Перші кроки у перманентному макіяжі: як позбутися своїх страхів
Маленькі страхи великих дівчаток
Здавалося б, вивчився, купив апаратуру та пігменти, готовий багато працювати – і можна розраховувати на успішну кар'єру майстра перманентного макіяжу. Насправді все не так просто.
Юлія Словіковська, майстер перманентного макіяжу, майстер-бровіст, переможець онлайн-марафону з колористики Л. Волкової, методист ЄББШ «Коглядейд»
Здавалося б, вивчився, купив апаратуру та пігменти, готовий багато працювати – і можна розраховувати на успішну кар'єру майстра ПМ. Насправді ж все не так просто, причому часто заважаємо ми собі самі – своєю острахом, що не вийде, не сподобається, не окупиться. Поговоримо про «таргани»?
Ця стаття присвячується молодим майстрам та тим, хто стоїть перед вибором нової професії.
Професія лінержиста чи майстра перманентного макіяжу – дуже цікава та багатогранна! Я її порівняла б з художником: є полотно – обличчя, і є кисті – машинка. Причому, як і пензлі, голки мають різний розмір (1, 2, 3, 5, 7, 9), форму (круглі, плоскі, лінійні), призначення (виконання ліній, розтушовок, щільних забарвлень), область застосування (брови, очі) , губи, ареоли грудей, волосиста частина голови).
Ще одна подібність - у фарбах, у майстрів перманентного макіяжу вони називаються пігменти . Пігменти мають широку палітру та область нанесення. Як і художник, майстер зобов'язаний створити гарну композицію, використовуючи ті самі художні принципи, працювати з душею.
Тому я вважаю цю професію творчою, а сам процес – творчістю!
Однак, крім художніх, потрібно отримати медичні знання, технічні, розібратися в основах візажу, етики та психології.
Етап 1: душевне сум'яття
Коли ми стоїмо перед вибором професії або вивчилися на майстра, отримали, нарешті, довгоочікуваний диплом про закінчення курсу, приходить перший страх.
Перший страх – це страх! Ми боїмося вийти із зони комфорту, боїмося невідомості, водночас боїмося робити та боїмося не робити, боїмося нашкодити.
Пам'ятайте: бояться всі! Одні бояться, але продовжують робити, інші зупиняються. Зупинятися не можна. Це як права водія: отримав – треба їздити, інакше втрачається навичка. Немає клієнта – працюй із гумовим килимком. У транспорті або ввечері перед телевізором відпрацьовуй штрихи на папері звичайною кульковою ручкою.
Усі страхи та переживання – це нормально для новачків. Погано, коли це перетворюється на невпевненість чи навіть страх перед роботою. Клієнтка не повинна бачити сумнівів майстра, адже вона вважає, що прийшла до фахівця, чарівника, який змінить не тільки обличчя, а й у чомусь її життя. На стадії спілкування, збирання інформації дуже важливо встановити довірчі відносини. Разом із професійною майстерністю це визначить успіх процедури. При першій зустрічі важливо вселити довіру, привернути до себе. Щира усмішка, доброзичливе ставлення, білий халат, стерильний кабінет.
Етап 2: робота над собою
І ось пішли перші клієнти! Мама, бабуся, сестра, подруги, подруги. І тут приходить другий страх: «А чи на своєму я місці?», «Здавалося б, роблю все правильно, але результат мені не подобається!», «Може, все покинути, доки не наробила справ?»
Це нормально! Це говорить про те, що ви рухаєтеся у правильному напрямку та аналізуєте свою роботу. Довести роботу до досконалості, щоб вона сподобалася не лише клієнту, а й майстру, – це тривала та трудомістка праця. І тут на допомогу – самоаналіз та інші майстри з досвідом. Дивіться на роботи, шукайте ті, які відповідають вашим вимогам. Дивіться тільки на результати, що загоїлися. Навчайтеся у професіоналів, переймайте досвід, знання. Не зупиняйтесь!
Займайтеся самоаналізом. Слідкуйте за своїми роботами. Ведіть запис та фотозвіт про свої перші роботи: вік клієнтки, тип шкіри, пігмент, машинка (якщо є різні), тип голки, техніка виконання, як проходила процедура.
Якщо результат не влаштовує вас або вашого клієнта за кольором, то тут питання колористики. Це цікава область у перманентному макіяжі. За допомогою кольору можна збільшити або зменшити розміри, підкреслити колір очей, приховати небажаний колір губ, позначити брови, зробити рум'янець, змінити тон шкіри обличчя.
Якщо не влаштовує форма, то це питання до малювання ескізу, правил побудови брів, очей, губ. Кожен майстер має знати ці правила. Є випадки коли класична форма не підходить клієнтці. Адже ми маємо враховувати зовнішність, психотип людини, а також її соціальний статус.
Етап 3: шукаємо баланс
Наступний страх – страх метання. Метання між машинками, пігментами, техніками. Нам не подобається результат, ми шукаємо нового майстра, а він каже, що річ у машинці, і пропонує купити його модель. Ми купуємо, але результату не виправдано. Новий майстер - нова машинка, або пігменти, або техніка.
Відповідь одна: справа – в руках! Відпрацьовуйте свою техніку на килимку, папері. Вивчайте колористику вибраних вами пігментів, розберіться в технічних моментах роботи машини. Купуйте відразу хорошу машинку та пігменти і відточуйте свою майстерність на якісних матеріалах. Зіставте всі свої складові, додайте свою руку - і отримайте результат.
Ми маємо оригінальний почерк, індивідуальний спосіб тримати ручку (її нахил, сила натискання на папір). Одні люблять ручку з тонким стрижнем, інші – з круглим, кулькову чи гелеву, тонку та витончену чи товсту та важчу.
Одним словом, потрібно виробити свій почерк на своїй машинці своїми пігментами!
Ще один страх – це окупність. Спочатку доведеться суттєво вкластися: якісне навчання, обладнання та пігменти – все це дуже дорого! Плюс кабінет, видаткові матеріали, одноразова продукція. До того ж, знайти клієнтів відразу і за повною вартістю навряд чи вдасться. Найімовірніше, це будуть клієнтки за собівартістю. І ось питання: коли це окупиться?
Тоді, коли робота почне приносити задоволення! Коли ви подолаєте всі страхи, побачите щастя і радість в очах клієнток, у вас почне збільшуватися запис, ви зможете оцінити свій результат і позначити його матеріально, тоді і почне окупатися вкладене. Не зупиняйтесь! Ідіть до своєї мрії. Думайте не про матеріальне, а про духовне. Пам'ятайте: ми є художниками, ми пишемо картини. Ми вкладаємо у свої твори душу, сили, думки.
Етап 4: не покладаючи рук
Перманентний макіяж – це непросто! Фахівець-початківець у міру роботи усвідомлює це і часто починає панікувати. Перші невдалі роботи іноді призводять до втрати оптимізму. Але треба розуміти, що це нормальна ситуація, тому що навичка у роботі формується не лише поступово, а й нерівномірно. Перманентний макіяж – це досить трудомісткий процес, кропіткий та старанний. Тут пряма залежність: кількість витраченого часу пропорційно до рівня ваших робіт. Як показує практика, саме фахівці, які мають працьовитість на першому місці, досягають безперечно значущих результатів! Відсутність регулярної роботи призводить до того, що якість робіт не покращується, тому фахівець починає відчувати невпевненість у власних силах. Розвиток сюжету – нескладні роботи та слабкий розвиток як фахівця. У гіршому випадку це повернення у вихідну точку.
Висновок: потрібно вірити у свої сили, вірити в себе, мати бажання розвиватися та добиватися поставлених результатів.
Матеріал вперше був опублікований у журналі Permanent №3(11)/2018
Читайте також
- 7 причин, або Чому ламаються лазери для видалення ПМ?
- Репігментація ареол: естетика за допомогою перманентного макіяжу
- Від чого залежить вартість перманентного макіяжу: формування ціни на процедуру
- Краса губ: особливості перманентного макіяжу в періоральній ділянці
- М'яка стрілка в техніці олівця від експерта перманентного макіяжу
- Небажані наслідки процедур краси: травма шкіри та перманентний макіяж
- В ногу з часом: онлайн продаж послуг перманентного макіяжу
- Як залучити клієнта до салону перманентного макіяжу?
- Складнощі та ризики: видаляємо перманентний макіяж правильно