Перезапуск гомеостазу шкіри: стратегія відновлення

Доповідач – Наталя Дмитрієва, лікар-дерматовенеролог,  методист-викладач компанії ORCA  (Україна)

Якщо ми з вами будемо розглядати причину передчасного старіння та виникнення захворювань як порушення гомеостазу епігенетичними й етіопатогенетичними чинниками, маємо згадати, що саме руйнує динамічну рівновагу в організмі, чому система втрачає здатність зберігати сталість свого внутрішнього середовища і, головне для нас, – як ми можемо відновити цей баланс між синтезом і розпадом. Перший процес, який в жодному разі не можна ігнорувати, – це інфламейджинг. Він є слабо вираженим, перебігає безсимптомно, субклінічний, але ми не повинні забувати, що він є дуже суттєвим деструктивним фактором саме через те, що перманентний. І на сьогодні вже доведено, що більшість станів шкіри, які раніше було прийнято пов’язувати з віковими змінами та з деякими захворювання (такі як зморшки, купероз, акне, екзема), є безпосередньо наслідкам саме цього процесу. І ми вже знаємо, що робити: необхідно пригнічувати прозапальні цитокіни і підвищувати експресію протизапальних. Тобто яку б проблему ми не мали в косметології, навіть зморшки та купероз, наша терапія обов’язково повинна містити протизапальний компонент. 

Ще один перманентний чинник, який також необхідно завжди враховувати, – це глікація. Завдяки ній створюються age-продукти, внаслідок глікації ми набуваємо ендотеліальної дисфункції, що зовні призводить до такого явища, як купероз, а всередині – до гіпоксії тканин і навіть безпосередньо клітин. 

Знижується еластичність і пружність шкіри. Чому? Тому що білки позбуваються своїх фізико-хімічні властивостей. Ми втрачаємо ресурс, оскільки глікується абсолютно все: і ДНК, і гемоглобін, і навіть окремі амінокислоти. Age-продукти є провокаторами оксидативного стресу. 

Але якщо ми повернемося до синтезу, який хочемо відновити, то втрачаємо й левову долю білкового синтезу матриксу, оскільки огліковані білки більше не розпадаються на діагностовані пептиди матрикіни, втрачається запит на синтез і, відповідно, зникає сам синтез. І ось в організмі 55-річної людини пептидів матрикінів уже в 10 раз менше, ніж у 20-річної людини. 

Що стосується наслідків з боку клітин, то, по-перше, ми маємо кількісні наслідки, втрачаємо популяцію дермальних фібробластів, і в людини після 50 років дермальних фібробластів вже на 30-35% менше, ніж у 30-річної. Відбуваються також якісні зміни, бо в нас накопичуються сенесцентні клітини, які змінюють паттерн експресії генів, сприяючи старінню сусідних тканин, деструкції матриксу та запаленню тканин, оскільки відбувається експресія металопротеїназ. Накопичується стрес різної природи, що позначається терміном «епігенетична пам’ять» і навіть може успадковуватися. 

Найбільш значущим відкриттям в епігенетиці стало те, що вікові зміни генної активності можна скоригувати за допомогою груп простих і поширених речовин, які ми з вами використовуємо в роботі щодня. Тобто в нас з вами є всі інструменти для відновлення гомеостазу.

Стратегія відновлення гомеостазу шкіри

Перш за все, треба намагатись покращити епігенетичне середовище для існування клітини. Тобто необхідно знижувати вплив глікації, інфламейджингу, оксидативного стресу, гіпоксії та прибирати їх наслідки. І тільки на цьому вже покращеному епігенетичному фоні ми будемо успішно відновлювати позаклітинний матрикс, зберігати і підвищувати пул клітин та їх активність. Обов’язково треба дбати про репараційні процеси, бо, по-перше, синтез, який ми будемо з вами ініціювати, має відбуватися коректно; по-друге,  ми не повинні дозволяти накопичуватися сенесцентним клітинам. Тому жодна терапія в косметології не може обійтися без полінуклеотидів. 

Запис ефіру та відео доповіді можно переглянути на каналі PRO Cosmetology TV.