

Logo

Кожен фахівець естетичної медицини напевне колись чув від свого клієнта невдоволення тим, що проведена процедура не показала очікуваних результатів.


Галина Кринська, косметолог, клінічний фармаколог, бренд–тренер PBSerum / IBSA / BioRePeelCl3


Поговоримо про процедури, що проводяться для вирішення питань стану шкіри, її тонусу, щільності, вологості. І чим більше витрат на цю процедуру — фінансових та фізичних, тим більше очікування, й розчарування теж може бути більшим. Таку ситуацію можна розглянути у різних варіантах. Наприклад, до нас приходить юна доглянута дівчина без ознак старіння, естетичних і дерматологічних проблем. Процедура, спрямована на стимуляцію елементів дермального матриксу в такому випадку носитиме профілактичний характер, і логічно припустити, що вираженого візуального ефекту вона не матиме. Або ж до нас приходить клієнт із завищеними очікуваннями і передбачає ефект, який можна порівняти з ефектом після пластичної операції.

Сучасні тенденції, орієнтовані на маркетинг, агресивну рекламу та продаж різноманітних процедур, призводять до їх проведення без урахування індивідуальних особливостей клієнта, його морфотипу старіння, стану здоров’я, наявності хронічних захворювань, стилю життя і теж часто закінчуються нульовим результатом. Очікування, орієнтовані на занадто швидкий результат, не засновані на розумінні швидкості біохімічних реакцій, що відбуваються в живому організмі. І найчастіше, коли звучить фраза «я не бачу результату», починаються пошуки винуватця такої ситуації. Косметолог часто розглядає препарат, який вводився під час процедури, як недостатньо ефективний і проводить більшу частину свого професійного життя у пошуках «магічного» засобу для задоволення всіх запитів та потреб своїх клієнтів. Своєю чергою, там, де купувався препарат, припускають, що фахівець, який проводив процедуру, швидше за все щось зробив не так: порушив протокол, ввів препарат не в той шар шкіри, не в тому обсязі, не тією технікою тощо.

Безумовно, неправильний вибір препарату, порушення техніки введення, небажання чи неможливість наполягти на своїй професійній думці щодо побажань клієнта впливає на успіх наших процедур. Але завжди слід пам’ятати, що результати нашої роботи — це спільна праця. У цьому процесі бере участь спеціаліст естетичної медицини, який професійно проводить процедуру, а також правильно підібраний офіційний препарат і клієнт з урахуванням усіх особливостей його запиту.

Давайте розглянемо одну з таких особливостей: харчування. Ми те, що ми їмо. І стан нашого здоров’я, і, відповідно, те, як ми виглядаємо, залежить від того, як і що ми їмо, а точніше, недоїдаємо. Людський організм — велика біохімічна лабораторія, де проходять мільйони хімічних реакцій за участю певних компонентів. Якщо є брак компонентів, то й реакції перебігають некоректно, а результати цих реакцій — незадовільні.

Сьогодні розглянемо питання стимуляції вироблення колагену.

Колаген — фібрилярний білок з унікальною структурою, який становить основу міжклітинної речовини сполучної тканини, у тому числі шкіри, і надає шкірі щільності. Поліпептидний ланцюг колагену має 1000 амінокислот і називається альфа–ланцюг. Є близько 30 варіантів альфа-ланцюга колагену, і всі вони мають одну загальну ознаку — це повторюваний триплет Глі-X-Y, де X і Y будь-які, крім гліцину, амінокислоти.

  • У положенні Х частіше перебуває пролін або, набагато рідше, 3-оксипролін.
  • У положенні Y зустрічається пролін та 4-оксипролін, а також аланін, лізин та 5-оксилизин.
  • На інші амінокислоти припадає близько третини всієї кількості амінокислот.

При синтезі колагену першорядне значення має гідроксилювання лізину та проліну, що є в складі первинного ланцюга. Процес відбувається за участю аскорбінової кислоти. Гідроксилювання проліну здійснює залізо-вмісний фермент пролілгідроксилаза. Аскорбінова кислота захищає від інактивації пролілгідроксилазу, підтримуючи відновлення атома заліза у ферменті. Колаген, синтезований без аскорбінової кислоти, виявляється недостатньо гідроксильованим і не може утворювати нормальні за структурою волокна, що призводить до ламкості судин і порушення структури шкіри. З історії піратства та мореплавання ми пам’ятаємо таке захворювання, як цинга, і розуміємо важливість вмісту в нашому раціоні вітаміну С. Гідроксилювання лізину здійснює лізилгідроксилаза. Вона чутлива до впливу гомогентизинової кислоти (метаболіт тирозину), при накопиченні якої (алкаптонурія) порушується синтез колагену та розвиваються артрози.

