Програми anti-age-догляду: як досягти ефективності

Стан шкірних покривів – це одна з найголовніших ознак віку. Старіння шкіри – незворотний процес розвитку специфічних морфологічних, біохімічних, біофізичних змін шкіри, що супроводжує інволюційні процеси у всьому організмі. Однак на відміну від інших органів та систем, стан віку шкіри визначається не тільки індивідуальною програмою генетичного старіння (так званий внутрішній, хронологічний вік), але й впливом таких зовнішніх факторів, як інтенсивність інсоляції, куріння, спосіб життя (так званий зовнішній вік або фотостаріння).

Доказ ефективності антивікових продуктів поряд із внутрішніми механізмами старіння та впливами соціально-економічних факторів став великим напрямом у галузі досліджень шкіри. На європейському ринку підтвердження ефективності anti-age-продуктів (зокрема, засобів для омолодження, препаратів, що зменшують виразність зморшок) переслідує не тільки маркетингові цілі, але і є невіддільною частиною реєстрації косметичних засобів.

Клінічні характеристики старіння шкіри

До ознак, що відповідають хронологічному (внутрішньому) старінню, належать:

• дрібні зморшки;
• стоншення та прозорість шкіри;
• зменшення підшкірно-жирової клітковини із втратою об’єму, провисанням шкіри;
• доброякісні зміни на шкірі (себорейний кератоз, прості ангіоми та ін.).

Клінічні ознаки, що визначають зовнішнє старіння:

• глибокі зморшки;
• нерівномірна пігментація (ластовиння, лентиго, «крапчаста» пігментація, ділянки гіпопігментації);
• зниження еластичності й виражена млявість;
• ксероз;
• судинні ураження (телеангіектазії, сенільна пурпура), новоутворення (актинічний кератоз, синдром Фавра-Ракучота, плоскоклітинний рак, базально-клітинна карцинома тощо).

Для визначення ступеня фотостаріння шкіри широко використовується шкала Glogau (табл. 1).

Ступінь	Характеристика шкіри	Вікова група (роки)
Легка (mild)	Незначна кількість ластовиння, відсутність кератозу	28–35
Помірна (moderate)	Ранні зморшки, жовтуватий колір обличчя з ознаками актинічного кератозу	35–50
Прогресивна (advanced)	Стійкі зморшки, ділянки депігментації з телеангіектазіями й актинічним кератозом	50–60
Значна (severe)	Виражені зморшки, фотостаріння, гравітаційні та динамічні сили, що впливають на шкіру, актинічний кератоз, можлива наявність раку шкіри	65–70

Таблиця 1. Шкала вимірювання ступеня фотостаріння Glogau

Фіксація та порівняння цих ознак проводяться за допомогою таких неінвазивних методів:

• цифрового фото високої роздільної здатності з дотриманням основних правил фотодокументування;
• візіоскопії як неконтактного методу оцінки мікрорельєфу з використанням поляризованого світла, що дозволяє фіксувати зображення текстури шкіри та зморшок;
• 3D-моделювання поверхні шкіри;
• профілометрії – за допомогою методу силіконових реплік дозволяє зробити безпосередні вимірювання зморшок та рельєфу шкіри;
• корнеосурфометрії – оцінки ушкодження рогового шару;
• конфокальної мікроскопії, яка дозволяє неінвазивно з високою роздільною здатністю візуалізувати вікові зміни в глибоких шарах шкіри.

Гістологічні ознаки старіння шкіри

Внутрішнє (хронологічне) старіння спричиняє незначні зміни товщини епідермісу та форми кератиноцитів, зменшення кількості меланоцитів і клітин Лангерганса, ослаблення дермально-епідермальних зв’язків. При цьому зміни рогового шару не спостерігаються.

На рівні дерми при хронологічному старінні відбуваються атрофічні зміни сполучної тканини, зменшення кількості фібробластів, зниження кількості кровоносних судин у дермі зі скороченням кількості капілярних петель, зменшення кількості нервових закінчень і нейрорецепторного апарату шкіри.

Зовнішнє старіння на рівні епідермісу спричиняє ущільнення рогового та зернистого шару, зниження товщини епідермісу, зменшення вмісту муцину, підвищення кількості меланосом у базальних кератиноцитах, порушення форми й розміру клітин та ядер, ослаблення дермально-епідермальних зв’язків.

На рівні дерми виявляється гомогенізація сполучної тканини, зменшення кількості колагену I, III та VII типів, еластоз дерми, зменшення кількості глікозаміногліканів, заміщення нормальних колагенових волокон колагеном з чіткими базофільними ділянками.

Гістологічні дані оцінюються in vitro методом електронної мікроскопії, який внаслідок інвазивності процедури не набув широкого поширення.

Функціональні ознаки старіння шкіри

Іноді зустрічається твердження, що з віком трансепідермальна втрата вологи збільшується, і це, своєю чергою, може обумовлювати сухість шкіри. Однак це не так. Бар’єрні функції шкіри, як правило, продовжують спрацьовувати як при хронологічному старінні, так і при фотоушкодженні шкіри. Однак в обох випадках спостерігається уповільнення відновлення бар’єрної функції шкіри після пошкодження епідермального бар’єру.

Основними функціональними ознаками старіння шкіри є зниження гідратації рогового шару без певної локалізації (при хронологічному старінні) або у місцях підвищеної інсоляції (при фотоушкодженні), збільшення рівня рН (незалежно від локалізації в обох випадках), зменшення вазорелаксації капілярів шкіри при генетичному типі. При фотостарінні спостерігається також зниження фотолюмінесцентних властивостей шкіри щодо неушкоджених ділянок, крім того, знижується рівень еластичності шкіри, особливо у зонах фотоушкодження.

Виходячи з цього, основними функціональними методами, що використовуються при діагностиці старіння шкіри, є:

• вимірювання трансепідермальної втрати вологи (ТЕВВ);
• вимірювання вологості рогового шару – корнеометрія;
• вимірювання механічних властивостей шкіри, насамперед еластичності – кутометрія.

Докладніше про кожен – у продовженні матеріалу.