Чистка обличчя при акне: класика vs сучасні методи

Акне належить до найпоширеніших уражень шкіри, з якими стикається косметолог у своїй роботі. В основі цього захворювання лежить той чи інший ступінь запалення сальної залози та волосяного фолікула, а основним морфологічним елементом є папуло-пустула. Етіологія та патогенез вугрової хвороби включає цілу низку сприятливих чинників: дисфункція ендокринної системи, фолікулярний гіперкератоз, гіпертрофія сальних залоз, гіперпродукція і зміна складу шкірного сала, активізація сапрофітної та умовно-патогенної флори. Чималу роль у розвитку захворювання відіграють спадкова схильність, патології ШКТ, наявність вогнищ хронічної інфекції, вживання деяких медичних препаратів, зовнішнє застосування певних кремів та ліків, зокрема кортикостероїдів, нераціональний косметичний догляд.

За статистикою, 30% випадків акне спостерігається в підлітків 9-12 років, а вже в 17-річному віці цей показник становить 73-95%. У клінічній картині вугрової хвороби залежно від переважання тих чи інших морфологічних елементів виокремлюють різні форми акне:

• незапальні – відкриті й закриті комедони, міліуми;
• запальні – папули та пустули, пов’язані із сальними залозами (поділяються на поверхневі висипання; глибокі акне, вузлуваті – індуративні та конглобатні; абсцедивні, кістозні та флегмонозні);
• ускладнені – келоїдні, з рубцюванням, коліквативні акне, які формуються внаслідок несприятливого розвитку процесу при конглобатних вуграх.

Типова локалізація елементів спостерігається на обличчі, верхній частині грудей та спини.

Захворювання має кілька форм перебігу:

• Перша, легка форма, характеризується поверхневими й одиничними (до 10) папуло-пустульозними висипаннями, зосередженими переважно на обличчі.
• Друга, помірно важка форма, включає поверхневі й індуративні висипання в невеликій кількості (20-40), що охоплюють дві або більше топографічні зони обличчя.
• Третя, важка форма, передбачає множинні (понад 40) папуло-пустульозні та індуративні висипання, що охоплюють дві або більше топографічні зони, або обмежені з глибокими вузлами (конглобатні акне).

У поняття «чистка шкіри» ми вкладаємо сьогодні не процес видалення комедонів, а комплекс заходів, що дозволяють вирівняти текстуру й тон шкіри, скоротити й очистити пори, освіжити колір обличчя.

Тобто це гігієнічна процедура, що поліпшує стан шкіри, допомагає добре виглядати, полегшує нанесення макіяжу і, крім того, освіжає та підтягує шкірний покрив. 

Найчастіше пацієнти з легкою формою акне скаржаться на розширені пори із чорними окисненими пробками шкірного сала. Розширення пор виникає внаслідок надмірного скупчення в протоках сальних залоз їхнього секрету, а також злущених, але не відпалих з поверхні шкіри ороговілих клітин і змішаних з ними залишків макіяжу й інших зовнішніх забруднень. Тривале розширення протоки спричинює ущільнення її стінок, і дефект стає стійким. На вирішення цього естетичного недоліку і спрямована переважно класична чистка, під час якої відбувається мануальне видалення вмісту сальної залози, а також розкриваються пустули і дренуються кісти. Іншої альтернативи для глибокого очищення пор не існує. Проте висококваліфікований фахівець може зробити класичну чистку першим етапом лікування вугрової хвороби і корекції постакне. Ця методика передбачає застосування комбінованих складів пілінгу, що дозволяє глибоко очистити пори, здійснити потужну протизапальну, розсмоктувальну дію, нормалізувати кератинізацію, вирівняти колір і текстуру шкіри. До складу засобів входять α-гідроксильні, саліцилова, L-аскорбінова кислоти, ретинол, ферменти, що дозволяє посилити терапевтичний ефект чистки.

Друга і третя форми обов’язково потребують допомоги лікаря. У лікуванні вугрової хвороби косметологу слід пам’ятати, що це поліетіологічне захворювання, тому при виборі тактики необхідно враховувати анамнез, етіологію, патогенез, а також призначати консультації суміжних фахівців. Поряд із класичною в арсеналі косметолога є й апаратні методики ультразвукової та вакуумної чистки обличчя. Вони рекомендовані для обробки чутливої шкіри з невеликою кількістю відкритих комедонів, проте мають низку протипоказань: купероз, сухість шкіри, рожеві вугри, наявність гнійничкових висипань. Також існує метод ензимної чистки, що грунтується на дії ензимного пілінгу з використанням ферментів, які належать до групи протеолітичних білків. Деякі ферменти, наприклад трипсин, діють виключно на рогові, змертвілі клітини шкіри, не ушкоджуючи живі. Рослинні ферменти, такі як папаїн та бромелайн, впливають на мертві й живі клітини. Таким чином, ензимний пілінг призначений для вирішення проблем гіперкератозу і тьмяності шкірного покриву, а також нормалізації зволоженості шкіри. 

Чи позбавляють подібні процедури цього недоліку раз і назавжди? Ні, не позбавляють. За шкірою, схильною до комедоноутворення, необхідно постійно доглядати. 

Механічна чистка в поєднанні із зовнішнім застосуванням лікувальних засобів є маніпуляцією, що дозволяє усунути симптоматичні прояви незапальних комедонів при легкій формі перебігу захворювання. Що ж до його важкої форми, механічна чистка в цьому  випадку може призвести до посилення запального процесу. Тому обирається індивідуальна схема лікування для кожного окремого пацієнта з використанням лікарських препаратів, що регулюють вироблення шкірного сала, вітамінів групи А і В, антибіотиків, а також застосуванням різних методів фізіотерапії.

Сучасний косметологічний ринок інтенсивно розвивається, із кожним роком поповнюючись новими засобами, що полегшують проведення процедури чистки шкіри, яка залишається актуальною та затребуваною, і підвищують її комфортність для пацієнта.

Тепер це вже зовсім інша процедура: безпечна, корисна і, звичайно ж, набагато приємніша.