Суха чи жирна шкіра: від розуміння потреб до лікування

Кількість виділеного сальними залозами жиру постійно змінюється. Навіть у однієї людини вона коливається залежно від віку, умов життя й праці, особливостей харчування, вітамінної недостатності, стану нервової системи, діяльності залоз внутрішньої секреції, шлунково-кишкового тракту тощо.

Вироблення шкірного сала регулюється нервовою системою. Крім того, вміст вологи в клітинах шкіри залежить і від віку. Так, у дітей шкіра більш багата на воду, ніж у дорослих, тому вона, незважаючи на тонкість і ніжність, гладенька й добре зволожена, тоді як у людей похилого віку шкіра стоншена й суха.

Суха шкіра – тонка, блискуча, з ледь помітними порами. Іноді вона червоніє, покривається плямами й лущиться. Така шкіра чутлива до вітру, сонячних променів, високої та низької температур, погано переносить луги, які підсилюють її сухість і спричиняють відчуття печіння й стягування. В інших випадках сухість шкіри проявляється у вигляді в’ялості й бляклості, шкіра нагадує пергамент і легко збирається в складки.

В ті періоди, коли організм зневоднений, фізіологічно активна речовина гістамін відповідає за те, щоб життєво важливі органи (у тому числі й шкіра) не відчували браку вологи та продовжували функціонувати належним чином.

Якщо рідини виробляється недостатньо, то, щоб забезпечити вологою ті органи, яким вона необхідна в першу чергу, рідина вилучається в інших органів, у результаті чого виникає гіперактивність гістаміну.

Сухість шкіри спричиняють різні причини:

• ламкість судин шкіри;
• порушення p шкірно-ліпідної мантії;
• недостатня активність сальних і потових залоз;
• недолік епідермальних ліпідів і вологоутримуючих факторів.

Пусковим механізмом можуть стати:

• незбалансоване харчування (брак вітамінів, ненасичених жирних кислот);
• ендокринні порушення;
• кліматичні умови;
• надмірна інсоляція. 

Методи корекції

Отже, хронічне зневоднення – перший щабель до старіння. Тому внутрішні причини, які провокують сухість шкіри, повинні вчасно усуватися лікуванням відповідних захворювань і загальним режимом.

Салонний догляд: 

• глибоке очищення (брашинг, піскоструминна шліфовка);
• оптимальне зволоження;
• мікроструми для оптимізації поверхневих артеріол;
• поверхневі пілінги на основі молочної кислоти;
• салонний догляд на професійній косметиці.

Домашній догляд: 

• зволожувальні сироватки (курс лікування – 1,5 місяці);
• зволожувальний денний/нічний крем;
• зволожувальна маска (3–7 разів на тиждень, узимку краще наносити на ніч).

Жирна шкіра

Жирна шкіра має нормальний, іноді землистий колір, на вигляд стовщена, блищить, пори часто нагадують апельсинову кірку, розширені в Т-зоні, можуть бути наявні комедони й вугрі. Сальні залози цього типу шкіри працюють більш інтенсивно, ніж зазвичай, і виділяють забагато секрету – шкірного сала (найчастіше рівень роботи сальних залоз визначається генетично). Відповідальна за це гормональна система, а саме – чоловічі гормони тестостерони, які активізують роботу сальних залоз.

У шкірі міститься низка ферментів, що беруть участь у трансформаціях статевих гормонів. Серед них найбільшу роль відіграють ароматаза, яка здійснює конверсію андрогенних попередників в естрогени, та 5-альфа-редуктаза, що перетворює чоловічий статевий гормон тестостерон, який циркулює в крові, на більш активний дигідротестостерон.

Дисбаланс статевих гормонів у шкірі може спостерігатися також за нормальної концентрації їх у крові, якщо локальний синтез естрогенів порушений через ферментну недостатність.

Причинами жирної шкіри можуть бути: 

• генетична схильність;
• статеве дозрівання;
• порушення ендокринної системи; 
• порушення нервової системи, стреси; 
• порушення з боку органів шлунково-кишкового тракту; 
• неправильний догляд тощо. 

При жирній шкірі змінюється якісний склад шкірного сала, у результаті чого кисла реакція шкіри стає лужною, що робить її схильною до виникнення гнійничкової інфекції.

Розрадою може служити лише те, що жирна шкіра довше залишається молодою. Шкірне сало покриває шкіру природною захисною плівкою, яка захищає її від шкідливого впливу навколишнього середовища. У жінок з жирною шкірою зморшки з’являються значно пізніше, ніж в інших.

Методи корекції

Салонний догляд:

• ензимні пілінги (поверхневі, серединні);
• лазерогенезис №3 (1 раз на 4 тижні);
• кріомасаж № 10 (2–3 рази на тиждень);
• мікрошліфовка № 4–7 (1 раз на тиждень);
• озонотерапія (регенеруюча доза);
• себорегулюючі догляди № 8–10 (1–2 рази на тиждень).

Домашній догляд:

• очищення (засоби на основі камфори);
• ензимні й адсорбуючі маски;
• сироватки для жирної шкіри.

Важливий догляд за шкірою протягом дня – кожні 90 хвилин варто нейтралізувати шкірне сало косметичними серветками чи адсорбуючою пудрою.

Per os:

• їжа, багата на сірку (цибуля, часник);
• виключити з раціону жирні, копчені, гострі блюда, алкоголь;
• вітаміни групи В;
• консультація ендокринолога.