Нюанси термінології: родимі плями та родимки

Родимі плями – родимки

Основна відмінність родимих ​​плям від родимок полягає в тому, що перші завжди є у людини на момент народження. Деякі, щоправда, не відразу стають помітними через особливості своєї будови. А ось родимки зазвичай з’являються поступово протягом життя. Хоча їхня поява також обумовлена ​​спадковими факторами, але кількість провокується інтенсивністю отриманого сонячного опромінення. Крім цього, родимки завжди складаються з меланоцитів – пігментних клітин, а ось родимі плями за своєю будовою можуть походити з різних клітин і навіть тканин.

Невуси – родимі плями

Термін «невус» є латинським медичним синонімом слів родима пляма та родимка. Але для визначення типу родимої плями та коректного опису діагнозу до визначення невус необхідно додавати термін, що характеризує тип клітин, з яких сформовано невус, а в деяких випадках – і час його появи. Наприклад, вроджений судинний невус, вроджений пігментний невус, невус сальних залоз тощо. Родимка є придбаним пігментним невусом, а родима пляма – вродженим невусом.

Чим відрізняються родимі плями?

Родимі плями відрізняються виглядом клітин, у тому числі вони формуються під час ембріогенезу, клінічними проявами, тобто кольором і текстурою родимої плями, методами лікування і навіть прогнозом можливої ​​малігнізації (злоякісного переродження).

• Яка причина виникнення родимих ​​плям?

Порушення міграції клітин під час ембріогенезу. Теорії можливого переляку матері, перенесених захворювань під час вагітності не отримали підтвердження.

• Чи передаються родимі плями у спадок?

Самі родимі плями у спадок не передаються. Але ось, наприклад, схильність до появи пігментних плям, безперечно, вища у тих сім’ях, де аналогічні прояви є у прямих родичів. Крім цього, існують специфічні геннодетерміновані спадкові синдроми, за яких поява родимих ​​плям є одним із клінічних проявів. У цьому випадку аналогічні клінічні прояви будуть у більшості членів сімей.

• Якими бувають родимі плями?

Родимі плями можуть розвиватися з різних клітин шкіри під час ембріогенезу.

З волосяних цибулин може сформуватися волосяна родимка. Вона буде виглядати як ділянка надмірного оволосіння на шкірі без волосся  й помітною може стати лише в період статевого дозрівання, хоча закладеною буде вже при народженні дитини. З часом волосся на родимій плямі може потемніти і стати щильнішим, ніж було при народженні.

Із клітин сальних залоз може сформуватися невус сальних залоз. Найчастіше він розташовується на волосистій частині голови і представлений злегка бугристою ділянкою безволосої шкіри рожево-жовтого кольору. При народженні така пляма може бути ледь помітною. Її розмір збільшуватиметься пропорційно зростанню дитини. Поверхня з віком може ставати бугристішою.

З розширених внутрішньошкірних судин (капілярів, артеріол або венул) у періоді ембріогенезу може бути сформована судинна родимка. Причиною такого розширення судин може бути відсутність або недостатня кількість симпатичних нервових закінчень, які підходять до судин. У більшості випадків судинну родиму пляму видно вже при народженні дитини, і представлена вона  ділянкою гладкої шкіри рожево-червоного або червоно-фіолетового кольору. Непомітною може бути спочатку у дітей, народжених з вираженим ціанозом. Судинні родимі плями можуть розташовуватися на будь-яких ділянках шкіри та слизових і зростатимуть пропорційно росту дитини. З віком на поверхні судинних плям можуть виникати бородавчасті розростання.

При вродженому зменшенні кількості капілярів на певній ділянці шкіри сформується анемічна родимка. Клінічно вона виявлятиметься тільки при почервонінні навколишніх тканин – локальним зблідненням, оскільки кровопостачання в ньому буде менше, ніж у навколишніх тканинах. Така пляма може бути непомітною навколишнім і самому пацієнтові роками.

