Тиксотропність дермальних філерів

Ольга Бондаренко, провідний методист навчально-методичного відділу, сертифікований тренер міжнародного холдингу FloSal (Україна)

Різноманітність препаратів для ІКП, доступних сьогодні на ринку, призводить до складності вибору та відсутності чіткого розуміння, який філер потрібен для якоїсь мети. Крім того, дуже важливими є особливості технології виробництва гелю гіалуронової кислоти (ГК), яка використовується для кожного конкретного препарату, адже від цього залежить те, як препарат поведеться в тканинах.

Основні параметри вибору препарату для ІКП:

• фазність;
• концентрація ЦК та стабілізація;
• очищення;
• реологічні характеристики.

Давайте проаналізуємо кожний пункт окремо.

Фазність

Фазність - це один із перших параметрів, який необхідно враховувати при виборі препарату. Виділяють дві основні групи філерів: біфазні та монофазні.

Біфазні філери , як правило, представлені в'язкими гелями, в яких молекули стабілізованої гіалуронової кислоти (перша фаза) поміщені в гель нативної ГК (друга фаза). Дана група філерів забезпечує пролонгований ефект ІКП, але при цьому такі препарати схильні до первинної деградації за рахунок другої фази, яка в деяких випадках може досягати 30%. Отже, часткове зменшення обсягу препарату у тканинах потребує повторного проведення процедури контурної пластики. Двофазні філери, завдяки низьким в'язкоеластичним властивостям, застосовуються для волюметричної корекції обличчя в глибоких техніках (періостальне введення), заповнюючи втрачені обсяги.

Монофазні філери мають гомогенну структуру, тобто молекули стабілізованої гіалуронової кислоти, маючи однаковий розмір і форму, формують рівномірну матрицю гелю. Монофазні філери у своєму складі не містять нативну ГК, тому їхня біодеградація відбувається досить рівномірно, без різкого спаду в обсягах. Як правило, монофазним гелям властиві високі в'язкоеластичні характеристики, що дає можливість корекцію зморшок різної глибини, отримавши при цьому максимально природний результат.

Концентрація гіалуронової кислоти та стабілізація

При виборі препарату для ІКП необхідно враховувати як концентрацію гіалуронової кислоти, так і рівень її ретикуляції (стабілізації). Працюючи з філерами, фахівцю часто доводиться стикатися з ситуацією, коли в лінії в середньому три препарати, але концентрація гіалуронової кислоти в них абсолютно ідентична. Виникає питання: чому тоді щільність кожного з них різниться? У цьому випадку все залежатиме від ступеня стабілізації препарату.

Як стабілізатор у сучасних філерах використовується сполучний агент BDDE (бутандіолдигліцидиловий ефір), отже, чим вищий його процентний вміст, тим вища щільність препарату.

Концентрація ГК та її молекулярна вага також відіграють важливу роль, адже чим вища концентрація, тим нижчою є ймовірність швидкого руйнування препарату ферментом гіалуронідазою, отже, збільшується час знаходження філера в тканинах.

Ступінь очищення

Очищення - це, мабуть, найважливіший параметр, який слід врахувати при виборі препарату для контурної ін'єкційної пластики. Саме від ступеня очищення філера залежатиме безпека роботи лікаря з пацієнтом. Якщо філер погано очищений, автоматично підвищується ризик алергічних реакцій з боку шкірних покривів. Тільки препарати, які мають реєстрацію Європейського Союзу та державну реєстрацію України, мають право на життя в умовах косметологічної клініки.

Відповідно до існуючих директив ЄС, основні речовини, від яких необхідно очистити препарат, та їх допустимі межі такі:

• протеїни - ≤ 0,5 EU/ml;
• ендоксини - ≤ 0,2 EU/ml;
• незв'язаний BDDE - ≤ 2 ppm.

Філери, характеристики яких не відповідають наведеним вимогам, не можуть отримати реєстрацію і, отже, не можуть застосовуватись у практиці лікаря-косметолога.

Реологічні властивості

Так як на сьогоднішній день група монофазних філерів, представлених на ринку, значно перевершує за чисельністю біфазні, то найдоцільніше визначитися з реологією саме цієї категорії препаратів. Основними реологічними властивостями монофазних препаратів є тиксотропія, в'язкість, еластичність.

Тиксотропія - це здатність філлера зменшувати в'язкість (розріджуватися) внаслідок механічного впливу (тиск на поршень) і збільшувати в'язкість (згущуватися) у стані спокою (попадання філлера в тканини). Тиксотропність властива не всім препаратам для ін'єкційної контурної пластики. На сьогоднішній день до таких відносяться філери Dermafill (Франція), вироблені за запатентованою технологією TIME-X, відповідно до якої гіалуронова кислота препаратів «пошита» в щільну тривимірну матрицю, за рахунок чого в процесі стабілізації гіалуронової кислоти потрібно менше BDDE. Відсоток неефективних зв'язків у таких філерах мінімальний, на відміну від класичних монофазних філерів, у процесі виробництва яких потрібна більша кількість BDDE для стабілізації гелю. В результаті класичної технології залишається велика кількість неефективних зв'язків, отже застосування таких філерів може призвести до виникнення побічних реакцій з боку шкірних покривів.

Ще однією перевагою тиксотропності є можливість введення філерів високої щільності через тонкі голки, не знижуючи при цьому їх в'язкості. Це дозволяє зробити корекцію зморшок різної глибини та локалізації з максимальним результатом.

Якщо окремо розглядати в'язкоеластичні властивості тиксотропних філерів, то вони рівноцінно високі, оскільки тільки в такому поєднанні можна отримати комфортний для введення препарат, який відповідатиме вимогам пацієнта щодо стійкості та максимального результату, що наближається до досконалих пропорцій у кожному окремому випадку.

***

Таким чином, перш ніж зупинити свій вибір на якомусь із препаратів для ін'єкційної контурної пластики, необхідно їх диференціювати по ряду параметрів. На сьогоднішній день препаратами вибору, які здатні забезпечити природний, тривалий результат пацієнту та комфортну, безпечну роботу косметологу, є філери останнього покоління, які мають тиксотропні властивості.

Джерело: Les Nouvelles Esthetiques Україна, №5 (87), 2014, стор.54-55