Антивіковий догляд: косметика, що запобігає появі ознак старіння шкіри

Нормальний рівень водного балансу впливає на зовнішній вигляд і стан шкіри, забезпечує її пружність. З віком, а також при дії деяких зовнішніх факторів (наприклад, УФ-випромінювання, стрес, токсини) рівень вологи у шкірі знижується, оскільки знижується активність фібробластів у виробленні колагену та гіалуронової кислоти. Одночасно з цим зменшується вміст епідермісу речовин, що входять до складу природного зволожувального фактора (наприклад, сечовина), і це призводить до збільшення випаровування вологи епідермісом. Повернути шкірі нормальний рівень зволоженості, запобігти появі ознак старіння шкіри (сухість, зморшки) покликані косметичні засоби, що містять полісахариди.

Видова різноманітність

Полісахариди – це високомолекулярні вуглеводи, утворені залишками моносахаридів (глюкози, фруктози та ін.). У живих організмах полісахариди відіграють роль енергетичного резерву (глікоген), є структурними компонентами клітин і тканин (глікозаміноглікани). Різноманітність у будові полісахаридів може бути обумовлена ​​не тільки характером моносахаридів та способом їх з’єднання, але також тим, що гідроксильні та карбоксильні групи моносахаридів та їх похідних можуть бути метильовані, етерифіковані органічними й неорганічними кислотами (наприклад, сірчаною кислотою – агар-агар); водні карбоксильних груп заміщені на іони металів (пектинові речовини, камеді).

Існує кілька класифікацій полісахаридів. Одна з них ділить полісахариди на гомополісахариди та гетереполісахариди.

Гомополісахариди складаються з моносахаридних одиниць одного типу (наприклад, крохмаль, целюлоза; з тварин полісахаридів – глікоген, хітин). Гетерополісахариди складаються із залишків різних моносахаридів та їх похідних (наприклад, геміцелюлози, інуліну, пектинових речовин, слизу й камеді).

Інша класифікація ділить полісахариди на:

• аніонні: альгінова кислота, пектин, ксантанова камедь, гіалуронова кислота, хондроїтин сульфат, камедь караї, целюлозна камедь;
• катіонні: катіонна гуарова камедь, катіонна гідроксиетилцелюлоза;
• неіонні: крохмаль, декстрини, гуарова камедь;
• амфотерні: наприклад, карбоксиметилхітозан.

Гіалуронова кислота

Для косметології та естетичної медицини особливий інтерес становлять глікозаміноглікани шкіри. Глікозаміноглікани, насамперед гіалуронова кислота, виробляються клітинами дерми шкіри – фібробластами. Функція гіалуронової кислоти у шкірі – підтримувати природний рівень зволоженості. Ця функція забезпечується за допомогою високої гідрофільності молекули гіалуронової кислоти (сьогодні навіть «непросунутий» клієнт знає, що вона здатна зв’язувати й утримувати до тисячі молекул води, тим самим перешкоджаючи надмірному її випаровуванню з поверхні шкіри). Зв’язуючи воду, глікозаміноглікани утворюють міжклітинну гелеподібну речовину, яка є захисним і підтримуючим матриксом для колагенових волокон дерми і служить своєрідною «опорою» для епідермісу.

Вся історія гіалуронової кислоти – це історія вдосконалення методів її виділення та очищення. Річ у тім, що якість гіалуронової кислоти як косметичного інгредієнта визначається її молекулярною вагою. Залежно від джерела й технології отримання гіалуронової кислоти її молекулярна вага може змінюватись від 70 до 4 000 кДа. Чим довше молекулярний ланцюжок і чим менший розкид по молекулярній вазі, тим краще формується полімерна мережа, тим більша в’язкість розчину при низьких концентраціях і тим більшу поверхню шкіри можна покрити безперервною зволожувальною плівкою.

На відміну від багатьох біологічно активних речовин, гіалуронова кислота виявляє всі свої цінні властивості за дуже низьких концентрацій (0,01-0,1%), що дозволяє створювати ефективну косметику, ціна якої влаштовуватиме як виробників, так і споживачів. В основному це стосується гіалуронової кислоти великої молекулярної ваги. Застосування косметичних засобів, що містять гіалуронову кислоту, покращує зовнішній вигляд шкіри, пом’якшує, зволожує та захищає її.

Карагенани

У косметичні композиції антивікових та зволожувальних програм включають карагінани – суміш полісахаридів, які одержують екстрагуванням червоних водоростей, ісландського моху. Карагенани ефективно зволожують шкіру, утворюючи вологоутримуючу плівку. Карагенан – це природний гелеутворювач, що отримується при переробці червоних морських водоростей методом екстракції з подальшим очищенням від органічних та інших домішок (багаторазовим осадженням, фільтрацією та промиванням у воді та спирті).

Альгінати

Солі альгінової кислоти, яку виділяють із бурих морських водоростей (ламінарія, фукус, спіруліна), є джерелом отримання речовин, що використовуються в різних галузях, у тому числі в медицині та косметології. Серед речовин, які знайшли застосування у складі різних лікувально-профілактичних препаратів та косметичних засобів, можна назвати агар, альгінову кислоту та її солі, маніт.

