Застосування мезотерапії у корекції фігури

Юлія Злотницька – сертифікований тренінговий лікар компанії «Європейська Естетика – Україна» (Україна, Київ).

Естетична медицина володіє великим набором коштів, що дозволяють ефективно вирішувати проблему надмірної ваги та локальних жирових відкладень. Безумовно, для ефективної терапії необхідно вибудовувати план лікування пацієнта, спираючись на етіопатогенетичну концепцію – поєднання здорового способу життя з корекцією харчування та лікування судинних розладів. Однією з провідних методик у вирішенні цієї проблеми є мезотерапія.

На сьогоднішній день з упевненістю можна говорити, що в корекції зайвої ваги мезотерапія , тобто хімічна ліпосакція, за своєю ефективністю не поступається хірургічною. Особливо вона актуальна, коли мова заходить про гормонально залежні зони, зони з генетично детермінованими жировими відкладеннями. Застосовувані методики повинні ретельно дотримуватися лікарем, щоб уникнути побічних ефектів.

У сучасній естетичній медицині розроблено та активно застосовуються численні препарати з вираженою ліполітичною дією. Одним із провідних препаратів цього ряду є фосфатидилхолін.

Важливий ліполітик

Фосфатидилхолін (phosphatidylcholine) – представник групи фосфоліпідів, відкритий у 1847 році французьким ученим М. Гоблі. Ця речовина також відома під назвою «лецитин» (слово lecithin походить від грецького lekithos – «яєчний жовток», звідки він спочатку був отриманий). Фосфатидилхолін (ФХ) природним чином виробляється у печінці, є компонентом клітинних мембран, забезпечує їх еластичність, є основною речовиною нервової системи – на нього припадає близько 30% ваги сухого мозку та 15% ваги нервів. ФГ та інші фосфоліпіди підтримують структуру та проникність клітинних мембран, що необхідно для життєдіяльності клітин, засвоєння поживних речовин та передачі міжклітинної інформації, беруть участь у процесах метаболізму жирів у печінці. Він має емульгуючі властивості, що дозволяє йому розчиняти тригліцериди, готуючи їх до розщеплення, запобігає утворенню жовчних каменів, перешкоджає виникненню холестеринових бляшок у судинах за рахунок зниження рівня холестерину в крові. ФГ є головним джерелом холіну – речовини з високою ліпотропною активністю. До тканин, які використовують холін, відносяться мозок, нирки, печінка та селезінка. Холін стимулює синтез власного ФГ і попереджає надмірне накопичення жирів у печінці, тобто має так звану ліпотропну властивість. Холін використовується фактично кожною клітиною для синтезу різних фосфоліпідів, протеїнів та нейротрансмітера – ацетилхоліну, що забезпечує оптимальне функціонування нервової системи.

Нарешті, ФГ грає важливу роль імунному захисті організму. Він збільшує опірність захворюванням: допомагає виробляти антитіла, стимулює ріст і активність фагоцитів (клітин, які оточують і поглинають віруси та мікроби, що вторглися в організм). Таким чином, ФГ підтримує клітинний обмін речовин, прискорює окислювальні процеси, забезпечує нормальний обмін жирів, допомагає виробляти енергію, покращує роботу мозку та серцево-судинної системи, сприяє засвоєнню вітамінів A, D, Е та К, підвищує опірність організму до впливу вірусів, мікробів та токсичних речовин, стимулює жовчовиділення та утворення еритроцитів та гемоглобіну.

Ефективний, але потребує уваги

Антицелюлітна та ліполітична дія ФГ пояснюється його здатністю стабілізувати мембрану адипоциту, підвищувати чутливість рецепторів адипоцитів до ліполітичних стимулів. Встановлено, що ФГ нормалізує метаболізм ліпідів та білків, зменшує прогресування целюліту, ефективно уповільнює розвиток фіброзу, прискорює регенерацію тканин, сприяє ретракції дерми. Його застосування як липолитика почалося з терапії ксантелазм – локалізованих интрадермальных жирових утворень на століттях чи області очей, є проявом порушень ліпідного обміну. Згодом зони застосування ФГ розширилися, і на сьогоднішній день існують методики його використання для різних ділянок тіла.

Важливо пам'ятати, що для ефективного застосування ФГ з метою корекції целюліту та локальних жирових відкладень необхідно суворо дотримуватись протоколу застосування препарату. Помилки та ускладнення, що виникають при його використанні, в більшості випадків є результатом недбалості фахівців естетичної медицини, які нехтують ретельним збиранням анамнезу пацієнта, аналізом показань та протипоказань, а також дотриманням правил введення препарату, які мають низку відмінностей від більшості мезотерапевтичних коктей.

Показання та протипоказання

Показаннями до мезотерапевтичного введення ФГ є целюліт та локальні жирові відкладення, а також корекція результатів ліпосакції (при нерівномірному видаленні жирової клітковини). Дуже хороші результати, застосовуючи ФГ, мезотерапевт може отримати, використовуючи його в зонах, які традиційно вважаються зонами проблемної корекції, – задня поверхня стегна, зона галіфе, жирові відкладення в області сьомого шийного хребця – так званий клімактеричний горб.

Список протипоказань включає загальні протипоказання для інвазивних методик: вагітність, лактація, некомпенсований діабет, колагенози, хвороби печінки та нирок, соматичні, інфекційні захворювання та інші. Необхідно звернути увагу на ретельний збір анамнезу. Якщо пацієнт відзначає випадки алергічних реакцій на сою, це є абсолютним протипоказанням до застосування даного препарату, оскільки джерелом ФГ, що застосовується в медицині, є соєві боби.

Особливості проведення процедури

Найвища разова доза ФГ становить 500 мг. Допускається введення препарату не частіше ніж один раз на тиждень. Тобто ми говоримо про разову тижневу дозу ФГ, перевищення якої може призвести до небажаних ускладнень. Розумніше розпочинати терапію з мінімально ефективної дози – 100–150 мг активної речовини, що у середньому розведенні ФГ із розрахунку 80 мг на 1 мл становить до 2 мл мезотерапевтичного коктейлю. З кожним наступним сеансом, якщо мінімальна доза виявиться неефективною, можливо, її збільшення. Кількість мезотерапевтичного коктейлю, що вводиться при кожній ін'єкції, не повинна перевищувати 0,2 мл. Точки вколів розташовуються з відривом щонайменше 2 див друг від друга. Для оптимального розподілу препарату раціонально розташовувати точки вколів у шаховому порядку. ФГ повинен вводитися строго в підшкірно-жирову клітковину, перпендикулярно поверхні шкіри, методом інфільтрації. При введенні ФГ необхідно спочатку закінчити введення розчину, припинивши тиск на поршень шприца, а після цього виймати голку зі шкіри, щоб мінімізувати появу так званої «відбійної» краплі. Після завершення сеансу необхідно провести інтенсивне розминання зони ін'єкцій з метою рівномірного розподілу мезотерапевтичного коктейлю у підшкірно-жировій клітковині. Пацієнта необхідно попередити про те, що в місці введення препарату розвиватиметься запальна реакція, що супроводжуватиметься характерними ознаками – набряком, еритемою, хворобливістю, місцевою гіпертермією. Ряд пацієнтів відзначає субфебрильну температуру у першу добу після проведення процедури. Рекомендований курс лікування – 4–7 процедур з інтервалом від 7 до 14 днів, визначається залежно від дози препарату, що вводиться, та індивідуальної реакції пацієнта на процедуру.

Необхідний супровід

Терапія із застосуванням ФГ обов'язково має супроводжуватися загальним судинним лікуванням. Для отримання високоефективного результату необхідно перед введенням ФГ провести капіляромезотерапію області хребетного стовпа та проекції великих судин кінцівок судинними препаратами з метою стимуляції крово- та лімфотоку. Обов'язковим також є введення в схему ліполітичної терапії лімфодренажного масажу. Пацієнти, які страждають надмірною вагою, як правило, ведуть малорухливий спосіб життя, так званий спосіб життя повної людини. Як наслідок, у таких людей до 30% лімфатичних судин перебувають у «сплячому», неактивному стані, що суттєво знижує ефективність лікування. Стимуляція кровоносного та лімфатичного русла сприятиме покращенню евакуації емульгованих тригліцеридів та, відповідно, оптимізації результату терапії.

Один чи в тандемі?

На сьогоднішній день дуже спірною є методика введення до складу коктейлів речовин, що порушують цілісність мембрани адипоциту, наприклад, дезоксихолату натрію. По-перше, при найменшому порушенні правил введення коктейлів дуже високі ризики важких ускладнень, зокрема некрозів. По-друге, в більшості випадків наші зусилля щодо зниження обсягу підшкірно-жирової клітковини спрямовані на генетично детерміновані зони, ті, де жир запобігає переохолодженню важливих з точки зору репродуктивних функцій органів. Прагнучи отримати зниження обсягу підшкірно-жирової клітковини в животі, стегон, ми можемо в деяких випадках порушити фізіологічну рівновагу. Якщо колонія адипоцитів буде знижена до критичного мінімуму, то як компенсаторне явище може виникнути переродження стовбурових клітин, так званих клітин-попередників, адипоцити, що призведе до компенсаторного ожиріння. Воно набагато важче піддається мезотерапевтичної корекції, тому що компенсаторні адипоцити більш стійкі до зовнішнього впливу. І далеко не завжди можна отримати задовільні результати, застосовуючи навіть такі агресивні методи як введення дезоксихолату натрію, введення гіпоосмолярного розчину методом мезодисолюції та інші. Переважним є ізольоване введення ФГ, яке дає цілком задовільний клінічний ефект.

На закінчення слід сказати, що на сьогоднішній день ФГ займає чільне місце в лікуванні надлишкових жирових відкладень. Однак результати його застосування повністю залежать від рівня кваліфікації фахівця естетичної медицини, що веде терапію. При грамотному етіопатогенетичному підході до вирішення проблеми вдається досягти вражаючих результатів, у тому числі в зонах проблемної корекції.

Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №4(38), 2009