Синдром емоційного вигоряння у косметологів

Алла Мельник, лікар-дерматовенеролог, член Української академії дерматовенерологів, Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів

---

Реалії довоєнного періоду життя в Україні вже тоді демонстрували надзвичайну важливість проблеми емоційного вигоряння фахівців beauty-індустрії. А під час війни до провокаторів стану додався тотальний стрес. Тож актуальним, як ніколи, залишається своєчасна діагностика стану, профілактика та використання дієвих психокорекційних заходів для його вирішення.

Вплив професії на особистість вивчали ще давні філософи, але особливо часто ця проблема обговорювалася ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Психологи теж багаторазово вивчали це явище. Періодично цей феномен потрапляє у поле зору вчених і сьогодні є актуальним і недостатньо вивченим.

Становлення професіонала — одна із сфер соціальної практики, в якій тісно переплітаються інтереси соціуму та конкретної людини.

Фахівці індустрії краси, зокрема, косметологи та лікарі естетичної медицини — люди, орієнтовані на іншу людину, зазвичай, мають величезний творчий потенціал та віддані своїй справі.

Незважаючи на популярність цієї професії, діяльність косметологів передбачає колосальне емоційне навантаження, психофізичну напругу, що провокує появу стресу. Здавалося б, робота у сфері краси передбачає лише позитивні емоції та естетичне задоволення, відвідування безлічі різноманітних заходів тощо. Але часто очікування професіоналів beauty-бізнесу завищені і не завжди виправдовуються.

Стресові явища, що виникають у роботі косметологів, — досить часте явище в медичній практиці, яке є ґрунтом для утворення професійних особистісних деформацій, зокрема синдрому емоційного вигоряння, адиктивної поведінки у вигляді трудоголізму, мобінгу, зловживання психоактивними речовинами. Останні, своєю чергою, є «кнопкою активації» різних невротичних розладів, алкоголізму.

В Україні проблему професійного вигоряння у косметології досліджують не так давно. Уперше цей синдром було виявлено у лікарів, пізніше діагностовано у представників інших комунікативних професій: викладачів, співробітників банківського бізнесу, працівників сфери торгівлі та ін.

Синдром емоційного вигоряння формується за умов дії стресогенних чинників. Проблеми в роботі косметолога, вимоги до працівників сфери краси (високі навантаження, рольові навантаження, роль конфлікту, брак часу, позмінна робота, висока конкуренція, постійна необхідність підвищення кваліфікації, перенасиченість ринку праці в косметології) посилюють симптоми вигоряння та ускладнюють боротьбу з ними. У сучасних умовах до цих факторів доєдналися ті, що пов’язані з війною. Напруження у веденні професійної діяльності через повітряні тривоги та ризик обстрілів, складності у придбанні деяких препаратів, з якими раніше звикли працювати, пошук нових пацієнтів виникають у тих лікарів естетичної медицини, хто залишився в Україні. Легалізація праці — у тих, хто виїхав закордон.

Виділяють кілька груп осіб, які найчастіше піддаються вигорянню.

1. Інтроверти. Особливо швидко «вигоряють» співробітники, індивідуально-психологічні особливості яких не узгоджуються із професійними вимогами комунікативних професій. Вони не мають надлишку життєвої енергії, характеризуються скромністю, схильні до замкнутості та концентрації на предметі професійної діяльності. Саме вони здатні накопичувати емоційний дискомфорт.
2. Люди, які постійно зазнають внутрішнього конфлікту у зв'язку з роботою. Постійне переживання, особливо неусвідомленого конфлікту, потребує більшої витрати сил та енергії.
3. Жінки, які переживають внутрішню суперечність між роботою та сім'єю, а також тиск у зв'язку з необхідністю постійно доводити свої професійні здібності в умовах жорсткої конкуренції.
4. Працівники з нестабільною діяльністю, пов'язаною із хронічним страхом втрати робочого місця. А також ті, хто посідає на ринку праці позицію зовнішніх консультантів, які змушені самостійно шукати собі клієнтів.

До наслідків перенесеного стресу належать:

• зниження працездатності;
• погіршення кількісних та якісних показників роботи косметолога;
• зниження адаптаційних можливостей організму;
• особисті деформації та стрес-синдроми (переживання самотності, вигоряння, депресії, хронічної втоми);
• а також хвороби адаптації (гіпертонія, часті ГРВІ, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка, інфаркт міокарда, цукровий діабет та ін.).

Синдром професійного вигоряння косметологів — один із варіантів стресу, з яким стикається особистість у професійній діяльності.

Колегам можна дати наступні рекомендації щодо заходів профілактики розвитку емоційного вигоряння, підвищення стресостійкості та мотивації, — це регулярний відпочинок, впорядкований режим роботи, достатній сон, правильне харчування, регулярне виконання фізичних вправ, підтримка здорового мікроклімату в колективі, наявність дієвої системи мотивації з боку керівництва, використання тайм-менеджменту у власній роботі, поділ відповідальності за результат діяльності з колегами та пацієнтами, наявність хобі. Активна професійна та соціальна позиція, прийняття відповідальності на себе за свою роботу, свої рішення, участь у тренінгах та аутотренінгах комунікативних навичок, впевненість у собі, використання технік релаксації є ключовими факторами у ліквідації стрессогенних ситуацій.