Перименопауза: корекція змін шкіри та волосся

Перименопауза, клімакс – перехідний період життя жінки, протягом якого послідовно згасає гормональна функція яєчників. Це фаза між репродуктивним (дітородним) періодом та старістю, протягом якої на тлі вікових змін в організмі домінують інволюційні процеси в репродуктивній системі, що характеризуються припиненням генеративної й менструальної функцій.

На здоров’я та стан жінки в цей період впливають не стільки симптоми клімаксу, скільки віддалені наслідки тривалої гормональної недостатності, що призводять до патологій серцево-судинної та кісткової систем, зниження імунного захисту та порушень обмінних процесів, почастішання неінфекційних захворювань, зростання маси тіла, погіршення стану шкіри тощо.

У клімактеричному періоді виділяють декілька фаз.

1. Пременопауза – від 45 до останньої менструації. Це період початку зниження гормональної функції яєчників та фертильності (настання вагітності), появи перших менопаузальних симптомів. Лише 5-10% жінок не відчувають настання менопаузи (менструації відбуваються регулярно, припиняються миттєво, симптоми клімактерію відсутні).
2. Менопауза – остання нормальна менструація, яка в середньому настає у 50-51 рік. Менопауза у 37-40 років вважається передчасною, а у 41-45 років – ранньою. На вік настання менопаузи впливають: куріння (у жінок, що палять, вік менопаузи настає на 1-2 роки раніше), голодування, іррадіація, зловживання алкоголем, які сприяють ранньому або передчасному виникненню менопаузи. Практично ніяк не  впливають раса, географія, число пологів і абортів.
3. Постменопауза – триває від менопаузи до 65-69 років і перетворюється на період старості.

Перименопауза – це період вікового зниження функції яєчників, переважно після 45 років, який поєднує пременопаузу і 2 роки після останньої самостійної менструації і коливається між 45-55 роками.

Інволюційні процеси у шкірі

З точки зору дерматології, особливо цікавим є вплив статевих гормонів на стан старіючої шкіри та її придатків. З численних джерел відомо, що з віком відбувається ослаблення дермо-епідермальної взаємодії, базальна мембрана втрачає хвилястість, зменшується товщина епідермісу, уповільнюється проліферація кератиноцитів, збільшується інтенсивність вільнорадикальних реакцій, спостерігається зменшення кількості меланоцитів, виникає сухість шкіри та порушення епідермального бар’єру.

Дефіцит естрогенів призводить до інволютивних змін дерми, що виражається в її атрофії, скороченні числа тучних клітин, фібробластів, колагену, глікозаміногліканів, зменшенні числа кровоносних судин. Зниження вироблення естрогенів може супроводжуватися нормальним вмістом андрогенів, що спричиняє розвиток пізніх акне, гірсутизму, андрогенетичної алопеції. З віком зменшується також секреція сальних та потових залоз.

Вікові зміни шкіри проявляються збільшенням розтяжності, в’язкості, втратою еластичності. Близько 30% колагену шкіра втрачає у перші 5 років після менопаузи. Зниження тонусу шкіри призводить до поглиблення лицьових зморшок та складок, появи сіточки дрібних зморшок. Погіршується колір шкіри, з’являються телеангіектазії, нерівномірність пігментації. Порушення епідермального бар’єру призводить до сухості шкіри.

Старіння шкіри та її патологічні вікові зміни пов’язані зі старінням всього організму загалом. При цьому в епідермісі спостерігаються найбільш виражені та послідовні гістологічні зміни – згладжування дермоепідермального переходу зі стиранням як дермальних сосочків, так і епідермальних виростів. У жінок між 30 та 80 роками більш ніж на 50% зменшується кількість виростів, що впливає на трофіку шкіри, рівень епідермального обміну знижується приблизно на 30-50%, також зменшується швидкість лінійного росту волосся та нігтів.

Відчутні й важливі зміни відбуваються і в дермі. У людей похилого віку товщина дерми зменшується приблизно на 20%, хоча на захищених від сонця ділянках шкіри суттєве стоншення відбувається тільки після 80 років. При цьому значно скорочується клітинний склад дерми, зникають судини. Кожне десятиліття життя і у чоловіків, і у жінок еластичність і розтяжність шкіри знижуються приблизно на 25%.

Розмір сальних залоз та їх кількість з віком не змінюються, але продукція шкірного сала зменшується приблизно на 23% за десятиліття, починаючи з другого, що пов’язано зі зменшенням виробництва гонадного або надниркового андрогену, до якого сальні залози є виключно чутливими.

Є дані про можливо пов’язане з віком зменшення вмісту мукополісахаридів або інших молекул основної речовини, в яку занурені колагенові й еластинові волокна. У результаті настає зневоднення шкіри, а втрата води асоційована із сухістю шкіри у людей похилого віку. Зменшення води та співвідношення «основна речовина/волокна» пов’язане і зі зниженням концентрації глікозаміногліканів (ГАГ). Відомо, що перші вікові зміни асоційовані зі зменшенням вмісту гіалуронової кислоти. Пов’язані з віком істотні зміни ГАГ реєструються після 35-40 років і досягають свого максимуму під час менопаузи. Описані зміни з боку основної речовини дерми призводять до зменшення гідратації, тургору й еластичності шкіри.

З усього сказаного вище можна зробити висновки, що при хроностарінні (біологічне, пов’язане з віком) переважатимуть такі процеси в шкірі:

• уповільнення процесів регенерації;
• зменшення товщини епідермісу;
• сплощення межі між дермою та епідермісом;
• зменшення кількості клітин Лангергансу та меланоцитів;
• зниження кількості колагену (щорічно на 1%), еластину й основної речовини (через зниження кількості фібробластів);
• зменшення кількості кровоносних судин.

Ну, а при фотостарінні, пов’язаному з впливом факторів довкілля, особливо УФО, спостерігаються:

• гіперкератоз;
• пігментні плями (сонячні лентиго);
• еластоз (потовщення дерми внаслідок підвищеного синтезу змінених еластичних волокон);
• зменшення кількості колагену в дермі (пов’язане із руйнуванням його ММР, які активуються під дією ультрафіолетових променів);
• деякі судини облітеруються, інші – значно розширюються, утворюючи телеангіектазії;
• ушкоджуються клітини Лангерганса, знижується імунологічний захист.

Корекція вікових змін

Залежно від віку, типу старіння шкіри, конституційних особливостей пацієнта, спостерігаються такі візуальні зміни: птоз, в’ялість, зморшкуватість, поява та поглиблення носогубної складки, зморшок у кутах рота, мімічних зморшок, порушення овалу обличчя, поява «другого» підборіддя, пігментних плям, загострення рис обличчя, темні кола й набряклість під очима, купероз.

Щоб призупинити процеси інволюції, що почалися, необхідний комплексний підхід до омолодження, уповільнення старіння шкіри шляхом максимального зволоження, забезпечення антиоксидантної та відновлювальної дії, ефективного впливу на трофіку шкіри.

Загальні принципи корекції:

• підвищення тонусу й еластичності;
• поліпшення мікроциркуляції та лімфовідтоку;
• усунення локальної ліподистрофії («друге підборіддя»);
• створення каркасу та ліній натягу;
• усунення мімічного навантаження на окремі зони;
• поповнення обсягу м’яких тканин;
• вирівнювання рельєфу;
• відновлення епідермального бар’єру;
• усунення гіперпігментації.

Для досягнення цієї мети застосовуються естетичні й лікарські косметологічні процедури. Причому успіх цих процедур залежить від періодичності виконання.

До естетичних процедур відносимо: моделюючі, колагенові, термоактивні, процедури з ефектом «ботулотоксину», киснево-стимулюючі, відбілювальні.

Фізіотерапевтичні процедури: міостимуляція, мікрострумова терапія, дермотонія, іонофорез, фонофорез, кріотерапія, фотоомолодження, мікродермабразія, радіохвильова терапія.

Контрольоване пошкодження шкіри

Поверхневий пілінг (гліколева, молочна, саліцилова кислоти) забезпечує ослаблення зчеплення (когезії) корнеоцитів, гідратацію епідермісу, кератолітичну дію, стимулює роботу фібробластів (синтез колагену, еластину, глікозамінгліканів).

В результаті отримуємо помірний ліфтинг, вирівнювання рельєфу, відбілювання шкіри, звуження пор, покращення кольору обличчя.

Курс процедур: 4-6 сеансів 1 раз на 7-10 днів 1-2 рази на рік.

Серединний пілінг (ТСА), який дозволяє досягти коагуляції до шипуватого шару включно (фрост-ефект), активно стимулює процеси регенерації.

В результаті отримуємо: зменшення глибини зморшок, вирівнювання рельєфу, видалення поверхневих пігментних плям, виражений ліфтинг, звуження пор, покращення кольору обличчя.

Курс процедур: 2-4 сеанси на рік.

Неабляційний фракційний фототермоліз дозволяє запустити природні відновлювальні процеси й ефективно оновлює шкіру. Мікропромені фракційного лазера створюють найтонші колонки мікрокоагуляції в тканині, залишаючи при цьому інтактну шкіру між колонками.

В результаті ми отримуємо зменшення глибини зморшок, вирівнювання рельєфу та кольору шкіри, виражений ліфтинг, усунення гіперпігментації.

Ін’єкційна корекція

Логічний план корекції:

• курс мезотерапії (8-10 сеансів за схемою);
• потім корекція мімічних зморшок препаратами ботулотоксину;
• через 2-3 тижні введення філерів (наповнювачів).

Чому ми починаємо комплексну терапію саме з мезотерапії? Тому що спочатку необхідно поліпшити якісні показники шкіри: тонус, тургор, щільність, еластичність. Тобто запустити роботу фібробластів, збільшити кількість матриксу за допомогою гіалуронової кислоти, зміцнити судинну стінку. Мезотерапія належить до активно стимулюючих процедур, відповідно, ефект від ботулінотерапії зникне швидше, оскільки нова гілочка нерва, що іннервує м’яз, зросте швидше. Цим визначається черговість мезотерапія – ботулінотерапія.

Мезотерапія

Для anti-age-мезотерапії використовуються активні регенеруючі та стимулюючі коктейлі, що покращують якісні показники шкіри, стимулюють синтетичну та проліферативну роботу фібробластів, збільшують кількість колагенових та еластинових волокон, позаклітинного матриксу, покращують мікроциркуляцію, усувають оксидантний стрес. Перевага надається коктейлям з факторами росту (EGF, IGF-1, bFGF, VEGF) та біостимулінами. Препарати вводяться папульно та лінійно. Курс становить 8-10 процедур 1 раз на тиждень або за схемою.

Аутоплазма (PRP) з тромбоцитарним фактором росту вводиться глибоко в тканину та поверхнево папульно. Курс 4-6 процедур 1 раз на 14 днів.

У нижній третині використовуються не тільки звичні підтягуючі, а й ліполітичні коктейлі: кремній 0,5% + хофітол + прокаїн, L-карнітин + прокаїн, фосфатидилхолін + дезоксихолінова кислота та готові коктейлі для лікування локальної ліподистрофії (Mesoline, Inno-TDS, MesoExpert). При цьому шкіра береться в складки, щоб розчин потрапив безпосередньо в гіподерму. Залежно від коктейлю необхідно 6-8 процедур з періодичністю 7-10 днів або 2-4 процедури на 10-14 днів.

При проведенні біоревіталізації разом з папульною технікою часто використовуються поверхнева лінійна (контрольована інтрадермальна деструкція) та решітчаста техніка. Особливо активно обробляються зони депресій та зморшок, привушна складка.

Ботулінотерапія

Основними показаннями для введення ботулотоксину є інволюційні зміни верхньої частини обличчя: лоб, перенісся, очі. У нижній третині використовується блок м’яза, що опускає куточок рота, для корекції зморшок скорботи. Вище та нижче кістки нижньої щелепи ін’єкції ботулотоксину рекомендується робити папульною технікою у подвійному розведенні. В результаті отримуємо чіткіший овал – «овал Нефертіті».

Контурна пластика

Найчастіше клієнти звертаються щодо корекції носогубних складок, «кисетних» зморшок навколо рота та зморшок «скорботи» в куточках рота. Перевага надається натуральним біодеградованим філерам на основі гіалуронової кислоти.

Обов’язкове введення в привушну складку філерів для створення ефекту натягу. У цій зоні до 30-35 років формується складка, до 40 – кілька складок чи сіточка зморшок. Корекція виходить максимально натуральною та дає легкий ліфтинговий ефект. Гіперкорекцію отримати дуже складно, оскільки препарат лягає безпосередньо на складку.

У зонах депресії на щоках голкою чи канюлею формується решітчастий каркас (0,5-1,0 препарату з кожного боку). Канюлей краще, оскільки це менш травматичний і «широкомасштабний» метод.

Доповнити цей вид корекції можна введенням філера в вилицеву область точковим введенням «шишка» або лінійним методом «решітка».

Вирівнювання овалу по нижньощелепній кістці: філер викладається в ямки біля бульдожих щічок. Можливе введення найбільш пластичних філерів у зморшки шиї, особливо під підборіддям.

Старіння та волосся

Ріст волосся на голові стимулюється естрогенами й тиреоїдними гормонами, а інгібується надлишком андрогенів. Тому порушення гормонального балансу нерідко призводить до передчасного облисіння. Так, згасання функції яєчників у постменомаузі призводить до припинення нормального синтезу естрогенів, водночас тека-клітини яєчників функціонують протягом багатьох років після настання менопаузи, продукуючи необхідну кількість тестостерону. Ендогенні естрогени в постменопаузі, як правило, є результатом периферичної конверсії андрогенів та андрогенних попередників, що виробляються у яєчниках і надниркових залозах. Таким чином, у низці випадків виникає відносна гіперандрогенія, що клінічно проявляється стоншенням і випаданням волосся на голові та в зоні лобка, у рості волосся над верхньою губою.

Корекція трихологічних проблем

Для корекції вікових змін волосся також використовуються естетичні процедури та мезотерапія, спрямовані на стимуляцію кровообігу та живлення шкіри волосистої частини голови, зменшення дії андрогенів на волосяні фолікули.

Використовуються різні масажні техніки при нанесенні стимулюючих сироваток або олій (Phytodess, Orising, Rene Furturer). Курс лікування має становити не менше ніж 3 місяці із частотою 1-2 процедури на тиждень.

При проведенні мезотерапії коктейлі мають містити вітаміни групи В, декспантенол, мікроелементи (особливо цинк і мідь), інгібітори 5-альфа-редуктази (при андрогенній алопеції), судинорозширювальні інгредієнти (вводяться в шкіру волосистої частини голови папульно паравертебрально та в техніці наппаж), фактори росту (особливо інсуліноподібний фактор росту).

До речі, інсуліноподібний фактор росту і трипептид міді на сьогодні – найпоширеніші та найефективніші складові мезококтейлів для волосистої частини голови. Курс 12-14 процедур 1 раз на тиждень 1-2 рази на рік.