Зволоження: як збудувати індивідуальний алгоритм для корекції сухої шкіри

Один із найчастіших запитів для косметолога, найпоширеніших порад від бьюті-гуру і, мабуть, один із найширших арсеналів косметичних засобів так чи інакше зводяться до нього. До зволоження.

Відкриття в цій сфері відбуваються якщо не щодня, то щороку точно, а сучасні дослідження можуть допомогти побудувати по-справжньому індивідуальний алгоритм для корекції стану, який називають зневодненістю або сухою шкірою.

Вода в організмі людини – життєво важлива складова. Серце складається із води на 90%, мозок – на 75%, печінка – майже на 80%. Найсухіші структури в організмі – кістки (30%) та шкіра (64%).

У ранньому дитинстві води в організмі більше: новонароджене немовля майже на 80% складається з води, а от організм старої людини містить близько 50% води, тобто з віком ми буквально «висихаємо». І це одна з найважливіших причин вікової руйнації. Якщо ж нам вдається зберегти необхідну кількість води, перешкоджати втраті органами і тканинами, ми фактично зберігаємо молодість.

Роговий шар – stratum corneum: «ні живий, ні мертвий»

Найголовніші знання про зволоження починаються зі знань про роговий шар.

Латиною він називається Stratum Corneum, і головне, що необхідно розуміти – Stratum Corneum не є живим, але при цьому і не мертвий. У роговому шарі є постійний рух, тканинна динаміка. Так, він містить неживі клітини (при цьому не варто їх називати «мертвими»). Основні клітини епідермісу – корнеоцити, у міру просування до рогового шару вони поступово змінюються і, нарешті, втрачають ядро і «вивертаються навиворіт», вивільняючи необхідні для захисного шару гранулярні ліпіди та інші клітинні речовини. Така порожня оболонка клітини називається кератиноцитом – ці «конверти» без ядер стають цеглинами рогового шару, які з’єднуються спеціальними «містками»-десмосомами. Роговий шар – це високоорганізована і дуже динамічна структура, в якій постійно відбувається рух не тільки води, а й біохімічних сполук, тому «мертвим» шаром його можна називати лише умовно.

Основні хімічні речовини рогового шару – білки, насамперед – кератин, що становить основу рогових конвертів. Дуже важливі жири – холестерол, цераміди та нейтральні ліпіди, прості жири, жирні кислоти. Все це об’єднано водорозчинною подушкою, яку ми називаємо природним зволожувальним фактором (NMF), – саме він зв’язує молекули води, а ліпідна плівка покриває його і не дає випаровуватися воді.

Постійний рух властивий не тільки клітинам шкіри, але й воді, що міститься в ній, яка переміщається по всій структурі шкіри. Це річка, яка піднімається вгору і випаровується з різним ступенем інтенсивності. Динаміка води у шкірі забезпечується білком під назвою філаггрін.

І якщо говорити про забезпечення зволоженості шкіри з біохімічної точки зору, тут важливе все. Помилки на кшталт «все вирішить щільний живильний крем» або «гіалуронова кислота закриє питання зволоження» залишаються помилками. У зволоженні шкіри присутні близько 180 хімічних сполук одночасно. Частково вони виробляються клітинами епідермісу, частково синтезуються мікробіомом, частково надходять із глибших шарів. Тому для того, щоб зберегти воду в шкірі, нам доведеться впливати на неї комплексно та динамічно.

Два стани води

Вода у шкірі може бути у двох станах – вільному і зв’язаному. Вільна вода зберігається на поверхні рогового шару і в ліпідних міжклітинних просторах, у всіх інших структурах вода присутня в зв’язаному стані, і для того, щоб вона зберігалася, їй потрібні зв’язувальні речовини як усередині клітин, так і в позаклітинному просторі. В ідеалі нам хотілося б, щоб вода з дерми швидко і легко проникала в епідерміс, вільно рухалася всередині рогового шару і якомога повільніше випаровувалася з поверхні. Але коли розвивається сухість шкіри, ми бачимо рівно зворотний процес – транспорт зв’язаної води з дерми в епідерміс і дифузія вільної води всередині рогового шару знижуються, а ось швидкість втрати вільної води завдяки випаровуванню навпаки різко підвищується.

Більша частина води перебуває у шкірі саме у зв’язаному стані. Її кількість залежить від того, скільки води циркулює в судинах, від іонного балансу (тут провідну роль відіграє вміст кальцію і натрію, калію і магнію в структурах шкіри і від кількості речовин, що зв’язують і утримують шкіру – гіалуронової кислоти, філаггріна, деяких амінокислот, зокрема , гістидину, глюкуронової кислоти та гліцерину, який присутній у природній формі).

І, звичайно ж, кількість зв’язаної води в шкірі залежить від збереження рогового шару у всьому його біохімічному розмаїтті.

Три «басейни»

Сучасна косметологія виділяє три пули, три рівні води в шкірі:

• Статичний, стабільний пул води, що тримається лише на рівні епідермісу. Тут наявна велика кількість вільної води, яка втрачається при дефіциті ліпідної плівки.
• Динамічний пул, який функціонує на рівні дерми та весь час оновлюється – це річка, що розташована безпосередньо під «озером» рогового шару. Він являє собою зв’язану воду в клітинах і позаклітинному просторі епідермісу і дерми.
• Трансепідермальний, глибокий пул води – вода, що циркулює в судинах, на рівні матриксу дерми.

В ідеалі всі ці «басейни» мають бути наповнені, лише тоді шкіра буде глибоко зволожена. Дерма отримує воду з судин і весь час «передає» її «вгору», в епідерміс, тобто вода має постійно циркулювати. Але, на жаль, на кожному рівні, у кожному пулі може статися «витік».

«Витік»: статичний пул

«Витік» вологи зі шкіри на рівні статичного пулу можна назвати сухістю. Що відбувається, коли вода надто швидко випаровується з поверхні шкіри? Найчастіша причина – дефіцит ліпідів і порушення бар’єрного шару.

Без обговорення ліпідного шару, його будови та функцій не минає, мабуть, жоден семінар для косметологів. Не можна не згадати його і говорячи про зволоженість шкіри.

Ліпіди у цьому процесі надзвичайно важливі. Одну їхню частину продукують сальні залози. Багато хто вважає, що жир зі шкіри треба видаляти повністю, що він небезпечний і негарний. Насправді сальна залоза продукує прекрасні й дуже потрібні нам ліпіди:

• сквален – специфічний антибактеріальний жир, що вирівнює поверхню шкіри;
• воски, що створюють легку глянсову скоринку;
• невелика кількість холестерину, тригліцериди, гліцерин, вільні жирні кислоти, профіль яких індивідуальний (співвідношення вільних жирних кислот для кожної шкіри – це як відбиток пальця);
• вітамін Е та коензим Q10 – дихальний фермент, що захищає шкіру від старіння.

Ще один «постачальник ліпідів» – клітини, які піднімаються до рогового шару. Перед тим як перетворитися на «неживі», вони активно віддають власні ліпіди, після чого «сплющуються», перетворюючись на лусочки епідермісу. Ці ліпіди відрізняються за складом від того, що виробляють сальні залози, – третину з них становлять цераміди, які захищають клітини, третину холестерин (у секреті сальних залоз лише 3% холестерину!) і третину – вільні жирні кислоти. Якщо використовувати косметичні терміни, сальні залози виробляють олію, клітини виробляють butter – щільне, тверде масло, і, розігріваючись на поверхні шкіри, вони змішуються між собою, емульгуються за допомогою спиртових восків і створюють чудову емульсію, яку можна порівняти з ідеальним кремом. З віком виробництво ліпідів у шкірі падає, і тим паче важливо не порушувати цей баланс агресивним очищенням!

Що ж до порушення бар’єрних функцій, цей процес може бути набутим чи вродженим. Отримати його можна, пошкодивши шкіру ультрафіолетом, агресивними косметичними засобами у догляді (ретинол та його деривати, кислоти – АНА, саліцилова), хімічними пілінгами, дермабразією, лазерними шліфуваннями. Але цей процес може бути і природним, оскільки з віком змінюється кількість ліпідів, що синтезуються, настає вікова сухість шкіри, властива жінкам в період менопаузи, – це етап, коли обов’язково потрібна компенсація ліпідів.

Крім того, для сухості шкіри, спричиненої порушеннями в статичному пулі, властиві порушення мікробіому, оскільки для здоров’я мікробіому потрібна вільна, а не зв’язана вода. Мікробіом, який живе на сухій поверхні шкіри, відрізняється дуже сильно. Так, на поверхні сухої шкіри розмножується Pytyrosporum ovale – мікроорганізми, що спричиняють лущення та подразнення.

На клінічному етапі при порушеннях на рівні статичного пулу ми спостерігаємо характерну симптоматику:

• сухість, стягненння, лущення шкіри;
• подразнення, підвищена чутливість;
• порушення пігментації;
• поява поверхневих зморшок (кринклів);
• відчуття необхідності користуватися зволожувальними засобами. Якщо у догляді пацієнта більше трьох зволожувальних засобів – це вірна діагностична ознака «витоку» на рівні статичного пулу.

