Акне: етіологія, патогенез, види та класифікація за ступенем тяжкості

Патофізіологія акне

Акне - це хронічне, генетично обумовлене захворювання сальних залоз, яке пов'язане з їх підвищеною активністю у відповідь на стимуляцію андрогенами (чоловічими статевими гормонами), фолікулярним гіперкератозом, життєдіяльністю мікроорганізмів, запальною реакцією тканин і проявляється появою на ділянках шкіри з великою кількістю запальних елементів.

В основі даного захворювання лежить той чи інший ступінь запалення сальної залози та волосяного фолікула, а основним морфологічним елементом є папуло-пустула.
Етіологія та патогенез вугрової хвороби включає цілу низку несприятливих факторів: дисфункція ендокринної системи, фолікулярний гіперкератоз, гіпертрофія сальних залоз, гіперпродукція та зміна складу шкірного сала, активізація сапрофітної та умовно-патогенної флори.

Чималу роль розвитку захворювання відіграють спадкова схильність, патології ШКТ, наявність вогнищ хронічної інфекції, вживання деяких медичних препаратів, зовнішнє застосування певних кремів і ліків, зокрема кортикостероїдів, нераціональний косметичний догляд.

Розглянемо докладніше три механізми, що відбуваються у волосяному фолікулі та провокують появу такої дерматологічної патології, як акне.

1. Гіперсеборея (жирна шкіра)

Шкірний жир, виготовлений сальною залозою, знаходиться безпосередньо під впливом андрогенів – чоловічих гормонів. Статева зрілість характеризується зростанням секреції андрогенів, що сприяють збільшенню продукції шкірного жиру. Гіперсеборея є неодмінною умовою появи уражень акне.

Крім того, акне розташовується на ділянках тіла, найбагатших волосяними фолікулами. У 95% випадків ураження розташовуються на обличчі, особливо на рівні Т-зони, дуже багатої фолікулами, - підборіддя, ніс та лоб. Можна також знайти поразки лише на рівні спини, торса і плечей, особливо в хлопчиків, оскільки щільність фолікулів там висока. Це не обов'язково свідчить про збільшення рівня циркулюючих андрогенів, які можуть бути причиною появи акне, частіше це пов'язано з підвищеною чутливістю шкірних рецепторів до андрогенів.

2. Закупорка фолікулярного каналу

Крім гіперсебореї, спостерігаються розлади кератинізації, коли кератиноцити, що утворюють внутрішню поверхню шкірно-жирового фолікула, діляться аномально швидко. Внаслідок надмірного накопичення шкірного сала та кератиноцитів, що склеюються один з одним, створюється рогова пробка, яка закупорює фолікулярний канал і заважає виходу шкірного сала на поверхню шкіри. Це накопичення клітин веде до утворення накопичувальних поразок – відкритих комедонів (чорні точки) та/або закритих комедонів (білі точки).

3. Запалення

З-під рогової пробки шкірний жир не може більше виводитися, виникає вкрай ліпофільна анаеробна середовище, що створює ідеальне оточення для Propionibacterium acnes – бактерій, які природно присутні у волосяному фолікулі, які в цих умовах інтенсивно розмножуються.

Безперервна секреція шкірного сала створює постійний тиск у фолікулі, який може розірватися. Бактеріальні антигени поширюються та вступають у контакт з дермою, провокуючи появу запалення.

Клінічні прояви даних запальних поразок такі:

• папули (злегка виступають шкірні поразки без гною, рожевого чи червоного кольору),
• пустули (поверхневі шкірні піднесеності, що містять гній),
• вузлики (округлі утворення понад 5 мм у діаметрі, відчутні під шкірою).

Рис.1 Механізм розвитку акне

Точна етіологія захворювання залишається питанням спірним. Провідна роль у патогенезі вугрової хвороби належить гормональному дисбалансу та порушенню нормального мікробіоценозу поверхні шкіри, при якому відбувається активізація умовно-патогенної та транзиторної мікрофлори, зокрема, анаеробних грампозитивних дифтероїдів Propionobacterium acne, які знаходяться у фолікулі.

Клінічні прояви акне

Клінічні прояви акне різноманітні та включають явища незапального та запального характеру.

Незапальний тип поразки – закриті та відкриті комедони, міліуми.

Запальний тип ураження : наявність папул та пустул, вузлів та глибоких пустул, характерних для глибокого запалення. Більшість хворих одночасно виявляються ознаки двох типів поразки.

Для легкого перебігу вугрової хвороби характерна наявність закритих та відкритих комедонів або папул з одиночними пустулами, які можуть бути розв'язані без терапевтичного втручання протягом 1-2 тижнів (таб. 1).

Для протікання вугрової хвороби середнього ступеня тяжкості характерні численні папули та пустули, глибокі пустули, порушено більше половини площі обличчя. Спостерігаються численні пустульозні папули, комедони, можуть бути вузлики (таб. 1).

При тяжкому ступені вражена вся особа. Спостерігаються численні пустульозні папули та комедони, вузлики, сильне запалення, а також рубці (табл. 1).

Для дуже тяжкого ступеня характерна запальна стадія, при якій вся особа покрита вузликами, спостерігаються численні комедони, пустульозні папули, вузли, є дуже сильне запалення, а також рубці (таб. 1).

Таб.1 Оцінка ступеня тяжкості різних стадій акне

Сучасні класифікації вугрової висипки оцінюють вугрові висипання за ступенем тяжкості та клінічними формами. Друга, третя та четверта стадії обов'язково потребують допомоги лікаря. У лікуванні вугрової хвороби косметологу слід пам'ятати, що це поліетиологічне захворювання, тому при виборі тактики необхідно враховувати анамнез, етіологію, патогенез, а також призначати консультації суміжних фахівців.

Ця стаття є частиною спецпроекту "АКНЕ" .

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЕКТ . АКНЕ