Застосування пілінгів при пізніх акне

Ольга Копаниця, к. м. н., лікар-дерматовенеролог, косметолог, мезотерапевт (Україна, Київ)

Прояви пізніх акне
Відомо, що за будь-якої форми акне спостерігається потовщення рогового шару; нерідкі і явища постакне, які з'являються досить рано. Тому застосування різних видів пілінгів є досить актуальним при вугровій хворобі.

Акне – це результат ураження запального та обструктивного характеру сально-волосяного фолікула. Дані прояви існують і за ранніх, і за пізніх формах акне. Незважаючи на різний патогенез захворювань, механізм формування комедонів, папуло-пустульозних елементів за тієї чи іншої форми акне однаковий. Однак при пізніх акне (acne tarda) спостерігаються і вікові зміни шкіри. У першу чергу це надмірна сухість шкірних покривів, яка має об'єктивні та суб'єктивні прояви (найбільше таким змінам схильна шкіра навколо очей і рота, оскільки в цій галузі вона практично позбавлена сальних залоз). Крім того, з віком проявляється купероз, судинні зірочки, різні види порушення пігментації і т.д. Зустрічність таких пацієнтів порівняно велика – від 3 до 5%. Причому, за словами представниць цієї вікової групи, такі естетичні проблеми, як акне, були властиві їм навіть у підлітково-юнацькому віці.

На відміну від ранніх форм вугрової хвороби, пізні висипання формуються на тлі інволюційно-дистрофічних змін усіх структур шкіри, що необхідно враховувати при виборі зовнішньої терапії та проведенні косметологічних процедур. Раціональна тактика ведення осіб з пізніми формами акне та обов'язкова попередня консультація гінекологів-ендокринологів та інших фахівців у терапії вікових пацієнтів призводять до успішного вирішення естетичних проблем.

Препарати, що містять АНА-кислоти, застосовуються тільки при незапальних формах акне, підвищеної жирності шкіри, відкритих та закритих комедонах.

Особливості виконання пілінгів

Відомо, що пілінг – спрямований контрольований процес видалення кількох шарів епідермісу та дерми разом із існуючими дефектами, зокрема явищами постакне. Результат пілігов при вугровій хворобі - це зняття запальної реакції, депігментуюча дія, вплив на рубці постакне і т.д.

Однак використання хімічних пілінгів при акні має ряд особливостей: препарати, що містять АНА-кислоти, застосовуються тільки при незапальних формах акне, підвищеної жирності шкіри, відкритих та закритих комедонах.

За наявності папуло-пустульозних форм акне необхідні інші препарати, а саме:

• з більш вираженою протизапальною та себостатичною дією, які б містили у своєму складі ретиноїди, аскорбінову кислоту, рослинні екстракти тощо;
• що дозволяють зменшити гіперкератоз та гіперемію в ділянці запальних елементів;
• що знижують активність сальних залоз;
• що дозволяють покращити мікроциркуляцію шкіри, тим самим активізувати в ній репаративні процеси (профілактика утворення рубців постакне).

Якщо розглядати пілінги трихлороцтовою кислотою, то даний вибір є досить актуальним для вікових пацієнток з пізніми акне, при цьому ТСА застосовується як для поверхневого пілінгу (концентрація до 20%), так і для серединного. Однак в даному випадку рішення вікових змін в результаті хроно-і фотостаріння, при постакне, розширених порах і т. д. повинно проводитися поза загостренням вугрової хвороби. Кислоти при цьому надають комплексну, скажімо так, оздоровлюючу дію на проблемну шкіру з акне: протизапальну, антибактеріальну, відлущувальну, комедонолітичну, розсмоктуючу, поросуживаючу. У домашніх умовах можна рекомендувати тривале використання засобів з невисоким вмістом кислот (5–10%) – у вигляді гелів для вмивання, тоніків, кремів, масок – як як зовнішній терапії, так і як підготовка до проведення пілінгів з високими (або наростаючими) ) концентраціями кислот лише на рівні салонних чи клінічних процедур.

Поверхневий гліколевий пілінг можна комбінувати з мезотерапією (процедури «мезопіл»), що дозволяє досягти більш вираженого лікувального ефекту за короткий термін. Однак слід пам'ятати, що гліколевий пілінг не є найкращим вибором при папуло-пустульозній формі вугрової хвороби, яка нерідко зустрічається при пізніх акне, оскільки досить часто викликає її загострення

Препарати вибору при acne tarda

Серед пілінгів, які активно використовуються при акне, на особливу увагу заслуговують гліколевий, саліциловий і ТСА-пілінг. Кожен з них робить свою дію на різних стадіях вугрової хвороби.

Поверхневий гліколевий пілінг можна комбінувати з мезотерапією (процедури «мезопіл»), що дозволяє досягти більш вираженого лікувального ефекту за короткий термін. Однак слід пам'ятати, що гліколевий пілінг не є найкращим вибором при папуло-пустульозній формі вугрової хвороби, яка нерідко зустрічається при пізніх акне, оскільки досить часто викликає її загострення. Тому доцільно використовувати гліколеву кислоту або у складі комбінованих пілінгів, або замінити іншим видом, виходячи з індивідуальних особливостей шкіри клієнта. Застосування цього виду пілінгу для вікових пацієнток з пізніми акне – чудове рішення. Однак треба не забувати, що гліколева кислота не впливає безпосередньо на меланогенез і не може служити препаратом вибору за наявності вікової гіперпігментації або пігментації як результат постакне.

Мигдальний пілінг має виражену антибактеріальну, протизапальну дію, оскільки за хімічною структурою мигдальна кислота схожа з антибіотиком еритроміцином. При розширених порах з комедонами використовують гелеві форми мигдального пілінгу, а при переважанні запальних елементів водно-спиртовий розчин мигдальної кислоти. Мигдальна кислота має більший розмір молекул, ніж гліколева, що пояснює м'якшу дію на шкіру, менш виражений подразнюючий ефект. Крім того, ця процедура має м'який постпілінговий ефект і показана за наявності підгострих запальних елементів вугрової хвороби.

Непоганий вибір за наявності acne tarda – застосування як хімічний пілінг піровиноградної кислоти. Вона має сильний антибактеріальний ефект, більш виражену антивікову дію за рахунок більш глибокого проникнення в шкіру і, на відміну від мигдальної кислоти, не викликає загострення вугрової хвороби.

З бета-гідроксикислот препаратом вибору як пілінг-засоби є саліцилова кислота - досить сильний кератолітик. Однак використання гідроксикислот підвищує фоточутливість. Але в даний час її використовують частіше в комплексних пілінг як потенціюючий засіб для інших кислот у складі.

Ретиноївий пілінг більше рекомендується як антивікова терапія при acne tarda, оскільки може викликати сильне загострення вугрової хвороби. Тому до вибору цього виду пілінгу необхідно підходити індивідуально. Хотілося б звернути особливу увагу на те, що проникнення ретиноєвої кислоти буде глибшим, якщо у щоденній терапії вугрової хвороби, особливо у вікових пацієнтів, використовуються ретиноїди. У цьому випадку структура епідермісу та активність кератиноцитів змінені, що призводить до витончення дерми. Тому у разі лікування роаккутаном пілінг призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення курсу. Крім того, курс проводиться в період зниженої сезонної сонячної активності, з перервою між процедурами 6–8 тижнів та обов'язковим застосуванням сонцезахисних засобів із фактором захисту не менше 20.

При активному запальному процесі більш показаний пілінг Джесснера, у складі якого присутні саліцилова та молочна кислоти, резорцин.

Трихлороцтову кислоту як пілінг при пізніх акне рекомендується застосовувати все-таки тільки локально і за відсутності ознак активного запалення, незважаючи на потужний антивіковий ефект даного виду пілінгу.

За наявності папуло-пустульозної форми акне доцільніше використовувати водно-спиртові форми пілінгових засобів і як хімічні пілінги застосовувати піровиноградну, мигдальну, лактобіонову кислоти, а також пілінг Джесснера.

За наявності комедонів та незапалених акне, розширених пір перевагу необхідно віддавати гелевим формам хімічних пілінгів – саліциловому, лактобіоновому, піровиноградному, мигдальному, гліколевому – і вже згаданому пілінгу Джесснера.

При порушенні рельєфу шкіри та явищах постакне рекомендовані серединні пілінги – ТСА локально, пілінг Джесснера у кілька шарів, гліколевий пілінг (50–70%), піровиноградний пілінг із високою концентрацією кислоти та тривалою експозицією.

При папуло-пустульозній формі пізніх акне будь-які види пілінгів необхідно проводити разом із зовнішнім та системним лікуванням вугрової хвороби, аж до застосування препаратів замісної гормональної терапії (після попередньої консультації гінеколога-ендокринолога), що дає максимально ефективні результати.

Візьміть на замітку

Основними особливостями перебігу акне у дорослих є:

• Висока частота сезонних загострень та загострень після інсоляції, низька частота загострень на тлі дієтичних похибок.
• Наявність супутніх захворювань, що зумовлюють патогенетичний фон для розвитку акне (переважно ендокринологічних).
• Прийом препаратів, що спричиняють медикаментозні акне.
• Загострення на тлі менструального циклу у жінок із acne tarda.
• Суттєвий вплив акне на якість життя.

Клінічно акне у дорослих характеризуються так званими пізніми (acne tarda), інверсними та конглобатними вуграми. Пізні вугри найчастіше спостерігаються у жінок. Приблизно 20% дорослих жінок відзначають регулярну появу вугрів у нижній третині особи за 2-7 днів до початку місячних та поступове зникнення висипів на початку наступного менструального циклу. У деяких випадках вугровий висип існує постійно. В основному, у таких пацієнток виявляються папульозні та папуло-пустульозні елементи, проте можуть бути і вузлувато-кістозні вугри. Нерідко виявляють поєднані клінічні прояви: мелазма, акне, розацеа, себорея, гірсутизм (MARSH-синдром). У пацієнток з пізніми вуграми діагностують також андрогенетичну алопецію. Хворих, які страждають на acne tarda, необхідно ретельно обстежити. У них нерідко виявляється полікістоз яєчників або так званий синдром полікістозних яєчників (полікістоз у поєднанні з ановуляторними циклами менструальними і, нерідко, з гірсутизмом). У випадках акне у дорослих жінок, резистентних до терапії, слід виключити пухлини надниркового залози або яєчника, патологію гіпофіза, щитовидної залози та інші захворювання.

Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №4/2012