Реабілітація після косметичних процедур: як продовжити ефект

Будь-яке оперативне втручання має своєрідний пролог та епілог – передопераційний і післяопераційний період. В естетичній хірургії, як і в будь-якому іншому хірургічному напрямі, успіх операції залежить не тільки від тактики хірурга та якості виконаної роботи, а й від правильної підготовки пацієнта до операції, а також від правильного ведення його в післяопераційному періоді.

Питання спільної роботи лікарів, які спеціалізуються у певних вузьких напрямах естетичної медицини, є особливо актуальним у цей час. Особливо важливою є спільна робота пластичних хірургів і косметологів, які можуть запропонувати оптимальні варіанти реабілітації. Реабілітація – це найважливіший штрих, без якого не може бути завершена виконана робота. Внаслідок пошкодження епідермального бар’єру значно підвищується трансепідермальна втрата води, що призводить до порушення водно-електролітного балансу у шкірі та її зневоднення.

Реабілітація передбачає відвідування пацієнтом фізіотерапевтичного та косметологічного кабінетів, де йому проводитимуться процедури. На жаль, попри доступність і широку поширеність інформації, деякі пацієнти відмовляються або навіть відразу ж «відмахуються» від реабілітації після пластики, кажучи, що на них все й так добре гоїться. Певною мірою вони мають рацію, адже регенерація організму дозволяє нам не померти від ушкоджень, але процес без додаткової допомоги може тривати тривалий час і не виключає можливості ускладнень.

Етап I. Передопераційний період

Метою цього етапу є:

• зменшення застійних явищ;
• поліпшення лімфатичного та венозного струму в тканинах:
• прискорення процесів реабілітації завдяки швидкій регенерації тканин і повернення до звичного способу життя через короткий проміжок часу;
• мінімізація й усунення таких характерних післяопераційних ускладнень, як біль, дискомфорт, втрата чутливості, набряклість тканин, профілактика утворення грубих рубців, стійка гіперемія та десквамація, післязапальна гіперпігментація, себорея, загострення герпетичної інфекції тощо;
• попередження виникнення післяопераційних рубців та розгладжування шкіри у тих ділянках, де вона була травмована під час операції;
• закріплення та поліпшення отриманого результату;
• відновлення психоемоційної рівноваги перед операцією (зниження тривожності, нормалізація сну), підбір косметологічних препаратів, що покращують обмінні процеси у шкірі обличчя та шиї.

Залежно від характеру ушкодження заходи передопераційного періоду можуть значно відрізнятися від заходів при зовнішній терапії, але основна спрямованість буде збережена. Головним завданням підготовчого етапу є відновлення регенераційного потенціалу шкіри, тобто структур, які забезпечують відновлення. До них ми можемо віднести судини, фібробласти, концентрацію ГК та антиоксидантів, гідроліпідну мантію Маркіоніні. Також для підготовки до пошкодження нам необхідно адаптувати шкіру до агресивної дії за допомогою тривалої низькоінтенсивної стимуляції.

Зовнішня терапія

Для низькоінтенсивної стимуляції найчастіше використовуються зовнішні засоби (креми, гелі), що містять гліколеву кислоту або комбінацію гліколевої кислоти з іншими альфа-і бета-гідроксикислотами. Якщо пошкодження поверхневе, то підготовка може тривати від 5 до 10 днів. При серединному та глибокому рівні ушкодження підготовку треба проводити протягом 1 місяця та більше. Концентрація гліколевої кислоти (якщо комбінація, то вказується загальна концентрація всіх кислот разом узятих) може коливатися від 4% до 30%, рН – від нормального 5,5 до сильно кислого 3,5 (рН 3,5 – це мінімальний, дозволений рН для використання у зовнішніх засобах у домашніх умовах). Призначаються такі засоби один або два рази на день, залежно від типу шкіри та її реакції на кислотну дію. Якщо шкіра суха або чутлива, то кислотні засоби використовуються лише один раз на день, увечері. На етапі адаптації їх можна призначати навіть через день.

У своїй практиці я завжди намагаюся готувати шкіру до впливу, тому що багато працюю з апаратами термічної дії. Перед активним тепловим впливом застосовую апаратну технологію гідродермабразії — для тих пацієнтів, які не готові до ін’єкційної підготовки або віддають перевагу комплексному підходу. Завдяки поєднаному впливу алмазної дермабразії, гідромеханопілінгу та хімічних пілінгів я отримую чудові результати: ексфоліацію, зволоження, стимуляцію обмінних процесів. Відновлення, та й сам період реабілітації підготовленої шкіри перед тепловими процедурами, у рази скорочується і краще переноситься пацієнтом.

Ін’єкційна терапія

Для відновлення регенераційного ресурсу перш за все використовується біоревіталізація – вона дозволяє змінити шкіру на морфологічному рівні. Біоревіталізанти після введення в шкіру руйнуються гіалуронідазою з утворенням активних метаболітів – коротких ланцюгів гіалуронової кислоти й олігосахаридів. Ці метаболіти поєднуються з рецепторами фібробластів і судин, стимулюючи процеси проліферації. Внаслідок такої дії у шкірі збільшується кількість молодих активних фібробластів та мікроциркуляторних судин, що призводить до активізації метаболічних процесів і морфологічного відновлення шкіри. У дермі підвищується виробництво гіалуронової кислоти та її концентрація.

Гіалуронова кислота є «диригентом» процесів регенерації шкіри. Вона дозволяє швидко обмежити фазу альтерації, мінімізувати набряк у фазі ексудації та максимально ефективно відновити шкіру після пошкодження у фазі проліферації. Саме висока концентрація ГК дозволяє фібробластам правильно зшивати волокна колагену в міцну й еластичну сітку.

Звичайно, після процедури біоревіталізації шкіра буде значно швидше відновлюватися і даватиме кращий естетичний результат. Крім того, значно знизиться ризик таких ускладнень, як післязапальна гіперпігментація, сухість і гіпотрофія шкіри.

Залежно від вихідного стану шкіри та планованої глибини ушкодження, необхідні різні терапевтичні протоколи.

У віці до менопаузи для проведення серединного ушкодження на шкірі, яка не має значущого фотопошкодження, достатньо буде провести одну процедуру біоревіталізації. Для цього можна використовувати препарати як на основі гіалуронової нативної кислоти, так і на основі ПДНР (полідезоксирибонуклеотидів). Процедуру проводять за 2-3 тижні до запланованого пошкодження.

У віці після менопаузи підготовку шкіри необхідно проводити інтенсивніше. Для цього ми можемо використовувати дві процедури з інтервалом у два тижні – так, щоб друга процедура була проведена за два тижні до пошкодження. Або одну процедуру з використанням одразу двох препаратів (нативної ГК та ПДНР) за 3-4 тижні до запланованого пошкодження.

Для проведення біоревіталізації ми зазвичай у такому випадку використовуємо мікропапульну чи бугоркову техніку. Обробляється вся поверхня обличчя, але кожну зону опрацьовуємо з різною щільністю. Ті зони обличчя, які будуть більш інтенсивні, ми обробляємо з кроком між ін’єкціями 3-5 мм. До таких зон належать зморшки, гіперпігментації, постакне, ліфтингові поверхні, місця оперативного втручання. Решту зони ми обробляємо з кроком між ін’єкціями 1 см.

Сьогодні широкого поширення в Україні набуває методика внутрішньошкірного введення аутоплазми, збагаченої тромбоцитами (ЗТП). Забирається власна кров, яка з допомогою спеціального апарату центрифугується отриманням ЗТП. Тромбоцити містять речовини з високою біологічною активністю – клітинні фактори росту: тромбоцитарний фактор росту (PDGF-aa, PDGF-bb, PDGF-ab), трансформуючий фактор росту (TGF-b1, TGF-b2), фактор росту ендотелію судин (VEGF) та фактор зростання епітелію (EGF) Отриману ЗТП за допомогою шприца у техніці мікроін’єкцій вводимо у глибокі шари шкіри.

Загальна терапія

До загальної терапії ми відносимо призначення, що стосуються стилю життя, дієти, прийому засобів внутрішньо, фізіотерапії.

Зміна стилю життя передбачає уникнення надлишкового УФ-опромінення, відмову від відвідування соляріїв, засмаги. Потрібно обмежувати токсичні навантаження (алкоголь, тютюн). За місяць до проведення процедури рекомендується провести курс загальної детоксикації організму (лімфодренаж, дієта, озонотерапія тощо). Для осіб, схильних до набряків, необхідно провести інтенсивну протинабрякову терапію. Всередину бажано призначити полівітаміни, омега-3 ПНЖК, сквален. Якщо ви плануєте пошкодження до глибокого рівня, необхідно пройти загальноклінічне обстеження для виключення супутньої патології.

Етап ІІ. Реабілітаційний період

Естетичні операції умовно можна розділити на «малі» та «великі».

У «малих» операціях не торкається відділ проєкції лімфатичних вузлів бічних відділів обличчя та шиї, а «великі» — це операції з широким відшаруванням шкірно-жирового клаптя шиї та бічних відділів обличчя. Для «малих» операцій реабілітаційний період обмежується іноді лише періодом ранньої реабілітації, при великих – періодом ранньої та пізньої реабілітації.

Період ранньої реабілітації триває до двох тижнів, пізніше – до 1-1,5 місяців.

Метою реабілітаційного етапу є:

• відновлення мікроциркуляції та шкірної чутливості в оперованих і суміжних областях;
• сприяння утворенню нормотрофічних рубців;
• зменшення хворобливості;
• прискорення розсмоктування гематом;
• коригування порушення кольору, текстури, поверхневих зморшок, розширених пор;
• відновлення післяопераційного психоемоційного стану.

Протягом першої доби необхідне періодичне охолодження зони проведення процедури льодом. Далі можливе нанесення зовнішніх засобів, що сприяють швидшому розсмоктуванню дрібних крововиливів (гепаринова мазь, Ліотон 1000, Гепатромбін, Троксевазін, Траумель). Слід зазначити, що всі зовнішні засоби необхідно наносити строго в напрямку, вказаному лікарем, залежно від специфіки процедури, що проводиться. У зоні проведення маніпуляцій можливі помірні болючі відчуття. За необхідності пацієнт може використовувати знеболювальні препарати (Анальгін, Пентальгін, Кетанов тощо).

Важливою умовою успішного відновлення шкіри після пошкодження є застосування засобів, які забезпечують у період регенерації захисну функцію шкіри. Втрата рідини, що відбувається з поверхні пошкодженої шкіри, призводить до її висихання, стягування і свербіння. Дегідратація, своєю чергою, перешкоджає нормальному загоєнню, оскільки цей процес швидше відбувається саме у вологому середовищі.

Ще нещодавно до рекомендацій входило використання медичного вазеліну на ранніх етапах епітелізації, який, створюючи на поверхні шкіри вологонепроникну перешкоду, зупиняє трансепідермальну втрату води, тим самим зберігаючи необхідний водний баланс. Однак ця його властивість – блокувати ТЕПВ – гальмує і реакцію у відповідь, спрямовану на відновлення шкірного покриву. Крім того, за даними електронної мікроскопії, вазелін проникає у верхні шари епідермісу та порушує структуру ламелярних тілець. Останнє покоління захисних зовнішніх засобів – зволожувальні відновлювальні гелі – створюють на поверхні шкіри фізіологічну «дихаючу» плівку, яка не тільки перешкоджає втраті води шкірою й утримує вологу у верхніх шарах епідермісу, але й не порушує ходу природних процесів відновлення шкіри.

Якщо ми говоримо про такі процедури, як лазерні шліфування або серединні та глибокі пілінги, то відразу після процедури у своїй практиці я використовую спеціальний засіб Sheald Recovery balm. Цей бальзам має антимікробну, пом’якшувальну дію, заспокоює шкіру, сприяє її регенерації, водночас глибоко зволожує навіть дуже суху шкіру, допомагає запобігти появі рубців та покращити результати після процедури. Креми з високим ступенем оклюзії повністю блокують втрату вологи з поверхні шкіри, що призводить до мацерації кірочки. Це дає можливість її пом’якшити, а також стимулювати процеси лізису, що допомагає більш швидкому та м’якому відлущування. Таке ведення дозволяє скоротити час реепітелізації на 1-2 дні. Оклюзивні креми можна наносити лише до моменту відлущування на більшій частині поверхні шкіри (4-5 днів). Після реепітелізації шкіри їх нанесення навпаки гальмує подальшу регенерацію, мацеруючи молодий епідерміс і виявляючи комедогенну дію.

Особливо обережним слід бути з наслідками суцільного лазерного шліфування та подібних до нього за механізмом впливу глибоких фенолових пілінгів. Після цих процедур шкіра дуже довго запалена, гіперемована, існує високий ризик післязапальної гіперпігментації. Але навіть коли ці ознаки зникають, вона все одно залишається дуже тонкою, як пергамент, втрачає свою еластичність

Ранній реабілітаційний період

Цей етап передбачає перев’язки, огляд та інші лікарські маніпуляції і триває від 2 до 10 днів, залежно від складності операції та стану пацієнта. Необхідно продовжувати дотримуватись обмежень першого періоду, за винятком температурних (можна митися під гарячим душем). Реабілітаційні косметологічні процедури призначаються на 2-4 день після проведення операції. Це дозволяє значно знизити хворобливі відчуття, які виникають у перші дні після операцій у місцях впливу. Крім того, завдяки правильно підібраному курсу швидше знімається набряк, проводиться профілактика інших післяопераційних ускладнень.

У перші 3-5 днів найчастіше ми використовуємо ті самі оклюзійні креми з вираженою протизапальною дією, оскільки нам необхідно за допомогою оклюзії запобігти пересиханню шкіри. Вологе ведення ранової поверхні дає найкращий естетичний результат. Серед активних інгредієнтів потрібні: гіалуронова кислота, пептиди, пантенол, сквален.

Стан мікроциркуляції відіграє величезну роль в існуванні всього організму, але існують ситуації, коли цей стан набуває чи не основного значення. До таких ситуацій і належать відновлення обличчя і шиї після пластичних омолоджувальних операцій: до вже наявного до операції порушення обмінних процесів додається посттравматичний набряк через тканинні пошкодження. Посттравматичний набряк своїм великим обсягом створює тиск на судини, що погано неналежно виконують свої функції, ще більше порушуючи мікроциркуляцію, особливо венозний і лімфатичний відтоки.

Процес загоєння рани є каскадом реакцій і міжклітинних взаємодій, які починаються з виходу клітин крові безпосередньо в рану (рис. 1). І якщо стадія набряку була дуже вираженою і тривалою, то набряк, переходячи в застій (лімфостаз), порушує рухливість підшкірних структур і запускає процес тканинного пошкодження (рубцювання) за механізмом: набряк (запалення) → формування грануляційної тканини → її контракція та подальше ремоделювання в рубцеву тканину.

Одне з основних завдань раннього післяопераційного періоду – допомогти формуванню нової системи крово- та лімфотоку з використанням «обхідних маршрутів» (так званий колатеральний кровообіг).

На 10-14 добу після ушкодження необхідно рекомендувати біоревіталізацію препаратами на основі нативної гіалуронової кислоти. Особливо ретельно треба обробляти зони, схильні до гіперпігментації. Післяопераційні рубці потрібно обробляти навколо, відступаючи 0,5-1 см від краю. Використовуємо техніку мікропапул. У ті самі терміни можемо використовувати і ЗТП.

Для досягнення цього завдання активно використовують фізіотерапевтичні процедури. У першу чергу, призначають мікроструми та магнітотерапію, терапію низькоінтенсивним інфрачервоним лазером – на 2-4 день. Приблизно з 3-5 дня можна приєднувати озонотерапію, квантову терапію, УВЧ, ультразвук. Після загоєння швів можна залучати іонофорез, лімфодренаж рухомими електродами.

У ранній період відновлення не можна застосовувати косметичні засоби, що містять гліколеву кислоту, оскільки це може призвести до більш глибокого пошкодження шкіри.

Що потрібно шкірі після косметичної операції?

Препарати і процедури, що сприяють синтезу колагену. Найпоширенішими серед них є препарати, які містять L-аскорбінову кислоту. Процедури – ультразвукова терапія та інфрачервоний лазер.

Іонофорез з біологічно активними препаратами, які вводять у шкіру обличчя, шиї та декольте.

Процедури, що стимулюють мікроциркуляцію (мікроструми, ультразвук тощо). Їх наслідок – підвищення вмісту кисню в тканинах, активізація обміну речовин, стимуляція синтезу колагену й еластину.

Лімфодренаж – завдяки ньому покращується відтік лімфи, зникають мішки під очима та набряки на обличчі.

Препарати, що сприяють загоєнню післяопераційних швів (Солкосерил й аналогічні).

Маски для зволоження та стимуляції. Післяопераційна шкіра особливо добре сприймає маски на основі водоростей і сублімовані маски з колагену, а також ферментативні маски. Для апаратних процедур ідеально підходять гелі з гіалуроновою кислотою.

Точковий масаж шкіри – як метод він і делікатний, і ефективний одночасно.

Що заборонено в перший місяць після операції та пластики обличчя?

Солярій - УФО, будучи додатковим навантаженням на шкіру, витрачає енергетичні ресурси на меланогенез і тим самим знижує імунітет. Після сеансу УФО навіть нормальна шкіра перебуває у стані мікронабряку. Крім того, високий ризик гіперпігментації.

Сауна та гарячий душ, які збільшують набряк через розширення судинного русла.

Методи, що передбачають зміщення тканин: ручний масаж, міостимуляція, вібромасаж і вакуумний масаж.

Для запобігання розвитку пігментації рекомендується протягом усього курсу процедур унеможливити перебування на відкритому сонці, повністю відмовитися від відвідування соляріїв. Необхідно щодня, незалежно від сезону, застосовувати сонцезахисні засоби зі ступенем захисту не менше 30. У разі пошкодженої шкіри оптимальний варіант захисту від сонячних променів – засоби з неорганічними фільтрами на основі оксиду цинку та двоокису титану. Ці речовини не проникають у шкіру, хімічно інертні, практично не спричиняють алергічних реакцій і здатні ефективно відбивати ультрафіолетове випромінювання. Також на ринку з’явився засіб, який за допомогою технології «Екстремозим» (Extreme protect SPF 30 Innovative skincare) захищає та відновлює колаген на рівні ДНК клітин, а також містить оксид цинку й інкапсульований органічний октиноксат.

  З метою профілактики гіперпігментації з продуктів повсякденного догляду за шкірою краще виключити косметичні засоби, що містять фотосенсибілізуючі компоненти: олії бергамота, апельсина, лимона, помаранчі, кориці, лаванди, солодки, екстракти звіробою та конюшини. Не варто забувати, що фотосенсибілізуючі властивості можуть мати засоби особистої гігієни (дезодоранти) або парфумовані спреї.

Ймовірні побічні ефекти

Перша проблема, яка спостерігається після процедур із порушенням цілісності шкіри, – це запалення. Згадуємо: почервоніння, набряк, жар, біль і порушення функції. Для зменшення виразності цих реакцій відновний догляд має передбачати:

• зволоження;
• відновлення епідермального бар’єру;
• профілактику інфікування.

У перші дні призначаються зовнішні лікувальні засоби у вигляді розчинів, рідин, пінок, антисептичних барвників, примочок. Щойно відбувається епітелізація та зникає мокнуття й ерозії, переходимо на косметичні препарати у вигляді крему.

Для якнайшвидшого відновлення шкіри після лазерного впливу традиційно застосовують креми на основі силіконів і гліцерину, які зменшують ТЕПВ, антибіотики для попередження інфекційних ускладнень, глюкокортикоїди для боротьби із запаленням та речовини, що сприяють регенерації шкіри (вітаміни А, Е, С, ВЗ, провітамін В5, олія насіння дикої троянди тощо).

Важливо пам’ятати, що біодоступність будь-яких топічних засобів у цей період буде значно вищою.

Подолати неушкоджений шкірний бар’єр можуть лише іони чи речовини, які ліпофільні, мають невелику молекулярну вагу або є полярними молекулами. Після лазерного впливу проникнення препаратів зростає як міжклітинним шляхом, так і додаткового (через потові залози і волосяні фолікули). Висока біодоступність препаратів дозволяє отримати швидке відновлення цілісності шкіри та скорочує терміни реабілітації пацієнта після процедури.

На практиці використовувалися корнеотерапевтичні препарати Dermaviduals: базисний крем, що відповідає шкірі пацієнта, збагачений олією насіння льону в наночастинках, провітаміном В5 та екстрактом босвелії в наночастинках. Пацієнтам було рекомендовано застосовувати крем щонайменше 3 рази на день (вранці, в обід та ввечері). Якщо протягом дня вони відчували дискомфорт, стягнутість, свербіж, то наносили крем стільки разів, скільки потрібно. Крім того, 2 рази на день (вранці та ввечері) пацієнти застосовували сироватку з бета-глюканами.

Найчастіше, в разі нехтування проведенням алергопроби перед пілінгом, можна отримати ускладнення у вигляді алергічної реакції. У таких випадках призначаються антигістамінні засоби, препарати кальцію, сорбенти, зовнішньо примочки та стероїдні мазі.

При порушенні асептики й антисептики можливе інфікування ран хвороботворними мікробами. Для вирішення таких ускладнень призначаються внутрішньо та зовнішньо препарати, що містять антибіотики.

Апаратні методи й масаж у період реабілітації

1. Лазерна терапія. Проникаючи у тканини, лазерне випромінювання активує в них різні фотофізичні й фотохімічні процеси. У результаті в організмі запускаються каскади реакцій, результатами яких стають:

• посилення обмінних процесів;
• прискорення загоєння ран та ерозій;
• стимуляція крово- та лімфообігу;
• ослаблення больового синдрому;
• активація функцій імунних клітин;
• зниження згортання крові;
• зменшення запальних реакцій;
• зниження мікробної обсіменіння у місці впливу лазера.

Лазерна дія активує синтез колагену та еластину, що дозволяє шкірі швидше відновитися без грубих шрамів. У червоному режимі має протизапальну активність і стимулює регенерацію тканин.

