Ускладнення після пілінгів: принципи профілактики

Logo

Пілінги є одним із основних інструментів косметолога. Крім надання позитивних ефектів, пілінг може призводити і до побічних явищ та ускладнень, розберемося до яких саме.


Наталія Полонська – кандидат медичних наук, доцент кафедри дерматовенерології та клінічної мікології ФУВ РДМУ, головний лікар Корпорації естетичної медицини "Оптімед" (Росія, Москва).


Постпілінгова реакція

Серед побічних ефектів тимчасового характеру (постпілінгової реакції) виділяють такі:

  • почервоніння шкіри;
  • лущення, формування струпа;
  • зневоднення та підвищена чутливість шкіри;
  • набряклість, пастозність, особливо в області повік.

Почервоніння та лущення шкіри спостерігаються в тому чи іншому вигляді під час або після будь-якої процедури пілінгу, їхня вираженість залежить від ступеня пошкодження. Зневоднення епідермісу, що зберігається протягом декількох тижнів після пілінгу, характерне для тонкої сухої шкіри та шкіри в області повік. Набряклість є характерним наслідком пілінгів із суттєвим ушкодженням епідермісу та дерми, проте може розвиватися і після відносно нетравматичних процедур у пацієнтів, які схильні до цього. Прояви післяпілінгової реакції після пілінгів без пошкодження базального шару регресують швидко і повністю за умови дотримання правил постпілінгового ведення пацієнта. Після глибоких пілінгів тимчасові побічні явища можуть перейти у стійкі ускладнення.

Ранні ускладнення

  • Загострення хронічних дерматозів, наприклад, акне, розацеа, себорейного дерматиту;
  • загострення герпетичної інфекції;
  • вторинне інфікування.

Ці явища не обов'язкові, вони виникають у частини схильних до них пацієнтів, переважно після пілінгів з пошкодженням живих клітин епідермісу та дерми у перші дні після проведення процедури. При несвоєчасному та неадекватному лікуванні можуть бути причиною формування стійких ускладнень у віддалений період після пілінгів із пошкодженням базального шару.

Пізні ускладнення

  • Дисхромія:
    • гіперпігментація;
    • депігментація;
    • "мармурова" шкіра;
  • демаркаційна лінія;
  • телеангіектазії;
  • стійка еритема;
  • формування кіст сальних залоз (milia);
  • фіброз шкіри;
  • рубці.

Стійкі ускладнення характерні насамперед для пілінгів, які ушкоджують базальний шар епідермісу та дерму. При поверхневому впливі виникають дуже рідко і пов'язані з дефектами реабілітації та грубим порушенням постпілінгового режиму з боку пацієнта.

 

Причини ускладнень

  • Порушення цілісності шкіри.

Будь-який пілінг є в тій чи іншій мірі порушення цілісності шкіри, тому ризик побічних ефектів та ускладнень існує завжди, але при цьому залежить від глибини пошкодження шкіри.

 

  • Індивідуальні особливості шкіри та організму пацієнта в цілому.

Крім глибини впливу, відновлення шкіри після пілінгу, а отже і можливість ускладнень залежить і від генетичних особливостей шкіри, обміну речовин, супутніх захворювань, а також способу життя пацієнта.

 

  • Порушення технології:
    • лікарем,
    • пацієнтом.

Відлущення можна проводити за допомогою хімічних, механічних, фізичних агентів, а також їх комбінації. Кожен із методів має власний спектр та інтенсивність можливих характерних побічних реакцій. Враховуючи, що повністю стандартизувати проведення процедур, що відлущують, неможливо у зв'язку з унікальністю стану шкіри та індивідуальних особливостей кожного пацієнта, а також те, що як фахівець, який виконує маніпуляцію, так і обладнання не застраховані від збоїв, порушення технології безпосереднього виконання процедури лікарем не виключено. Крім цього, якість виконуваних маніпуляцій залежить від якості навчання, отриманого фахівцем, та від його власних здібностей.

До найчастіших порушень з боку пацієнта відносяться: насильницьке зняття струпа, невиконання рекомендацій фахівця щодо режиму догляду за шкірою, отримання УФО у ранній постпілінговий період, нераціональне використання сонцезахисних засобів.

  • Взаємодія пілінгу та інших терапевтичних методів.

На результати проведеної процедури значний вплив може вплинути на одержані пацієнтом методи терапії. Зокрема, паралельний з проведенням пілінгу прийом гормональних препаратів, наприклад пероральних контрацептивів, що в наш час зустрічається досить часто, значно підвищує ризик формування постпілінгової гіперпігментації. Проведення глибокого пілінгу раніше ніж через 6 місяців після закінчення прийому синтетичного ретиноїду ізотретиноїну може загрожувати уповільненою регенерацією і патологічним рубцюванням.

При поєднанні серединного та глибокого пілінгу з пластичною операцією можливе порушення регенерації шкіри в місцях відсепарювання тканин внаслідок вираженого набряку та порушення мікроциркуляції. Через війну може сформуватися помітна демаркаційна лінія, інтенсивна гіперпігментація чи рубець.

Таким чином, список побічних ефектів та ускладнень пілінгу досить значний, а причини не завжди усувні. У чому тоді привабливість цієї процедури?

З урахуванням ступеня пошкодження шкіри

Справа в тому, що частота та вираженість побічних небажаних ефектів пілінгу залежить різною мірою від багатьох факторів, насамперед – від глибини пошкодження шкіри (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація пілінгів з урахуванням ступеня ушкодження шкіри (Полонська Н. А., 2007)

Ступінь ушкодженняРівень відлущування
1-й ступіньПілінг у межах рогового шару
2-й ступіньПілінг у межах епідермісу без пошкодження базального шару
3-й ступіньПілінг із частковим пошкодженням базального шару
4-й ступіньПілінг із повним руйнуванням базального шару


Так, пілінг 1-го ступеня вилущує тільки роговий шар, не торкаючись живих клітин, тому після такої процедури відбувається швидке і повноцінне відновлення шкіри, в більшості випадків без будь-яких побічних ефектів і тим більше без ризику стійких ускладнень. І за умови грамотно підібраного регулярного догляду за шкірою ми отримуємо помітний позитивний естетичний результат. Тому саме проведення пілінгу 1-го ступеня має рекомендуватися більшості пацієнтів.

Пілінг 2-го ступеня ушкодження торкається живих клітин епідермісу, але не призводить до пошкодження базального шару, тому може призвести до побічних ефектів у вигляді гіперемії та лущення, а у схильних до цього пацієнтів – і до ранніх ускладнень у вигляді загострення хронічних шкірних захворювань та активації. герпетичної інфекції. Однак ці явища короткочасні та легко коригуються під час реабілітації. Ризик стійких ускладнень за такого пілінгу практично відсутній. Для того, щоб після пілінгу 2-го ступеня виникли стійкі ускладнення, потрібно, щоб усі, і фахівець, і пацієнт грубо порушували протокол ведення пацієнта в післяпілінговий період, та при цьому ще й були несприятливі умови під час та після проведення процедури. При цьому пілінг 2-го ступеня дозволяє коригувати більш виражені дефекти шкіри і досягати помітнішого естетичного результату, ніж поверхневий пілінг. Тому пілінг 2-го ступеня за наявності показань можна проводити багаторазово протягом життя.

Пілінг 3-го ступеня передбачає вже значне ушкодження шкіри, проте ушкодження базального шару відбувається на окремих ділянках. У такому разі за умови сприятливого перебігу постпілінгового періоду повноцінне відновлення також можливе. Побічними ефектами є тривала гіперемія та виражене лущення зі струпом, можливі ускладнення – стійка гіперемія, телеангіектазія, гіперпігментація, загострення герпетичної інфекції та хронічних дерматозів. Період неестетичного зовнішнього вигляду (почервоніння шкіри, виражене лущення, коричнева плівка) після такого пілінгу може тривати 3-8 днів. При цьому його ефективність при корекції рубців і зморшок вища, ніж за меншої глибини відлущування. Пілінг 3-го ступеня доцільно проводити рідко, в більшості випадківна обмежених, найбільш проблемних ділянках шкіри, ставлячи собі за мету не викликати якомога інтенсивніше ушкодження шкіри, а забезпечити можливість більш інтенсивного впливу менш травматичних складів для пілінгу та препаратів для регулярного догляду. за шкірою.

У разі повного руйнування базального шару (пілінг 4-го ступеня) на великих ділянках шкіри абсолютно повноцінного відновлення шкіри в більшості випадків не станеться. Для таких пілінгів характерно відносно повільне відновлення зі зміною тонкої структури та якості шкіри. Після пілінгу 4-го ступеня можливий розвиток всього спектра ускладнень: від стійкої еритеми до рубців.

У віддалений період після глибокого пілінгу поверхня шкіри стає глянсовою, воскоподібною, краще просвічують капіляри. З одного боку, така шкіра якийсь час виглядає більш натягнутою і гладкою, менше помітні рубці, пори та зморшки, проте вже через рік усі ці дефекти знову стають помітними, але при цьому якість шкіри змінюється не на краще: підвищується її чутливість, змінюється характер формування зморшок – замість дрібних зламів фіброзно змінена шкіра утворює більші складки. Тому, на нашу думку, пілінг 4-го ступеня повинен проводитися якомога рідше, і при найменшій нагоді слід замінювати його на менш травматичні види пілінгів.

У зв'язку з високою ймовірністю рубцювання пілінг з повним руйнуванням базального шару не можна проводити на шкірі шиї, тулуба та кінцівок.

Загальні засади профілактики ускладнень

Дотримання показань та протипоказань до проведення пілінгу

Пілінг потрібно проводити не під впливом моди і не через те, що «всі його роблять» або «вже пора», а лише тоді, коли є реальна ймовірність того, що процедура може покращити стан шкіри.

Адекватний вибір пілінгу

Вибирати глибину відлущування необхідно з урахуванням безлічі факторів, включаючи вираженість дефекту, сезон, стан шкіри, прийом препаратів, що впливають на характеристики шкіри і т.д.

Ретельний відбір пацієнтів

Чим травматичніша передбачувана процедура, тим більше уважно потрібно підходити до індивідуальних особливостей сприйняття пацієнта. Не кожна людина адекватно поводитиметься в постпілінговий період, і наслідком неправильної поведінки можуть бути стійкі ускладнення, у тому числі і внаслідок самоушкодження.

Повноцінне інформування пацієнтів

Інформувати пацієнтів необхідно про все, включаючи реальну ефективність процедури, побічні ефекти та фінансові витрати на реабілітацію та корекцію ускладнень.

Дотримання технології на всіх етапах:

  • передпілінг,
  • пілінг,
  • постпілінговий період.

Основа профілактики ускладнень - серйозне ставлення до реабілітації після пілінгу як з боку косметолога, так і пацієнта.

Профілактика в залежності від глибини пілінгу

Пілінг 1-го ступеня не вимагає спеціальної підготовки та реабілітації, а післяпілінговий період використовується для потенціювання та пролонгування ефекту пілінгу. Основними складовими постпілінгового догляду є якісний засіб для очищення, безспиртовий лосьйон із заспокійливими компонентами, крем з УФ-фільтром (застосовується в сонячні дні), активний крем та/або сироватка, що містять інгредієнти, що підвищують ефективність пілінгу.

Мета постпілінгового догляду після пілінгу 2-го ступеня – насамперед запобігання гіперпігментації та корекція побічних ефектів, а в другу – потенціювання та пролонгування очікуваного ефекту пілінгу. Постпілінговий догляд у цьому випадку доповнюється спеціальними засобами, що регенерують, і включає при необхідності процедуру реабілітації.

Пілінг 3-го ступеня має більш високий ризик побічних ефектів та ускладнень, тому першорядна мета постпілінгового догляду – запобігання ускладненням та корекція побічних ефектів, оскільки проводячи естетичні процедури, ми повинні спочатку забезпечити їхню безпеку. І вже після відновлення шкіри величезне значення набуває потенціювання та збереження ефекту пілінгу. Адже радикального ефекту не дасть жоден, навіть найглибший та травматичний пілінг. Тому нанесену травмі шкірі необхідно використовувати максимально для посилення ефективності наступних етапів догляду за шкірою.

Крім основних компонентів постпілінгового догляду, крім перерахованого вище, для пацієнтів, у яких існує ризик розвитку пігментації, застосовуються засоби, що гальмують синтез меланіну. Тут необхідно відзначити, що гіперпігментація в постпілінговий період може виникнути не тільки внаслідок впливу УФО, але і як післязапальна реакція. Тому у всіх випадках насильницького зняття струпа, тривалої гіперемії слід спостерігати за пацієнтом і за перших ознак посилення пігментації, а у смаглявих пацієнтів – і не чекаючи їх, починати використання засобу, що гальмує меланогенез.

Програма реабілітації після пілінгу такої глибини обов'язково включає і домашній догляд, і одну або кілька процедур, що відновлюють.

Після пілінгу 4-го ступеня необхідно розраховувати на більшу кількість процедур та препаратів для корекції побічних ефектів та ускладнень. Особливого значення після глибокого пілінгу набуває етап збереження результату, оскільки травма повинна бути виправдана.

Таким чином, існує ціла низка об'єктивних причин, через які ми ніколи не будемо повністю застраховані від ускладнень, виконуючи ту чи іншу процедуру пілінгу. При цьому ризик отримання ускладнень безпосередньо залежить від глибини впливу, тобто чим агресивнішу методику ми вибираємо, тим вищою має бути наша настороженість щодо можливих побічних ефектів.

Однак панічно боятися пілінгів не варто, адже при грамотному веденні пацієнта, формуванні реальних очікувань, постійному якісному догляді за шкірою вдається досягти дуже вражаючих результатів, навіть не вдаючись до агресивних та травматичних методів впливу. Більшість побічних ефектів поверхневих пілінгів прогнозовані та цілком терпимі. Головне – не нехтувати основними принципами ведення пацієнта в період реабілітації, формувати довірчі та конструктивні відносини між пацієнтом та фахівцем, вчасно помічати зміни у стані пацієнта та вживати необхідних заходів, безумовно, маючи в арсеналі весь спектр препаратів, необхідних для реабілітації та корекції ускладнень.

Ця стаття є частиною спецпроекту "ПІЛІНГИ"

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЕКТ.ПІЛІНГИ.

Читайте також