При порушенні закладки клітин епідермісу (кератиноцитів) родимка буде проявлятися локальним, частіше лінійним папіломатозним розростанням епідермісу. Колір такого розростання зазвичай темніший за навколишні тканини і виглядає воно, як скупчення дрібних папілом.

При порушенні в період ембріогенезу міграції пігментних клітин меланоцитів формуються пігментні родимі плями. Вони можуть бути безволосими або вкриті волоссям, пігментованими дифузно або плямистими, світло- або темно-коричневими і навіть синювато-чорними. Розмір їх може варіювати від кількох міліметрів до сотень квадратних сантиметрів. У більшості випадків пігментна родимка буде вже повністю сформована при народженні. Але в разі вродженого меланозу на момент народження на шкірі буде присутня одна велика родима пляма, а протягом наступного десятиліття кількість родимих ​​плям меншого розміру може досягти кількох десятків.

Крім цього, родимі плями можуть утворюватися з жирової, сполучної тканини і навіть бути представленими лінійною ділянкою стоншення епідермісу...

• Які родимі плями найнебезпечніші?

Найбільш небезпечними за ступенем ризику злоякісного переродження є шкірний меланоз, гігантські безволосі пігментні родимі плями і невуси сальних залоз. Крім того, ризик малігнізації значно вищий в атипових невусах, диспластичних, а також у пацієнтів із синдромом сімейних диспластичних невусів або меланомою в анамнезі. Тому такі пацієнти підлягають обов’язковій диспансеризації. На поверхні судинних родимих ​​плям ризик злоякісного переродження тканин не перевищує ризик появи раку шкіри чи іншої пухлини нормальної шкіри.

Які ознаки переродження родимки?

Ознаками переродження пігментних невусів на злоякісну пухлину меланому є поява асиметрії, нерівного краю, зміна забарвлення, збільшення розміру, поява скоринок, кровоточивість. З появою однієї з цих ознак необхідно терміново звернутися до лікаря-дерматолога.

Профілактика та лікування

Як запобігти переродженню родимої плями?

Намагатися мінімізувати її травмування, потрапляння сонячних променів та опіки. Якщо родима пляма невелика і має високий рівень ризику малігнізації, оптимальною буде тактика хірургічного профілактичного видалення невуса в межах здорових тканин з подальшим гістологічним дослідженням віддаленого матеріалу до появи клінічних ознак переродження.

Що потрібно робити, якщо родима пляма травмована?

Потрібно зупинити кровотечу, накласти пов’язку та після загоєння звернутися до лікаря для визначення ступеня ризику малігнізації та подальшої тактики спостереження чи лікування. Одноразові травми практично не збільшують ризику малігнізації, значно небезпечнішим є постійне травмування.

Як лікують родимі плями?

Тактика лікування родимих ​​плям визначається ступенем ризику переродження й типом невусних клітин, з яких сформовано пляму.

Родимі плями з високим ризиком малігнізації (пігментні невуси та невуси сальних залоз) необхідно видаляти хірургічним шляхом і за можливості до початку злоякісного переродження.

Папіломатозні епідермальні невуси можуть бути видалені за допомогою високоінтенсивних радіохвиль або хірургічними лазерами, заснованими на принципі вапоризації тканин. Оптимальним методом видалення судинних невусів є лікування за допомогою спеціальних судинних лазерів на фарбнику родаміні. Для видалення волосяних безпігментних невусів достатньо кількох обробок лазером для епіляції.

Найбільш важливим при виборі методу є оцінка медичної та естетичної ефективності. Ризик утворення рубців при естетичних показаннях до видалення має бути зведений до мінімуму.

Наскільки високим може бути ризик рецидиву?

Ризик рецидиву, тобто повторної появи родимої плями після її видалення, завжди існує і порівняний з типом невусних клітин, глибиною їх залягання та застосованим методом лікування. Найчастіше рецидивують пігментні та гігантські епідермальні невуси. При хірургічному видаленні ризик мінімізовано, але не виключено. При радіохвильовому чи лазерному ризик вищий, ніж при хірургічному.

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна