Мікробіологічне зараження косметичних засобів: джерела небезпеки

Як відомо, косметичні продукти є багатокомпонентною системою, до якої входять білки, вуглеводи, вітаміни, вода, мінерали, поверхнево-активні речовини тощо. Завдяки цьому вони стають чудовим поживним середовищем для життєдіяльності різних патогенних і сапрофітних мікроорганізмів. При попаданні в них мікробів косметичні засоби втрачають свої корисні властивості, але, крім того, можуть придбати токсичні, які при нанесенні на шкіру здатні спровокувати алергічні реакції. Бактерії, виявлені в косметиці, можуть спричинити кон’юнктивіт, вугровий висип та інші захворювання.

Здебільшого у косметичних продуктах виявляють такі мікроорганізми:

• бактерії – Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Bacillus subtilis, Bacillus micoides;
• гриби – Aspergillus niger, Penicillium sp;
• дріжджоподібні гриби – Candida albicans.

Крім цих умовно-патогенних та сапрофітних мікроорганізмів, у косметичних засобах іноді зустрічаються патогенні мікроорганізми – Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes.

Основними шляхами попадання сапрофітних грибів у косметичні продукти є:

• повітряний – під час виробництва косметичних засобів мікроорганізми потрапляють на сировину, устаткування, а потім у готовий продукт;
• попадання грибів у готовий продукт із сировини – досить часто джерелом зараження косметичних засобів є рослинні екстракти.

Патогенні гриби (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes) можуть потрапляти в продукт від робочого персоналу, який контактує із сировиною та готовими косметичними засобами. У продукті ці патогенні гриби активно розмножуються і надалі можуть інфікувати здорову людину, яка використовуватиме ці косметичні засоби.

Сапрофітні бактерії можуть потрапляти у косметичні продукти з водою, сировиною, тарою, одягом обслуговуючого персоналу тощо.

Наявність сапрофітних бактерій та грибів у косметичних засобах дуже небезпечна для людини. Річ у тім, що косметична продукція для сапрофітних мікроорганізмів є сприятливим середовищем для розвитку та розмноження. Мікроорганізми, які потрапили в ці продукти, активно розвиваються, внаслідок чого у косметичних засобах утворюються продукти їхньої життєдіяльності: органічні кислоти, ферменти, токсини тощо, які негативно впливають на організм людини. Також сапрофітні мікроорганізми можуть спричинити руйнування косметичного засобу та утворення нових продуктів, дію яких складно передбачити.

Як бачимо, наявність більшості мікроорганізмів у косметичних засобах є небезпечним для людини, а сам косметичний засіб з корисного продукту перетворюється на шкідливий.

У зв’язку з вищесказаним виробники косметичних засобів зобов’язані звертати увагу на деякі аспекти виробництва їхньої продукції, а споживачам цієї продукції (і косметологам, і клієнтам) знати хоча б ази виробництва косметики, щоб розуміти, звідки може підкрастись небезпека.

Джерела небезпеки

Вода, яка використовується у процесі виробництва косметичної продукції, має бути стерильною. Цього можна досягти, застосовуючи такі методи: стерилізація кип’ятінням, автоклавування, стерилізація озоном, ультрафіолетове опромінення. Дуже важливим є також мікробіологічний контроль якості води.

Усі види сировини мають проходити вхідний контроль на наявність мікроорганізмів. У випадках, коли будуть виявлені мікроорганізми у сировині, його необхідно знезаразити і лише тоді пускати у технологічний процес. Також сировина має зберігатися у чистих, сухих та герметичних контейнерах.

Джерелом мікробної контамінації можуть бути виробничі приміщення. Дотримання санітарно-гігієнічних показників виробничих приміщень має бути обов’язковою частиною загальної стратегії виробництва косметичних засобів. Необхідно, щоб підлога та стіни були гладкими, легко очищувалися й утримувалися в чистоті. Стіни мають бути пофарбовані (бажано із застосуванням біоцидної фарби). У самому приміщенні бажано встановити УФ-лампи та вмикати їх на 2–3 години, коли в приміщенні не перебуває обслуговуючий персонал. Щодня у виробничих приміщеннях слід проводити вологе прибирання з використанням мийно-дезінфекційних засобів. Як мийно-дезінфекційні засоби рекомендується використовувати препарати з широким спектром антимікробної дії (бактерицидної, фунгіцидної, спороцидної), з мийним ефектом, які не впливають на персонал і матеріали. Цій вимозі відповідають препарати на основі четвертинних солей амонієвих і гіпохлориту натрію.

Джерелом мікробного забруднення косметичної продукції може бути обладнання. Мікроорганізми потрапляють на поверхні обладнання із сировиною, повітрям, технологічними продуктами, водою тощо, що згодом може призвести до контамінації готової продукції. З метою підтримки обладнання на високому санітарно-гігієнічному рівні рекомендується використовувати мийно-дезінфікційні засоби. Найбільш підходящими на цьому етапі будуть препарати на основі четвертинних амонієвих солей, що пояснюється їх високими мийними властивостями, широким спектром антимікробної дії і дбайливого ставлення до матеріалів (не спричиняють корозію, не змінюють забарвлення тощо).

Велику роль у процесі контамінації косметичних засобів відіграє виробничий персонал. Працівники виробництва косметичних засобів можуть інфікувати сировину та готову продукцію на всіх етапах виробництва: підготовчому, на стадії виготовлення продукції, фасування, пакування. Мікроорганізми у виробничий процес можуть потрапляти через одяг персоналу, взуття, шкіру, волосся. Щоб запобігти інфікуванню мікроорганізмами продукції, персонал має до початку роботи, після відвідування туалету, прийому їжі мити руки з використанням антимікробного мила, а також обробляти їх антисептиком з пролонгованим ефектом. Крім того, персонал має обов’язково стежити за чистотою своїх нігтів. Необхідно не допускати до роботи з виробництва косметичних засобів людей з інфекційними захворюваннями.

Ще одним із шляхів зараження косметичних засобів мікроорганізмами є сам процес експлуатації, тобто використання цього препарату. При відкритті ємності з косметичним продуктом є можливість його інфікування мікроорганізмами, причому в кількості, прямо пропорційній діаметру отвору. Особлива небезпека загрожує препаратам із значним вмістом водного середовища: рідким кремам, маскам, лосьйонам, мийними емульсіям та шампуням. Тому рекомендується використовувати спеціальну тару для косметичних засобів, яка захищає косметичну продукцію від контамінації мікроорганізмами.

Один із сучасних способів упаковки – це одноразове пакування косметичних виробів у саше або невеликі ємності (контейнери або пляшечки). Кількість косметичних препаратів у такій упаковці невелика, її вистачає споживачеві лише на один-два рази. Використання такого пакування вимагає малої кількості консервантів, оскільки вплив на неї споживача мінімальний. Звичайно, такий підхід вимагає від виробника додаткових витрат на пакувальні матеріали і може спричинити проблеми з охорони довкілля та екологічного захисту.

Крім того, зараз на ринку існує кілька сучасних типів упаковки, які мінімізують контакт косметичного продукту в упаковці з руками споживачів:

• флакони з дозатором, що дозволяє дозувати продукт невеликими порціями або розпорошувати його (pump-spray);
• флакони з мембраною, якою видавлюється косметичний продукт при стисканні упаковки.

Тим не менш, у процесі використання споживачем таких видів упаковки в них неминуче потрапляє навколишнє повітря, це передбачено технологічно. У цьому повітрі можуть міститися мікроорганізми. Тому єдиним типом упаковки, яка на сьогодні повністю захищає продукт від контакту як з руками споживача, так і з повітрям, є аерозольна упаковка під тиском.

Необхідний захист

Отже, ми розібралися, чому мікробіологічна чистота косметики – це найперше завдання виробництва. Однак слід зазначити, що навіть за неухильного виконання вищезгаданих правил зберігається незначний ризик контамінації косметичної продукції. Тому, щоб забезпечити збереження продукції, рекомендується в косметичні засоби додавати консерванти – хімічні речовини, які мають антибактеріальний і антигрибковий ефект. Підтримка виробництва на високому санітарно-гігієнічному рівні дає можливість використання консервантів у незначних кількостях. І навпаки: якщо на виробництві є проблеми з гігієною, потреба у консервантах зростає. Проте консерванти неможливо використовувати для компенсації порушень виробничої гігієни.

Підбір консервантів, що використовуються у виготовленні косметичних засобів, та їх концентрацій проводиться у спеціалізованих лабораторіях. Це пояснюється кількома причинами. По-перше, консервант може вступати у хімічну реакцію з косметичною продукцією, внаслідок чого відбувається нейтралізація консерванту. По-друге, рН косметичних засобів може негативно впливати на консерванти. Крім того, значна частина консервантів має помірно токсичні властивості. Тому при виборі консерванту сучасні лабораторії звертають увагу на такі моменти:

• безпека;
• широкий спектр антимікробної дії;
• гарна розчинність;
• індиферентність готового продукту;
• сумісність із готовим косметичним продуктом;
• відсутність запаху.

На сьогодні на українському ринку є великий вибір сучасних консервантів на основі метилхлороізотіазолону, метилізотіазолону, метилпарабену, бутилпарабену, пропілпарабену, феноксиетанолу, імідазолідиніл сечовини, йодопропінілбутилкарбамату тощо. У світовій косметичній промисловості намічається чітка тенденція до одночасного застосування кількох консервантів. Це пов’язано з тим, що комбінації консервантів мають значно більш високу активність щодо як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій, дріжджоподібних і пліснявих грибів. Крім того, застосування кількох консервантів значною мірою запобігає небезпеці швидкого формування резистентних штамів мікроорганізмів.

Однак, незважаючи на це, консерванти можуть спричинити цілу низку проблем через неправильне їх застосування. При використанні консервантів з низькою концентрацією не вдасться забезпечити стійкість косметичних засобів до дії мікроорганізмів, і навпаки – за низьких концентрацій часто зазначається інтенсивне ураження продукції мікрофлорою. Це можна пояснити тим, що в цьому випадку консервант служитиме для мікроорганізмів як мікроелемент. У великих концентраціях консерванти негативно впливатимуть на організм людини. Тому при розробці нового косметичного засобу рекомендується підбирати консервант та його оптимальну концентрацію індивідуально експериментальним шляхом.

Вибір консерванту залежить від низки важливих факторів, включаючи вимоги регулюючого законодавства, дані про межі та обмеження допустимої концентрації активних компонентів, а також їх взаємодію з іншими компонентами, умови зберігання (стійкість при зберіганні), санітарно-гігієнічні параметри виробництва, можливість контамінації при використанні ( розмір і тип упаковки), а також поточні тенденції на ринку.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що для збереження якості й функціональності косметичних засобів необхідно виконувати комплекс обов’язкових правил. А саме: підтримка виробництва на високому санітарно-гігієнічному рівні, вхідний контроль сировини, використання якісної води (хімічні, мікробіологічні та органолептичні показники), застосування безпечних консервантів у оптимальних концентраціях та використання ємностей, які захищатимуть косметичну продукцію в процесі застосування від контамінації.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна