Постопераційна реабілітація: переваги апаратних методів
Апаратна реабілітація: чому віддати перевагу?
Основні скарги пацієнтів у період після операційного втручання пов’язані з болем, набряком, почуттям розпирання, тяжкості, виникненням гематом, синцями (екхімози), зниженням чутливості певних ділянок шкіри. Виходячи з цього, будь-яка післяопераційна реабілітація має дві основні мети: скорочення термінів відновлення організму з метою якнайшвидшого повернення до звичного способу життя і покращення естетичних результатів після операції.
Будь-яке операційне втручання передбачає травматизацію тканин, що спричиняє серію місцевих реакцій, зумовлених нейрогуморальними факторами. Це стійкий спазм приносних артеріол й артеріовенулярних шунтів, компенсаторне зниження тонусу прекапілярних сфінктерів, паретична дилатація венулярного відділу мікроциркуляторного русла, і всі ці фактори призводять до застою крові з подальшим розвитком гіпоксії тканин.
Ранній відновлювальний період (з 3-ї по 14-ту добу) відповідає першій фазі ранового процесу – асептичного запалення. Метою реабілітації у цей період є покращення трофіки тканин, зняття набряку, відновлення адекватної мікроциркуляції крові, зменшення больових відчуттів. На цьому етапі основними завданнями, що вирішує фахівець, який проводить реабілітацію пацієнта, є посилення тканинного обміну, створення умов нормотрофічного рубцювання, відновлення психоемоційного стану.
Пізній відновлювальний період триває до 6 місяців із моменту проведення оперативного втручання. У цей період метою реабілітації стає відновлення працездатності та повернення пацієнта до звичайного соціального життя. На цьому етапі потрібно вирішити такі завдання: відновити нейротрофіку та функції тканин, розслабити м’язовий гіпертонус, за необхідності нівелювати вираженість рубцово-зміненої тканини, запобігти утворенню фіброзних структур.
Сучасна апаратна косметологія не одне десятиліття успішно вирішує ці завдання за допомогою різноманітних фізіотерапевтичних методів.
Переваги апаратних методів післяопераційної реабілітації:
- створення оптимальних умов для швидкого та сприятливого післяопераційного загоєння тканин;
- прискорення процесів розсмоктування післяопераційних гематом;
- зменшення дискомфортних відчуттів;
- відновлення психоемоційного стану.
Безумовно, для кожного пацієнта методи реабілітації підбираються індивідуально. Індивідуальність підбору фізіотерапевтичних методів реабілітації враховує стан здоров’я пацієнта, наявність хронічних та супутніх захворювань, шкідливих звичок, біологічний вік, обсяг і зону оперативного втручання, гемодинамічний тип мікроциркуляції шкіри.
Тим не менш, можна сказати, що на сьогодні найчастіше використовуються:
- ультразвукова терапія;
- мікрострумова терапія.
Ультразвукова терапія
Ультразвук – це пружні механічні коливання частинок середовища із частотою вище ніж 16 кГц, тобто які лежать поза чутності людського вуха. У фізіотерапії використовують ультразвукові коливання в діапазоні 800–3000 кГц (0,8–3 МГц). У косметології переважно використовується частота 20–25 кГц.
Ультразвукова хвиля здійснює мікромасаж тканин, мікромасаж міжклітинного простору, підвищує проникність клітинної мембрани.
На клітинному рівні відбувається збільшення проникнення клітини живильних речовин, поліпшення метаболізму, регенерації клітин тіла, зменшення в’язкості цитозолю, активізація лізосомальних ферментів клітин.
На тканинному рівні спостерігається прискорення місцевого кровообігу та лімфотоку, нормалізація процесів утворення колагену й еластину (колагенові та еластинові волокна, які виникають під дією ультразвукових коливань, мають підвищену – у два і більше рази – еластичність і міцність порівняно з неозвученою тканиною).
Не слід забувати, що ультразвук має і бактерицидну дію (внаслідок проникнення ультразвукової хвилі та лікарських засобів у бактеріальне середовище). Активний ультразвук і щодо нервової та ендокринної систем, реактивності організму.
Ультразвукова терапія цінна в лікуванні ранового процесу, оскільки сприяє зняттю спазму приносних артеріол, призводить до збільшення об’ємного кровотоку в ішемізовані тканини, прискорює мікропотоки метаболітів, сприятливо впливає на формування рубця, сприяє більш глибокому проникненню і депонуванню лікарських і космецевтичних засобів.
Мікрострумова терапія
Мікрострумова терапія (МТТ) – це метод, у застосуванні якого використовуються слабкі, низькочастотні, модульовані імпульсні струми з силою від 10 до 600 мкА та частотою 0,1-300 Гц.
Відновлення клітинного метаболізму є необхідною умовою для якнайшвидшої репарації пошкодженої ділянки, раніше з метою покращення кровообігу та лімфодренажу використовувався масаж. Однак за серйозного пошкодження шкірного покриву після хірургічного втручання, глибокої абразії масажні техніки не показані. У таких випадках мікрострумова терапія, що має протизапальну, дренажну дію, є практично єдиним комфортним для пацієнта способом ефективної боротьби з набряком та реактивним запаленням.
Знеболювальна дія досягається за допомогою прямої стимуляції гальмівних волокон «воротного контролю», опосередковано через вивільнення ендогенних анальгетиків (опіодних нейропептидів енкефаліну та ендорфіну), виведення із зони пошкодження гістаміну, простагландинів та інших речовин, усунення набряку та запалення тканин.
За допомогою активного відновлення функції м’язів та нервових закінчень, що також властиво мікрострумам, у пацієнтів швидше проходить відчуття оніміння шкіри та відновлюється чутливість у післяопераційній ділянці.
Важливим у відновленні дерми є активізація роботи фібробластів, збільшення синтезу глікозаміногліканів та горизонтально структурованого колагену, а також розщеплення активованими колагеназами старого, дисфункційного колагену.
У ранній післяопераційний період мікрострумова терапія дозволяє адекватно знеболити пошкоджені тканини, відновити мікроциркуляцію в зоні оперативного втручання, зняти набряки, швидко нейтралізувати інфільтрати й гематоми, активізувати репаративні процеси, провести фонофорез.
У віддаленому післяопераційному періоді мікроструми стимулюють активність фібробластів, підтримують бар’єрні функції дерми, забезпечують міоліфтинг.
На сьогодні МТ-терапія активно застосовується і для лікування післяопераційних рубців різної локалізації. Зазначено гарні результати, особливо при лікуванні свіжих рубців (до пів року). Значно швидше зникає інфільтрація шкіри у сфері рубця, прискорюється процес репарації, відновлюється чутливість шкіри, у сфері післяопераційного шва формується ніжний еластичний рубець, слабопігментований, без ущільнень.
За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна
Читайте також
- Реабілітація після епіляції: можливі побічні ефекти
- Постпілінгова реабілітація: програми догляду за шкірою
- Тривалість реабілітаційного періоду як основний критерій вибору процедури
- Тандем краси: пластичний хірург і косметолог
- Особливості підготовки та реабілітації пацієнтів при пластичних операціях на обличчі
- Реабілітація стресової шкіри: діємо делікатно
- Актуальні аспекти лікування рубців, отриманих внаслідок мінно-вибухових травм