Косметологія й алергія: як запобігти ускладненням

Статистичні дані

Проблема алергічних захворювань є однією з найактуальніших у сучасній медицині. За даними ВООЗ, 35–40% населення земної кулі страждає на різні алергічні захворювання, при цьому значну групу становлять хворі з алергічними хворобами шкіри. Зазначено, що кількість алергодерматозів має тенденцію до збільшення в середньому на 5–7% на рік. Неухильне зростання захворюваності пояснюється низкою об’єктивних причин: широким розповсюдженням хімічних речовин в побуті та на виробництві, постійно зростаючим переліком лікарських препаратів, погіршенням екологічної обстановки, що призводить до латентного, хронічного перебігу вірусних і бактеріальних інфекцій, спотворення імунологічних реакцій. 

У разі виникнення алергічного компоненту значно змінюється клінічний перебіг основного захворювання, при цьому алергічне ускладнення стає більш важким, ніж саме захворювання. 

Косметичні засоби сьогодні є невіддільною частиною цілого комплексу заходів, спрямованих на очищення і поліпшення естетичного вигляду шкіри та її придатків (волосся, нігтів). Кожна людина регулярно використовує 4–6 і більше видів косметичної продукції. 

Проте, на жаль, косметика здатна не тільки поліпшити зовнішність і зменшити прояви ознак старіння, але й спровокувати алергічні реакції шкіри і навіть нашкодити здоров’ю. У деяких випадках алергічна реакція на косметичні засоби є пусковим чинником розвитку нового дерматозу. 

Алергічні ускладнення в косметології

Алергія є зміненою реактивністю організму, що виявляється в незвичайному перебігу загальних і місцевих реакцій, які найчастіше виникають при повторному надходженні до організму певних речовин. 

Ускладнення, спричинені косметичними засобами, поділяють на такі групи: алергічні, токсичні, токсично-алергічні, фототоксичні й фотоалергічні.

Алергічні ускладнення зустрічаються сьогодні найчастіше і можуть проявлятися на будь-який компонент косметики. Залежно від типу клінічних проявів, патоморфологічних змін, швидкості розвитку, прийнято розрізняти два типи реакцій: негайного (анафілактичного) і сповільненого типу. У розвитку алергічних реакцій обох типів виділяють три стадії: імунологічну, патохімічну, патофізіологічну.

Імунологічна стадія реакцій негайного типу є взаємодією антигенів з антитілами. 

Патохімічна стадія характеризується виділенням біологічно активних речовин, перш за все гістаміну і гепарину, а також серотоніну, брадикініну, ацетилхоліну тощо. У патофізіологічній стадії відбуваються функціональні порушення, які і становлять клінічну картину загальних (анафілактичний шок при парентеральному введенні антигену) чи місцевих (сінна лихоманка, бронхіальна астма, кропив’янка) реакцій. 

На патофізіологічній стадії відбуваються зміни у тканинах як під впливом цитокінів (в першу чергу прозапальних), так і в результаті цитотоксичної дії сенсибілізованих лімфоцитів. Косметологи стикаються з такими реакціями (алергічний контактний дерматит) при проведенні курсових процедур із використанням масок, кремів, сироваток, до складу яких входять однакові компоненти.

Знання, необхідні для косметологів

Алергологічна проблематика використання косметичних засобів перш за все перебуває у сфері інтересів дерматології, проте і косметологи мають знати алергенні властивості кожної речовини, що міститься в косметичних засобах. 

Наразі важко знайти речовину, яка загалом не могла б спричнити алергічної реакції і при цьому б відзначалася біологічною активністю. Алергічні реакції можуть виникати на один або кілька компонентів препарату. Найскладнішими органічними сполуками є білки і жири, а також різні їх похідні, які містять ліпопротеїни, глікопротеїни, мукополісахариди тощо. 

Для косметології найбільше практичне значення має алергія до парагрупи (окислювальні анілінові фарби, азобарвники, місцеві анестетики, параамінобензойна кислота та її похідні, сульфаніламіди, хінони, деякі естрогенні гормони).

Найчастіше алергічні реакції зумовлені біологічно активними компонентами, консервантами, фарбниками і ароматами, поверхнево-активними речовинами косметичних засобів. Біологічно активні добавки представляють найбільшу небезпеку, оскільки в ролі активних речовин дуже часто виступають вітаміни, ферменти, білкові гідролізати, а також низка речовин тваринного і рослинного походження (амніотична рідина, екстракт плаценти, апілак, прополіс). Дуже часто такі добавки містять невідомі інгредієнти, оскільки процес їх виробництва достатньо простий і, як правило, не супроводжується очищенням. Враховуючи, що багато косметичних засобів є поживним середовищем для бактеріальної флори, виробники змушені додавати до них консерванти. По суті, ці речовини дуже близькі за будовою до антибіотиків і антисептиків, що використовуються в медицині. Тому алергія може виникати відразу при першій зустрічі, оскільки імунна система вже має «досьє» на схожі речовини. 

До природних консервантів, які часто використовуються в «натуральній косметиці», відносять ефірні олії – вони також можуть спричинити алергічні ускладнення. На відміну від консервантів, ароматизатори виконують менш важливу роль – додають косметичному засобу приємного запаху, який має нівелювати запах використаної сировини. У складі косметики міститься до 5% парфумерної композиції. Це суміші запашних речовин природного (ефірні олії, смоли, бальзами), синтетичного (бензилацетон, ванілін) і напівсинтетичного походження (гераніол, кумарин). 

У косметичних засобах поверхнево-активні речовини виконують різноманітні функції. Вони є енхансерами, емульгаторами, компонентами мийних засобів (алкілдиметиаміноксид, лаурилсульфат амонію, натрію і магнію, перфторовуглероди тощо). Поверхнево-активні речовини володіють здатністю накопичуватися в організмі і найчастіше провокують дерматити у тих, хто контактує з ними за родом своєї діяльності.

Прояви алергії

Залежно від клінічної та морфологічної картини, алергічні реакції, спричинені застосуванням косметичних засобів, можна розділити на такі форми: 

• алергічний дерматит; 
• контактна екзема; 
• кропив’янка і набряк Квінке;
• бронхіальна астма;
• алергічний риніт;
• алергічний хейліт;
• алергічна гранулема. 

У розвитку алергічного дерматиту велике значення має генетична схильність, повторна дія подразників. При алергічному дерматиті інтенсивність запалення не відповідає силі подразника: при його малій величині сила буває значною. Клінічні прояви зазвичай локалізуються на обличчі, в ділянці повік, брів, але можуть бути і на ділянках, які не зазнали дії алергену. На фоні яскравої еритеми виникає набряклість, шкіра стає гарячою на дотик, пацієнт скаржиться на біль, печіння і свербіж. При посиленні алергічної реакції розвиваються ексудативні явища – на еритематозному фоні з’являються пухирці, потім кірки. Після припинення дії алергену запальні явища стихають, елементи висипу регресують, залишається незначне лущення або тимчасова пігментація. Хронічний дерматит виявляється свербінням, еритемою, інфільтрацією, лущенням, екскоріаціями. При повторних діях подразника алергічний дерматит може трансформуватися в екзему – рецидиви стають більш важкими, посилюються ексудативні явища, з’являються мікровезикули.

Практичні рекомендації 

Варто зазначити, що навіть при найдбайливішому дотриманні всіх необхідних технічних, фармакологічних і медичних досягнень не можна повністю виключити прояви алергічних реакцій.

Прояви косметичної алергії зазвичай неочікувані, тому краще спочатку провести аплікаційні проби на чутливість.

Шкірне тестування дозволяє встановити чи підтвердити участь того чи іншого причинного чинника в розвитку алергічного контактного дерматиту. Протипоказаннями до проведення клаптевих (patch) тестів є загострення контактного дерматиту та його поширений характер. Тест визначає чутливість тільки до 75–80% найпоширеніших алергенів. У разі негативного клаптевого тесту, але наявності клінічних даних на користь алергічного дерматиту проводиться відкритий аплікаційний тест. Імунологічні тести in vitro в косметології застосовуються украй рідко, вони трудомісткі, вимагають спеціальних знань і обладнання. 

Щоб звести «сюрпризи» алергії до мінімуму, необхідно пам’ятати, що саме натуральні компоненти, які лежать в основі більшості косметичних засобів, частіше за все провокують непередбачувані реакції. 

Особам зі схильністю до алергічних реакцій слід купувати косметику, яка пройшла тестування у дерматологів і атестована як гіпоалергенна, але деякі з її інгредієнтів все ж таки можуть спричинити алергію. Щоб уникнути алергічної реакції, краще використовувати засоби однієї лінії: у них одні базові компоненти, активні речовини кожного доповнюють і підсилюють один одного. Перед використанням нового продукту необхідно перевіряти чутливість шкіри до нього – нанести невеличку кількість засобу на ліктьовий згин чи внутрішню поверхню передпліччя. Застосовуючи професійну косметику, враховувати більш високий вміст у ній біологічно активних компонентів та внаслідок цього підвищення ризику розвитку алергії. В косметиці тривалого зберігання висока концентрація консервантів, що може несприятливо позначатися на стані шкіри.

Лікування алергічного дерматиту базується в першу чергу на його профілактиці. Перед використанням косметичного засобу необхідно уважно вивчити компонентний склад, ретельно зібрати сімейний анамнез шкірних хвороб, алергологічний анамнез клієнта (вплив косметики і лікарських препаратів на виникнення змін на шкірі, професійні чинники і характер хобі, вплив різних металів тощо). Необхідно інформувати хворого про можливі джерела алергенів, що спричинили дерматит, про можливі перехресні реакції з іншими речовинами, про обов’язкове виключення контакту з алергеном тощо. У разі виникнення ускладнення лікувальні заходи мають бути спрямовані на усунення зі шкіри речовини, котра спричинила дерматит, проведення протизапальної і десенсибілізуючої терапії (антигістамінні препарати, сорбенти, топічні глюкокортикостероїди тощо). 

---

За матеріалами «Les Nouvelles Esthétiques Україна»