Стрес і ботулотоксин
Поширений запит на ін’єкції ботулотоксина
Стрес — це історія, яка з 24 лютого усіх нас захопила. На фоні стресу виникає багато захворювань, в тому числі дерматологічних. Є певна гормональна відповідь, яка починається з гострої фази стресу і переходить у хронічну. Стаття виходить в рамках проєкту «Стресооборона. Український рецепт».
Анна Фунікова, лікар-дерматовенеролог, засновник школи Ukrainian Medical Aesthetic Academy та мережі клінік Medical Community
Пропонована стаття є адаптацією доповіді, прочитаної 7 жовтня 2022 року на онлайн-конференції «Естетична медицина та війна», організованій ГК Еstet. Конференція відбулася в рамках проєкту «Стресооборона. Український рецепт» та на підтримку першого офлайн-конгресу в Україні в нові часи May Aesthetic Meeting (Львів, грудень 2022). Повну доповідь можна переглянути на каналі PRO Cosmetology TV.
Багато пацієнтів зараз приходять до косметологічного кабінету, щоб отримати процедуру задоволення. Вони люблять полежати, щоб ми їх погладили, поспілкуватися. Пацієнти вже знають, що ін’єкція ботулотоксину буде давати не лише бажаний результат у дзеркалі, а й полегшення депресивного стану, задоволення і, як мені наразі більше подобається говорити, заспокоєння. Але якщо ми поставимо їм пряме запитання: «Чи ви зараз в стресі?», то вони швидше за все скажуть: «Ну, як і всі». Тому я їх запитую, який у них сон, чи є проблеми з засинанням, чи є ранні пробудження тощо. Плюс обов’язково потрібно дивитися на емоційну маску пацієнта, тому що вона наочно транслюватиме, чи є у нього депресивний момент і наскільки.
Якщо говорити про статистику, то депресія може конкурувати лише з мігренню.
Мігрень — це захворювання, яке виводить з ладу працездатне населення. І це є не тільки світовою медичною проблемою, а і проблемою економічною. Пацієнт приймає ліки, хворіє, він не те щоби непрацездатний — він нежиттєздатний. Депресія, особливо клінічна, є однією з дуже серйозних проблем. Причому це не вікова хвороба, це неможливість пристосуватися до нових умов і у шкільному віці, і у старшому, і у тих, хто працює в офісі — такі люди не завжди можуть адаптуватися до умов, що постійно змінюються. Гадаю, зараз всі ми, хто проживає в Україні, маємо стрес, можливо, депресію, навіть якщо ми кажемо: «Ні» — гормони говорять інше.
Мігрень є таким захворюванням, яке дуже сильно пов’язане зі стресом, тому що нейрохімія, нейропептиди будуть спільними як для розвитку дистрес-синдрому, так і для розвитку мігрені. Вважаю,що це одна з причин. Ці три компоненти дуже часто зустрічаються разом: тобто людина може мати мігрень, яку буде індукувати стрес і при цьому людини матиме і депресію. Якщо тобі болить голова (а коли вона болить на фоні мігрені, то можна віддати все, аби не боліло), то це, звичайно, буде призводити до депресії. Але не тільки через больовий синдром, а й через роботу спільних нейромедіаторів, які беруть участь у розвитку того чи іншого патологічного стану. Під час депресій ми можемо спостерігати такі основні емоції, як страх, гнів, сум, жаль. І ці емоції викликають скорочення м’язів. Якщо ми подивимося на мімічні м’язи, то основною їх функцією є зменшення фізіологічних отворів і вираження емоцій. Адже потрібно не лише закривати рота, а й посміхатися або проявляти гнів, сум. І тут важливо, що цей зв'язок досить стійкий, тобто емоція викликає скорочення м’язів, вона генерується у головному мозку і по нервовому зв’язку, по нервовому контуру відбувається напруження м’язів. Але завжди є зворотній зв'язок — зв'язок м’язів, які відповідають за емоцію, з нервовою системою.
Депресія — це не просто поганий настрій, не короткочасні емоційні моменти. Основною проблемою, яка є при депресії, є порушення саме нейропептидної, нейгуморальної системи. І нейромедіаторів, або реакцій на нейромедіатори, або на кількість і синтез нейромедіаторів. Стрес є серйозним тригерним фактором, і можна говорити, що депресія дуже близька до фрустрації. Тобто якщо ми не можемо адаптуватися, перебуваємо в стресі (адже стрес — це процес адаптації), то вірогідність депресії набагато вища.
