Псоріаз: лікування фототерапією та кріосауною

2019-09-17
Logo

Псоріаз – одне з найпоширеніших захворювань. Цей поліетиологічний дерматоз займає 15% серед усіх захворювань шкіри та вражає до 8% серед населення світу.


Наталія Сачук, головний лікар медичного центру «Фармоза», дерматовенеролог, трихолог, дерматоонколог, косметолог, член Всеукраїнської академії дерматовенерології, Асоціації псоріазу, Асоціації превентивної та антиеджинг медицини, член Товариства трихологів України, член Всеукраїнської асоціації


Дане захворювання характеризується хронічним перебігом із періодами загострень та ремісій. Псоріаз супроводжує людину все життя, негативно впливає на життєдіяльність та працездатність, тому є великою соціально-економічною проблемою.

Терапія псоріазу – важке завдання як пацієнта, так лікаря. Головна місія лікування цього складного захворювання полягає у доступності та легкій переносимості процедур, подовженні ремісії та скороченні термінів самого лікування. Комплексні ефективні методи зовнішньої терапії псоріазу полягають у використанні протизапальної, кератолітичної, антипроліферативної, протиексудативної, протисвербіжної та антимікробної дії зовнішніх препаратів. У цьому напрямі працюють і фізіотерапевтичні методики.

Клінічно псоріаз характеризується мономорфним висипом у вигляді папул, покритих сріблястими лусочками, а також змінами в різних органах та системах. Основним первинним морфологічним елементом у разі папульозно-бляшкової форми є рожево-червона папула запального характеру, схильна до периферичного зростання, вкрита сріблястими лусочками. Для псоріазу характерна тріада феноменів при зішкрібанні: феномен стеаринової плями, псоріатичної плівки, тотечної кровотечі. Існує стадійність: прогресуюча стадія, стаціонарна стадія та стадія регресу, котрим характерні свої особливості висипів.

Улюблена локалізація висипів – це розгинальні поверхні кінцівок, поперекова та куприкова області, шкіра волосистої частини голови. Характерна симетричність висипань, хоча може уражатися будь-яка область шкіри, нігтьові пластини, суглоби, внутрішні органи.

Клінічно виділяють і більш рідкісні форми псоріазу, такі як:

  • псоріаз великих складок (інтертригіозний псоріаз) - відзначається у людей з цукровим діабетом, ожирінням, у дітей та старих людей, із залученням великих складок;
  • псоріаз долонь та підошв, пов'язаний із травматизацією цих зон;
  • ексудативна форма псоріазу, при якій псоріатичні елементи просочуються ексудатом і немає феномену стеаринової плями, висипання змінюються аж до виникнення бульбашок;
  • рупіоїдний псоріаз, з наявністю на поверхні папул масивних шарів брудно-сірих лусочок;
  • пустульозний псоріаз Цимбуша розвивається як вторинний процес після вульгарного псоріазу, аж до виникнення великих елементів «гнійних озер»;
  • пустульозний псоріаз Барбера дуже рідкісна і важка форма, з ураженням долонь і підошв, аж до великих пустульозних елементів і ерозій.

Лікування псоріазу залежить від стадії та форми, а також клінічного перебігу захворювання, тому дуже важливо правильно зібрати повний анамнез, виявити провокатори у вигляді стресу та різних інфекцій (мікози, цитомегаловірусна та стрептококова інфекції тощо), уважно провести огляд та повне обстеження пацієнта.

Лікування спрямоване в першу чергу на нейтралізацію запального процесу в шкірі, з урахуванням стадії, форми захворювання, віку та статі хворого, поширеності та наявності супутніх захворювань. Це велика робота для лікаря та пацієнта, яка має увінчатися тривалою ремісією. Тому після завершення лікування гострої стадії процесу медикаментозне лікування доповнюють фізіотерапевтичним.

Серед причин псоріазу часто зустрічається певний алергічний статус пацієнта, особливо медикаментозна алергія, тому важливо в стаціонарній стадії обмежити використання фармацевтичних препаратів. Серед фізіотерапевтичних методів лікування зазвичай пропонується ультрафіолетове опромінення різної довжини хвилі, місцеве комбіноване ультрафіолетове, інфрачервоне опромінення, магнітотерапія та інші. Одним із найбільш поширених методів є ПУВА-терапія, але вона має суттєві обмеження при захворюваннях нирок, печінки, цукровому діабеті, до того ж передозування УФО може спричинити загострення псоріазу.

