Більше не означає краще: пептиди у косметології

Данне Монтегю-Кінг, доктор біохімії та фармакології, засновник DMK (США)

Пептиди – це бджілки-трудівники, які допомагають збирати та поєднувати «цеглинки» білка в єдину структуру. У світі існують, без перебільшення, сотні пептидів та його різновидів – як біологічно натурального походження, і синтезованих. І знаєте? Клітини шкіри не визначають різниці між ними.

Також вони відіграють роль "конвеєрної стрічки" колагенової фабрики. Клітини фібробласта переміщують амінокислотні компоненти від фабричних воріт до вантажної платформи, після чого ті вбудовуються в клітинний матрикс як нові молоді нитки колагену. Пептиди як такі не є першоджерелом енергії, а, швидше, попередниками інших складних молекулярних процесів.

Пептиди поділяються на три основні категорії:

• короткі – складаються з двох амінокислот з одним пептидним зв'язком;
• середні – три- або тетрапептиди (у засобах для догляду за шкірою вони найпоширеніші);
• довгі – поліпептидні ланцюжки.

Якщо не рахувати досліджень компаній – виробників косметичних засобів на пептидній основі, їх вплив на шкіру ще недостатньо вивчений наукою. Але, зважаючи на все, деякі види пептидів підвищують ефективність впливу інших компонентів косметики на клітинні структури шкіри.

Використання у косметології

Оскільки «пептид» – слово модне та представницьке, увагу людей захоплюють будь-які продукти з написом «містить пептид» на етикетці. Правда ж у тому, що пептиди від природи входять до складу багатьох речовин, таких як вітамін С, ретиноїди та інші коферменти, а тому додавати їх дорогі аналоги як окремий інгредієнт все одно, що в ліс дрова возити.

Наприклад, пептиди міді справді дають протизапальний ефект – пригнічують прозапальні цитокіни. Я застосовував їх у місцевих процедурах з обмеженою тривалістю дії речовини на шкіру. Мене аж ніяк не надихає перспектива досліджувати побічні ефекти перенасичення шкіри міддю, тому краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати. Пептиди міді, і справді, мають цінні властивості, але вони не першоджерело енергії, а більше засіб інтенсивної підтримки.

Щоразу, бачачи, як окремому інгредієнту приписують занадто багато переваг (прискорює синтез колагену, сприяє синтезу еластину, глікозаміногліканів і т. д.), я посміююся і згадую старі вестерни, персонажі яких розмахують пляшкою якого-небудь «чарівного» засобом від усіх бід.

Є безліч складних молекулярних процесів, що підтримують у справному стані той дивовижний органічний комп'ютер, який ми називаємо своїм тілом, і, що особливо важливо, впливати на нього ззовні необхідно інструментами простими та одиночними, а не багатофакторними.

Аргірелін (ацетил-гексапептид-3) – інгредієнт, одержаний шляхом біосинтезу з білка нервової тканини тварин. Складається із шести амінокислот. Безбарвний, практично не має запаху, розчинний у воді. Нетоксичний, є ефективною альтернативною ботулотоксину без використання ін'єкцій, застосовується зовнішньо. Скорочує глибину мімічних складок шкіри, проникає в базальний шар епідермісу, перериває нейром'язову передачу, розслаблюючи м'язи і розгладжуючи зморшки.

Пептидне комбо, що міститься в аргіреліні, мабуть, надає на шкіру дієвий ефект. Якщо включити його до формули хорошої системи трансепідермальної доставки, м'язове скорочення в місці нанесення знижується на 20–30%. Зважаючи на все, позитивні ефекти накопичуються і їх можна підтримувати.

Але цей засіб виразно не може служити замінником препаратів ботулотоксину. Твердження, ніби сироватки або креми перевершують засоби естетичної медицини, абсурдні, це просто реклама, яка експлуатує фактор страху перед інвазивними процедурами та пов'язаними з ними фінансовими витратами.

В принципі W/O-формулу аргіреліну дуже добре застосовувати після ботулінотерапії, це допомагає зберігати та підтримувати всю повноту ефекту від ін'єкцій.

Більше, не означає краще

Причина моєї незгоди з приводу додавання відокремлених пептидів у препарати, які вже мають пептидну дію завдяки вмісту інших, первинних інгредієнтів, коріниться в наступному: пептиди самі по собі маленькі, тендітні амінокислоти. Синтезовані зразки здаються довговічнішими за природні, але в нас все одно немає реальних даних про терміни їх збереження у складі препарату. Чи залишаться вони досить активними, щоби взагалі проникнути в шкіру?

На мій погляд, існують способи сконструювати ще кращі «робочі бджоли» – з урахуванням правила 500 дальтон, отже, зручних для місцевого застосування. Це правило свідчить: молекули масою до 500 дальтон можуть проникнути в епідерміс, але вони набагато менш стійкі, а молекули масою понад 500 дальтон – що неспроможні.

Але поки що ми можемо з чистою совістю зарахувати до ефективних засобів інгредієнти з природним вмістом пептидів та перевірений часом, що виконує своє завдання аргірелін.

Проблема ось у чому: безліч продуктів містять дуже активні інгредієнти у надзвичайно високій концентрації, які справді впливають на природні процеси та зміни в епідермісі, у кращому разі імітуючи природні функції шкіри, начебто та була молодою. Якщо в такий продукт намішати ще й новомодних пептидів, він зовсім не обов'язково стане кращим або ефективнішим.

Але, якщо розкрутити його за допомогою великої маркетингової кампанії, супроводивши кількома вишуканими в Google псевдонаучними фразами, його просто змітатимуть із полиць.

Кінцеві результати лікування - ось що створює основу для справжніх змін під дією факторів, що містяться в продукті, ось що визначає той ефект, які фахівці з маркетингу подають як доказ сили пептидів.

Інформація до роздумів…

Вперше опубліковано у " Les Nouvelles Esthétiques Україна" №3 (109) /2018