"Мовний закон" у сфері обслуговування: що потрібно знати

---

Мінська Лілія, юрист компанії «ЕСТЕТ»

---

Незважаючи на те, що всі ми живемо в Україні, є її громадянами і необхідність спілкування українською на рівні офіційних органів управління чи державних інституцій ні в кого не викликає заперечень, на побутовому рівні досить часто ми спілкуємось російською мовою як розмовною і не поспішаємо змінювати звички.

А оскільки побутове обслуговування є невід’ємною частиною нашого життя, то питання впровадження в салонах краси української мови стоїть досить гостро.

І тут діапазон відмов досить широкий: від «навіщо, адже клієнту це не зручно» до «а что мне за это будет».

Можна довго говорити про національну ідею, мовну ідентифікацію особистості як громадянина України, абсурдність широко вживання мови країни-агресора, але для багатьох це – всього лише високі слова, теорія, що не має практичного значення, і подвійні стандарти.

Між тим, за даними соціологів, понад половини жителів країни вважають рідною мовою українську. У свою чергу, більшість російськомовних громадян України державну мову розуміють без проблем. Останнім часом українці почали більше розмовляти саме українською.

Звертаємо вашу увагу, що досить скоро, а саме з 16 січня 2021 року, набуває чинності норма Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», за якою мовою обслуговування споживачів в Україні є українська.

Відповідно до статті 30 Закону:

• Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.
• Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.
• На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
• Суб’єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання всієї інформації, визначеної Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою.
• Інформація про товари та послуги на території України надається державною мовою.
• Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.
• Інформація про вироби (товари), роботи чи послуги, зазначена у частині шостій цієї статті, доводиться до відома споживача в порядку, у спосіб та в обсязі, що визначені Законом України «Про захист прав споживачів».
• В інформації про вироби (товари), роботи чи послуги, надані державною мовою, допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.
• У разі якщо крім державної інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншими за обов’язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про захист прав споживачів».

Що потрібно вжити для запобігання порушення Закону?

• Всю документацію, що є в салоні, – куточок споживача, прайси, каталоги, вивіски і позначення необхідно перекласти українською мовою.
• Необхідно провести навчання персоналу з опанування мінімуму грамотної української мови, створити скрипти та/або мовні модулі, які необхідно використовувати працівникам під час спілкування з клієнтами. Завдання таких інструментів не лише полегшити використання української мови, а й підвищити рівень продажів та якість спілкування.

Можливо, керівник салону раніше не замислювався над тим, що і як говорять його співробітники і як це впливає на рівень доходу салону, – тож саме час налагодити цей процес і «вбити двох зайців»!

Щодо питання «а что мне за это будет».

Прикінцевими положеннями Закону передбачено адміністративну відповідальність за порушення Закону. Утім введення цієї норми перенесено на три роки з метою надати громадянам достатньо часу для опанування української на належному рівні.

Правда, поки що до кінця не зрозуміло, за які саме порушення ст. 30 Закону № 2704 на практиці може бути застосовано штраф. Наприклад, у Законі не роз'яснюється, у який спосіб можна довести і притягти до відповідальності суб’єкта господарювання, якщо його співробітник відмовився обслуговувати клієнта українською мовою, і як можна підтвердити, що він усунув таке порушення.

Чи можуть зараз притягати до адміністративної відповідальності за порушення Закону? Ні, зараз не можуть. Проте згідно з п. 1 розд. IX зазначеного Закону, штрафи за порушення мовного закону стануть реальністю менше ніж через 2 роки. Тоді Кодекс України про адміністративні порушення буде доповнено двома новими статтями – ст. 188-52 та 188- 53, які набудуть чинності 16.07.2022 р. Наприклад, суб’єкта господарювання можуть оштрафувати за ч. 2 ст. 188-52 КУпАП за порушення вимог Закону щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у призначених для користувача інтерфейсах комп'ютерних програм і веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної та проєктної документації, реклами, охорони здоров'я, спорту, телекомунікацій і поштового зв'язку, транспорту. Штраф за таке порушення становить від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). Або це буде попередження, якщо порушення скоєно вперше.

До адміністративної відповідальності можуть притягнути також в разі повторного невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час державного контролю за застосуванням державної мови (ст. 188-53 КУпАП). Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 100 до 200 НМДГ (з 1 700 до 3 400 грн). Справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови і невиконанням законних вимог представника Уповноваженого (ст. 188-52 та 188-53), розглядатиме Уповноважений із захисту державної мови за протоколами, що складатимуть його представники.

Звісно, до того часу, коли адміністративна відповідальність стане реальністю, мине чимало часу, тому цей час слід не гаяти і використати з максимальною вигодою для себе і свого бізнесу.

З власного юридичного досвіду можу вас запевнити, що для людини, яка є білінгвістом (як, до речі, і переважна більшість населення України), і вільно розуміє і українську, і російську, перехід на вживання української саме в робочих процесах не є дуже складним – тут більше складності у відсутності розмовних навичок і знанні спеціальних термінів. Але через дуже короткий час українська мова у професійному застосуванні стає не просто легкою – вона стає єдиною можливою!

Як сказав сучасний іспанський політик Хосе-Марія Арце, мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає.

Тож бережімо нашу мову й активно залучаємось до процесу впровадження в життя Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»!