Медичні аспекти процедури перманентного макіяжу

Існує три медичні аспекти процедур перманентного макіяжу. Перший – медичні протипоказання. Другий – ускладнене загоєння та третій – анестезія.

Протипоказання: повноваження та відповідальність майстра

Медичні протипоказання у клієнтів мають виявлятися лікарями. Очевидно, що для виявлення медичних протипоказань найкраще звертатися до лікаря, який знає стан здоров'я свого пацієнта (нашого клієнта). Якщо лікар не знає, в чому полягає процедура перманентного макіяжу і хоче уточнити її особливості, то за посередництва клієнта він може дізнатися про це у майстра перманентного макіяжу. Думка лікаря або лікарів, до яких звертався наш клієнт з питаннями щодо наявності у нього протипоказань, лягає в основу його рішення на проведення процедур. У жодному разі думка майстра перманентного макіяжу щодо цього, навіть якщо він виявиться лікарем, не повинна звучати як істина в останній інстанції.

У цій ситуації майстер виступає в ролі виконавця перманентного макіяжу і не повинен брати на себе повноваження та відповідальність лікарів із лікувальних та діагностичних підприємств та установ. Однак, добре навчений майстер перманентного макіяжу незалежно від того, має він медичну освіту чи ні, повинен проінформувати як клієнта, так і лікаря про можливі протипоказання до процедур. Документальне оформлення поінформованої згоди клієнта на процедуру зазвичай завершує передпроцедурну консультацію. Підпис під поінформованою згодою ставить клієнт. І наскільки він прислухався до попереджень майстра, залежить від нього. Проте моральна відповідальність за доведення до клієнта необхідних відомостей та їх з'ясування їм лежить безумовно на майстрі. Підпис клієнта під поінформованою згодою має бути не формальним, а усвідомленим. Це допоможе майстру та підприємству виключити можливі конфліктні ситуації надалі.

Ускладнене загоєння

Ускладнене загоєння буває надзвичайно рідко і виникає зазвичай або через особливості організму, або не виявлених протипоказань, або через недотримання клієнтом правил догляду і рекомендацій щодо підготовки до процедури. У будь-якому разі при цьому клієнту буде потрібна порада практикуючого дерматолога. І жоден косметолог, який пройшов підвищення кваліфікації з дерматовенерології, його повноцінно не замінить. Як і на прикладі з виявленням протипоказань, так і у разі ускладнень видно, що фахівці косметологічного підприємства, навіть якщо вони лікарі, не повинні брати на себе відповідальність і функції профільних лікарів з лікарень та поліклінік.

Питання анестезії

Якщо в попередніх прикладах можна чітко розділити і реалізувати практично повноваження майстрів перманентного макіяжу та практикуючих профільних лікарів, то з питанням анестезії дещо по-іншому.
З одного боку, анестезія не є обов'язковою умовою для виконання процедури перманентного макіяжу. З іншого боку, здебільшого при перманентному макіяжі з боку клієнта звучить побажання знеболювання у тому чи іншому вигляді. Ми знаємо майстрів перманентного макіяжу, які запевняють, що працюють без застосування анестезіологічної допомоги, проводячи лише вмілу психологічну підготовку клієнта.

З правової точки зору кожен майстер перманентного макіяжу може виконувати ті маніпуляції, які відповідають його кваліфікації. Якщо процедури перманентного макіяжу виконуються біля підприємства, має кадри з кваліфікацією що дозволяє робити анестезію, то в майстра перманентного макіяжу даного підприємства, навіть якщо він медик, з'являється більше можливостей індивідуального підходи до кожного клієнта, враховуючи поріг його больової чутливості.
Виходить, що салон краси, який не має лікарів у своєму штаті, юридично сильно обмежує себе в наданні послуги перманентним макіяжом, навіть якщо ця послуга не буде визнана медичною.
Аналізуючи всі медичні аспекти перманентного макіяжу (протипоказання, післяпроцедурні ускладнення, анестезія) констатуємо, що, по суті, перманентний макіяж технологічно може виконуватися і не медичним працівником, але в ряді випадків може вимагати залучення профільних лікарів.