Безпечний перманентний макіяж: профілактика інфекцій

Валентина Малюга , лікар-епідеміолог ТОВ «Дана Медікал»

Робити зовнішність неповторно красивою, нести гарний настрій не лише своїм клієнтам, а й оточуючим, які споглядають результати роботи майстрів, бути справжнім художником, та й покращувати своє матеріальне становище – далеко не повний перелік завдань, які вирішуються у сучасних студіях краси, клініках, перукарнях, спа- та косметологічних салонах. Але жодне завдання не вирішиться, якщо не буде створено всіх умов для повної інфекційної безпеки і клієнтів, і співробітників. Як же насправді можна досягти умов гарантованого санітарно-епідеміологічного благополуччя у своєму закладі? Це непросто, але можливо! Не слід забувати, що за красою приходять дуже різні люди. На превеликий жаль, серед них можуть бути і хворі або носії небезпечних інфекцій, навіть таких, як ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, туберкульоз, не кажучи вже про різні гнійничкові та грибкові захворювання. Адже перманентний макіяж пов'язаний з порушенням цілісності шкірних покривів, забрудненням інструментів частинками шкіри, волосся, кров'ю, що не виключає можливості передачі мікроорганізмів збудників інфекційних захворювань.

Важливо: графік

Необхідно створити систему профілактики, яка виключить небезпеку інфікування клієнтів, самого персоналу та їх близьких, розширить коло вдячних користувачів і зрештою принесе матеріальні дивіденди. Найважливіша ланка комплексу профілактичних заходів у закладах індустрії краси, як і в лікувальних закладах – дезінфекція та стерилізація. Дезінфекція - знищення хвороботворних (патогенних) мікроорганізмів на шляхах передачі від джерела інфекції до здорового організму. Стерилізація ⎼ знищення всіх видів і форм (включаючи суперечки) мікроорганізмів на об'єктах довкілля (у тому числі на інструментах, які, торкаючись шкіри, слизової оболонки, можуть спричинити їх пошкодження). Профілактична дезінфекція здійснюється в установі при проведенні поточного та генерального прибирання. Вона включає знезараження поверхонь приміщення, меблів, обладнання, повітря, інструментів, білизни, спецодягу та інших предметів, що використовуються у роботі. Зокрема, поточне вологе прибирання приміщень із застосуванням дезінфікуючих засобів проводиться перед початком робочої зміни (або наприкінці) щодня, а кратність проведення генерального вологого прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів залежить від призначення приміщення та тих маніпуляцій, які в ньому виконуються. Маніпуляційні, робочі кабінети, процедурні, де виконуються косметичні операції та процедури, в ході яких порушується цілісність шкірних покривів, слизових (або не виключена ймовірність порушення) повинні піддаватися генеральному збиранню не менше ніж раз на тиждень. Інші приміщення (у тому числі і допоміжні) прибирають так само не рідше одного разу на місяць. Під час генерального прибирання миють та обробляють дезінфікуючими розчинами стіни, підлогу, плінтуси, двері, вікна, меблі та обладнання.

Правила вибору

Для забезпечення якісної, ефективної дезінфекції необхідне дотримання цілої низки умов. Один із необхідних факторів – правильний вибір дезінфікуючого засобу. При виборі засобів дезінфікування споживач може оцінити безпосередньо тільки деякі показники. А саме:

• приємний або щонайменше нейтральний, не дратує запах;
• хорошу змивність з оброблюваних предметів, поверхонь;
• чи не ушкоджує засіб конструктивні матеріали оброблюваних поверхонь;
• чи добре воно розчинне у воді.

Але інші, дуже важливі властивості дезінфікуючих засобів - ті, які не можна ігнорувати при виборі, - людина, яка не володіє спеціальними знаннями або не має спеціальної апаратури, оцінити не може.

Дезінфікуючий засіб обов'язково має:

• володіти широким спектром протимікробної дії та знищувати збудників інфекційних захворювань;
• бути нетоксичним для людини (деякі хімічні речовини, що застосовуються у виробництві деззасобів, можуть викликати алергію, подразнення дихальних шляхів, накопичуватися в організмі та виявлятися у вигляді патологій печінки, нирок навіть через багато років);
• мати хороші екологічні показники (тобто розпадатися до безпечних складових);
• бути сумісними із застосовуваними в установі миючими компонентами (адже деякі миючі препарати послаблюють або навіть повністю інактивують знезаражуючу дію дезінфектантів).

Антисептики

Окремо торкнуся антисептиків - знезаражуючих засобів для рук і шкіри. Вплив цих засобів персонал відчуває своєю ж шкірою, наприклад, можна оцінити запах засобу. Але побачити, скільки залишилося мікробів на руках після обробки засобом, без мікроскопа неможливо. На сьогодні і науці, і практиці точно відомо, що швидкодіючі антисептики - це засоби на основі спиртів, йодофорів (йод у поєднанні з органічним компонентом), полігуанідинів - буквально в лічені миті знищують безліч патогенних мікроорганізмів. Умови, що гарантують результат – достатня кількість засобу для повного змочування поверхні руки дотримання техніки обробки. Додаткова перевага дезінфікуючих та антисептичних засобів ⎼ пролонгована в часі протимікробна дія. Адже в таких випадках після проведення генеральних збирань мікробна обсімененість приміщення залишається на низьких цифрах досить довго. На сьогодні в Україні зареєстровано вже понад 400 найменувань дезінфікуючих та антисептичних засобів. Щоб зробити правильний вибір, необхідно ознайомитися з властивостями запропонованих препаратів. А вони залежать від активної речовини ⎼ основного компонента у складі препарату. І хоча зараз більшість препаратів комбіновані (тобто поєднують у собі два або більше компонента), все ж таки основні властивості препарату визначає саме той компонент, масова частка якого у складі найбільша.

Види та норми

Залежно від активної речовини препарати діляться на кілька основних груп. Серед них ті, що містять галогени (хлор, йод, бром); препарати, засновані на дії активного кисню (які містять окислювачі або перекиси); з вмістом кислот (мурашина, лимонна, молочна, оцтова, соляна, сірчана та ін.) та лугу (гідроксід калію), фенолів, альдегідів, поверхнево-активних речовин (четвертинні амонійні сполуки (ЧАС), гуанідинів (бігуанідини, полігуаніди). д.), амінів (третинні аміни, алкіламіни), спиртів (етиловий, 1-пропанол, ізопропіловий); , комп'ютеризованого виробництва, у тому числі автоматизованих засобів спостереження за дотриманням умов технологічного процесу, лабораторного комплексу

При виборі дезінфектанта необхідно обов'язково звернути увагу на те, чи внесено засіб до «Державного реєстру засобів дезінфікування» («Державний реестр дезінфекційних засобів»), уточнити, чи не закінчився термін реєстрації цього засобу. Ті кошти, у яких закінчився термін реєстрації або незареєстровані в Україні в установленому порядку (тобто не мають свідоцтва про держреєстрацію та затверджених методичних вказівок щодо застосування), не можуть бути використані для роботи. У ході реєстрації дезінфікуючого кошти в експертну комісію обов'язково надаються документи, що свідчать про його вплив на організм людей, довкілля, дослідження з специфічної активності тощо, на підставі яких складаються методичні вказівки щодо застосування. Для того щоб перевірити, чи зареєстрований дезінфектант чи антисептик, не обов'язково шукати держреєстр, цілком достатньо вимагати від організації, що торгує, надати копію чинного свідоцтва про держреєстрацію. Якщо такий документ є, засіб можна використовувати в роботі (керуючись методичними вказівками), навіть якщо деякі контролюючі органи в даний момент вдають, що не ознайомлені з оновленнями держреєстру. Важливе питання ефективного використання дезифектантів – усунення формування резистентності у деяких мікроорганізмів (насамперед збудників внутрішньолікарняних інфекцій) під час тривалого застосування препаратів. Саме тому в багатьох країнах запроваджено ротацію дезінфікуючих засобів при їх застосуванні у лікувальних (і у прирівняних до них) установах. Схема чергування деззасобів складається таким чином, щоб препарати, що належать до однієї групи активних речовин (АДВ), не застосовувалися без перерви протягом тривалого часу.

Як не загубитися серед торгових марок

При виборі компанії постачальника засобів дезінфекції бажано звернути увагу на широту пропонованого асортименту продукції даного ряду. Враховуючи сучасні ринкові реалії, в Україні вже працюють компанії із серйозним ставленням до своєї справи, із претензіями на довгострокову успішну співпрацю, які мають у штаті свого підприємства кваліфікованих спеціалістів (лікарів-епідеміологів, дезінфекціоністів). Споживачам можуть дати вичерпну відповідь не лише на питання, що стосуються безпосередньо того чи іншого дезінфікуючого засобу, а й надати розширену професійну консультацію. Коли компанія може запропонувати кошти з різноманітними складовими, дезінфектанти різних виробників, питання про «заангажованість» на так званій лінійці «своїх» препаратів повністю відпадає. Рекомендації щодо застосування деззасобів будуть надані з урахуванням ситуації, що склалася в установі, доцільністю та необхідністю проведення тих чи інших протиепідемічних заходів у кожному конкретному випадку. Один із основоположних принципів для отримання якісного та очікуваного результату проведення дезінфекційних робіт з метою забезпечення гігієни в установі – системність та обов'язковість. Для вироблення такої системи необхідно розробити та затвердити інструкцію щодо проведення дезінфекційних заходів. При складанні такого внутрішнього документа користуються законодавчими документами, що діють на сьогодні: законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII, законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645- III, Державними санітарними нормами та правилами для перукарень різних типів 2.2.2.022-99, Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу» №798 від 21.09.2010 «Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика», від 04.04.2008 №181, Методичними вказівками щодо застосування дезінфікуючих та антисептичних засобів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України (окремі для кожного зареєстрованого засобу).

Матеріал вперше був опублікований у журналі Permanent №2/2016