Гормонозалежне старіння шкіри: рівень естрогенів та інволюційні процеси

Старіння є перманентним процесом – перші зморшки з’являються вже в двадцятирічному віці. І пояснення цього процесу не може бути зведено до дії якогось одного чинника. На сьогодні існує ціла низка теорій старіння (теорія інволюції репродуктивної системи, вільнорадикальна теорія, теорія порушення тромбоцитарно-ендотеліальної взаємодії тощо), і кожна з них дозволяє виробити конкретні програми косметологічних та anti-age-заходів з корекції вікових змін шкіри. Виразно помітні вікові зміни пояснює теорія «зносу» й ендокринного старіння. Відповідно до неї, з віком кількість гормонів, що виробляються, зменшується, що впливає на здатність організму до саморегуляції.

В основі гормонального старіння лежить вікове згасання репродуктивної функції організму. Це виявляється у зниженні продукції статевих стероїдів сім’яниками у чоловіків та повному придушенні функції яєчників у жінок. Тому щоб зберегти колишній метаболізм й уповільнити вікові прояви зношування організму, потрібно підтримувати, а згодом і стимулювати вироблення гормонів.

Процес в’янення шкіри проходить кілька інволютивних стадій:

• зниження метаболізму гормонів шкіри;
• зменшення активності ферментів, коферментів, перебігу обмінних процесів у клітинах шкіри: водно-електролітного, білкового, жирового, вуглеводного;
• зменшення епідермальної та внутрішньодермальної вологи;
• зниження рівня ліпідів, зміна складу та функції водно-ліпідної мантії;
• збільшення циклу зміни відмерлих клітин епідермісу;
• зниження мітотичної активності фібробластів, зменшення рівня розчинного колагену;
• погіршення еластопротекторних властивостей шкіри, розвиток капіляропатій різного ступеня вираженості;
• порушення пігментного обміну, гіперпігментації;
• погіршення профілю шкіри – поява зморшок.

Розглянемо детальніше гормональні процеси старіння шкіри.

Шкіра – важливий орган-мішень для багатьох гормонів, включаючи статеві стероїди, оскільки їх рецептори представлені практично у всіх дермальних структурах: в ядрах епідермісу, фібробластах дерми, базальних кератиноцитах, сальних та потових залозах, волосяних фолікулах, ендотелії судин. Статеві гормони істотно впливають на розвиток шкіри та її композиційний склад, тому їх адекватні рівні необхідні для підтримки структурної цілісності шкіри та функціональних можливостей.

Саме під впливом статевих стероїдів в епідермісі відбувається розподіл і дозрівання клітин, продукція секрету сальними та потовими залозами. У дермі статеві стероїди контролюють продукцію колагену й еластину фібробластами, синтез гіалуронової кислоти та обмін глікозоаміногліканів. І, нарешті, у підшкірній жировій клітковині статеві стероїди регулюють обмінні процеси.

Естрогени та…

У жінок задовго до настання менопаузи починається гормональна перебудова, яка відбивається як на діяльності внутрішніх органів, так і на шкірі обличчя і всього тіла. Зниження рівня естрогенів, помітно прискорюючи інволюційні процеси, є однією із важливих причин старіння шкіри.

Гормонозалежне старіння шкіри відбувається незалежно від фотостаріння і виявляється преважно стоншенням шкіри та деградацією еластинових та колагенових волокон. Гістологічний аналіз шкіри нижньої частини живота (де фотостаріння виражене меншою мірою) показує, що вміст колагену в шкірі катастрофічно знижується з 35 років й особливо посилюється з настанням менопаузи. Багато жінок зазначають сухість, зниження пружності й еластичності шкіри, млявість, погане загоєння ран уже за кілька місяців настання менопаузи. Також помічено, що у жінок з передчасною менопаузою шкіра виглядає більш старою, ніж у тих, хто йде за графіком.

…регуляція клітинних процесів

Естрогени за допомогою декількох механізмів беруть участь у регуляції багатьох функцій клітин шкіри, включаючи проліферацію, морфогенез, диференціацію й апоптоз. Дані сучасних досліджень дозволяють припустити, що дія естрогенів у шкірі здійснюється через рецептори (очевидно, переважно через β-естрогенові рецептори) і реалізується, як правило, через пряму взаємодію естрогену зі специфічним внутрішньоядерним естрогенним рецептором (ЕР) з подальшим регулюванням генної транскрипції.

ЕР представлені практично у всіх клітинах шкіри: у кератиноцитах, у клітинах Лангерганса, меланоцитах, фібробластах, сальних залозах, волосяних фолікулах, ендокринних залозах і кровоносних судинах. Експресія ЕР в окремих галузях різна. Так, у шкірі обличчя виявлено значно більше ЕР порівняно зі шкірою молочних залоз або стегон. Товщина шкіри у жінок, за даними різних авторів, підвищується до 35-49 років, а потім починає знижуватися, що пов’язано здебільшого зі змінами кількісних та якісних характеристик колагенових й еластичних волокон.

Естрогени стимулюють процеси проліферації епідермісу, впливаючи на збільшення секреції TGF-β1 (трансформований фактор росту β1) шкірними фібробластами, антиоксидантні та протизапальні процеси. Експериментально доведено, що естрогени регулюють васкуляризацію шкіри і сполучної тканини дерми, де відбувається накопичення мукополісахаридних включень, гідроксипроліну, а також зміни в основній речовині шкіри, стимулюючи синтез колагену, IL-I та факторів росту фібробластів, розвиток ендотеліальних клітин, процес пігментації.

…колаген

Однією з основних причин вікових змін шкіри є атрофія колагенових волокон. У низці досліджень переконливо доведено наявність кореляційного зв’язку між дефіцитом естрогенів і втратою колагену. Старіння шкіри, особливо обличчя, асоційоване із зменшенням її еластичності. Відомо також, що співвідношення колагену III та I типів з віком знижуються, що особливо прогресує після настання менопаузи, коли різко скорочується синтез колагену. Якщо у дорослих осіб вміст колагену в шкірі зменшується в середньому приблизно на 1% на рік, то протягом 15-20 років постменопаузи це зниження прискорюється (приблизно на 2,1%), при цьому найбільша втрата припадає на перші 5 років (приблизно 30% від загальної кількості) внаслідок різкого дефіциту естрогенів.

Також зазначено прямий кореляційний зв’язок між віком та кількістю ферментів, відповідальних за деградацію колагену (протоколаген лізилгідроксипролін трансферази), які у жінок у постменопаузі знайдені у більш високих внутрішньоклітинних концентраціях. Доведено також, що у менопаузі концентрація шкірного колагену корелює зі ступенем демінералізації кісткової тканини.

Відомо, що після 40 років у жінок швидко збільшується надмірна розтяжність шкіри, що відбиває взаємозв’язок між зниженням рівня естрогенів та дегенеративними змінами еластичних волокон дерми. В результаті збільшення розтяжності та втрати тонусу прогресивно розвиваються та/або поглиблюються шкірні складки і зморшки. У підтримці тургору шкіри також беруть участь прогестагени. Крім того, вони стимулюють імунітет, впливаючи на фібробласти.

…гіалуронова кислота

Естрогени, окрім багатьох функцій, відповідають за вироблення гіалуронової кислоти у шкірі. Зниження рівня естрогенів впливає на ступінь полімеризації глікозаміногліканів (ГАГ), синтез гіалуронової кислоти, що провокує зниження тургору та гігроскопічних властивостей шкіри, підвищує її сухість, сприяє появі зморшок й атрофії в цілому. Вважають, що розвиток вікових змін колагену також багато в чому визначається зниженням гідратації дерми. Показано, що підвищення рівня естрогенів в організмі жінки, наприклад, під час вагітності, покращує гігроскопічні властивості дерми і, навпаки, гіпоестрогенія сприяє розвитку сухості шкіри, що є найчастішим дерматологічним симптомом у жінок у постменопаузі.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна