Мезокорекція фігури: програми терапії естетичних недоліків тіла

Logo

Кожен фахівець, який працює в галузі естетичної медицини, стикається з проблемою корекції фігури. Целюліт, локальні жирові відкладення, зниження тонусу шкіри на тлі втрати ваги, під час менопаузи або післяпологового стану хвилюють кожну пацієнтку в різні періоди її життя. Вирішення зазначених естетичних проблем є комплексним завданням, підхід до якого має бути індивідуальним, поєднувати у собі як різні методи терапії, так і, за необхідності, консультації лікарів суміжних спеціальностей.

У цій статті ми наведемо докладний опис етапів корекції фігури з використанням комплексних мезотерапевтичних препаратів, які можуть бути повністю або частково вбудовані до інших програм терапії естетичних недоліків фігури.

Необхідні властивості препаратів

На сьогодні величезна кількість виробників пропонують спеціалістам індустрії краси готові мезококтейлі різного ступеня ефективності й безпеки. Це може бути як монопрепарати, так і багатокомпонентні коктейлі. І вибираючи лінію мезококтейлів для роботи з пацієнтами, лікар зобов’язаний чітко пам’ятати, що вони мають відповідати вимогам клінічної безпеки й ефективності, мати збалансований склад і включати активні компоненти в максимальних концентраціях.

Багатокомпонентні коктейлі мають бути розроблені з урахуванням фармакологічної сумісності інгредієнтів за показниками рН та осмолярності. Перевагою комплексних препаратів може бути зручна упаковка (наприклад, флакони 10, 25 і 50 мл), що особливо актуально при проведенні процедур для тіла.

Не секрет, що часто при самостійному приготуванні коктейлів фахівці відступають від рекомендованих виробником дозувань, замінюють одні препарати іншими з аналогічною дією або використовують різні розчини різних виробників в одному шприці. У цьому випадку практично неможливо правильно оцінити й забезпечити фізико-хімічну та фармакологічну сумісність складових частин. У результаті в приготовленому коктейлі з’являється осад або опалесценція, може змінитися колір тощо.

Використовувати у клінічній практиці подібні суміші, безумовно, не можна. Крім того, залишки препаратів з ампул можуть зберігатися в неналежному вигляді протягом більшого часу, ніж це дозволено виробником, що також негативно впливає на якість препарату. Саме тому наявність готових збалансованих формул є вигідним як з клінічної, так і з економічної точки зору.

Поліпшення мікроциркуляції та лімфодренажу

Для отримання найкращого результату на цьому етапі слід використовувати препарат, що містить екстракти буркуну й артишоку, рутин і кремній, що сприятиме покращенню мікроциркуляції та лімфовідтоку. Крім того, органічний кремній, надаючи дефіброуючу дію і відновлюючи структуру сполучної тканини, вже на цьому етапі корекції здатний зменшити прояви «апельсинової скоринки». 

Мезококтейль вводиться інтрадермально, класичною (мультипунктурною) технікою на глибину 2-4 мм. Допускається застосування дотичної техніки, використання мезоролу, а також методів безін’єкційної мезотерапії.

Терапевтичний курс передбачає 4-6 сеансів з періодичністю раз на тиждень, 4 сеанси з інтервалом 2 тижні та 3-4 сеанси 1 раз на місяць. Підтримуючі процедури проводяться двічі на рік. У пацієнтів з початковими проявами целюліту, вираженим судинним компонентом, особливо у поєднанні з масажем, цієї терапії може бути достатньо для отримання гарного та стійкого ефекту. При більш виражених змінах підшкірної жирової клітковини необхідне залучення ліполітичної терапії.

Ліполітична терапія: корекція целюліту

Залежно від дії мезотерапевтичні препарати, що забезпечують ліполітичний ефект, можна розділити на дві групи:

  • прямі ліполітики (або ліподеструктивні речовини, що руйнують мембрану адипоциту);
  • непрямі ліполітики (активізуючі процеси ліполізу без пошкодження клітини).

Останні сприяють стимуляції ферментних систем, що розщеплюють тригліцериди, активізують кровообіг, коригують стан сполучної тканини. До цієї групи належать препарати, що містять:

  • кофеїн – інгібує фосфодіестеразу, що перешкоджає накопиченню цАМФ;
  • L-карнітин – сприяє перенесенню вільних жирних кислот у мітохондрії, де вони зазнають розщеплення;
  • рутин і кремній – покращують кровообіг у проблемній ділянці, надають дефіброзуючу дію.

