Особливості підготовки та реабілітації пацієнтів при пластичних операціях на обличчі

Що потрібно враховувати пацієнту й лікарю?

Logo

Думка про пластичну операцію вже ні в кого не викликає ні здивування, ні засудження, ні страху. Це повʼязано з доступністю інформації про пластику, впровадженням нових технологій та малоінвазивних методик, а також, безумовно, підвищенням кваліфікації українських пластичних хірургів.

Позитивна динаміка попиту

Офіційних статистичних даних щодо кількості естетичних операцій в Україні, на жаль, немає. Проте, судячи з доповідей на всеукраїнських професійних конференціях та симпозіумах, динаміка є однозначно позитивною. Протягом багатьох років законодавцями трендів у пластичній хірургії є Сполучені Штати Америки, де статистичний аналіз даних проводить Американське співтовариство пластичних хірургів (ASPS). Це найбільша у світі організація сертифікованих пластичних хірургів, до якої входять понад 7000 фахівців. Суспільство визнано провідним органом та джерелом інформації про естетичну й реконструктивну пластичну хірургію. Ця організація щорічно аналізує динаміку та тенденції як оперативних втручань, так і нехірургічних процедур у галузі краси.

Умови результативності

Успіх будь-якої операції залежить від правильного вибору пацієнта, належної передопераційної підготовки, високопрофесійної оперативної техніки хірурга та грамотної реабілітації у післяопераційному періоді.

Особливо актуальною є якість цих етапів в естетичній хірургії. Фактично операції виконуються не за показаннями здоров'я, а за бажанням пацієнта вдосконалити себе. На додаток до цього листок непрацездатності в умовах естетичних операцій, згідно із законодавством, не видається. Однак будь-яке оперативне втручання – це травма, а її загоєння завжди передбачає наявність реабілітаційного періоду. Отже, реабілітаційні заходи мають бути досить ефективними, щоб у максимально стислі терміни відновити працездатність і «соціальний» вигляд пацієнта. Таким чином, реабілітаційні заходи становлять левову частку успіху естетичної хірургії.

Тривалість реабілітаційного періоду залежить від багатьох факторів: обсягу оперативного втручання, виду знеболювання, індивідуальних фізіологічних особливостей пацієнта, віку, наявності хронічних захворювань, особливостей способу життя й інших факторів. Звичайно ж, абсолютно всі пацієнти хочуть найкоротшого реабілітаційного періоду та якнайшвидшого повернення до звичного способу життя в «новому» покращеному тілі. Власне, у цьому питанні може допомогти лікар-косметолог, в арсеналі якого є масажні техніки, ін'єкційні методики й апаратні процедури.

Для правильного ведення таких пацієнтів слід розуміти основні фізіологічні механізми, що супроводжують післяопераційний період. Давайте докладніше розглянемо ці механізми.

Фази загоєння

На будь-який шкідливий вплив у людському організмі вмикається мультиланцюговий фізіологічний процес – загоєння. Цей процес складається з трьох основних фаз: запалення, регенерація та реорганізація рубця.

Перша фаза загоєння рани – фаза запалення, яка перебігає протягом перших 5 діб з моменту альтерації і поєднує в собі два послідовні періоди: судинних змін та очищення від некротичних тканин. Запалення (лат. Inflammatio) – це комплексний, місцевий та/або загальний патологічний процес, який виникає у відповідь на ушкодження та проявляється у реакціях, спрямованих на усунення продуктів ушкодження, а якщо можливо, то й агентів (подразників), а також призводить до максимального за цих умов відновлення у зоні ушкодження. У разі естетичної хірургії ми передбачаємо асептичне (без участі мікробних агентів) запалення. Відразу після травми виникає спазм мікроциркуляторного русла і запускається коагуляційний каскад як захисні фізіологічні реакції від крововтрати, які за кілька хвилин змінюються паралітичним розширенням капілярів. Клінічно це проявляється набряком, який з допомогою стиску порушує трофіку м'яких тканин у сфері операції. Розвивається метаболічний ацидоз, що супроводжується потужним викидом таких медіаторів, як гістамін, кінін, простагланди, серотонін. З просвіту дилатованих судин у позаклітинний простір виходить рідка частина крові та деякі формені елементи, які стимулюють клітинну відповідь із виділенням великої кількості протеолітичних ферментів для очищення рани від нежиттєздатних клітин. Наступним етапом є синтез і секреція біологічно активних речовин, що мають протизапальні ефекти (деякі інтерлейкіни та фактори росту).

Друга фаза загоєння – фаза регенерації, яка перебігає в період з 6 по 14 добу після травми. У цей період у післяопераційній рані зменшується кількість імунно-активних клітин, і завдяки факторам зростання відбувається реваскуляризація ділянки травми (відновлення мікроциркуляції). Таким чином, формуються грануляції, які поступово заповнюють посттравматичний дефект. Грануляційна тканина містить ендотеліальні клітини, а також велику кількість фібробластів, основним завданням яких є синтез колагенових волокон і глікозаміногліканів, що забезпечує «дозрівання» грануляцій та створює передумови для формування рубця.

Третя фаза – фаза реорганізації рубця й епітелізації починається приблизно з 15 дня і може тривати до 6-8 місяців. У рані різко посилюється синтез колагенових волокон, грануляційна тканина стає щільнішою і, відповідно, міцніше. У відповідь вмикається синтез еластази та колагенази, які за допомогою своєї ферментативної активності стимулюють «дозрівання» рубця, ремоделюють його та сприяють епітелізації. Власне, від збалансованості фізіологічних процесів другої та третьої фази залежить якість післяопераційного рубця.

Власне, перебіг процесу загоєння післяопераційної рани та знання його фізіологічних механізмів визначає терміни й особливості реабілітаційного періоду. Давайте проаналізуємо, як можна реабілітувати пацієнтів після топових оперативних втручань.

Ліпосакція

Ліпосакція – операція, метою якої є ліквідація локальних жирових відкладень тіла чи обличчя. Суть ліпосакції полягає у руйнуванні жирової тканини різними методами (механічно, ультразвуком, лазерним променем) з подальшою ліпоаспірацією жиру. Цей вид оперативних втручань проводиться через невеликі доступи (розрізи шкіри до 1 см), проте ранова підшкірна поверхня зазвичай досить велика. Відповідно, після такої естетичної корекції формуються множинні гематоми, виражений набряк та фіброзні підшкірні тяжі як результат проліферації сполучної тканини в етапному процесі загоєння. Додатковою умовою естетично прийнятного результату є створення умов скорочення шкіри. У зв'язку з цим пацієнтам показано компресійну білизну протягом 4 тижнів цілодобово.

Реабілітаційні заходи можна розпочинати з 21 дня після операції. Основна мета: покращити лімфо-венозний дренаж для зменшення набряку та гематом, відновити чутливість, зменшити ризик підшкірних фіброзів, допомогти шкірі ефективно скоротитися. Відповідно, застосовуємо: мезотерапію (препарати з органічним кремнієм, центели азіатської, рутином, L-карнітином), апаратні методики й масажні техніки (роликово-вакуумний масаж, обгортання, ручний масаж, пресотерапія) та відповідний догляд за шкірою.

Ринопластика

Ринопластика – оперативне втручання, спрямоване на корекцію форми носа, вирішення функціонального компонента щодо якості дихання. Ринопластика відрізняється від інших втручань тим, що тут хірург працює не з м'якими тканинами, а насамперед з хрящами та кістковими структурами. Після оперативного втручання на спинку носа накладається спеціальна іммобілізаційна пов'язка, загалом на 7-10 днів. Таке оперативне втручання супроводжується набряками й іноді гематомами.

Будь-які процедури на самому носі заборонені протягом щонайменше 3 місяців після операції, оскільки є ризик зсунути ніжні структури носа та погіршити результат оперативного втручання. Через 4 тижні дозволено акуратно проводити всі процедури, які мають на меті поліпшення лімфо-венозного дренажу на обличчі для зменшення набряку й нормалізації трофіки м'яких тканин обличчя.

Блефаропластика

Блефаропластика – оперативне втручання, спрямоване на корекцію вікових змін параорбітальної ділянки. Основною метою таких втручань є видалення надлишку шкіри й жирових гриж, підтяжка та зміцнення м'язів та зв'язок. Розрізняємо естетичну корекцію верхніх і нижніх повік — верхня та нижня блефаропластика відповідно. Шви знімаються в середньому на 4-6 добу післяопераційного періоду. Враховуючи особливу анатомію та фізіологію параорбітальної ділянки, реабілітаційний період супроводжується вираженим набряком та гематомами.

Приступати до реабілітаційних заходів доцільно в середньому з 7 доби після операції. Основною метою реабілітаційних заходів є покращення мікроциркуляції та лімфо-венозного відтоку для зменшення набряку, відновлення якісних характеристик шкіри для стимуляції її скорочення (мікроструми, ультразвук, PRP-терапія, мезотерапія, лімфодренажний масаж). Важливо також пам'ятати, що блефаропластика трохи змінює анатомію параорбітальної ділянки, тому проведення таких процедур, як ботулінотерапія або контурна пластика нососльозної борозни, має проводитися не раніше ніж через 4-6 місяців після блефаропластики для отримання прогнозованих результатів.

Висновки

Важливим моментом реабілітації пацієнтів після естетичних оперативних втручань є взаємодія між косметологом і пластичним хірургом. Є низка пацієнтів, які звертаються до косметолога первинно з такими вираженими віковими змінами, де, на жаль, малоінвазивні методики вже не допоможуть. У таких випадках необхідно спрямовувати пацієнтів до хірурга. Хірург, своєю чергою, не має достатньо часу й арсеналу малоінвазивних методик для забезпечення ефективної різноспрямованої реабілітації, тому послуги косметолога є украй необхідними.

Пам'ятайте, що термін, вид і кратність реабілітаційних заходів обов'язково потрібно погодити з хірургом, який проводив оперативне втручання.

Тільки хірург, який виконав цю операцію, знає інтраопераційні особливості й перебіг раннього післяопераційного періоду у конкретного пацієнта, від чого залежить характер реабілітації. Вдалий тандем хірург – косметолог, заснований на принципах колегіальності й професіоналізму, завжди забезпечить вашим пацієнтам бажаний результат. А задоволений пацієнт – це запорука успіху та процвітання всіх фахівців галузі краси.

Ця стаття є частиною спецпроєкту Пластична хірургія та косметологія

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЄКТ Пластична хірургія та косметологія

Література

  • Гайтон А. К. Медична фізіологія / Артур К. Гайтон , Джон Е. Холл // 2008. – 1296 с.
  • Foad Nahai. The Art of Aesthetic Surgery: Three Volume Set, Second Edition. – 2011. – 3187p.
  • Косметолог №3, 2018

Читайте також