Суха шкіра – проблема, але не вирок

Ольга Андрієнко, лікар загальної практики, сімейної медицини, косметолог-естетист, національний методист компанії «Renew Україна»

"У мене суха шкіра" - таку фразу чує практикуючий косметолог щодня. Здавалося б, що може бути простіше, ніж призначити крем з позначкою «зволожуючий» і вирішити цю проблему? Чому при використанні таких засобів часто не настає поліпшення стану, а шкіра залишається стягнутою і лущиться?

Причини сухої шкіри

Суха шкіра – це не захворювання, а комплекс симптомів, таких як відчуття стягнутості, лущення, мікротріщини, зниження тургору, пластичності та зморшки, які виникають внаслідок зниження вмісту вологи у роговому шарі епідермісу. По суті термін «суха шкіра» означає «сухий роговий шар».

Причинами сухості рогового шару можуть бути:

– загальні захворювання – гормональний дисбаланс (наприклад, поширена проблема гіпотиреозу часто супроводжується сухістю шкіри), порушення ШКТ, цукровий діабет тощо;

– зовнішні агресивні дії на шкіру – сухе повітря, вітер, мороз, УФ-промені, пил, механічні тертя про одяг та маски;

– незбалансоване харчування – недолік Омега-кислот та переважання трансжирів та «швидких» вуглеводів;

– проблеми власне шкіри, а саме порушення вологоутримувальних структур епідермісу.

До вологоутримуючих структур епідермісу належать білок кератин, натуральний зволожуючий фактор (NMF – Natural Moisturizing Factor), шкірне сало та правильно сформований ліпідний бар'єр.

Методи вирішення

Виходячи з причини сухості шкіри, тактика зволоження буде відповідна. Почати бажано з корекції головної причини – лікування основного захворювання, зменшення агресії зовнішнього середовища та максимального захисту шкіри від зовнішніх факторів, збалансованого харчування з вживанням риби, олії та правильного питного режиму.

Топічні засоби для усунення сухості шкіри можна умовно поділити на чотири групи:

1. Оклюзійні – це засоби, які створюють плівку на поверхні епідермісу та не дають власній волозі випаровуватися. До речі, роль природної оклюзії виконує власне сало. Такі засоби швидко підвищують рівень вологи в роговому шарі, але використовуються як швидка допомога, тимчасово, тому що постійна оклюзія призведе до гіпергідратації епідермісу та його набухання, порушить оновлення та згодом посилить ситуацію. Бажано, щоб оклюзинові компоненти були газопроникними і вводилися в строго зазначеному відсотку. До «імітаторів» шкірного сала можна віднести тверді рослинні олії (наприклад, ши), воски, вазелін та мінеральну олію, ланолін, сквален та сквалан. Важливим вологоутримуючим агентом є гліцерин, який виявляє зволожуючі властивості при введенні в засіб не більше декількох відсотків.
   
2. Гігроскопічні речовини здатні утримувати вологу. Сюди відносяться різні полісахариди та речовини білкового походження, зокрема, гіалуронова кислота та колаген. Білки виконують роль вологого компресу і надають миттєвий ліфтинг. Необхідно пам'ятати, що застосування гіалуронової кислоти потребує певних правил: нанесення даного компонента в сухому приміщенні або на морозному повітрі не тільки не покращить ситуацію, а може значно погіршити. Слід пам'ятати, що роговий шар епідермісу "бідний" водою і його дуже легко пересушити. Гіалуронова кислота, здатна притягувати та утримувати молекули води, у сухому повітрі швидко випарує вологу зі шкіри у навколишнє середовище.
   
3. Компоненти NMF – молочна кислота, амінокислоти, сечовина. Застосування таких елементів часто називають глибоким зволоженням. Маючи маленький розмір молекули, компоненти NMF справді можуть проникати через епідермальний бар'єр і працювати наче «зсередини».
   
4. Відновлювальні ліпідний бар'єр – природні олії – джерела поліненасичених жирних кислот (енотери, бурачника, насіння соняшника та чорної смородини), фізіологічні ліпіди (цераміди, холестерин) та ліпосоми.

Для планування тактично правильного зволоження слід пам'ятати про те, що імітатори шкірного сала та «ловці вологи» зволожують шкіру швидко, але не довго, швидше симптоматично, і їх застосування виправдане після пошкодження шкіри на початковому етапі. Потім дуже важливо підключити фізіологічні ліпіди та емоленти, щоб утримувати власну вологу у шкірі. Паралельно необхідно використовувати антиоксиданти, щоб вільні радикали не руйнували мембрани клітин, і, природно, захищати шкіру від агресії зовнішнього середовища, насамперед УФ-променів.

Висновок

Комбінуючи догляд за шкірою зі зміною способу життя (прохолодне вологе повітря, прогулянки, зволожувач та максимальна відмова від кондиціонерів та обігрівачів, харчування з вживанням Омега-кислот та достатня кількість води), можна назавжди забути про сухість шкіри, пам'ятаючи про те, що суха шкіра - Проблема, але не вирок!