Коли пілінг протипоказаний?

---

Анна Фунікова, лікар-дерматовенеролог, косметолог, засновниця мережі клінік Medical Community та академії UMAA (Україна)

---

Хімічні пілінги – одні з найпопулярніших процедур у дерматокосметологічній практиці, оскільки вони досить прості у виконанні, мають короткий період реабілітації та сприяють вирішенню досить широкого спектру проблем. Для отримання ефективних і безпечних результатів від проведення пілінгу, як і у випадках інших процедур, фахівцеві дуже важливо проаналізувати клінічну картину, виділяючи всі «за» та «проти». Розберемо ситуації, коли хімічний пілінг протипоказаний чи навіть шкідливий для шкіри пацієнта.

Ризик постійного фотопошкодження

Розпочати перелік протипоказань варто з простого питання: «Які були показання у пацієнта до призначення пілінгу?»

У більшості випадків основне показання – ознаки фотопошкодження шкіри, її фотостаріння та, відповідно, гіперпігментація, гіперкератоз, структурні порушення білків шкіри – колагену й еластину. 

Оскільки хімічний пілінг використовується переважно для лікування фотопошкоджень, першим і найбільш важливим протипоказанням до цієї процедури є небажання застосовувати сонячну гігієну і повністю захищатися від впливу сонця.

Шкіра – це один великий орган, що синхронно працює, головний захисний бар’єр. Відповідно, сонячні промені діють одразу на всю незахищену її поверхню – процеси під впливом засмаги розподіляються однаково як на обличчя, так і на інші ділянки тіла. Не існує корисної чи нейтральної для нашої шкіри дози сонячного випромінювання – будь-яка сонячна дія на шкіру запускає процес фотостаріння.

Якщо ми плануємо провести хімічний пілінг, наш пацієнт має розуміти, що він не може засмагати, адже ми боремося з усіма продуктами фотопошкодження від сонця, що накопичилися у шкірі.

Носіння закритого одягу, відмова від соляріїв, сонячних ванн, застосування сонцезахисних засобів з постійним контролем правильного нанесення фільтра (правильне його змивання й оновлення шарів після купання) часто стають проблемою для пацієнта, на яку фахівець не може безпосередньо вплинути.

Якщо наш пацієнт не хоче відмовлятися від засмаги, краще йому порадити або дуже легкий хімічний пілінг, або підібрати альтернативні методики корекції тону і рельєфу шкіри.

Істинно суха шкіра

Це ще один дуже поширений «камінь спотикання» у практиці. Проаналізувавши дані про типи шкіри, всі можливі класифікації, можна виділити основний критерій, що означає сухий тип шкіри, – це дуже невелика кількість сальних залоз або їх гіпофункція. Істинно суха шкіра характеризується дефіцитом не тільки вологи, а й самого шкірного сала, що сприяє дегідратації покриву. У таких випадках хімічний пілінг, що спричиняє пошкодження, сухість і лише потім уже регенерацію, може бути не тільки неефективним, але ще й призводити до травмування, як результат – до дуже тривалої реабілітації.

Пацієнти із сухою шкірою зазвичай не найкращі кандидати для проведення хімічних пілінгів.

Сухість шкірного покриву може бути спричинена різними екзогенними чинниками – хіміотерапією, прийомом цитостатиків, препаратів на лікування ревматоїдних захворювань. У таких пацієнтів шкіра не просто суха – вона дуже погано реагує на ушкодження внаслідок уповільнення регенерації під медикаментозним впливом.

Шкірні патології алергічного генезу

Раніше в дерматології виділялася така група захворювань, як алергодерматози. Сьогодні ці патології відомі як «екзема», «пероральний дерматит», «атопічний дерматит» тощо. Проведення пілінгу може призвести до загострення таких станів, оскільки ділянки, що довго не гоються, будуть проявляти підвищену чутливість. Тому шкіра пацієнтів зі шкірними захворюваннями алергічного генезу не підходить для проведення хімічних пілінгів, навіть поверхневих.

Телеангіектатична форма розацеа

У таких ситуаціях правильний дерматологічний підхід будуватиметься за принципом no touch – шкіра має бути максимально захищена з відновленням недостатнього захисного бар’єру. Хімічний пілінг таким пацієнтам проводити не рекомендується.

Неправильні очікування пацієнтів

Бувають пацієнти, які не зовсім розуміють ефект і дію хімічного пілінгу.

Стандартно компоненти пілінгу діють на поверхневі шари епідермісу. На більш глибокі його шари й дерму впливають лише глибокі фенольні й трихлороцтові пілінги з ефектом білого чи сірого фросту. Відповідно, коли ми говоримо про ліфтинг шкіри після проведення процедури – це не підтяжка брилів та овалу обличчя, а підтяжка на рівні дерми завдяки посиленню її щільності й тургору. 

Нерозуміння самих процесів створює неправильні очікування результату від пілінгу. Якщо пацієнт сподівається, що процедура допоможе усунути недоліки овалу або прибере грижі періорбітальної області, лікарю варто обов’язково пояснити можливість альтернативних методів корекції й те, що застосування пілінгу працює на покращення якості самої шкіри.

Гіперпігментація

Насамкінець розберемо дуже важливу групу кандидатів на проведення хімічного пілінгу – пацієнти з гіперпігментаціями.

Меланоцит – клітина нервового походження. Відповідно, у меланоцитів погана здатність до регенерації та дуже активна реакція на будь-які ушкодження, у тому числі на оксидантний стрес. Таким чином, пацієнти з гіперпігментацією, особливо післязапальною, мають насамперед отримувати процедури, які посилюють регенерацію шкірного бар’єру, а не його пошкодження.

Тут доцільно обмежити застосування хімічного пілінгу на момент утворення самої пігментації. Якщо і планувати проведення хімічного пілінгу надалі, то ця процедура має бути максимально поверховою, щоб запобігти пошкодженню глибоких шарів епідермісу, де розташовані самі меланоцити, і не спровокувати посилення гіперпігментації.