Перманентний макіяж очей та пластичні операції

З віком відбуваються зміни кісткової структури орбіти ока, точніше — розширення орбіти у верхньо-латеральному та нижньо-медіальному напрямку та перерозподіл (біодеградація) підшкірно-жирової клітковини. Тому, напевно, всі майстри стикалися з випадками, коли перманентний макіяж змінював своє «місце розташування» не на краще.

Деформації, що виникають після пластичних операцій

Основна проблема перманентного макіяжу області очей – різні деформації, що виникають після пластичних операцій. Верхня блефаро-пластика покликана відновити складку (дублікатуру надлишкової шкіри) століття, приховану через провисання тканин. При видаленні зайвої шкіри верхньої повіки латеральний край січеної ділянки закінчується його легким вигином догори, не заходячи за край очниці. Це призводить до зміни напрямку, товщини та довжини намальованої стрілки, незважаючи на те, що при пластичній операції розріз зазвичай виконується на відстані 9-11 мм від краю століття зіниці зіниці.
Зроблені раніше перманентні стрілки не завжди вдається зберегти під час пластичних операцій, досить часто їх доводиться частково й нерівномірно висікати.

При нижній блефаропластику, коли стрілка йде під війним краєм, рівномірно висікти перманентний макіяж простіше (якщо стрілка не виходить латерально досить далеко від кантального кута ока): у цій області стандартно менше спотворень, ніж на верхньому столітті.

Необхідно враховувати, що існують значні відмінності положення повік та виражений асиметричний латеральний птоз повік. У такому разі домагатися зорової симетрії за допомогою перманентного макіяжу немає потреби, оскільки після блефаропластики це призведе до вираженої асиметрії вже зробленої роботи. Краще зупинитися на фарбуванні міжконтурного простору з метою унеможливлення похибок після пластичної операції.

Важливо пам'ятати, що в області латерального кантального кута, що з'єднує медіальну та латеральну комісури повік, не рекомендується з'єднувати верхню та нижню стрілки, оскільки це також призведе до асиметрії після пластичної операції. В силу того, що лазерне видалення перманентного макіяжу повік не завжди можливе, робота з виправлення після пластичних операцій іноді становить певну складність. Причому це стосується не лише класичних стрілок, а й кольорових розтушовок.

Треба нагадати всім відомий факт: яскрава чітка стрілка на нижньому столітті рідко призводить до зорового омолодження обличчя. Але за наявності склерального просвіту (зустрічається в будь-якому, навіть молодому віці, або як ускладнення після нижньої бле-фаропластики, виконаної з надмірним висіченням шкіри нижньої повіки) чіткий перманентний макіяж обґрунтований, оскільки візуально зменшує опущення краю нижньої повіки.

Застосування різних інвазивних методик у періорбітальній ділянці зазвичай не призводить до виражених змін перманентного макіяжу. До незадовільних результатів після інвазивних процедур можна віднести птоз верхньої повіки, виражені надлишки шкіри нижніх повік, ектропіон (виворіт століття), ефект «круглого ока», утворення псевдогриж, які в цілому можуть негативно впливати на перманентний макіяж періорбітальної області. При корекції «гусячих лапок» за допомогою БТА може відзначатися невелика асиметрія стрілок, якщо вони намальовані далеко від кантального кута ока.

При корекції темних кіл під очима необхідно пам'ятати, що робота в періорбітальній зоні вимагає обов'язкового навчання і певного рівня майстерності, оскільки непрофесійні дії можуть призвести до сумних наслідків, оскільки двоокис титану, що вводиться в шкіру, видалити згодом лазером неможливо.