Статичний пул – рівень епідермісу, який можна контролювати косметичним доглядом, заповнюючи NMF та ліпіди.

«Витік»: динамічний пул

Проблеми з динамічним пулом води – це зневоднення шкіри. «Витік» з динамічного пулу може бути пов’язаний з тим, що статичний пул настільки швидко випаровує вологу, що динамічний пул просто не встигає заповнювати дефіцит. Якщо організм зневоднений, а питне навантаження недостатнє, дерма води не отримає. При зневодненості шкіра – це щедрий орган, який віддає воду першим, ділиться рідиною із внутрішніми органами – серцем, легенями, мозком, печінкою. Тому необхідне питне навантаження – єдиний спосіб зберігати фундаментальну зволоженість шкіри.

Якщо волога занадто швидко випаровується з поверхні епідермісу, вона дуже активно йтиме і з дерми, не встигаючи її наповнювати. Можливий дефіцит гіалуронової кислоти або інших утримувальних речовин у дермі.

На проблеми з динамічним пулом води вказують такі зовнішні ознаки:

• у поєднанні з «витоком» із статичного пулу до дискомфорту приєднується стоншення та в’ялість шкіри, при збереженому статичному пулі поступово розвивається зниження еластичності шкіри, втрата тонусу і пружності;
• розвиток статичних зморшок та поява глибоких складок шкіри обличчя й шиї, порушення пігментації у глибоких шарах шкіри: нерівний колір обличчя, розмиті пігментні плями;
• зменшується обсяг губ, розвивається нависання брів;
• косметичні засоби малоефективні, інтенсивне зволоження має короткочасний ефект.

Популярний метод заповнення пулу води дерми – це ін’єкції насамперед на основі гіалуронової кислоти. Саме в дерму, з прицілом у динамічний пул, вводиться філер, який там набухає, притягує всі молекули води, до яких може «дотягтися» з судин нижнього шару, і тримає її, скільки зможе. Однак якщо питне навантаження недостатнє, філер «витягуватиме» воду, але розподілятиме її нерівномірно, і виглядатиме це не надто природно. Якщо ж втрата вологи на епідермальному рівні не заповнена косметичним доглядом, то жоден філер не допоможе шкірі виглядати доглянутою. Він сприятиме заповненню об’єму, зміні контуру, але не створить відчуття рівної зволоженої шкіри. Тому ін’єкції жодним чином не замінюють косметику, вони лише додатково можуть використовуватись для відновлення динамічного пулу води та біоревіталізації.

Питне навантаження, фізична активність і косметичний догляд обов’язково мають бути присутніми для того, щоб результат був по-справжньому природним і стійким.

Необхідно пам’ятати, що тривала сухість шкіри неминуче спричиняє її зневоднення і навпаки – зневоднена шкіра досить швидко стає сухою.

«Витік»: трансепідермальний (судинний) пул

Зменшення обсягу циркулюючої води в організмі може статися локально через спастичний тип порушень мікроциркуляції в капілярах обличчя й шиї. У такому разі ми спостерігаємо «пергаментну», тонку, тьмяну шкіру. Зневоднення на рівні судинного пулу може розвиватися і через хвороби, стрес, надлишкові фізичні навантаження, різку недостатність питного навантаження.

Судинний пул – це основа всього, і якщо немає вологи на цьому рівні, ми неминуче побачимо порушення і динамічного, і статичного пулів.

Проблеми на трансепідермальному рівні неможливо компенсувати косметичними засобами (за винятком, мабуть, спастичних порушень мікроциркуляції – він чудово реагує на засоби з ніацинамідом у щоденному догляді).

Для функціонування та «наповненості» трансепідермального пулу потрібні хороший кровообіг і нормальний рівень води в організмі. Що можна зробити для цього рівня? Пити достатню кількість води щодня, більше рухатися, використовувати препарати й косметичні засоби, які покращують кровообіг. Масаж, косметичні процедури – ось що допомагає заповнити шкіру «зсередини».

Ще раз повернемося до питання питного навантаження: оптимальним питним навантаженням вважається 1,5-2 літри рідини на день для жінки середнього віку та ваги. Потрібно тільки пам’ятати, що в зарахування питного навантаження йде чиста вода, трав’яні настої без кофеїну, настої з невеликою кількістю ягід, фруктів без цукру. Соки, смузі, супи та алкоголь не рахуються. Питне навантаження бажано розподілити рівномірно протягом дня.

Про косметичне зволоження читайте в продовженні матеріалу

Статтю вперше було опубліковано в Les Nouvelles Esthetiques Україна, №4 (128), 2021