Час напівжиття колагену обчислюється тижнями та місяцями. Руйнування колагенових волокон здійснюється активними формами кисню та/або ферментативно (гідролітично). Тканинна колагеназа є у людини в різних органах і тканинах. У нормі вона синтезується клітинами сполучної тканини, насамперед, фібробластами та макрофагами. Тканинна колагеназа — металозалежний фермент, який містить Zn2+ в активному центрі. Активність колагенази залежить від співвідношення в міжклітинному матриксі її активаторів та інгібіторів. Серед активаторів особливу роль відіграють плазмін, калікреїн та катепсин В. Колагеназа розщеплює тропоколаген на 1/4 відстані від С-кінця між гліцином та лейцином. Фрагменти колагену, що утворюються, розчиняються у воді, за температури тіла вони спонтанно денатуруються і стають доступними для дії інших протеолітичних ферментів. Порушення катаболізму колагену призводить до фіброзу органів і тканин.

Посилення розпаду колагену відбувається при аутоімунних захворюваннях (ревматоїдному артриті й системному червоному вовчаку) в результаті надлишкового синтезу колагенази при імунній відповіді. У міру старіння організму в тропоколагені утворюється все більше поперечних зв’язків, що робить фібрили колагену в сполучній тканині більш жорсткими і крихкими. Це призводить до підвищеної ламкості кістки та зниження прозорості рогівки ока у людей похилого віку. І, безперечно, позначається на стані шкірних покривів. У деяких ситуаціях синтез колагену помітно зростає. Наприклад, фібробласти мігрують в рану, що гоїться, і починають активно синтезувати в цій області основні компоненти міжклітинного матриксу. Результат цих процесів — утворення на місці рани сполучнотканинного рубця, що містить велику кількість хаотично розташованих фібрил колагену. Подібним чином відбувається заміщення клітин, що гинуть, сполучною тканиною в печінці при цирозі, в стінках артерій при атеросклерозі, в м’язах при їх дистрофії.

Особливу роль регуляції синтезу колагену відіграють гормони. Глюкокортикоїди гальмують синтез колагену, по-перше, шляхом зниження рівня мРНК проколагену, а по-друге, пригніченням активності ферментів пролін- і лізилгідроксилази. Недостатнє гідроксилювання залишків проліну та лізину підвищує чутливість колагену до дії колагенази та неспецифічних протеаз. На синтез колагену впливають також статеві гормони, рецептори яких виявлено у стромі статевих органів, а й у фібробластах інших органів і тканин. Обмін колагену у матці перебуває під контролем статевих гормонів. Синтез колагену шкіри залежить від вмісту естрогенів, що підтверджує той факт, що у жінок у менопаузі знижується вміст колагену в дермі.

Існує низка захворювань, пов’язаних із порушенням структури чи синтезу колагену. Основна причина – мутації в генах колагену, які широко представлені в різних хромосомах. Оскільки близько 50% всіх колагенових білків міститься в тканинах скелета, близько 40% — у шкірі та 10% — у стромі внутрішніх органів, клінічна картина захворювань, спричинених дефектами синтезу та дозрівання колагену, буде вкрай різноманітною.

Організм використовує білки як будівельний матеріал, тому навіть при легкій формі білкової недостатності, яка може проходити без будь-яких зовнішніх симптомів, шкіра стає сухою, блідою, атонічною, а ріст волосся та нігтів уповільнюється. При тяжкій формі дефіциту білка порушується нормальна робота всіх систем та органів. Білкова недостатність — це патологічний стан людського організму, який пов’язаний або з посиленим розпадом білка, або з його недостатнім надходженням та подальшим засвоєнням. Дійсно сильний дефіцит надходження білків разом з їжею може розвинутися у тих, хто недоїдає тривалий час, дотримується жорстких дієт або практикує вегетаріанство. Вторинний дефіцит білка пов’язаний з його підвищеним розпадом і спостерігається у людей, які страждають на різні захворювання, зокрема спадкові порушення обміну речовин, тяжкі інфекційні хвороби, патології нирок й опікову хворобу.

Зовнішні симптоми білкової недостатності:

  • втрата ваги;
  • ламкість нігтів;
  • надмірне випадання волосся, його ламкість;
  • набряклість;
  • сухість і лущення шкіри;
  • зниження тургору шкіри;
  • порушення пігментації шкіри;
  • загальна слабкість.

Симптоми з боку нервової системи:

  • головні болі;
  • перепади настрою;
  • сильна стомлюваність, млявість;
  • безсоння;
  • зниження розумової активності.

Симптоми з боку кістково-м’язової системи:

  • слабкість у м’язах;
  • уповільнення зростання у дітей;
  • зменшення маси та м’язового об’єму;
  • біль у м’язах, рідше – у суглобах.

Симптоми з боку органів травлення:

  • нудота;
  • біль у животі, здуття;
  • потяг до солодкого;
  • порушення стільця (запор, який змінює пронос);
  • гепатомегалія.

Досить велика кількість з перерахованих вище симптомів зустрічається дуже і дуже часто. І ми, на жаль, так неуважно ставимося до них! Хто у групі ризику білкової недостатності?

  • Люди, які живуть у країнах з низьким рівнем життя;
  • вегетаріанці;
  • люди, які дотримуються жорсткої дієти або голодують, щоб схуднути;
  • пацієнти із захворюваннями нирок;
  • пацієнти із захворюваннями органів ШКТ;
  • люди, які мають спадкову схильність до різних порушень обміну білка, у тому числі з диспластичним синдромом;
  • люди, у яких дефіцит ваги пов’язаний із їх професією: гімнастки, моделі, балерини;
  • люди старше 60 років.

Якщо ми уважно розглянемо наш щоденний раціон, зрозуміємо, що практично всі ми в зоні ризику. Наші харчові звички за принципом «все треба їсти з хлібом», «одними котлетами ситий не будеш», «стрес треба заїсти солоденьким» тощо призводять до значної переваги простих вуглеводів, а брак білків і, відповідно, амінокислот – до порушення метаболічних процесів .

Здоров’я та краса — у нашій тарілці. Для збереження стабільності синтезу білка потрібно постійно підтримувати рівень амінокислот. Частина їх — замінні, тобто здатні синтезуватися в організмі самостійно. Частина — незамінні (валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін), і єдиним джерелом їх надходження є продукти харчування, багаті на тваринний білок: м’ясо, птиця, риба, яйця, а також бобові, горіхи, насіння. А також кисломолочні напої на основі сироваткових білків. Купуючи готові кисломолочні продукти, потрібно уважно читати інформацію на упаковці та вибирати продукт із максимально низьким рівнем вуглеводів. Нестача хоча б однієї незамінної амінокислоти призводить до неповного засвоєння інших амінокислот. Відповідно до закону мінімуму Лібіха, розвиток організму безпосередньо залежить від тієї незамінної речовини, нестача якої відчувається найбільш гостро.

У синтезі кератину, який має утримуватися у великій кількості у волоссі та нігтях, задіяні 18 амінокислот. Провідними є цистеїн і метіонін. Цистеїн — сірковмісна амінокислота. Незважаючи на те, що вона належить до замінних, важливо в достатній кількості вживати їжу з високим вмістом сірки, щоб забезпечити підтримку краси та здоров’я нігтів, волосся, шкіри. Метіонін належить до незамінних амінокислот. Відповідно, для його надходження в організм необхідно додавати до раціону продукти, до складу яких входить ця амінокислота (м’ясо, риба, яйця, боби, квасоля, сочевиця, соя). І цистеїн, і метіонін у достатній кількості містяться у продуктах тваринного походження. Добова потреба у цих амінокислотах для дорослої людини становить близько 13 мг на кілограм ваги.

Для профілактики дефіциту білка значну частку раціону мають займати білки тваринного походження. До їх складу входять міоглобін, гемоглобін, еластин, колаген, жиророзчинні вітаміни А і Е, D, вітаміни групи В, кальцій, фосфор, сірка, цинк, гемове залізо, що має більшу засвоюваність, ніж залізо з продуктів рослинного походження. Оскільки білки не мають здатності накопичуватися в організмі, додаткова білкова підтримка має бути регулярною та достатньою.

Як зрозуміти чи перебуваємо ми у білковому дефіциті? Оцінити свій раціон та визначити, що в ньому переважає, а чого недостатньо (білки, жири, вуглеводи, клітковина). Розрахувати свої добові потреби, користуючись таблицями, які легко та просто можна знайти в інтернеті. Пам’ятати, що за деяких захворювань надходження білків має бути знижено, наприклад, при подагрі. А за підвищених фізичних навантажень для здорової людини кількість білка має бути збільшена. Правильно розподіляти продукти на сніданок, обід та вечерю. Складні вуглеводи – до сніданку, білки та клітковина — до обіду. Задуматися про необхідність вечері та перекушування. Надати перевагу продуктам, на яких немає інформації про склад. Нехай це буде шматок свіжого м’яса, з якого буде приготовлено домашню буженину, а не готовий продукт, куплений у магазині. При дефіциті білка, що зберігається, з їжі при неможливості його з’їсти — доїсти його з біологічно активних добавок. У пріоритеті препарати із вільними амінокислотами, а не готовий колаген, який не засвоюється у повному обсязі.

Що ж до наших процедур… Оскільки ми проводимо стимулюючі процедури для активнішого виробництва дермального колагену, травма для розвитку асептичного запалення з наступним каскадом біохімічних реакцій не може вважатися достатньою для отримання результатів. Нам треба подбати про надходження достатньої кількості компонентів, з яких і формуватиметься майбутній колаген. Логічно припустити, що для зведення будинку нам потрібні будівельні матеріали. При нестачі цих будівельних матеріалів повноцінна і якісна будова навряд чи вийде.

Вперше опубліковано в PRO Cosmetology by «Косметолог» №4, 2021

Читайте також