2. Фізична дія: механічні коливання. Масаж. Це механічна дія на тканині організму руками спеціаліста, часто за допомогою додаткових пристроїв або апаратів. Масаж:

• усуває біль, набряки;
• відновлює місцевий обмін речовин;
• покращує кровообіг у проблемній зоні;
• виводить токсини;
• дає моделюючий та ліфтинговий ефект;
• підвищує тонус м’язів;
• покращує колір обличчя.

Одна з важливих переваг цієї техніки — розслаблювальний ефект. Ритмічність і легкість натискань, притаманних масажу, сприяють релаксації як обличчя, так і всього тіла. Рекомендується як основна техніка відновлення після пластичних операцій. Будь-яке інвазивне втручання – стрес для організму. Подолати почуття тривоги, відчуття самотності, незахищеності, якими можуть супроводжуватися пластичні операції та глибокі пілінги, і допомагають такі процедури для релаксу, як масаж лімфодренажний і класичний, різні SPA-техніки, стоун-терапія.

Ультразвук. Ультразвукова терапія збільшує еластичність тканин, здійснює їх мікромасаж та прогрівання на внутрішньому рівні. За допомогою подібних процедур також можна вводити косметичні препарати для їх більш глибокої та локальної дії. Під впливом високочастотних звукових коливань відбувається локальне нагрівання тканин, що спричиняє прискорення обмінних процесів. Це забезпечує протизапальний і знеболювальний ефекти, сприяє поліпшенню периферичного кровообігу та розсмоктуванню рубців.

Ультрафонофорез. Це метод лікування фізичними факторами, заснований на спільній дії ультразвуку у поєднанні з лікарськими речовинами. Гліцерин, ланолін або його суміш із вазеліном використовуються як основи для контактних середовищ. З їхньою допомогою досягається швидке вивільнення препарату. Наприклад, гідрокортизон 1% мазь, емульсія з вазеліном і ланолін призначаються з протизапальною метою.

Ультразвук потенціює (підсилює) дію протимікробних, судинорозширювальних, які пригнічують імунну систему, протизапальних препаратів. Однак слід пам’ятати, що він знижує активність морфіну, вітамінів групи В, атропіну, новокаїну тощо. Застосовується при інфільтратах після операцій, ін’єкцій, у післяопераційний період, при спайковій хворобі.

Для впливу на організм застосовуються постійні або змінні магнітні поля, що пульсують і біжать. Існують різні форми магнітних індукторів для зручнішого використання на різних областях тіла людини.

Пресотерапія (лімфодренаж) – це апаратний вплив, який стимулює циркуляцію лімфи по судинах, що дозволяє боротися з недостатньо ефективною роботою судинної системи та позбавлятися набряків.

Вакуумний масаж проводиться за допомогою різних вакуумних банок – це високоефективна дія, спрямована на боротьбу з целюлітом, жировими складками, порушенням крово- та лімфообігу. Процедури із застосуванням вакууму також застосовуються в ділянці обличчя з метою його очищення від комедонів. Така терапія має лімфодренажну дію, зменшує набряклість під очима й омолоджує шкіру.

Одним із видів ефективного масажу є LPG (Ендермологія) – комбінований вплив вакууму та роликів на шкірний покрив. Цей метод часто застосовується після ліпосакції. Також за допомогою вакууму можна працювати з акупунктурними точками організму.

3. Світлолікування/хромотерапія. Терапевтичні ефекти видимого опромінення:

• поліпшення кровопостачання і трофіки тканин;
• стабілізація функціонування опромінених органів;
• метаболічний ефект;
• фотодеструкція;
• нормалізація функціонування нервової системи та психоемоційного стану пацієнта.

Ультрафіолетове випромінювання. УФ-промені надають бактерицидну та бактеріостатичну дію, спричиняють вироблення меланіну як захисного фактору тканин.

Інфрачервоне випромінювання. Інфрачервона терапія має такі властивості:

• протизапальні;
• спазмолітичні;
• трофічні;
• стимулюють кровотік;
• пробуджують резервні функції організму;
• дезінтоксикаційні;
• виражена біостимулююча дія.

Видиме випромінювання. Синє світло – 420 нм, видиме світло. Терапевтична дія: протизапальна, заспокійлива, протинабрякова дія.

Червоне світло – 624 нм, видимий спектр. Терапевтична дія: покращення трофіки тканин, прискорення регенерації, розсмоктування інфільтратів, розслаблення м’язів.

