Вікові зміни при фотостарінні: можливості корекції

Клініка та патогенез фотостаріння

Більшість клінічних проявів фотостаріння обумовлено дермальними змінами, проте мають місце також зміни епідермісу (табл. 1–3). У роговому шарі епідермісу можна виявити гіперкератоз. Потовщення базальної мембрани, яке спостерігається в більшості випадків, вказує на можливе пошкодження кератиноцитів. При цьому вздовж базальної мембрани відзначається нерівномірний розподіл різних за розмірами, накопиченню пігменту та кількістю відростків меланоцитів.

UVB (290–320 нм)

UVA (320–400 нм)

Епідерміс	Дерма	Епідерміс	Дерма
​Міжклітинний набряк; вакуолізація меланоцитів та кератиноцитів; зниження активності АТФази клітин Лангерганса	• Дегрануляція опасистих клітин; • легка лейкоцитарна інфільтрація	• Міжклітинний набряк; • зменшення щільності клітин Лангерганса	• Ендотеліальний набряк; • вихід еритроцитів із кров’яного русла; • екстраваскулярні відкладення фібрину; • інфільтрація лейкоцитами та нейтрофілами

Таблиця 1. Морфологічні зміни клітин шкіри під дією UV-випромінювання

Ефекти	UVB	UVA	Видиме світло	Інфрачервоне світло
Негайна пігментація	Ні	Так	Ні	Ні
Сонячний опік	Так	Слабо	Ні	Ні
Засмага	Так	Так	Ні	Ні
Фототоксична дія	Так	Так	Так	Ні
Імуносупресія	Так	Так	Ні	Ні
Фотостаріння	Так	Так	Так	Ні
Канцерогенез	Так	Так	Ні	Ні

Таблиця 2. Біологічна дія різних складових світла

 

 

 

Гостре опромінення

Негайна відповідь	Уповільнена відповідь
Синтез вітаміну D Негайне потемніння шкіри Імуносупресія	Сонячний опік Уповільнена пігментація Гіперплазія

Хронічне опромінення

Фотостаріння Фотоканцерогенез

Таблиця 3.Фотобіологічні ефекти гострого та хронічного UV-випромінювання

Передчасне старіння шкіри починається зі сполучної тканини, де розташовуються волокна колагену й еластину. Колаген забезпечує пружність шкіри, і в молодому віці його нитки постійно оновлюються. Фермент колагеназу руйнує старі нитки, а у фібробластах відбувається синтез нових волокон. Під дією UV-випромінювання відбувається зниження синтезу колагену у фібробластах та перехресне зв’язування колагенових ниток. Колагенові димери недоступні для колагенази, тому вони поступово накопичуються у шкірі. Перехресне зв’язування колагенових волокон відбувається після кожної атаки вільних радикалів і призводить до зниження пружності шкіри та утворення зморшок. Заміщення нормальних колагенових волокон колагеном із чіткими базофільними ділянками (так звана базофільна дегенерація колагену) – гістологічна ознака фотопошкодження шкіри.

Глибина й тяжкість пошкоджень дерми прямо пропорційні ступеню і тривалості ультрафіолетової експозиції. Найбільш яскрава гістологічна ознака цих ушкоджень – еластоз: пошкоджені еластичні волокна можуть займати значну частину дерми. Тяжкі порушення проявляються у розширенні областей відкладення глікозаміногліканів та фрагментованих еластичних волокон, а також дермальних позаклітинних білків – еластину й інтерстиціального колагену.

Кінцевий результат руйнівної дії ультрафіолетових променів – генетичні мутації та загибель клітин.

UV-випромінювання, діючи на шкіру, запускає імунні реакції, що супроводжуються синтезом та вивільненням різних похідних арахідонової кислоти, та фотохімічні реакції, продуктами яких є вільні радикали й вільні форми кисню.

Зі здатністю UV-випромінювання утворювати вільні радикали, що ініціюють ланцюгові реакції, і пов’язана його виняткова роль. В основі процесів старіння в цілому та шкіри зокрема лежать ланцюгові реакції за участю активних форм кисню й вільних радикалів. Під впливом UV-променів у шкірі утворюються активні форми кисню, чим пояснюються небажані ефекти UV-опромінення. Білки та нуклеїнові кислоти мають максимум поглинання в UV-області, тому вони першими відчувають на собі шкідливий вплив. Потім в результаті вільнорадикальних реакцій ушкоджуються ліпідні структури (ліпідні пласти епідермісу та клітинні мембрани). Реакція окиснення ліпідів за участю вільних радикалів (перекисне окиснення ліпідів) має ланцюговий, некерований характер і призводить до утворення великої кількості активних форм кисню, ліпідних гідроперекисів та інших реакційноздатних молекул. Ці молекули, своєю чергою, реагують з білками та нуклеїновими кислотами, ушкоджуючи їх.

Ще однією причиною пошкодження тканин під впливом UV-опромінення є запалення. Воно виникає як внаслідок перекисного окиснення в клітинних мембранах, так і в результаті вироблення кератиноцитами у відповідь на UV-промені запальних цитокінів.

Перше, що потрібно зробити для запобігання фотостарінню, – зменшити кількість фотонів, які досягають шкіри. Для цього слід уникати прямих сонячних променів, не зловживати UV-опроміненням і використовувати сонцезахисні засоби.

Однак пряме пошкодження шкіри UV-випромінюванням лише частково відповідальне за фотостаріння. Набагато більший внесок у цей процес роблять реакції за участю вільних радикалів, що утворюються як у результаті прямої дії UV-променів, так і під час спричиненої ними запальної реакції. Тому в захисті шкіри від шкідливої ​​дії UV-випромінювання велику роль відіграють антиоксиданти – речовини, що знешкоджують вільні радикали та блокують реакції за їх участю (вітаміни С, Е, глутатіон, цистеїн, гіалуронова кислота тощо). Ці препарати будуть обов’язковими у мезотерапевтичних програмах корекції та попередженні ознак фотостаріння.

Крім монопрепаратів на основі вітамінів та гіалуронової кислоти, для використання в таких мезотерапевтичних програмах створено комплексні склади, що містять біотехнологічну гіалуронову кислоту, вітаміни, амінокислоти. Концентрації активних речовин у таких препаратах підбираються таким чином, щоб усі складові були синергістами щодо один до одного та були спрямовані на ліквідацію ознак фотостаріння.

Говорячи про ін’єкційні препарати для корекції ознак фотостаріння, хотілося б зазначити появу принципово нових продуктів з пролонгованою дією активних речовин у шкірі, призначених не тільки для корекції ознак фотостаріння, але й для захисту клітин від пошкодження вільними радикалами.

Біофлавоноїди, які також широко використовуються в мезотерапії, мають здатність перехоплювати вільні радикали, інгібувати реакції перекисного окислення ліпідів (причому на будь-якій стадії), зв’язувати іони металів. Крім того, біофлавоноїди мають протизапальну дію, зміцнюють судини та покращують мікроциркуляцію. Це препарати на основі екстракту зеленого чаю, які містять 20–30% поліфенолів, серед яких найбільше катехінів. Катехіни мають низку цінних властивостей: вони є ефективними пастками активних форм кисню (супероксиду та пероксиду), блокують реакцію перекисного окислення ліпідів, захищають клітини від дії мутагенів, а також мають прямий протизапальний ефект, впливаючи на метаболізм арахідонової кислоти.

Екстракт гінкго білоба містить велику кількість рутину та кверцетину, які позитивно впливають на мікроциркуляцію та є потужними антиоксидантами. Екстракт гінкго містить багато інших унікальних біологічно активних речовин.

При проведенні судинного етапу сеансів корекції фотостаріння ефективними будуть органопрепарати дренуючої та детоксикуючої дії. Детокс-препарати призначаються з метою очищення організму від токсинів і шлаків. При вираженій набряклості, пастозності, для посилення лімфодренажного ефекту застосовують дренуючі коктейлі. Якщо прояви фотостаріння супроводжуються набряками й темними колами під очима, незамінним буде препарат на основі арніки (протинабряковий і кровоспинний засіб).

У програмах мезотерапевтичної корекції ознак фотостаріння доцільно застосовувати процедуру мезопілінгу, особливо з альфа-гідроксикислотами, наприклад, гліколевої. Вважається, що вона діє не стільки як відлущувальний агент, скільки як прямий стимулятор синтезу міжклітинної речовини дерми. Крім того, альфа-гідроксикислоти мають відбілювальну дію. Для корекції ознак фотостаріння використовуються препарати ретиноєвої кислоти – завдяки унікальній здатності ретиноїдів усувати дискератоз і дисплазію тканин, зменшувати товщину рогового шару, знижувати кількість меланінових гранул і сприяти їх більш рівномірному розподілу в епідермісі, стимулювати утворення нових колагенових волокон капілярів. Хотілося б зазначити, що перевагою мезотерапевтичного застосування ретиноїдів (порівняно з класичним пілінгом ретиноєвим) є відсутність у них системної дії. Це пов’язано з низькими концентраціями ретиноїдів у мезотерапевтических препаратах, при цьому висока ефективність досягається за допомогою способу застосування.

Отже, у всіх програмах профілактики фотостаріння обов’язково використовуються препарати з антиоксидантними властивостями, зволожувачі, регенеранти.

При корекції вже наявних ознак фотостаріння до них підключаються відбілювальні та відлущувальні засоби. Оптимальне застосування коктейлів або комплексних препаратів, що містять гіалуронову кислоту у поєднанні з іншими антиоксидантами. Своєчасно проведена терапія дозволить зберегти молодість шкіри, а також знизить ризик серйозніших ускладнень, пов’язаних із впливом ультрафіолету.