Фахівці медичного центру «Фармоза» та Вінницького національного медичного університету ім. Н. І. Пирогова, використовуючи попередній досвід фізіотерапевтичних методів при псоріазі, врахували безліч факторів та розробили нову модель лікування пацієнтів із псоріазом у стаціонарній стадії, внаслідок чого отримали патент на лікування псоріазу.

Ефективне немедикаментозне лікування полягає у комплексному використанні загальної аерокріотерапії та фототерапії вузького спектра УФВ 311 нм. Спосіб лікування псоріазу в стаціонарній стадії здійснюється таким чином, що хворому спочатку проводять сеанс загальної аерокріотерапії в кріосауні (тривалістю до 180 секунд при температурі 170190 °С), а відразу після неї сеанс фототерапії вузького спектра УФВ 31. Курс такої комплексної терапії включає залежно від клінічних даних хворого 1030 амбулаторних сеансів.


АЕРОКРІОТЕРАПІЯ

Загальна аерокріотерапія (АКТ) благотворно впливає на загальний стан, проявляючи антидепресантну, судинорозширювальну, імуномоделюючий вплив. Поліпшуються біохімічні показники обмінно-ендокринних процесів, нейровегетативний стан, стабілізується гормональне тло. Але найпереконливішою є закономірна та характерна динаміка показників імунної системи: відбувається не тільки просте кількісне регулювання пулів Т- та В-лімфоцитів, а й модуляція функцій імунокомпетентних клітин, гуморального та клітинного імунітету, а також неспецифічного захисту на рівні маркерів та цитокінів. У процесі лікування зареєстрований у хворих на аутоімунні захворювання високий рівень циркулюючих імунних комплексів і специфічних антигенів має закономірну тенденцію до зниження до фізіологічних величин. Тому екстремальна аерокріотерапія особливо актуальна для пацієнтів з атопічним дерматитом, псоріазом та гніздною алопецією – для отримання стійкої ремісії.

Дуже важливим є вплив холоду у вигляді АКТ, оскільки це призводить до виражених фазових змін діяльності периферичних судин, які проявляються спазмом дрібних артерій та артеріол, уповільненням швидкості кровотоку – захисною фазою судинної реакції на екстремальне охолодження. Потім розвивається друга захисна фаза – у вигляді вираженого розширення периферичних артеріальних судин, що призводить до активної артеріальної гіперемії та різкого почервоніння шкірних покривів, підвищення температури шкіри до +35 °С (нормальна середня температура шкіри – +32,5 °С). Системне розширення покривних судин стимулює роботу апарату кровообігу, покращує харчування та оксигенацію всіх тканин організму, знижує гемодинамічний навантаження на серцевий м'яз. Поряд із змінами артеріального та капілярного кровообігу АКТ дає помірне покращення венозного відтоку.

Схематично кріопроцедура виглядає так . Тривалість впливу, достатня для розвитку лікувального ефекту, - 60180 секунд. Людина повністю поміщається у процедурну вертикальну кабіну з повітряним середовищем, температура якої коливається від –120 до –180 °С. Голова при цьому знаходиться поза повітряним потоком. На тілі залишається тільки бавовняна спідня білизна, одягаються теплі шкарпетки, а кисті затискаються в пахвових западинах. Пацієнт активно рухаючись навколо своєї осі, профілактує локальні обмороження. Упродовж цього терміну великий обсяг поверхневих тканин охолоджується до температури від –2 до +4 °З.

Необхідно розуміти, що кріотерапія ефективна тільки в тому випадку, якщо на поверхні шкіри температура опуститься нижче за 0 °С. Для зовнішнього шару шкіри таке короткочасне переохолодження безпечне, проте холодові шкірні рецептори надсилають у головний мозок сигнал такої сили, що запускаються вищеописані клітинні реакції. Для того щоб правильно охолодити шкіру, температура газу не повинна бути вищою від -180 °С, а час контакту з ним - не менше двох хвилин.

Для отримання максимального результату існує низка принципів та правил кріомедицини:

  1. Поступове збільшення інтенсивності заходів.
  2. Системність: чітке дотримання методики (час дії, температура, кількість сеансів). Курсове проведення процедур кріотерапії ефективніше, ніж рідкісні сеанси.
  3. При терапії потрібно обов'язково враховувати індивідуальні особливості організму.

Протипоказання

Дуже важливо враховувати серйозність методики кріовпливу, тому її має проводити обізнаний спеціаліст. Призначення курсу лікування загальною аерокріотерапією передує клініко-лабораторний та функціональний моніторинг (анамнез, ЕКГ, АТ, аналіз крові, сечі тощо). Протипоказанням до проведення кріотерапії є, по-перше, досконала непереносимість холоду (за статистикою, на неї страждає 1–2% населення), а також деякі захворювання та особливості пацієнтів.