4. Кліматотерапія. Такий її різновид, як аеротерапія; покращує проникність шкіри. Іони проникають через пошкоджену й неушкоджену поверхню покриву та знижують больову чутливість. При аероіонофорезі анальгетиків цей лікувальний ефект посилюється.

5. Електролікування. Електрофорез (іонотерапія), гальванізація. Лікарський електрофорез – фізіотерапевтичний метод електротерапії, що полягає у поєднаному впливі на організм гальванізації (постійного струму малої сили та напруги) та лікарських препаратів. Загальний вплив: активізація імунних, обмінних і фізико-хімічних процесів.

Терапевтичні ефекти залежать від домінантного на момент процедури електрода.

Катод (негативний електрод):

• розширення кровоносних та лімфатичних судин;
• релаксація;
• нормалізація обміну речовин;
• покращення метаболізму клітин;
• стимуляція секреції біологічно активних речовин.

Анод (позитивний електрод):

• виведення із організму зайвої рідини;

• зменшення запальних процесів;
• знеболення;
• седація.

Застосування у хірургії:

• рубцеві та спайкові зміни тканин;
• контрактури;
• опіки;
• післяопераційна реабілітація.

Процедуру гальванізації та електрофорезу доцільно доповнювати іншими фізіотерапевтичними впливами: лазеротерапією, магнітотерапією, світлолікуванням, ультразвуком тощо для посилення лікувального ефекту, всебічного впливу на організм та профілактики безлічі захворювань.

Мікрострумова терапія посідає перше місце серед апаратних корекцій. Вона має протизапальну, знеболювальну дію, покращує обмінні процеси. Методика оптимальна для зняття післяопераційних болів і зменшення набряків. Суть її полягає у комплексному впливі на організм імпульсами електричного струму надмалої частоти.

Лікарі-дерматокосметологи рекомендують використовувати мікрострумову терапію після будь-яких пластичних операцій, особливо після кругової підтяжки обличчя або блефаропластики, оскільки у цих випадках протипоказані ручні масажі. Головна перевага мікрострумів – це здатність виводити токсичні речовини та надлишок рідини зі шкіри. В результаті зменшуються і зникають набряки й синці, зникає стягнення шкіри. Завдяки посиленню обміну речовин активізується процес омолодження шкіри та покращується м’язовий тонус. Це прискорює процеси загоєння тканин, покращує обмін речовин, відновлює фізіологічну активність ушкоджених клітин.

Навіть пара таких процедур здатна скоротити відновлювальний період приблизно на третину, але загалом курс передбачає 7-15 сеансів, періодичність яких підбирається індивідуально. Простота методу, висока ефективність визначили широке застосування й велику популярність мікрострумової терапії в галузі естетичної медицини.

Дарсонвалізація. Струми Дарсонваля – високочастотні струми слабкої сили – є одним із класичних методів фізіотерапевтичного лікування. У косметології дарсонвалізація використовується як омолоджувальна, процедура для регенерації. Проходячи через тканини обличчя, струми Дарсонваля спричиняють покращення кровообігу та стимуляцію обміну речовин. Дарсонвалізація в різних областях голови та шиї може сприяти зменшенню болю, а також покращувати кровообіг. Зазвичай струми Дарсонваля використовують у комплексі з іншими відновлювальними процедурами. У реабілітації застосовуються для стимуляції репарації та регенерації тканин, а також як профілактика гнійного запалення.

Магнітотерапія. Для впливу на організм застосовуються постійні або змінні магнітні поля, що пульсують і біжать. Існують різні форми магнітних індукторів для зручнішого використання різних областях тіла людини. Магнітотерапія має м’яку дію на тканини, трофостимулюючи, посилюючи кровопостачання, маючи знеболювальний та регенеруючий ефекти.

Послідовна або спільна дія кількома фізичними факторами посилює терапевтичний ефект, сприйнятливість тканин до лікування, скорочує терміни курсового впливу, знижує звикання організму, отже, зменшує ймовірність перевищення допустимих дозувань.

Але до апаратної косметології треба ставитись із настороженістю. Існують цілком корисні та безпечні методики впливу, але прогрес, бажання мати завжди молодий і красивий вигляд з боку клієнта й отримання все більшого прибутку з боку виробників та постачальників послуг часом доходить до абсурду. Тоді від процедури можна не тільки не отримати позитивного результату, а й цілком завдати шкоди здоров’ю.

 Пізній післяопераційний період

У пізній післяопераційний період вирішуються такі завдання: формування естетично прийнятного рубця та повернення у звичний режим догляду за шкірою.