З моменту виявлення альгінової кислоти у складі водоростей багато цілющих властивостей морських водоростей пояснено саме наявністю цієї кислоти. Крім альгінової кислоти, морські водорості багаті на інші біологічно активні речовини: мікроелементи, вітаміни.

Альгінова кислота є полісахаридом, вона побудована із залишків уронових кислот – манурової та гіалуронової. Альгінові кислоти не розчиняються у воді, але мають високу гігроскопічність, тобто здатні пов’язувати велику кількість води. Солі альгінової кислоти (альгінати натрію, калію, магнію) розчиняються у воді з утворенням в’язких розчинів. Така властивість дозволяє використовувати альгінати як загусники, стабілізатори, сполучні речовини.

Крім цього, альгінати є і постачальниками активних біологічних речовин у складі медичних та косметичних препаратів. Альгінатні маски в чистому вигляді надають позитивні косметичні ефекти: підтягують шкіру, покращують кровообіг, розгладжують мімічні зморшки, але введення в них додаткових біологічних компонентів (ефірних олій, екстрактів лікарських рослин, колагену, протизапальних речовин та ін.) дозволяє досягти більш високої ефективності.

Залежно від активних компонентів, що вводяться до складу, альгінатні маски можуть переважно мати поживні, зволожувальні, очищувальні, відбілювальні властивості, надавати антивікову, антицелюлітну та ін. дію.

Найважливішою властивістю альгінатних масок є їхня здатність посилювати дію та збільшувати надходження активних речовин у глибокі шари шкіри сироваток, що наносяться під альгінатну маску. Тому вибір сироватки певної спрямованості значною мірою визначатиме фінальний результат процедури, наприклад, зволожувальна або сироватка проти зморшок відповідно збільшать ефективність зволожувальної або ліфтингової процедури із застосуванням альгінатної маски. Альгінатні маски можуть бути завершальним етапом таких процедур, як мезотерапія, фотоомолоджування, пілінги з метою усунення подразнення шкіри.

Хітозан

Хотілося б кілька слів сказати про хітозан. Він має нові, привабливі для косметології властивості порівняно з високомолекулярними продуктами. Низькомолекулярний хітозан має чудову емульгувальну здатність для утворення стійких емульсій типу «вода в олії», «олія у воді». Ця властивість робить олігомери хітозану ідеальною сполучною добавкою для косметичних композицій, що містять олії, комплекси водо- та жиророзчинних вітамінів, поліненасичених жирних кислот. Хімічні характеристики розчинів хітозану (зокрема низький рН) сприяють збереженню кислотно-основного балансу шкіри, також це дозволяє привести рН косметичного засобу до найбільш «комфортного» для епідермісу. Хітозан є природним джерелом глюкозаміну та N-ацетилглюкозаміну, які є основними будівельними блоками структурної основи сполучної тканини – гіалуронова кислота, кератансульфат; хондроїтин-сульфат; глікозоаміноглікани, про які ми говорили вище.

Імуномодулююча дія полісахаридів

Однією з найважливіших властивостей полісахаридів є активація макрофагів – тим самим вони виконують імуномодулюючу функцію. У цих процесах беруть участь так звані пептидоглікани – полісахариди клітинної стінки бактерій, для розпізнавання яких макрофаги існують спеціальні рецептори. Рецептор розпізнає молекулу або її ділянку, а потім відбувається низка процесів, які спричиняють посилення фагоцитарної та бактерицидної активності макрофагів.

Серед цитокінів, що виробляють клітини Лангерганса, є ті, що стимулюють регенерацію тканин. Регенеративні реакції призводять до поліпшення структури шкіри, стимуляції синтезу колагену та глікозаміногліканів.

У медицині й косметології пептидоглікани знайшли широке застосування через те, що більшість з них мають ще й пірогенну, сенсибілізуючу та цитотоксичну дію. Існують косметичні фірми, які виробляють імуномодулюючу косметику на основі пептидогліканів, але все ж таки в косметології для стимуляції клітин Лангерганса використовують полісахариди групи глюканів. До них належать β-(1,3)-глюкан з пекарських дріжджів, гель алое (містить α-(1,4)-глюкоманнан, хітозан. Застосування косметичних засобів з полісахаридами (β-гліканами) відновлює активність імунокомпетентних клітин шкіри. Тобто активуються макрофаги та клітини Лангерганса, при цьому збільшується синтез макрофагами речовин – факторів росту, що сприяють регенерації епідермісу, синтезу колагенових волокон, а також підвищується вміст факторів ангіогенезу. Крім того, β-глікани мають антиоксидантну дію, оберігаючи мембрани клітин шкіри та ліпіди епідермального матриксу від вільнорадикального окислення, а шкіру – від розвитку ознак передчасного старіння. Стимуляція β-гліканами синтезу колагенових волокон сприяє підвищенню пружності шкіри та розгладжуванню зморшок.

Рідше трапляються полісахариди морських водоростей, мідій, деяких медичних грибів. Імуностимулюючу дію має полісахарид арабіногалактан, який міститься в екстракті ехінацеї та модрини. Глюкан з пекарських дріжджів прискорює опір грибковим інфекціям, захищає від УФ-випромінювання.