Фотозахисні засоби: як правильно обирати серед розмаїття сучасного ринку?

Любов до світила частково пояснюється позитивними ефектами засмаги: гарний відтінок шкіри підвищує настрій, а сонячне світло виявляє антидепресивну дію завдяки активації деяких гормонів (мелатонін, серотонін), нормалізує добовий біоритм людини, ініціює синтез вітаміну D, справляє бактерицидний вплив і стимулює захисні функції організму, поліпшує фізичний стан. Останніми роками сформувалися уявлення про негативний вплив ультрафіолетових променів (УФ) сонячного світла на шкіру й організм людини. Це ушкодження клітинних структур квантами світла та мутагенна дія на генетичний апарат, стимуляція окисних процесів, запалення, імуносупресія, і, як наслідок, фотодерматози, фотостаріння шкіри та канцерогенез.

Види фотофільтрів

У косметичних засобах можуть використовуватися як фізичні (мінеральні), так і хімічні (органічні) фотофільтри.

Фізичні фотофільтри (діоксид титану, оксид цинку, оксид заліза) є найбезпечнішими, вони не проникають у шкіру і не володіють подразнюючим та алергічним потенціалом. Зазвичай косметику з вмістом фізичних фільтрів рекомендують дітям, вагітним та жінкам-годувальницям, алергікам, особам із чутливою шкірою, після косметичних процедур (пілінги, лазерне шліфування, дермабразія тощо). Ці фільтри мають швидку дію, тому можна виходити на вулицю відразу після використання такого фотозахисного засобу. Небажаним наслідком впливу мінеральних екранів є білий наліт, що утворюється після нанесення крему. Виробники подібної косметики, як правило, знаходять вихід, додаючи червоні інтерференційні пігменти або оксид заліза замість мікропігменту і фотопротектора. Мінеральний фотозахисний крем може нагадувати тональний, однак не варто звертати увагу на колір: функція пігменту полягає в «перебиванні» білизни фізичних фільтрів, а не в тонуванні шкіри. Останнім часом з’явилася мікронізована форма діоксиду титану з розміром часток у кілька мікронів (10-9 м), «прозорий» окис цинку. Такі препарати відбивають ультрафіолет і не залишають білих плям на тілі. Новий фізичний фільтр рослинного походження – лауроїл лізин.

Усі інші фотопротекторні речовини, що можуть бути позначені на упаковці, належать до хімічних фільтрів, які проникають крізь епідермальний бар’єр шкіри і володіють подразнюючим та алергенним потенціалом. За певних умов проявляють фотосенсибілізуючу активність (ПАБК – параамінобензойна кислота), а деякі дослідження вказують на їхню ембріотоксичність. Це обмежує використання органічних фільтрів у косметиці для дітей, підлітків і вагітних жінок, а також при алергічній, подразненій та ушкодженій шкірі.

Сучасні виробники роблять усе, щоб подібні косметичні препарати були найбільш безпечними: використовують найновітніші нетоксичні інгредієнти, вводять органічні екрани в спеціальні інкапсульовані системи, розробляють рецептури, що максимально запобігають контакту хімічного фільтра зі шкірою. Отримані шляхом органічного синтезу, ці фільтри є нерозчинними, вони не лише поглинають, а й відбивають УФ.

Органічні фотофільтри сімейства бензотріазолів становлять собою мікронізований органічний пігмент, що через великий розмір не здатний проникати в шкіру і має дуже низьку токсичність. Хімічні екрани починають діяти не відразу, тому такі фотозахисні засоби наносять за 30 хвилин до виходу на вулицю. Ці фільтри прозорі, тож косметика на їх основі не залишає на шкірі слідів або нальоту, є практично непомітною та комфортною.

До органічних належать також природні фільтри (екстракти ромашки, алое, едельвейса, папороті та хвої ялиці, кавова кислота, флавоноїди та фенольні кислоти деревини модрини, олійні фракції смол хвойних, олія ши, або каріте, меланін, 1,3-β-глюкани тощо). Нещодавні дослідження засвідчили, що ефіри ретинолу є ефективним сонячним фільтром, що працює в УФВ-спектрі. Зокрема, ретинілпальмітат, нанесений на поверхню шкіри, може забезпечувати захист від сонця, аналогічний засобу із SPF 20. Останнім часом виявлена фотопротекторна активність модифікованого вітаміну D3, ресвератролу, куркуміну, екстракту імбиру, діалілсульфідів часнику та цибулі, силімарину будяка, екстракту папороті, олійного розчину вітаміну Е, вітаміну С, біофлавоноїдів, N-ацетилцистеїну, мелатоніну.

Для збільшення ефективності фільтрів до рецептур сонцезахисних засобів уводять «посилювачі поглинання», що розсіюють УФ-випромінювання та підвищують фотопоглинання: наночастинки модифікованого кукурудзяного крохмалю, поліметилметакрилату, силікату магнію, стирол/акрилат сополімеру.

