Профілактика зараження у кабінеті мікропігментації: норми дезінфекції

Валентина Малюга , лікар-епідеміолог

У мікроорганізмів, особливо у патогенних і умовно патогенних, є здатність пристосовуватися до умов середовища проживання, факторів, які на них впливають. І серед цих мікробів – збудники інфекційних захворювань, у тому числі і так званих внутрішньолікарняних інфекцій, а також інфекційних захворювань, пов'язаних із наданням косметологічних послуг, а це величезний список шкідливих мікроорганізмів. Згадаймо лише деяких: золотистий стафілокок, стрептокок, кишкова паличка, синьогнійна паличка, пневмококи, протей, клебсієли, сальмонели, бактероїди, клостридії, гриби роду Candida та багато інших, що приносять біду.

Заходи захисту

Використання дезінфікуючих засобів для знищення таких мікроорганізмів – один з важливих заходів захисту та працюючих майстрів, та їх клієнтів від інфекційних ускладнень, які можуть виникати у випадках порушення протиепідемічного режиму. Але одна з обов'язкових умов ефективного захисту при застосуванні деззасобу – здатність знищити збудників інфекцій. Як показують і наукові дослідження, і практика, до багатьох дезінфектантів до кінця 3-4-го місяця постійного застосування деякі мікроорганізми звикають. Вони виживають і навіть продовжують розмножуватися, продукуючи собі подібне, вже стійке (резистентне) до цього дезінфектанту потомство. Якщо й надалі застосовувати все той же засіб, ефективної дезінфекції не буде. Для цього і роблять метод періодичної ротації дезінфікуючого засобу, тобто зміни. Причому таку заміну необхідно проводити не за назвою дезінфектанта, а за речовиною, що активно діє. Звичайно, для цього потрібно розуміти, до якої саме хімічної групи належить той чи інший деззасіб.

Читайте також:

Гігієна рук: антисептика для майстрів перманентного макіяжу

Хімічні групи деззасобів

Насправді їх не так багато, і найбільш споживані сьогодні – на основі альдегідів (глутаровий альдегід, гліоксаль, формальдегід, альдегід янтарної кислоти, ортофталевий), з перекисними сполуками (перекис водню, перборати, пероксиоцтова та диксудна) поверхнево-активними речовинами (четвертинні амонійні сполуки, або ЧАС), третинні аміни, діаміни), група похідних гуанідинів (полігуанідини, бігуаніди), зі спиртовою основою (етиловий спирт, ізопропіловий та пропіловий спирти, ароматичні спирти), композиційні перелічених груп.

Приклад планування протягом року зміни деззасобу на рівні групи речовини, що активно діє.