Якщо визначати, які механізми у депресії, то одним з самих відомих є низька концентрація серотоніну. Ми знаємо, що серотонін — це гормон . Моменти, пов’язані з серотоніном, дуже часто призводять до мігреней. Що рекомендовано приймати від депресій? Одним пацієнтам — популярні антидепресанти, які поділяються на дуже багато груп. Не можна говорити, що антидепресанти — це один вид. Вони поділяються на різні види і не всі впливають лише на серотонін. Якщо, наприклад, розглядати групу антидепресантів-інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, то підвищення концентрації серотоніну відбуватиметься за рахунок того, що буде перекритий його зворотній зв'язок. Не для всіх пацієнтів діятиме такий вид антидепресантів. Ми можемо при лікуванні застосовувати інгібітори зворотного захоплення, але комусь вони можуть допомагати, а комусь — ні.
Але у випадку мігрені є серйозний момент, пов’язаний з тим , що у цього захворювання немає профілактичного лікування. Немає антимігренозних препаратів, які могли би попередити виникнення нападів.
Профілактика депресії, депресивного стану, депресивного періоду, депресивного нападу теж досить складна. Або пацієнт буде приймати антидепресанти все своє життя, або при відміні цих препаратів ми можемо отримати загострення і ніколи не знати, коли це відбудеться.
Повторюся: стрес — це не тільки емоційне перевантаження, це може бути зміна зовнішніх умов і неможливість адаптації до них. Повертаючись до депресії, стану суму і курогаторів… Емоції, які супроводжують депресію, проявляються у скороченні м’язів, щоб ми змогли транслювати емоційні патерни, емоційну картинку. Цікава теза: коли ми буваємо сумними, коли нахмурене міжбрів’я, то головний мозок зчитуватиме дану інформацію як сум. Тобто питання: мені сумно і я плачу, чи я плачу і мені сумно? На цьому була побудована теорія зворотного впливу на симптоми депресії. У чому вона полягає? У тому, що зниження гіперактивності м’язів-курогаторів буде призводити до зменшення проявів депресії. Було досить багато досліджень з приводу, звідки береться такий сумний вигляд у пацієнтів депресивного стану, і зробили висновок, що є гіперактивність м’язів. І потім з’явився дуже гарний інструмент, яким ми можемо зменшуватися гіперактивність. Тобто можемо проводити хемоденервацію м’язів і тим самим впливати зворотним методом.
А якщо зменшити гіперактивність, то чи зможемо тим самим полегшити симптоми депресії? Депресія все ж таки має свою нейрохімію. І ця нейрохімія дуже близька до розвитку мігрені, у їх розвитку беруть участь одні і ті самі нейромедіатори. І, впливаючи на нейромедіатори, тобто на їх активність, виділення, повторне захоплення тощо, ми можемо впливати на симптоми. Ми не тільки можемо, ми не тільки навчилися — ми це робимо вже досить ефективно. І отримуємо дуже задовільні результати у лікуванні мігреней ботулотоксином, тому що ботулотоксин буде єдиним препаратом, який можна розглядати як профілактичне лікування мігреней. Інших профілактичних засобів немає.
Тож ми розуміємо декілька речей.
Ми можемо позбавитись мігреней, і це вже рівень доказової медицини, досить високий. Лікування мігреней вже доволі довго є в інструкції.
Відносно депресій або реакцій на стрес: у цьому питанні нам важче спиратися на якісь наукові знання, але ми отримуємо результат. Зробили ін’єкцію ботулотоксину, розслабили курогатори, зменшили їх гіперактивність — і врешті-решт людина стає більш щасливою. Можливо, це момент контакту, можливо, момент нейрохімії, можливо, це зворотний зв'язок напружених курогаторів і мигдалеподібного тіла, або все ж таки ми змогли зробити з цих трьох компонентів правильний еліксир щастя, якщо можна так сказати.
Щодо мігрені досліджень багато, вони є у вільному доступі. Щодо депресії — набагато менше, меншими були групи пацієнтів, не було досліджень класу А. Але ми вже на 100 відсотків знаємо, що після ін’єкцій ботулотоксину настрій у людини стає кращим.
*Повну доповідь можна подивитися на нашому каналі PRO Cosmetology TV на YouTube