Зокрема, не рекомендується використовувати загальну кріотерапію у таких випадках:

  • інфаркт міокарда; період реабілітації після інфаркту;
  • гіпертонічна хвороба ІІ ступеня;
  • серцева недостатність;
  • тяжкі захворювання дихальних органів та нервової системи;
  • деякі захворювання крові;
  • патології артеріальних судин (васкуліти, артеріїти тощо);
  • лихоманка, підвищена температура;
  • туберкульоз легень;
  • гострі запальні процеси, пов'язані з дихальними шляхами;
  • онкологічне захворювання;

ФОТОТЕРАПІЯ

Фототерапія UVB 311 нм має імунорегулюючу дію, нормалізує баланс запальних та протизапальних факторів у ураженій шкірі. Фототерапія вузького спектру 311 нм має суттєві переваги перед ПУВА-терапією: по-перше, дози УФО, що використовуються, значно нижчі, що зменшує ризик новоутворень, по-друге, немає необхідності в фотосенсибілізаторах, внаслідок чого лікування переноситися набагато легше. При цьому, як і при лікуванні методом ПУВА, гальмується надлишковий поділ клітин. При лікуванні псоріазу елементи поступово бліднуть, стають менш щільними, зникає лущення. Це відбувається за рахунок зменшення кількості клітинних елементів у вогнищах псоріазу. Також відзначається виражена протисвербіжна дія та вплив на метаболізм вітаміну D. Лікування здійснюється за допомогою спеціальних ламп PL-S 9W 2P виробництва Phillips.

Протипоказання: меланома або рак шкіри в анамнезі, молодший дитячий вік, захворювання шкіри з ризиком розвитку новоутворень (пігментна ксеродерма, синдром Блума, синдром сімейного диспластичного невуса); захворювання, перебіг яких погіршується при впливі ультрафіолету (червоний вовчак, аутоімунний тиреоїдит); захворювання очей (катаракта, відсутність кришталика)

Побічні дії: фотолікування проходить без прийому фотосенсебілізаторів, тому побічні дії мінімальні і пов'язані тільки з дією ультрафіолету: свербіж і сухість шкіри, почервоніння та опіки шкіри (при надмірному високому дозуванні УФ-променів). Для запобігання їм необхідно правильно визначати фототип шкіри, здійснювати підбір дозувань ультрафіолету.

Віддалені побічні ефекти, такі як симптоми старіння шкіри, пов'язані з тривалою дією ультрафіолету (при надтривалому або частому застосуванні UVB 311 нм, фототерапії протягом багатьох років) та зневагою до захисних заходів (окуляри, сонцезахисні креми, охоронний режим). У численних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях розвиток новоутворень шкіри після проведеної фототерапії не доведено.


КЛІНІЧНИЙ ПРИКЛАД

Пацієнтка Н., яка протягом 8 років лікувалася амбулаторно та стаціонарно, звернулася до медичного центру «Фармоза» (Вінниця), де було підтверджено діагноз «псоріаз у стаціонарній стадії» та було проведено клінічне обстеження, зібрано анамнез. Поєднане фізіотерапевтичне лікування було призначено з першого дня: 28 сеансів загальної аерокріотерапії та фототерапії UVB 311 нм. Вже в процесі лікування отримано значний терапевтичний ефект: покращився загальний стан хворої, місцеві прояви (папули) на шкірі значно зменшилися, зблідли, потім регресували, зникла свербіж. Вдалося дослідити віддалені результати протягом наступних двох – рецидиву хвороби не спостерігалося.

Станом на 2012 рік у медичному центрі «Фармоза» було зареєстровано 35 пацієнтів із псоріазом у стаціонарній стадії, пролікованих таким комплексним методом. Важливим моментом є те, що після сеансу загальної аерокріотерапії судини значно розширюються за рахунок припливу крові, тому подальше використання фототерапії UVB 311 нм стає ще ефективнішим.

Позитивний ефект від використання запропонованого методу лікування полягає в наступному: у пацієнтів з псоріазом у стаціонарній стадії (навіть без використання медикаментозного лікування) за допомогою загальної аерокріотерапії (кріосауни) та фототерапії вузького спектра UVB 311 нм не тільки зникають місцеві прояви на шкірі, але й значно покращується загальний соматичний та психоемоційний стан. Це важливо для досягнення тривалої ремісії та попередження ускладнень псоріазу, а також покращуються працездатність та якість життя пацієнта.

Вперше опубліковано у Les Nouvelles Esthetiques 2016/№4

Читайте також