Стратегія ведення та призначення домашнього догляду пацієнтам із хронічними дерматозами шкіри

Доповідач – Дар’я Воляк, лікар-дерматовенеролог вищої категорії, керівник науково-методичного відділу Holy Land Ukraine (Україна)

Складний патогенез, клінічний поліморфізм, почастішання тяжких резистентних до традиційної терапії форм дерматозів визначають необхідність удосконалення лікування.  Дійсно – коли? чим? як?

Різноманітні дерматози шкіри, на жаль, мають хронічний характер, тож пацієнти будуть отримувати підтримуючу терапію інколи роками. Роль дерматокосметичних засобів у дерматології, а саме у лікуванні хронічних дерматозів шкіри, набуває важливості, оскільки результати клінічних досліджень підтверджують механізми дії цих препаратів на патогенез дерматозів. Наприклад, дерматокосметичні засоби можна використовувати як для монотерапії, так і у складі комбінованої терапії акне. Для дерматологів важливо розуміти особливості дії дерматокосметичних препаратів для ефективного та належного консультування пацієнтів щодо їхнього застосування. 

Дерматокосметика в поєднанні зі стандартними схемами дерматологічного лікування може виступати для таких пацієнтів не тільки як зволожувальний компонент, який дійсно покращує бар’єрні властивості шкіри, заспокоює її. Сьогодні до складу препаратів входить багато активних компонентів, які можуть дійсно впливати на патогенез дерматозу. Наприклад, ретинол, азелаїнова кислота, бензоїлу пероксид тощо, які ми традиційно використовуємо як топічну наружну терапію при лікуванні вугрової хвороби. 

Найчастіше в практиці дерматологи та косметологи зустрічаються з такими хронічними дерматозами, як акне та розацеа. Вони мають низку схожих етіопатогенетичних і клінічних виявів. Однією з ланок патогенезу акне і розацеа є запальна імунна відповідь. Посилення експресії мембранних Toll-подібних рецепторів (TLR) на периферичних моноцитах і клітинах сальних залоз при акне передбачає порушення регуляції вроджених імунних сигналів у відповідь на Р. acnes і набутої імунної відповіді, опосередкованої Т-хелперами 17 типу. У запальному процесі при розацеа ключову роль відіграють TLR2, активація яких спричиняє синтез молекул антимікробних пептидів кателіцидину. 

Місцева терапія є стандартом лікування акне. 

1. Основне місце посідають ретиноїди.
2. Бензоїлу пероксид та його комбінації з еритроміцином або кліндаміцином є ефективними методами в лікуванні акне.
3. Використання місцевих антибактеріальних засобів (еритроміцин або кліндаміцин) у монотерапії може зумовити резистентність бактерій.
4. Саліцилова кислота має помірну ефективність у лікуванні акне.
5. Ефективність азелаїнової кислоти було доведено в клінічних дослідженнях, але її клінічне застосування, за оцінками експертів, має обмежену ефективність, порівняно з іншими засобами. 

Стратегія лікування дерматозів на сьогодні передбачає фазу індукції з подальшою фазою підтримки, і далі – проведення додаткового лікування і/або косметичних процедур. Домашній догляд, спрямований на зменшення ймовірності рецидиву видимих уражень, слід розглядати як частину рутинного лікування дерматозу. 

Тому підтримувальна терапія – це комплекс заходів, який полягає у регулярному використанні відповідних дерматокосмецевтичних засобів для забезпечення стійкої і тривалої ремісії. 

Запис ефіру та відео доповіді можно переглянути на каналі PRO Cosmetology TV.