Ліполіз: огляд сучасних методів

Logo

Наявність «проблемних» зон не завжди пов'язана з ожирінням і може спостерігатися навіть у струнких людей із нормальною вагою. У медицині для видалення жиру та моделювання фігури використовуються різні методи інвазивної та неінвазивної ліпосакції.


Євгенія Ліфшиць, лікар дерматолог, косметолог


Для успішної корекції фігури та локальних жирових відкладень має використовуватися комплексний підхід, що ґрунтується на наступних принципах:

  • основні ліполітичні методи зменшують обсяг та кількість жирових клітин, сприяють розщепленню жирів;
  • дренуючі процедури виводять із тканин продукти розпаду та токсини, що утворюються при ліполізі;
  • допоміжні методики покращують кровообіг у жировій та м'язовій тканинах, готуючи організм до основних процедур, потенціюють та пролонгують їх дію;
  • підтримуючі методи дозволяють тривалий час зберегти досягнутий результат.

У косметології найбільш широко застосовуються такі методи нехірургічної ліпосакції ( ліполізу ), як ін'єкційний ліполізис, електроліполіз, кавітаційний адипоцитоліз, радіохвильовий ліполіз, кріоліполіз, лазерна ліпосакція.

Ін'єкційний ліполізис та ліполітична мезотерапія

Не залишатимемо цей метод за рамками огляду, хоча до апаратних він і не відноситься. На сьогоднішній день мезотерапія є одним із найефективніших способів корекції локальних жирових відкладень (ЛЖО). Цей метод можна успішно поєднувати з апаратними методиками, мануальним впливом та різними процедурами косметичного догляду. Серед препаратів, що застосовуються для мезоліполізу, слід виділити ліполітики прямої та непрямої дії. До ліполітиків непрямої дії відносять такі речовини як органічний кремній, кофеїн, L-карнітин, артишок та ін. Перелічені засоби здатні прискорювати обмінні процеси в жировій тканині, надавати виражений дренажний ефект. Прямі ліполітики спрямовані на руйнування власне адипоциту (ліполізу).

За сучасною класифікацією процедура ін'єкційного ліполізису розглядається як окрема методика, оскільки за механізмом впливу відрізняється від процедур класичної мезотерапії («мало, рідко, у потрібне місце»). Найчастіше коктейлі для ін'єкційного ліполізу є сумішшю фосфотидилхоліну і дезоксихолату натрію, які мають поєднаний вплив на адипоцити жирової тканини. Дезоксихолат одержують синтетичним шляхом, а в організмі людини він синтезується печінкою та входить до складу жовчі. За рахунок зміни поверхневого натягу дезоксихолат дезорганізує клітинну мембрану та сприяє її руйнуванню з вивільненням жирних кислот у міжклітинний простір. Фосфатидилхолін широко поширений у природі та входить до складу клітинних мембран. У фармацевтичній промисловості він екстрагується із соєвих бобів. Фосфатидилхолін здатний емульгувати жири.

При проведенні ін'єкційного ліполізу коктейль вводиться строго в підшкірну жирову клітковину, уникаючи потрапляння препарату в епідерміс та дерму. В іншому випадку можливий некроз тканин. Протягом першої доби в місці ін'єкції розвивається запальна реакція з характерними для неї клінічними ознаками: гіперемія, біль та набряк. Локальне запалення є прогнозованим перебігом постін'єкційного процесу і, почасти, критерієм ефективності процедури.

Курс терапії за допомогою цього методу складається з 2-6 процедур, які проводяться з інтервалом 10-20 днів.

До абсолютних протипоказань при проведенні ін'єкційного ліполізису відноситься: дитячий вік, вагітність, лактація, непереносимість сої, калькульозний холецистит, некомпенсований інсулінозалежний цукровий діабет. Ін'єкційний ліполізис часто сприймається як терапевтична альтернатива ліпосакції малих обсягів.

Електроліполіз

Електроліполіз - це дія змінного струму середньої сили з прямокутною формою електромагнітних коливань частотою 20-50 Гц. Ця методика є однією з перших спроб корекції ЛЖО за допомогою фізичних методів впливу та була запатентована у Франції наприкінці ХІХ століття.

Принцип дії приладу електроліполізу такий: на зовнішній поверхні оболонки жирові клітини мають позитивний заряд, а на внутрішній – негативний. Під час сеансу заряд змінюється із частотою двадцять разів на хвилину. Щоб змінити полярність, клітина повинна посилено працювати і, відповідно, витрачати енергію, джерелом якої є ліпіди. Таким чином, жири емульгуються, а продукти розпаду виходять через нирки.

Розрізняють процедуру голчастого та електродного електроліполізу. Під час електродного сеансу проблемні зони кріплять магнітні електроди. При другому методі (гольчастому електроліполізі) голки-електроди вводяться в підшкірно-жирову клітковину на глибину п'ять міліметрів. Це хворобливий процес, який загрожує набряками та почервоніннями. Однак він на тридцять відсотків ефективніший за електродний метод.

Сеанс електроліполізу складається з кількох послідовних етапів і триває близько години. Перший етап - власне ліполіз; другий - електролімфодренаж; третій - тонізація. Під час процедури клієнт відчуває легке поколювання.

Курс електроліполізу включає від п'яти до десяти сеансів, залежно від стадії целюліту або кількості підшкірного жиру. Інтервал між процедурами – не менше тижня.

Кавітаційний адипоцитоліз (ультразвукова кавітація)

Метод кавітації заснований на використанні ультразвуку низької частоти в діапазоні 38-42 кГц, що викликає акустичну хвилю, що утворює рідини мікропустоти (бульбашки). Пухирці, переміщаючись в областях з різним тиском, змінюють свої розміри, частина з них лопається, викликаючи ударну хвилю та викид великої кількості енергії. Жирова тканина містить велику кількість рідини. Кавітаційні бульбашки здатні розріджувати вміст адипоциту і витісняти тригліцериди з клітини. Частина бульбашок лопається, виробляючи в адипоциті мікровибух, що ушкоджує клітинну мембрану і фактично ушкоджує жирову клітину. Навколишні тканини - шкіра, судини, м'язи - під час процедури не пошкоджуються, оскільки мають інші фізичні властивості.

Продукти обміну із зруйнованих та пошкоджених клітин потрапляють у міжклітинний простір, виводяться через лімфатичну та кровоносну системи. У деяких випадках для підвищення ефективності впливу ультразвуку перед процедурою проводять ін'єкції ліполітичних коктейлів або фізіологічного розчину в ділянці, що підлягають впливу.

Кавітація ефективна, проте є експрес-методом. Для отримання видимого стійкого результату потрібен курс із 3-6 процедур з інтервалом 5-8 днів. За 40 хвилинний сеанс обробляється ділянка тіла площею 25 на 25 см. Процедура безболісна, зручна для клієнта.

Радіохвильовий ліполіз (RF-ліполіз)

Іншим популярним неінвазивним апаратним методом корекції проявів целюліту та ЛЖО є RF-вплив. У процесі процедури радіочастотна енергія, не травмуючи епідерміс, досягає глибоких шарів дерми та підшкірної жирової клітковини. Глибокий і однорідний розігрів дерми сприяє посиленню мікроциркуляції, синтезу протеїнів теплового шоку і, як наслідок, ретракції колагенових волокон і стимуляції неоколагенезу. На рівні підшкірної жирової клітковини спостерігається розм'якшення сполучнотканинних септів, прискорення процесів ліполізу та елімінації жирних кислот з адипоцитів. Хоча радіочастотна дія не призводить безпосередньо до руйнування жирових клітин, дана процедура затребувана в комбінації з іншими ліполітичними та дренажними методиками, оскільки потенціює їх ефекти та додатково сприяє покращенню якості шкіри, ефекту ліфтингу в зонах впливу.

Курс процедур складає 8-10 сеансів із інтервалом 1 тиждень між процедурами. Процедури з використанням радіохвиль приємні для клієнта.

Насправді добре зарекомендував себе курс процедур, у якому послідовно чергуються сеанси радіочастотного впливу і ультразвукової кавітації. Останнім часом на косметичному ринку з'явилися апарати, що поєднують ці дві методики на одній платформі.

Кріоліполіз

Кріоліполіз є новим перспективним методом зменшення локальних жирових відкладень, в основі якого лежить тривале охолодження підшкірної жирової клітковини (ПЖК). Під дією низьких температур у ПЖК запускаються процеси апоптозу – запрограмованої загибелі клітин. Виборча програмована загибель адипоцитів без пошкодження сусідніх гістологічних структур пов'язана з низькою здатністю клітин цього типу адаптуватися до зниження синтезу АТФ (що спостерігається при тривалому охолодженні помірної інтенсивності). На відміну від некрозу, при апоптозі немає викиду клітинного вмісту та розвитку запальної реакції. Процес захоплює окрему клітину.

Для ефективного охолодження шкірного жиру в деяких апаратах для кріоліполізу передбачений вакуумний аплікатор, який втягує жирову складку і притискає обидві сторони до охолоджуючих елементів. Шкіра безпосередньо не контактує з охолоджувальними елементами, так як покривається спеціальною серветкою гелевою, яка здійснює рівномірне тепловідведення.

Контроль за процесом охолодження та впливу вакуумом виробляє сам апарат. Обробка однієї зони займає до 60 хвилин. Зазвичай за один сеанс обробляються симетричні зони. Під час процедури пацієнт відчуває помірний холод у місці контакту аплікатора. Внаслідок проведення однієї процедури обсяг жирової тканини у складці скорочується протягом 1-3 місяців на 25-30%. Доведено, що найбільш яскраві результати досягаються при послідовному поєднанні в одному сеансі процедури кріоліполізу та мануального або апаратного масажу оброблюваної області.

Лазерний ліполіз

Розрізняють два види лазерного ліполізу: холодний лазерний ліполіз та лазерна ліпосакція.

В основі першої методики лежить технологія холодного діодного лазера, що використовує випромінювання червоного спектра 660 нм. Дане світло активно поглинається ліпази адипоцитів, запускаючи при цьому ряд біохімічних реакцій, внаслідок чого вміст жирових клітин розріджується і виводиться через неушкоджену мембрану в міжклітинний простір. Даний вид впливу ефективно поєднується з вакуумною терапією, фонофорезом, електропорацією та показує хороші результати, перш за все, при боротьбі з целюлітом та при корекції силуету.

Для боротьби з локальними жировими відкладеннями найчастіше використовується лазерна ліпосакція. Це новітня малоінвазивна методика видалення жиру в невеликих ділянках тіла, таких як обличчя, живіт, сідниці, коліна. Для класичної хірургічної ліпосакції застосовується трубка, яка вводиться під шкіру усунення жирової маси. При ручному відсмоктуванні можливе руйнування тканин та набряки. Лазерна ліпосакція здатна розтоплювати жирові клітини до їх відкачування, що суттєво знижує травматичність процедури.

Сучасні апарати дозволяють обробляти проблемні зони в одному із трьох режимів:

  • комбінованому (924/975 нм) - для ліполізу з одночасним скороченням тканин шкіри;
  • з довжиною хвилі 924 нм – для ліполізу в чистому вигляді;
  • з довжиною хвилі 975 нм – для скорочення шкіри.

Лазерна ліпосакція проводиться пластичним хірургом в амбулаторних умовах без загальної анестезії (використовується лише місцева інфільтраційна) та передбачає мінімальну травматизацію шкіри. Для процедури використовується тонкий волоконний оптико лазерний зонд, який вводиться під шкіру. Ця методика може застосовуватись при вираженому фіброзі. Використання модульного лазерного обладнання дозволяє виключити крововтрату та виникнення гематом завдяки одночасної коагуляції кровоносних судин.

Тривалість процедури залежить від обсягу жирової тканини, яку належить прибрати, а також від того, чи застосовується відкачування зруйнованого жиру після лазерного ліполізу. У середньому процедура триває від 20 хвилин до 1 години. Найчастіше буває достатньо однієї процедури лазерного ліполізу, але все залежить від обсягу жиру та побажань пацієнта. Після проведення процедури відсутня необхідність спостереження у стаціонарі, пацієнт може не змінювати звичний спосіб життя, дозволено природні фізичні навантаження.

Отже…

Естетична медицина пропонує багато ефективних методів боротьби з локальними жировими відкладеннями. Разом з тим добре відомо, що процес позбавлення надлишкових жирових відкладень завжди пов'язаний з навантаженням на всі системи організму. Результатом «бездумної» ліпоскульптури можуть стати:

  • інтоксикація;
  • порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
  • набряки;
  • втрата тонусу шкіри;
  • передчасне старіння;
  • швидкий набір ваги;
  • зниження імунітету;
  • розвиток серцево-судинних захворювань.

Поєднане використання при ліпоскульптурі процедур, спрямованих на дренування, детоксикацію організму, посилення мікроциркуляції в жировій та м'язовій тканині, допомагає уникнути несприятливих наслідків, досягти гарного та стійкого результату. До таких процедур відносяться грязьові обгортання, мануальні техніки масажу, мезотерапія, пресотерапія, вакуумна терапія, ендермологія, міостимуляція, електропорація та фонофорез з використанням дренажних та ліполітичних засобів та інші методики.

Описані вище методи ліполізу та ліпосакції спрямовані на боротьбу з ЛЖО у людей без ознак ожиріння і не є методами зниження маси тіла, але можуть використовуватися в комплексних програмах схуднення спільно з дієтотерапією та дозованими фізичними навантаженнями, зміною способу життя клієнта.

Вперше опубліковано у журналі «Косметолог» №6, 2016

Читайте також