Склад засобів

Крім спеціальних фільтрів, сонцезахисна косметика містить антиоксиданти, оскільки  УФО провокує оксидативний стрес шкіри, що відіграє важливу роль у розвитку фотоушкодження та фотостаріння. Як правило, це вітаміни Е, С, каротиноїди, біофлавоноїди, цинк, селен, екстракти едельвейса, томату, моркви, сосни приморської, червоного винограду, опунції, зеленого чаю, гінкго білоба.

Останнім часом у рецептури засобів для профілактики фотостаріння почали вводити еластопротектори: інгібітори ММП (тваринного та рослинного походження – морські глікозаміноглікани, екстракт ячменю, геністеїн тощо), флавоноїди-фотопротектори (гінкго білоба, зеленого чаю, сої, касії, алое), пептиди (стабілізація нативної структури колагену), ДНК-репаранти (ендонуклеаза, фотосоми планктонів, екстракт касії), білки теплового шоку та їх активатори (бактеріальної та рослинної природи, ектоїн тощо). Водночас сонцезахисні засоби не мають містити ненасичені жирні кислоти (наприклад, пальмітинову, стеаринову, масляну, азотисті та фосфатидні сполуки та ін.), які під дією УФ-променів окиснюються.

До складу сонцезахисних засобів також входять субстанції, що прискорюють утворення засмаги через зростання синтезу меланіну. Завдяки їм час перебування на сонці може бути скорочений. Наприклад, інгредієнт, що містить похідну тирозинату глюкози, ензимний прискорювач синтезу меланіну і комплекс амінокислот рослинного походження стимулює вироблення ферменту і посилює природний захист епідермальних клітин від несприятливого впливу УФ-випромінювання.

Форми засобів

Сонцезахисні засоби можуть випускатися у вигляді олії, мазі, емульсії першого та другого типу, гелю.

Емульсії «олія-у-воді» вимагають великої кількості консервантів, чутливі до перепадів температури. Такі емульсії рідко мають високий ступінь захисту, оскільки більшість фотофільтрів ліпофільні та кристалізуються в малому об’ємі олійної фази. Емульсії «вода-в-олії» мають кращі водовідштовхувальні властивості і здатні забезпечити високий ступінь захисту.

Олії створюють дуже тонку плівку і не є формою з високим захисним рівнем. Неполярні олії ослаблюють поглинання УФ-променів фільтрами, рослинні ж можуть окиснюватися. Зазвичай олії поступаються іншим формам за споживчими властивостями: можуть утворювати блиск, забруднюють одяг, сприяють налипанню піску, хоча сучасні подібні засоби для засмаги позбавлені цих недоліків.

Мазі мають ту саму ваду, однак формують щільніший шар на поверхні шкіри і забезпечують кращий захист від сонця.

Гелі рекомендовані для людей, яким не підходять сонцезахисні засоби з вмістом жирових компонентів. Така форма становить проблему для розробників рецептур, оскільки містить багато води, що ускладнює введення фотофільтрів. Додавання солюбілізаторів дозволяє збільшити вміст фільтра, однак призводить до погіршення споживчих властивостей: появи липкої плівки та зниження водовідштовхувального ефекту.

Для обробки великих поверхонь найзручнішою є форма аерозолю/спрея, оскільки такі засоби швидко та легко наносяться навіть у важкодоступних місцях. Перевага надається спрею, оскільки аерозольний балончик здатний значно нагріватися на сонці, та й вартість такої упаковки досить висока.

Останнім часом з’явилися нові форми сонцезахисних засобів: муси, вологі серветки, ролики, саше.

Інновації стосуються не лише форми, а й упаковки. Останні новинки – термостабільні упаковки, кришки, що змінюють колір під впливом ультрафіолету, сигналізуючи про необхідність використання фотопротектора. Також з’явилися сенсорні самоналіпні водостійкі смужки, просочені чутливою до УФВ-випромінювання речовиною, які змінюють колір в разі перевищення дози інсоляції, кріпляться на шкіру або одяг дитини.

Сучасні тенденції розвитку ринку сонцезахисної косметики передбачають розширення асортименту фотопротекторів для волосся із КРF (фактор захисту кератину). 

Сьогодні популярні комплексні препарати:

• сонцезахисні засоби для тіла з антицелюлітною дією;
• сонцезахисні засоби для обличчя з противугровою або антивіковою дією.

До складу продуктів для вікової шкіри вводять екстракти примули вечірньої, безсмертнику, хризантеми, мар’їних колючок, смородини, що сповільнюють процеси фотостаріння. Для збільшення пружності й еластичності шкіри використовують екстракти ехінацеї пурпурової, хвоща польового, спіруліни, вівса, ячменю тощо. Проблемна шкіра (себорея, вугрова хвороба) потребує спеціальних некомедогенних засобів, до складу яких додають себорегулятори, протизапальні й антиоксидантні інгредієнти. Побоювання, пов’язані з поширенням певних захворювань, переносниками яких є двокрилі комахи, сприяли випуску продуктів «2 в 1» (сонцезахисний засіб + репеленти проти кровосисних комах).

Насамкінець зазначимо, що сучасний косметичний ринок фотозахисних засобів характеризується великим розмаїттям. Тож ваші клієнти для захисту від пекучих променів літнього сонця можуть обирати продукти відповідно до власних вимог і споживацьких можливостей.