Репродуктивна система жінки: гормональні зміни при клімаксі

Точний тимчасовий відрізок розвитку клімактерію визначити дуже складно: з моменту найперших його ознак до його закінчення може пройти в середньому 12 років. Багато чого тут залежить від умов та способу життя, режиму харчування, темпераменту жінки, її психоемоційних переживань, спадковості.

Жіночі статеві гормони

Щоб було зрозуміло, які гормональні зміни відбуваються у клімактеричному періоді, потрібно розповісти про репродуктивну систему жінки.

У яєчниках жінки виробляються статеві гормони естрогени (естрадіол, естрон, естріол) та прогестерон, а також невелика кількість чоловічих статевих гормонів, які необхідні не тільки для функціонування жіночих статевих органів, а й для підтримки загального здоров’я. Основна частина андрогенів виробляється наднирниками. Статеві гормони, особливо естрогени, впливають на всі структури організму. Крім репродуктивних органів, мішенями для жіночих статевих гормонів стають сечовий міхур та сечівник, печінка, кістково-м’язова система, судини, м’яз серця, шкіра, кишечник, головний мозок.

Естрадіол

У молодому віці спостерігається певна циклічність у продукції статевих гормонів, пов’язана з окремими фазами менструального циклу. У першій фазі менструального циклу в яєчниках виробляється естрадіол – найбільш біологічно активний гормон, він має захисну дію практично на всі органи та системи жіночого організму. Це гормон, завдяки якому жінка має жіночу фігуру та жіночий характер, жіночий голос.

Прогестерон

Гормон другої фази менструального циклу, або гормон вагітності. Вплив прогестерону на шкіру сприяє затримці рідини в організмі, підвищує проникність кровоносних судин, тим самим допомагає виходити рідкій частині крові в тканини, в результаті чого руки і ноги набрякають. На початок критичних днів набігає 1⎼1,5 кг ваги, обличчя стає одутлим, проступають мішки під очима. Крім того, прогестерон погіршує стан шкіри, роблячи її занадто розтяжною, виділяється більша кількість жиру, щоб її зволожити та захистити. Також шанси на появу запальних елементів на шкірі набагато вищі у другій фазі циклу, ніж у першій.

Андрогени

Чоловічі гормони – андрогени відіграють значну роль в організмі жінки. Під їх впливом жінка стає більш активною та впевненою у собі, підвищується сексуальний потяг та працездатність. На шкіру андрогени впливають за допомогою спеціальних рецепторів, які розташовуються в епідермісі, дермі та волосяних фолікулах. Вони регулюють інтенсивність клітинного поділу, процеси диференціації, секреції та ороговіння.

У перименопаузі порушується циклічна продукція гормонів яєчниками, потім практично припиняється їх секреція. Особливо швидко та значно знижується секреція естрадіолу вже за кілька місяців після настання менопаузи.

Що відбувається з жінкою при клімаксі?

Клімактеричний період (або перименопауза) характеризується такими поняттями, як пременопауза, менопауза та постменопауза.

Пременопауза

Початковий період зниження функції яєчників. Порушується їхня циклічна продукція естрогенів, відбувається порушення менструального циклу. Особливо швидко та значно знижується секреція естрадіолу. Проміжки часу між менструаціями можуть ставати коротшими (менше 21 дня) або довшими (більше 35 днів) із зменшенням тривалості кількості днів самої менструації, змінюється об’єм кров’янистих виділень. Цей період триває п’ять років – від моменту настання нерегулярних менструацій до останньої менструації. Подальше зниження рівня статевих гормонів призводить до абсолютної відсутності менструацій.

Менопауза

Це остання у житті жінки самостійна менструація. Встановити це можна лише через рік, оскільки останньою менструацією вважається менструальна кровотеча, після якої протягом року наступне не настає.

Постменопауза

Через рік після остаточної менструації у жінки починається постменопауза: яєчники повністю атрофуються на тлі загальних вікових змін організму. Естрогенів виробляється недостатньо, що безпосередньо впливає на діяльність всіх органів і систем. У частини жінок природний перебіг клімактеричного періоду ускладнюється, вони повинні бути під наглядом гінеколога-ендокринолога.

Постменопауза у середньому триває від 5 до 8 років. У цьому періоді найважливішим гормоном стає естрон, рівень якого знижується негаразд різко. Естрон – слабкий, біологічно неактивний гормон, який практично не чинить захисного ефекту на органи-мішені. Утворюється естрон вже не в яєчниках, а в жировій тканині із попередників чоловічих статевих гормонів. Тому у жінок із надмірною масою тіла рівень андрогенів та естрону вищий, ніж у жінок із нормальною масою тіла. Ця обставина певним чином несприятливо впливає обмінні процеси в організмі.

Інволютивні зміни дерми виражаються в її атрофії, скороченні числа опасистих клітин, фібробластів, колагену, глікозаміногліканів, скороченні числа кровоносних судин. Естрогени активують секрецію мукополісахаридів та гіалуронової кислоти, наповнюючи дерму та слизові, сприяючи їх потовщенню. Також естрогени стимулюють синтез колагену, підтримуючи товщину шкіри, сприяють розширенню судин та посилюють васкуляризацію шкіри.

Вікові зміни шкіри проявляються збільшенням розтяжності, в’язкості, втратою еластичності. Приблизно 30% колагену шкіра втрачає у перші п’ять років після менопаузи. Зниження тонусу шкіри призводить до поглиблення зморшок і складок, появи сіточки дрібних зморшок. Погіршується колір шкіри, з’являються телеангіектазії, нерівномірність пігментації. Порушення епідермального бар’єру призводить до сухості шкіри.

Клімактеричний синдром та його ознаки

Симптоми, які можуть виникати в перименопаузі, насамперед поділяються на дві групи: вегетативні та психоемоційні. Ранні вегетативні та психоемоційні порушення називаються клімактеричним синдромом (КС). Перші ознаки КС:

• припливи жару до обличчя, верхній половині тулуба;
• пітливість;
• почастішання серцебиття;
• запаморочення;
• емоційна нестійкість;
• стомлюваність;
• дратівливість;
• плаксивість;
• порушення сну;
• сухість слизової оболонки піхви та шкіри;
• нетримання сечі;
• зміна статевого потягу.

Дефіцит статевих гормонів у перехідному періоді несприятливо позначається функції центральної нервової системи. Клімактеричний період супроводжують такі стани, як нервозність, збудженість, порушення концентрації уваги, дратівливість, утруднення при засинанні, часті пробудження, знижений настрій, песимістична оцінка себе та свого становища в навколишній дійсності, гальмування інтелектуальної та фізичної діяльності, зниження спонукань, а також соматичні маски» тривоги та депресії. До пізніх захворювань клімактерію, що розвиваються через 5-8 років після настання менопаузи, відносяться:

• серцево-судинні захворювання;
• цукровий діабет другого типу;
• ожиріння;
• захворювання опорно-рухового апарату;
• хвороба Альцгеймера.

Швидке збільшення ваги

Після менопаузи відбувається приблизно у 60% жінок. За даними великого міжнародного дослідження «Здоров’я жінок», у перші три роки після менопаузи маса тіла в середньому збільшується на 2,5 кг, а через 8 років – на 5,5 кг. У цей період відбувається і перерозподіл жирової тканини в області передньої черевної стінки та зменшення маси м’язової тканини.

Остеопороз

Концентрація кальцію в крові знижується саме через нестачу естрогенів, тому організм починає забирати необхідну мінеральну речовину з кісток. Цей процес неможливо компенсувати лише збалансованим харчуванням, оскільки організм виділяє кальцію більше, ніж засвоює. Щільність кісткової тканини зменшується, через що кістки стають крихкими, більш пористими. Жінок із патологічним клімаксом часто починають турбувати болі у хребті, великих та дрібних суглобах.

Розлади сечостатевої системи

Настання постменопаузи для більшості жінок є важким випробуванням. Серед найбільш поширених проблем, які турбують жінок у постменопаузі, виділяють розлади сечостатевої системи.

Зниження секреції естрогенів

Естрадіол відіграє важливу роль у процесах, необхідних для нормальної роботи органів урогенітальної системи:

1. Регулює відновлення піхвового епітелію, сприяє зволоженню слизових.
2. Підтримує достатній рівень лактобацил як основних представників нормальної флори піхви, які підвищують місцевий імунітет.
3. Покращує кровопостачання стінок піхви, сечового міхура та уретри, тим самим підвищуючи їх м’язовий тонус, що перешкоджає опущенню стінок піхви та утримуванню сечі.

Опущення стінок піхви, або вагінальний пролапс, є аномальним станом в жіночій статевій системі, яке в основному виникає у жінок, що народжували, внаслідок ослаблення м’язів і зв’язок тазового дна. Пролапс стінок піхви за умови раннього діагностування можна усунути консервативним шляхом, у більш занедбаних та ускладнених випадках проводиться хірургічне втручання.

Термін «вагінальне здоров’я» та його визначення запропонував Nathan L. Guerette (President of the Female and Pelvic Medicine Institute of Virginia). Це відсутність сексуальної дисфункції, легкого та середнього ступеня нетримання сечі (при кашлі, чханні, легке просочування протягом дня, неможливість виконання деяких вправ).

Причини зниження вагінального здоров’я:

• народження дітей (самостійно через родові шляхи);
• кумулятивний ефект від менопаузи та старіння.

За даними International Society for Sexual Medicine, урогенітальні симптоми менопаузи (GSM) ⎼ це:

• сухість піхви, відчуття печіння та подразнення генітальної області;
• убоге вагінальне змащування, дискомфорт або біль під час сексу, ослаблена сексуальна функція;
• ургентні позиви до сечовипускання, рецидивні інфекції УГТ.

Про терапію проявів клімактеричного синдрому читайте в одній з наступних статей.