Консерванти у складі косметики: за і проти

Коли в консервантах немає потреби

На хвилі популярності біокосметики деякі виробники (особливо у харчовій промисловості) все частіше акцентують увагу споживачів на тому, що їхня продукція «не містить консервантів». Такі декларації найчастіше з’являються навіть на тих продуктах, які в принципі не потребують подібних складових.

Так, у харчовій промисловості використання консервантів буде зайвим, якщо під час виробництва та пакування продукції застосовуються технології консервування, пастеризації тощо.

У фармацевтичній галузі, а також при виробництві багатьох косметичних засобів широко використовується технологія розливу в ампули, які зазвичай стерилізуються в автоклаві після наповнення. Оскільки процедура стерилізації передбачає отримання стерильного продукту без мікробів, то який сенс писати на етикетці «Без консервантів»?

Те саме справедливо і щодо препаратів (формул), які вже за своїм складом не створюють умов для життя і розмноження різних видів мікроорганізмів (бактерій, дріжджових, пліснявих грибків тощо).

Як і для більшості живих істот (починаючи від рослин і закінчуючи людиною), для розвитку популяції мікроорганізмів потрібна перш за все наявність води. Саме тому екзобіологи (вчені, які шукають життя поза Землею) головним критерієм можливості життя вважають виявлення рідини на далеких планетах.

Продукт, в якому міститься лише кілька відсотків води, практично немає шансів стати прихистком для мікроорганізмів. Тому засіб, який випускається у вигляді сухого порошку або складається практично з одних жирів, не вимагає консервантів. І таких продуктів багато серед косметичних засобів: олії, бальзами, що складаються з одних згущених жирів, декоративна косметика в порошку тощо, а також спиртові розчини без води – і тут їм немає числа, починаючи з безлічі тоніків для обличчя!

Крім води, для розвитку мікроорганізмів потрібен також певний набір поживних речовин: білки або амінокислоти, жири, більш менш складні вуглеводи тощо, не кажучи вже про такі умови, як відповідні температура, тиск і рН. Звичайно, іноді життя знаходять і в умовах крайніх значень кислотно-лужної рівноваги, але ці живі істоти є скоріше винятками з правил, ніж правилами. Наприклад, так звані бактерії з пекла – bacillus infernus – можуть жити на глибині 12 км під водою та близько 3 км під землею, а бактерія Haloarcula marismortui, виявлена ​​в Мертвому морі, мешкає у воді, що містить у 10 разів більше солі, ніж звичайна океанська вода.

А як вам заява «без консервантів» на лаках для нігтів, що не містять, зрозуміло, води і є смолами (рідка пластмаса) на основі розчинників, шкідливих для будь-якого життя за високої концентрації? Поміркуйте самі, наскільки серйозні такі твердження?

Водночас продукт, що складається переважно з води, але без жирів, цукрів тощо, теж не входить до групи ризику – погодьтеся, ви ніколи не чули, щоб мінеральна вода потребувала консервантів.

Коли консерванти потрібні

Таким чином, від мікроорганізмів потрібно захищати ті продукти, які містять водночас і воду, і жир, і амінокислоти або білки тощо. Тобто поживні речовини, необхідні для життя. Як правило, це емульсії, що становлять значну частину косметичної продукції: молочко, креми, маски...

У цьому випадку для виробників існує, по суті, два шляхи:

• або додавати до складу своїх препаратів консерванти (суворо визначені як такі та віднесені Європейською косметичною директивою 76/768/EEC до дозволених добавок);
• або застосовувати інгредієнти, які не класифіковані як консерванти, але мають їх властивості.

Якщо вже ми говоримо про натуральну косметику, логічно припустити, що традиційні синтетичні консерванти все ж таки не були використані виробниками. Отже, з’ясуємо, за допомогою яких інгредієнтів можна захистити косметичний засіб від мікробіологічного розкладання?

Деякі поверхнево-активні речовини мають чудові протимікробні властивості. Але оскільки вони офіційно класифікуються саме як ПАР, то виробники можуть у такий спосіб отримати перевагу для своєї продукції, яка випускається «без консервантів» – у нормативному значенні цього терміну.

Інший простий приклад: уже згадуваний спирт. Для деяких інгредієнтів він може використовуватися як розчинник або як діюча речовина (завдяки його «тонізуючій» дії), а при використанні достатньої кількості він надає складу антисептичні властивості. Але будьте обережні: в разі надмірного застосування спирт негативно впливає – особливо для сухої та чутливої ​​шкіри.

У натуральній косметиці широко використовується також велика кількість ефірних олій, що мають відносні протимікробні властивості, про що було відомо з давніх часів. Одна з найефективніших – ефірна олія чайного дерева, активна навіть при дуже заразних Escherichia coli (кишкові палички) та Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок). Дослідження показало, що, наприклад, ефірні олії чорного перцю, гвоздики, герані, мускатного горіха, материнки та кмину ефективні у боротьбі проти 25 бактерій різних видів!

Але ці консерванти натурального походження (можна сміливо стверджувати «без консервантів», представивши ефірні олії як «рослинні агенти»), що ефективно захищають від мікробів, за високої концентрації можуть бути навіть небезпечнішими, ніж деякі синтетичні консерванти. Посудіть самі: якщо діюча речовина знищує мікроби, отже, вона агресивно налаштована до всього живого (біоцид) і може зруйнувати природну шкіру, що складається з нешкідливих бактерій, які тримають один одного в рівновазі й перешкоджають розмноженню хвороботворних організмів.

Існують інші інгредієнти, які офіційно не є консервантами, хоча і діють при цьому як такі. За наявності їх у формулі виробник має право вказати на етикетці «без консервантів».

Цей список містить:

• солі срібла (що офіційно використовуються для обробки води, що входить у формулу);
• деякі пом’якшувальні агенти, що дають можливість, крім іншого, зменшити кількість води і в такий спосіб запобігти проліферації мікробів;
• «окислювачі», які, змінюючи рН, діють проти деяких бактерій, що зазвичай не люблять кислотність тощо.

Загалом, якщо говорити про продукти, «чутливі» до зараження мікробами (особливо про емульсії, про які йтиметься нижче), продукт «без консервантів» у справжньому значенні цього терміну зустрічається часто. Але щоб знайти продукт, справді «незаконсервований», доведеться постаратися – у більшості засобів однаково будуть присутні адаптовані інгредієнти. Замислитися варто, якщо інгредієнт має, крім переваг (біоцидну дію), ще й недоліки (наприклад, сенсибілізація). Не забувайте, що, зокрема, спирт чи ефірні олії не є панацеєю.

На цьому ми зупинимося – за ідеєю, сказаного більш ніж достатньо для того, щоб замислитися над тим, що ми купуємо, що використовуємо самі й чим радимо користуватися нашим пацієнтам. Коли стверджують, що косметичний засіб «без консервантів», не бійтеся поцікавитися, як він зберігається. Адже справжня натуральна косметика дійсно заслуговує на всіляку похвалу завдяки властивим їй якостям.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна