Менопауза – не вирок

Чи знаєте ви, що ще століття тому середня тривалість життя людини становила 49 років, а сьогодні в цивілізованих країнах вона сягає 80-ти. Проблема старіння населення, що веде до підвищення частки людей похилого віку в суспільстві, гостро стоїть у всіх високорозвинених країнах світу. За оцінками фахівців ООН, у найближчі десятиліття старіння населення світу пришвидшиться.

Ключовий момент старіння

Збільшення тривалості життя - це показник економічного благополуччя країни, і при цьому довголіття має бути активним. Це соціально, етично і економічно вигідно суспільству, саме тому розвинені країни потужно фінансують безліч державних програм, метою яких є зниження інвалідизації на старості. Збереження здоров'я та якості життя в старості економічно вигідне для будь-якої держави, оскільки хвороби старості легше профілактувати, ніж вкладати мільярди доларів у їхнє лікування.

У сучасному суспільстві, завдяки завоюванням медицини ми досягаємо віку нездоров'я та живемо у стані хвороб досить значну частину життя. Ми стали доживати до головної хвороби – дефіциту статевих гормонів. Так, зниження вироблення статевих гормонів – ключовий момент старіння.

Слід зауважити, що 1 раз на 4 роки у світі проводиться Міжнародний конгрес з менопаузи, в якому беруть участь не лише лікарі, а й соціологи, статисти та економісти всього світу, оскільки проблема старіння населення гостро стоїть у всіх високорозвинених країнах. На конгресі озвучуються останні досягнення та інновації у галузі вікової медицини, обговорюються складні клінічні проблеми, узгоджується тактика ведення пацієнтів у конкретних ситуаціях.

Новий «ступінь» життя жінки

Отже, клімактеричний період у житті жінки – що це таке?

«Клімакс» у перекладі з грецької означає «ступінь», новий закономірний етап, на який припадає третина життя жінки. Клімакс характеризується дефіцитом жіночих статевих гормонів, зокрема естрогенів, в організмі жінки, що розвивається внаслідок вікового чи вимушеного (оперативне видалення, променева чи хіміотерапія) виключення функції яєчників.

В організмі жінки багато органів і систем, робота яких безпосередньо залежить від рівня естрогенів: статеві органи, гіпофіз та гіпоталамус, молочні залози, головний мозок, серцево-судинна та кістково-м'язова системи, сечовий міхур, шкіра та волосся, товстий кишечник, печінка. Відповідно, в умовах дефіциту естрогенів їхня робота погіршується.

Виділяють ранні симптоми клімаксу, що виникають часто ще до закінчення менструальної функції: припливи спека, підвищена пітливість, озноб, головний біль, зміна артеріального тиску, прискорене серцебиття, відчуття нестачі повітря, «кома в горлі», а також часті зміни настрою, тривога, , плаксивість, дратівливість, зниження статевого потягу, почуття страху, безсоння, зниження пам'яті, уваги, швидка стомлюваність, слабкість.

Згідно зі статистикою, до 30% жінок досить легко проходять цей етап у житті, не пред'являючи вищеописаних скарг. При цьому треба пам'ятати, що відсутність припливів — показник стійкості вегетативної системи до гормональної перебудови. На жаль, інші наслідки клімаксу мають серйозніший характер, розвиваються повільно і часто непомітно для жінки.

До середньочасних порушень належать:

• порушення з боку піхви та сечового міхура (сухість, свербіж, печіння у піхву, болючість при статевому житті, часті позиви на сечовипускання, втрата сечі при кашлі, сміхі, чханні, завзяті цистити, запальні процеси у піхві);
• порушення з боку шкіри та її придатків (поява та посилення зморшок, сухість шкіри, ламкість нігтів, порідіння волосся, кровоточивість та пухкість ясен);
• сексуальна дисфункція (відчуття втрати сексуальної привабливості, жіночності, погіршення якості статевого життя, відсутність сексуального задоволення).

​

Пізньочасові порушення (так звані "хвороби старості") - це:

• ожиріння;
• серцево-судинні захворювання (атеросклероз, підвищення артеріального тиску, інфаркти, інсульти);
• остеоартрити (захворювання суглобів та кісткових тканин);
• постменопаузальний остеопороз, що проявляється болями у кістках, у спині при тривалому стоянні, переломами, парадонтозом);
• хвороба Альцгеймера (старече недоумство).

На сьогоднішній день фахівці виділяють кілька фаз у клімактеричному періоді.

• Перехід до менопаузи, який починається у віці від 40-45 років і продовжується до моменту останньої самостійної менструації. Саме тоді змінюється, частіше подовжується тривалість менструальних циклів; знижується здатність до зачаття.
• Переменопауза - це період, коли перші клімактеричні симптоми вже з'явилися, але з моменту останніх місячних минуло менше року.
• Менопауза - це час останньої природної кровотечі (менструації). Це може бути встановлене лише через 12 місяців без кровотеч (аменорея). Середній вік настання менопаузи – 51,3 роки. Можливо, рання менопауза — до 45 років, а також передчасна — до 40 років, це зумовлено генетично.
• Постменопауза – це період після настання менопаузи. Виділяють ранню постменопаузу (5 років відсутності місячних) та пізню (понад 5 років відсутності місячних і до кінця життя).
• Індукована менопауза - припинення менструацій внаслідок хірургічного видалення обох яєчників, а також "вимкнення" роботи яєчників після проведення променевої або хіміотерапії.

Вікові зміни шкіри

Як косметологу, мені хотілося б детальніше висвітлити проблему вікових змін шкіри, характерних для переменопаузального та менопаузального періодів.

Отже, вікові зміни шкіри після 40 років хвилеподібно наростають та посилюються. За словами вчених, починається процес зворотного розвитку органів та їх атрофія, або інволюція. Епідерміс і дерма стоншуються, також змінюється і товщина м'язових волокон, у яких поступово падає рівень скорочувальних білків та енергетичних речовин, атрофуються дрібні сальні залози. Зменшується кількість мукополісахаридів, які поряд з колагеном та еластином утворюють основну міжклітинну речовину в шкірі та сполучній тканині, шкіра з цієї причини втрачає більше вологи.

У цей період стають помітнішими ознаки старіння в періорбітальній зоні - через стоншення шкіри, ослаблення тонусу кругового м'яза очей, зв'язкового апарату, що характеризується появою зайвої тканини і посиленням зморшок-ліній у цій галузі. Спостерігається птоз верхньої повіки, оголення кісткового краю орбіти нижньої повіки.

Спостерігається втрата об'єму та гравітаційне зміщення м'яких тканин обличчя та шиї. Тенденція до формування нососльозної, пальпебромалярної та векощекової борозен.

Нерідко, через підвищений вміст чоловічих статевих гормонів - андрогенів - відзначається зростання волосся над верхньою губою та на підборідді. Можуть мати місце судинні порушення - купероз, у вигляді судинних зірочок на шкірі щік, крилах носа, підборідді.

Вікові зміни шкіри після 50 років стають глибшими через перебудову гормональної системи в організмі жінки, оскільки настає клімакс.

Помітно знижується кровообіг у шкірі, що призводить до значного зниження процесів регенерації, шкіра стає сухою та зневодненою, ще більше стоншується. Погіршуються зморшки статичні та динамічні на фоні дистрофічних змін шкіри. Мають місце "складки", "мішки", "нависання" як результат розслаблення м'язово-зв'язувальних структур. Також спостерігається деконтуризація овалу обличчя та шиї, як результат гравітаційного птозу та перерозподілу жирової тканини.

Переважання тих чи інших вікових змін в особі жінки залежить від морфотипу старіння: дрібноморщинистий, м'язовий або деформаційний.

Кожен фахівець косметолог розуміє, що боротися із віковими змінами на тлі гормонального старіння досить непросто, а іноді навіть непродуктивно без призначення специфічної терапії, спрямованої на поповнення дефіциту статевих гормонів.

Що допоможе жінці перебудуватись

Наступне питання, яке хотілося б порушити: як прожити цей період енергійно, красиво, з гідністю?

По-перше, ведення здорового способу життя: фізична активність, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок (інтенсивне куріння може стати однією з причин безпліддя та раннього настання клімаксу), обмеження перебування на сонці та в соляріях (фотостаріння шкіри – науково доведений факт), дотримання режиму праці та відпочинку, розумне протистояння стресам.

По-друге, можливості сучасної косметології: професійні антивікові догляди, серединні та глибокі пілінги, мезотерапевтичні процедури, контурна корекція та об'ємне моделювання, тредліфтинг, різні апаратні методики. Сюди можна віднести й досягнення у галузі сучасної пластичної хірургії.

По-третє, альтернативна симптоматична терапія негормональними засобами. У цьому випадку проводиться корекція кожного з компонентів клімактеричного синдрому різними видами препаратів (наприклад, при появі припливів призначаються фітопрепарати, що їх полегшують, і т. д.).

Така терапія при комплексному підході та регулярному тривалому застосуванні може бути до певної міри ефективною, але, на жаль, дорога, оскільки жоден негормональний препарат не може вплинути на всі ланки клімактеричного синдрому одночасно.

По-четверте, замісна гормональна терапія (ЗГТ). Це курс терапії, спрямований на заміщення в організмі жінки недостатніх гормонів. ЗГТ найефективніша для лікування та профілактики клімактеричного синдрому, якщо вона призначена вчасно. Наприклад, зникнення або значне урідження та ослаблення припливів пацієнтка може відзначити вже до кінця першого тижня прийому препарату. Це тим, що лише препарати ЗГТ впливають на безпосередню причину клімаксу — дефіцит жіночих статевих гормонів, усуваючи його.

ЗГТ та рак молочної залози

Багато жінок пов'язують прийом ЗГТ із виникненням раку молочної залози, який забирає чимало життів. У цьому твердженні багато помилок.

Досліджень, присвячених впливу прийому ЗГТ на ризик розвитку раку молочної залози, в усьому світі проведено та проводиться дуже багато — як у США (вони почали використовувати ЗГТ раніше за всіх, з 60-х років ХХ століття), так і в Європі. Всі ці дослідження серйозні, великі, багаторічні та дорогі, проте, не можуть дати однозначної відповіді на питання щодо впливу ЗГТ на ризик розвитку раку молочної залози. Це багатофакторне захворювання, і виключити при дослідженні всі інші впливи (вік, кількість пологів і абортів, спадковість, погана екологія), залишивши тільки прийом ЗГТ, в принципі, неможливо.

Але підсумовуючи дані цих досліджень, можна чітко сказати, що естрогени (основний лікувальний компонент препаратів ЗГТ) не є онкогенами.

Всі проведені дослідження також показали, що навіть якщо у пацієнтки, яка отримує ЗГТ, виявився рак молочної залози (прямо не пов'язаний з прийомом ЗГТ), він був менш злоякісним, мав меншу стадію поширення, мав меншу схильність до метастазування, краще відповідав на лікування.

Необхідно знати, що основною причиною смерті серед жінок 50-94 років є серцево-судинні захворювання (у тому числі інфаркти міокарда). Щороку від них гине 34% жінок старшого та похилого віку – це більше, ніж від усіх видів раку разом узятих!

Згідно зі статистикою, у жінок у постменопаузі відносний ризик того, що вона занедужає на рак, становить 1:20 000, що загине в авіакатастрофі — 1:10 000, а ризик отримати інвалідний перелом на фоні остеопорозу через 10-15 років від моменту менопаузи — дорівнює 1:60!

І, нарешті, необхідно знати про ЗГТ

1. Перше: ЗГТ може призначити лікар гінеколог.
2. Друге: на сучасному фармацевтичному ринку вибір препаратів ЗГТ досить широкий, що дає лікарю можливість індивідуального підбору терапії для кожної пацієнтки з урахуванням факторів ризику, особливостей перебігу клімактерію та його фази. Наприклад, існують препарати для жінок, які ще менструюють, для жінок у стані постменопаузи, для пацієнток, які перенесли операцію з видалення яєчників.
3. Третє: препарати також відрізняються за складом. Одні містять лише естроген, до складу інших входять і естроген та гестаген у різних режимах: циклічному (частина таблеток в упаковці містять лише естроген, інша – естроген та гестаген) та безперервному (кожна таблетка містить рівну кількість естрогену та гестагену).

Препарати ЗГТ можуть відрізнятися формою випуску: таблетки, нашкірні гелі, пластирі, інтраназальні спреї та інших.

Необхідно звернути увагу, що доза натуральних естрогенів в сучасних препаратах ЗГТ надзвичайно мала і, при цьому, високоефективна. Для порівняння, вона в 20-10 разів нижча за дозу синтетичних естрогенів, що входять до складу нових гормональних контрацептивів, які вже самі по собі відносяться до мікродозованих, з високим рівнем безпеки лікарських засобів і можуть без особливих побоювань тривало застосовуватися у здорових жінок.

Четверта: ЗГТ не проводиться короткостроковими курсами. Мінімальна тривалість прийому має становити 1-2 роки. Мета терапії на даному етапі – допомогти жінці легше пережити гормональну перебудову в організмі та допомогти їй адаптуватися до нового для неї стану. Припинити прийом ЗГТ або вирішити питання про зміну методу лікування можна будь-якої миті, попередньо порадившись зі своїм лікарем.

Необхідно зауважити, що обмеження щодо тривалості прийому ЗГТ на сьогоднішній момент знято (це стосується пацієнток, які отримують ЗГТ, не нехтуючи спостереженням у гінеколога).

Показання та протипоказання до застосування ЗГТ

Як і в інших фармацевтичних препаратів, ЗГТ має показання та протипоказання до її застосування.

ЗГТ показана з метою лікування ранніх та середньочасних симптомів клімаксу, а також для профілактики пізніх ускладнень клімактерію, ментальних змін (хвороби Альцгеймера).

Абсолютних протипоказань до ЗГТ не так багато. Це:

• вагітність та лактація;
• кровотеча із статевих шляхів, причина якої не уточнена;
• інфаркт міокарда, інсульт нині чи анамнезі;
• тяжкий ступінь гіпертонії (до стійкої нормалізації рівня АТ);
• виражене підвищення рівня тригліцеридів крові;
• тромбоз глибоких вен в даний час та в анамнезі;
• тяжкі хронічні захворювання печінки та нирок з порушенням їх функції;
• встановлений або передбачуваний діагноз раку молочної залози або гормонозалежної злоякісної пухлини.
• алергія на компоненти ЗГТ (зустрічається вкрай рідко).

З огляду на низькодозність і високу вибірковість дії сучасних препаратів ЗГТ, їх побічні дії незначні. Серед таких побічних дій найчастіше зустрічається нагрубання молочних залоз як адаптаційна реакція організму у відповідь на введення додаткової кількості жіночих статевих гормонів. Інші явища (головний біль, нудота, затримка рідини в організмі та ін) зустрічаються рідко. При їх появі бажано самостійно не скасовувати препарат, а порадитися з лікарем.

Багатьох жінок цікавить питання менструальних виділень і натомість ЗГТ. Серед препаратів ЗГТ є ті, що викликають менструацію (циклічний режим ЗГТ), та такі, на фоні прийому яких менструальні виділення відсутні (безперервний режим ЗГТ). Як правило, при виборі режиму ЗГТ гінеколог керується тим, чи перебуває пацієнтка у пременопаузі (менструації нерегулярні, але від моменту останньої не минуло року) чи постменопаузі (менструації відсутні більше року), а також віком пацієнтки.

Отже…

Підсумувавши вищесказане, слід зазначити, що ЗГТ на сьогоднішній день залишається найбільш ефективною терапією для лікування та профілактики клімактеричних порушень.

У практиці фахівця дерматокосметолога важливим є розуміння рекомендацій щодо ЗГТ для досягнення максимальних результатів від косметологічних процедур у пацієнток певної вікової групи.

Сучасні препарати ЗГТ дозволять вашим пацієнткам почуватися молодшими, бути як і бадьорими, активними, енергійними, захищеними та впевненими в собі. Але все ж таки призначати ЗГТ, коригувати та скасовувати терапію повинен виключно лікар гінеколог.

Вперше опубліковано: Косметолог №5, 2017