Медичний аспект: онкологія та перманентний макіяж

Аліна Мантула, дерматовенеролог, к. м. н., завідувач відділення клініки «Євродерм»

Якщо до вас прийшла людина, хвора на рак, не слід відмовляти їй у процедурі. Онкологія не є перешкодою для перманентного макіяжу. Щоправда, майстру необхідно розуміти, що шкіра таких пацієнтів має низку особливостей. Про це читайте у статті

Значимість та складність проблеми онкологічних захворювань не знає аналогів у сучасній медицині. Серед причин смерті злоякісні пухлини посідають друге місце після серцево-судинних захворювань, і нині зростання онкологічних захворювань залишається неухильним. Однак слід визнати, що багато видів раку сьогодні виліковні і сучасна медицина дає можливість досягти тривалої ремісії. І ось у цей період дуже важливою є соціальна адаптація пацієнтів, які пройшли такий нелегкий шлях у боротьбі з цією недугою. Перед пацієнтами, які успішно подолали нелегкі курси хіміотерапії, хірургічного лікування, таргетної та променевої терапії постає питання соціальної реабілітації та відновлення. Особливо гостро постає питання серед жінок, які пройшли цей важкий шлях, адже для них дуже значущим є збереження молодості та краси навіть у цей непростий період життя.

«Особлива» шкіра

На жаль, у медичному та естетичному співтоваристві немає єдиної думки щодо проведення косметологічних та естетичних процедур у цій групі пацієнтів. Насамперед це пов'язано з мінімальною кількістю клінічних досліджень, що регламентують наші дії. З одного боку, онкологічні захворювання входять до переліку відносних чи абсолютних протипоказань щодо цілого ряду методик, з іншого – ми розуміємо, що у деяких випадках позитивний естетичний результат цієї категорії хворих може бути дуже значним. Фахівцем естетичної сфери слід з особливою обережністю проводити будь-які впливи зі шкірою даної категорії клієнтів, ін'єкційні методики або процедури перманентного макіяжу.

Чим же викликана така обережність? Потрібно розуміти, що зміни з боку шкірного покриву можуть бути обумовлені не тільки процесами, що відбуваються в організмі на тлі розвитку онкологічного процесу, а й розвиватися на тлі проведеного лікування. Захворювання шкіри та симптоми ураження шкірного покриву, що виникають на тлі злоякісних пухлин внутрішніх органів, у сучасній дерматології звуться паранеопластичних дерматозів. Найчастіше вони можуть проявлятися у вигляді гіперпігментації, бульозних висипань, підвищеної кератинізації або можуть проявлятися у вигляді класичних дерматозів, що відрізняються поширеністю процесу і торпідністю до терапії, що проводиться (паранеопластична пухирчатка, герпетиформний дерматит Дюрінга та ін).

В останні десятиліття сформувалося розуміння основних механізмів, що призводять до вказаних вище змін шкіри. Пухлина може секретувати біологічно активні речовини, фактори росту, інтерлейкіни, цитокіни, простагландини та ін. Їх вплив на організм і може зумовлювати появу паранеопластичних змін на шкірі. Також слід зважати на утворення імунних комплексів.

Нерідко на тлі хіміотерапії, що проводиться, можуть виникати специфічні шкірні реакції у вигляді еритематозних висипань або кропив'янки. Ці прояви можуть бути локальними, рідше генералізованими. Як правило, виявляються через кілька годин після хіміотерапії та швидко регресують. Але фахівцям естетичної індустрії слід пам'ятати, що після цього шкіра пацієнтів стає чутливою та схильною до алергічних реакцій на тривалий період. Тому майстрам перманентного макіяжу дуже важливо віддавати перевагу гіпоалергенним пігментам, не працювати на великій площі. Якщо під час огляду відзначається наявність почервоніння і лущення шкірного покриву у місці передбачуваного введення пігменту, слід тимчасово відмовитися від проведеної процедури щоб уникнути небажаних наслідків.

Також після перенесених курсів хіміотерапії відзначається значна трансдермальна втрата вологи, шкіра стає сухішою і потребує значного зволоження. Нерідко до вираженої сухості шкірного покриву приєднується лущення, почервоніння, свербіж, нерідко з'являються висипання.

На завершення хотілося б відзначити, що наявність онкологічного захворювання не є протипоказанням щодо естетичних процедур і процедур перманентного макіяжу. Але дуже важливою є об'єктивна оцінка стану шкірного покриву та персоналізований, зважений підхід.

Також майстрами перманентного макіяжу та естетистами мають бути враховані ризики приєднання вторинного інфікування у цієї категорії клієнтів. Це зумовлено зниженням імунітету на тлі основного захворювання, а також через прийом імуносупресивної терапії. Важливим є дотримання правил асептики та антисептики не тільки в період проведення процедури, а й у період загоєння та реабілітації. Також слід пам'ятати про зниження репаративних процесів в організмі та процесів загоєння на шкірі, тому доцільно включати до постпроцедурного догляду спеціальні засоби, що сприяють більш активній регененерації тканин.

Вперше матеріал був опублікований у журналі Petmanent №1(13)/2019