У нормі рубцювання починається приблизно через 7-8 днів після операції та найбільш активно проходить з 3-го по 8-й тиждень. У цей час у рубці під впливом факторів росту, що вивільнилися при розсіченні шкіри під час операції, йдуть інтенсивні процеси синтезу колагену. Приблизно через місяць рубець стає інтенсивно рожевим і помітнішим, ніж одразу після зняття швів. Це може посилити депресивний стан пацієнта. До 3-6 місяців рубець поступово блідне, і процес його формування завершується.

У період відновлення бар’єрних функцій необхідно змінити текстуру крему, краще використовувати м’якіші креми з високими емолентними якостями. Для жирної шкіри буде достатньо й емульсії. Креми мають повністю протекувати функції рогового бар’єру. На цьому етапі необхідно додати активні компоненти, які будуть добре проникати вглиб шкіри та надавати більш виражену дію, оскільки проникність епідермісу в цей період дуже висока. До активних компонентів можна додати екстракти алое, троянди москети, вітамін С, Е, А, омега-3 ПНЖК. На весь реабілітаційний період необхідно виключити подразнювальні, стимулюючі та скрабуючі засоби.

 Ін’єкційні методи

Через 2-4 тижні після радикальних естетичних процедур настає час більш глобального відновлення шкіри за допомогою мезотерапії та біоревіталізації. Ін’єкції вітамінних коктейлів і препаратів на основі гіалуронової кислоти потрібні для швидкої регенерації тканин. Необхідний ефект досягається не тільки за допомогою фармакологічної дії компонентів, але й завдяки стимуляції шкіри шляхом механічної дії голкою.

На фінішній прямій реабілітації постають такі питання, як корекція рубцевих елементів після хірургічної пластики, видалення утворень на шкірі, лазерне шліфування, ускладнення після глибоких пілінгів. Дуже важливо розуміти, що неприпустимо зривати скоринки, оскільки це може призвести до утворення грубого рубця.

У разі формування келоїдного та гіпертрофічного рубця рекомендується:

• кріотерапія – кріодеструкція, яка дозволяє ефективно зменшувати обсяг рубцевої тканини;
• ін’єкції триамцинолону, які проводяться 1 раз на 10-14 днів;
• застосування силіконових пластирів;
• лазерна корекція.

На практиці сьогодні для роботи з рубцями, що вже утворилися, я використовую інноваційну технологію термомеханічної абляції, яка дозволяє працювати з мінімальним реабілітаційним періодам, що дає широкі можливості в роботі на обличчі без випадання із соціального життя.

Важливість психологічної підготовки

І насамкінець найбільш, мабуть, важливий момент реабілітації — психологічна підготовка та підтримка. Безумовно, успіх якнайшвидшого відновлення залежить від техніки, обсягу втручання, конституційних особливостей людини, загального стану організму й передопераційної підготовки, під час якої є можливість скоригувати, зменшити і, можливо, попередити різні неприємні складові реабілітаційного періоду.

Психотерапевтичній підготовці необхідно приділяти особливу увагу, оскільки будь-яка травматична процедура спричиняє стрес, а в більшості випадків пацієнти не готові побачити себе після масштабних втручань. Позитивні установки, інформаційна підтримка, звернення уваги на позитивну динаміку, результат, ефективність, побажання доброго дня та настрою — і чудеса перетворення не забаряться.

Що буде без усього вищеописаного?

Без проведення індивідуального реабілітаційного курсу процедур повне відновлення пошкоджених тканин може тривати до пів року. Таким чином, досить тривалий час на проблемній ділянці залишається порушення кровопостачання, що може стати серйозним ризиком утворення грубих рубців.

Щоб уникнути інфекцій та запалень, місця надрізів ретельно обробляють антисептиками, які, своєю чергою, сушать шкіру. Правильно підібрані косметологічні методики дозволяють усунути цю сухість й інші неприємні наслідки.

Болісні відчуття знімаються вже після першої процедури програми реабілітації. Якщо ж нічого не робити, біль може зберігатися протягом декількох тижнів.

Крім того, індивідуально підібраний курс дозволить усунути й запобігти іншим можливим ускладненням.

Спеціальна підготовка до інвазивного втручання та своєчасно розпочате відновне лікування дозволяють скоротити терміни реабілітації більш ніж удвічі й закріпити результати добре виконаної роботи. Підтримувальні процедури дозволяють суттєво покращити естетичний результат від пластичної операції, не вдаючись до додаткових оперативних дій.

Рис. 1

Література: Косметолог №1, 2017