Під час ліполітичної терапії мезопрепарат вводять на глибину 2-4 мм за допомогою класичної (мультипунктурної) техніки або мезоролу, а також методом мезодисолюції. Останній застосовується для терапії локальних жирових відкладень і ґрунтується на осмотичному транспортуванні розчинника через напівпроникну мембрану із зони з більш високою концентрацією речовин в область з нижчою. У результаті відбувається осмотичний транспорт розчинника в адипоцит, його набухання та розрив мембрани. При цьому застосовуються гіпоосмолярні ліполітичні коктейлі у кількості 10-20 мл на одну проблемну зону. Готується такий коктейль змішуванням 1 частини ліполітичного препарату та 2,5 частин води для ін’єкцій. На вкол використовується трохи більше ніж 0,3-0,5 мл приготовленого розчину. Глибина вкола – не менше ніж 10-13 мм, відстань між ін’єкціями – 1,5-2,0 см.

Ліполітична терапія: локальні жирові відкладення

Ліподеструктивним методом, який застосовується лише для лікування локальних жирових відкладень, є використання препаратів на основі фосфатидилхоліну у поєднанні з дезоксихолатом. Такий коктейль є повністю збалансованою композицією, що не вимагає додавання інших ліполітиків. Цей препарат забезпечує руйнування адипоциту внаслідок зміни поверхневого натягу та дезорганізації мембранних ліпідів дезоксихолатом та подальшого емульгування тригліцеридів під дією фосфатидної кислоти з утворенням емульсії типу олія у воді. Надалі вона зазнає фагоцитозу за участю гігантських багатоядерних клітин та макрофагів.

Після проведення процедури з’являється запальна реакція, що триває від кількох годин до 10-14 днів. У цей період повторювати подібні ін’єкції, відвідувати лазню, сауну, басейн, солярій, вживати спиртне не рекомендується. Від 3-4 днів дозволяється застосування лімфодренажного масажу.

Протипоказаннями до цієї процедури, крім загальних протипоказань до проведення мезотерапії, будуть також алергія на сою (оскільки фостатидилхолін отримують з цієї рослини) і наявність захворювань печінки та нирок.

Препарати на основі фосфатидилхоліну в поєднанні з дезоксихолатом мають вводитися строго в підшкірну жирову клітковину на глибину не менше ніж 10-13 мм у разовій дозі 0,1-0,3 мл, відстань між точками ін’єкцій – 1,5-2,0 см. Активний курс включає 4-6 процедур із інтервалом не менше ніж 14 днів..

Після введення препарату в зоні терапії вже через 20-30 хвилин можуть виявитися клінічні ознаки запального процесу – почервоніння, набряклість, ущільнення тканини й болючість. Суб’єктивні відчуття зникають досить швидко (максимум протягом кількох годин). Фахівець має попередити пацієнта до проведення процедури про перебіг постін’єкційного періоду.

За наявності алергічних реакцій в анамнезі (наприклад, на компоненти застосовуваного коктейлю), а також у пацієнтів з початковими ознаками целюліту як ліполітичний препарат рекомендується використовувати комплексні гомеопатичні препарати, які стимулюють ліполіз за допомогою ендогенних механізмів підвищення концентрації цАМФ, АТФ і жиророзчинних ферментів. Такі препарати здатні надавати виражену протинабрякову дію завдяки деполімеризації глікозаміногліканів, нормалізують обмін ліпідів в організмі, сприяють підвищенню тургору шкіри. Частота й кількість ін’єкцій залежать від ступеня тяжкості целюліту та індивідуальних особливостей пацієнта. У середньому проводиться 10-12 процедур із частотою 1 раз на 7-10 днів. Кількість препарату на одну зону становить 8-10 мл. Підтримуючі сеанси (1 раз на місяць протягом пів року) допоможуть зберегти результати.

Слід пам’ятати, що при значних і тривало існуючих локальних жирових відкладеннях може виникнути необхідність корекції фіброзних змін, що ускладнюють ефективний вплив на адипоцити. Для цього використовуються апаратні методики (ультразвукова або ударно-хвильова терапія), а також ін’єкції гіалуронідази, що містить 1 500 ОД ферменту в сухому порошку. Перед введенням препарат слід розвести 4-5 мл 0,9% розчину NaCl (фізіологічний розчин). У розчиненому стані гіалуронідаза не має зберігатися понад 24 годин. Важливо пам’ятати, що цей фермент має тваринне походження, тому перед його застосуванням необхідно ретельно зібрати алергоанамнез і провести алергопробу. Препарат вводиться строго в підшкірно-жирову клітковину на глибину не менше ніж 10-13 мм у разовій дозі 0,1-0,3 мл, відстань між точками ін’єкцій – 1,5-2,0 см. Активний курс включає не більше ніж 4-5 процедур з інтервалом не менше ніж 14 днів. Попередньо проведена лімфодренажна терапія значно покращує дефіброзуючий ефект гіалуронідази. Після закінчення курсу введення препарату на основі цього ферменту слід продовжити лікування целюліту ліполітичними коктейлями непрямої дії.

Підвищення тонусу шкіри

Завершальним етапом антицелюлітної терапії, особливо при активному ліполітичному впливі та зменшенні обсягу жирових відкладень, є підвищення тургору шкіри за допомогою мультикомпонентних коктейлів на основі диметиламіноетанолу (ДМАЕ). Їх використання покращує клінічну картину, суб’єктивні відчуття пацієнта й зовнішній вигляд зони терапії. Відомо, що ДМАЕ при інтрадермальному введенні має досить широкий спектр дій:

  • має антирадикальну й антиліпофусцидну дію;
  • забезпечує виражений ліфтинговий ефект завдяки дії на холінергічні рецептори фібробластів (що стимулює скорочення міофіламентів цитозолю);
  • стимулює обмінні процеси у шкірі;
  • відновлюючи її тургор, регулює процеси репарації шкіри внаслідок впливу на холінергічні рецептори, що розташовані на багатьох клітинах епідермісу та дерми;
  • збільшує пружність шкіри завдяки відновленню поперечних зв’язків між білками дерми.

Існують як моно-, так і комплексні препарати з урахуванням ДМАЕ. Для отримання вираженого ефекту рекомендується використовувати збалансовані за рН та осмолярністю коктейлі, куди, крім ДМАЕ, входять ще два компоненти:

  • ліпоєва кислота, що активізує метаболізм і клітинне дихання;
  • органічний кремній, який індукує синтез еластину, колагену, протеогліканів і глікопротеїнів дерми, стимулює та контролює проліферацію фібробластів, перешкоджає перекисному окисленню ліпідів, а також має дефіброзуючий та ліполітичний ефект.

Препарат вводиться інтрадермально мультипунктурною технікою на глибину 2-4 мм або за допомогою мезоролу. За один сеанс рекомендується вводити 5-7 мл препарату. Курс включає 6-8 сеансів з періодичністю раз на тиждень, потім можна провести ін’єкції один раз на місяць для підтримки отриманого ефекту. За необхідності під час лікувального курсу можна чергувати процедури, спрямовані на підвищення тонусу шкіри із введенням ліполітиків.

Якщо у пацієнта зі зниженим тургором шкірного покриву є розтяжки, рекомендується додаткове застосування препаратів, що містять збалансований комплекс вітамінів та мікроелементів (аскорбінова кислота, органічний кремній, цинку глюконат, магнію глюконат, ліпоєва кислота). Вони стимулюють синтетичну активність фібробластів, сприяють відновленню міжклітинного матриксу дерми, запобігають дегенеративним процесам, забезпечують оптимальну гідратацію та регенерацію шкіри. Цей коктейль також рекомендується застосовувати у жінок із післяпологовою атонією шкіри живота (після закінчення періоду лактації). Препарат призначається в дозі 5 мл на проблемну зону, інтенсивний курс передбачає 8-10 сеансів щотижня, потім – 4 сеанси кожні 2 тижні та далі 4 сеанси щомісяця. Проведення підтримуючих курсів рекомендовано 2 рази на рік і дозволяє досягти виражених і пролонгованих результатів.

Висновок

Подібна програма мезотерапевтичної корекції фігури, що передбачає послідовне використання багатокомпонентних коктейлів, дозволяє досягти виражених і пролонгованих результатів і може бути рекомендована для широкого застосування в естетичній медицині. За необхідності вона може бути комбінована з дієтотерапією, ручними або апаратним масажем, а також іншими апаратними способами терапії тіла (озоно-, карбокси-, ударнохвильова, ультразвукова терапія тощо).

Читайте також