Клінічні прояви медикаментозної алергії: на що звернути увагу

З літературних джерел відомо, що медикаментозна алергія може мати різні клінічні прояви. Найчастіше їх структура має вигляд, поданий у таблиці 1.

Переважні прояви	Частка у відсотках (%)
Шкірні	50–70
Гематологічні	20–35
Респіраторні	10–15
Вісцеральні	7–10

Таблиця 1. Структура клінічних проявів медикаментозної алергії

За гостротою перебігу медикаментозної алергії можна виділити гострі та затяжні форми. До гострих форм належать: анафілактичний шок, бронхоспастичний синдром, риніт, кон’юнктивіт; гемопатії, шкірні прояви. До затяжних форм належать: сироватковий синдром, лікарські васкуліти, синдроми Стівенса-Джонсона, Лаєлла.

Рекомендують таку класифікацію медикаментозної алергії:

• легкий ступінь (свербіж, кропив’янка) – симптоми зникають через 3 дні після призначення антигістамінних препаратів;
• середньотяжкий ступінь (кропив’янка, набряк Квінке, екзематозний дерматит, мультиформна еритема, лихоманка (до 39°С), полі- та моноартрит, токсико-алергічний міокардит) – симптоми зникають через 4–5 днів, але пацієнт потребує призначення антигістамінних препаратів;
• тяжкий ступінь (анафілактичний шок, синдром Лаєлла, тяжкі ураження внутрішніх органів – міокардит з порушенням ритму, нефротичний синдром тощо) – симптоматика зникає через 7–10 днів після призначення антигістамінних препаратів, глюкокортикостероїдів, адреноміметиків та інших засобів.

Залежно від локалізації алергічних проявів виділяють:

• шкірні прояви – гостра кропив’янка, набряк Квінке, некласифіковані екзантеми, мультиформна ексудативна еритема, фіксований дерматит, васкуліти, контактний дерматит і деякі інші (менш часті) прояви;
• гематологічні прояви – ізольована еозинофілія, гіпопластична та гемолітична анемії, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія;
• респіраторні прояви – явища риніту, бронхоспазму, алергічного альвеоліту;
• вісцеральні ураження – патологічні зміни з боку серця (міокардит, перикардит), шлунково-кишкового тракту (ентероколіти, виразково-некротичні прояви), печінки, жовчного міхура, нирок тощо.

Крім того, медикаментозна алергія може виявлятися у вигляді синдрому сироваткової хвороби (в основі лежить 3 тип алергічних реакцій). У цьому періоді сенсибілізація триває 7–10 днів. При легкому варіанті на тлі підвищення температури тіла може з’являтися поліморфна висипка, набряки, незначне збільшення лімфатичних вузлів. При середньотяжкій формі навколо місця ін’єкції лікарського засобу може утворюватися гіперемія, висипання, набрякання регіонарних лімфатичних вузлів, виникати головний біль, тахікардія, біль у суглобах. Такий стан може тривати до 3–4 тижнів. При тяжкій формі ці явища стають більш вираженими і тривалими, може падати артеріальний тиск, виникати задишка, судоми, з’являються зміни з боку крові (лейкопенія з лімфоцитозом, прискорення осідання еритроцитів). Такий перебіг медикаментозної алергії може ускладнюватись міокардитом, поліневритом, гепатитом, енцефалітом.

Анафілактичний шок

Дуже небезпечним проявом медикаментозної алергії є анафілактичний шок. На сьогодні це найважчий генералізований прояв МА, зумовлений перебігом імунологічної реакції 1 типу та виділенням великої кількості цитокінів.

Основними клінічними проявами анафілактичного шоку є:

• порушення гемодинаміки;
• порушення дихання (задишка, бронхоспазм, задуха);
• порушення діяльності шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, пронос);
• шкірний висип (кропив’янка, інші висипи, набряк Квінке).

Шок іноді може бути схожий на психопатологічні стани (непритомність тощо), анафілактоїдні реакції, зумовлені виділенням медіаторів алергії без попередньої імунологічної реакції – внаслідок надмірного прийому певної їжі, продуктів з високим вмістом гістаміну. Дуже рідко імітувати шок можуть різні коми, різке охолодження при холодовій кропив’янці, аспірація, інфаркт, емболія, спонтанний пневмоторакс, ортостатичний колапс, гіпервентиляційний синдром. У таблиці 2 наведено ознаки, які дозволяють відрізнити найбільш схожі на анафілактичний шок стани.

Ознаки	Справжній анафілактичний шок	Психопатологія	Анафілактоїдні реакції
Причини	Введення ліків, укуси комах, вживання мінімальної кількості продукту в їжу	Небезпека, загроза, емоції, біль	Вживання в їжу значної кількості продукту, внутрішньовенне введення значної кількості препарату
В анамнезі шок або тяжкі прояви алергії	часто	ні	ні
Попередні психопатологічні стани	ні	часто	ні
Зниження тиску, прискорення пульсу, задишка	є	ні	є
Сверблячка й ціаноз	є	ні	є
Наявність алергічних захворювань в анамнезі	є	ні	ні

Таблиця 2. Диференційно-діагностичні ознаки анафілактичного шоку та подібних станів 

Найчастіше медикаментозний анафілактичний шок розвивається у відповідь на введення рентгенконтрастних діагностичних препаратів, пеніцилінів, похідних піразолону, вітамінів групи В. При парентеральному введенні препаратів анафілактичний шок розвивається зазвичай одразу, при пероральному – через 30-60 хвилин.

У зв’язку з переважним включенням тих чи інших патогенетичних механізмів перебіг медикаментозного анафілактичного шоку може змінюватись. Крім типової форми, виділяють також гемодинамічний варіант, асфіктичний, церебральний та абдомінальний. У структурі всіх форм анафілактичного шоку частота цих варіантів становить відповідно 55,4%, 20,0%, 11,5%, 8,1%, 5,0%.

При типовій формі анафілактичного шоку хворі іноді не встигають повідомити про погіршення самопочуття, можуть вказувати на відчуття жару, зрідка – на нудоту, блювання. При об’єктивному огляді відзначається гіперемія або блідість шкіри, висипання, набряк губ, повік. У хворих нерідко розвиваються судоми кінцівок, неконтрольовані сечовипускання та дефекація. Пульс зазвичай слабкий, частий, тони серця глухі. Дихання найчастіше поверхневе, часте, з дистанційними хрипами. При аускультації можуть прослуховуватися свистячі хрипи, які іноді зникають на тлі задишки, що посилюється.

При гемодинамічному варіанті анафілактичного шоку на перший план виходять симптоми порушення діяльності серцево-судинної системи, спостерігається спазм (блідість) або розширення (гіперемія) периферичних судин. Артеріальний тиск знижено.

Асфіктичний варіант анафілактичного шоку проявляється гострою дихальною недостатністю, яка обумовлена ​​бронхоспазмом, набряком слизової оболонки бронхів.

Церебральний варіант характеризується переважанням порушень у діяльності ЦНС: психомоторним збудженням, порушеннями свідомості, судомами, епілептеформними нападами, рідше – симптомами набряку мозкової тканини.

При абдомінальному варіанті анафілактичного шоку основними ознаками є різкий біль у животі, симптоми подразнення очеревини. Можлива поява загрудинного болю, що симулює інфаркт міокарда.