Рішення для пігментації шкіри: що працює, а що ні

Меланін – це природний пігмент, що виробляється спеціальними клітинами-меланоцитами в шкірі. Він визначає колір шкіри, волосся та очей, але його головна функція – захисна. Меланін оберігає клітини шкіри та їхню ДНК від мутацій і пошкоджень, зокрема від впливу вільних радикалів та ультрафіолетового випромінювання.

Меланін працює як «сонячна панель» у шкірі, але замість вироблення енергії він діє навпаки: поглинає ультрафіолет і перетворює його на безпечне тепло, що випромінюється на поверхневих шарах шкіри. Також він нейтралізує вільні радикали, перетворюючи їх на менш активні сполуки, які не шкодять клітинам. Це один із найпотужніших природних антиоксидантів і природний фільтр від УФ-променів. Разом із мікробіомом меланін забезпечує першу лінію захисту шкіри.

Коли вироблення меланіну зменшується або його рівень падає, шкіра стає більш вразливою до ультрафіолету та забруднення повітря. Це призводить до підвищеної чутливості, подразнень, порушення бар’єрної функції, сухості та хронічного запалення. Іншими словами, меланін життєво необхідний для здоров’я шкіри.

Гіперпігментація та депігментація

Рівень меланіну у шкірі залежить від гормонального балансу та рівня оксидативного стресу в організмі. Чоловічі й жіночі гормони, а також стресові гормони можуть стимулювати синтез пігменту, що спричиняє потемніння шкіри.

На пігментацію впливає безліч факторів, зокрема:

• Внутрішні фактори – запалення, стрес, вільні радикали, дефіцит антиоксидантів.
• Зовнішні фактори – забруднення повітря, ультрафіолет, куріння, перепади температури тощо.

Найчастішим тригером гіперпігментації є ультрафіолет. Вплив сонця без належного захисту спричиняє ушкодження шкіри та порушення пігментації. Але не менш важливими є рівень гормонів, запалення, стрес, чутливість шкіри та стан її бар’єру.

З віком гормональний дисбаланс, хронічне запалення, підвищений рівень стресу та ослаблення захисного бар’єра сприяють появі гіперпігментації. Молода шкіра зазвичай більш стійка до сонячного впливу, але в разі сенсибілізації через агресивний догляд, прийом ліків або добавок навіть молода шкіра може ставати вразливою та схильною до порушень пігментації.

Види пігментації

• Мелазма (хлоазма) – нерівномірні темні плями на обличчі, що зазвичай з’являються у молодих жінок через сонячний вплив та гормональні зміни.
• Постзапальна гіперпігментація (PIH) – потемніння шкіри після запалення або пошкодження (опіки, рани, акне, висипання).
• «Маска вагітності» – мелазма, що виникає під час вагітності через гормональні зміни та вплив сонця.
• Вікові плями (сонячний лентиго) – варіюються від світло-коричневого до темного відтінку, з’являються через сонячний вплив, переважно на обличчі, передпліччях, грудях, кистях рук.
• Вікова пігментація – поступове потемніння шкіри, що найчастіше спостерігається у людей із темним типом шкіри. Причина – хронічне сонячне випромінювання та вікові метаболічні зміни.
• Періорбітальна пігментація – темні кола навколо очей, найчастіше у жінок із середземноморським або близькосхідним походженням.
• Акантоз нігріканс – потемніння шкіри у зонах постійного тертя (пахви, задня частина шиї).
• Депігментація – втрата пігменту через фізичне ушкодження меланоцитів (опіки, травми, інфекції). Якщо меланін руйнується імунною системою, виникає вітіліго – поява білих плям на різних ділянках тіла.
• Альбінізм – генетично обумовлена відсутність синтезу меланіну, що призводить до дуже світлої шкіри, волосся та очей.