Масаж у корекції целюліту

Автор: Вікторія Сазонова, косметолог, вісцеральний терапевт, майстер тайського масажу, член Асоціації мануальних терапевтів України (Україна, Бердянськ)

Джерело: KOSMETIK international journal, №1 (55) / 2014, стор 34-39

________________________________________________________________________________________________________________

Целюліт – це структурні зміни у підшкірно-жировому шарі, що ведуть до порушення мікроциркуляції та лімфатичного відтоку. Цей стан можна охарактеризувати як застійні явища у жировій тканині, що призводять до її дистрофії. Останнім часом фахівці з медичною освітою вважають за краще не використовувати термін «целюліт», а називають це явище «гіноїдна ліподистрофія», особливо якщо мова заходить про його останню стадію.

Причини виникнення целюліту такі:

• гормональний дисбаланс;
• порушення правильного режиму дня та харчування;
• гіподинамія;
• гострі та хронічні стресові ситуації;
• спадково-конституційні чинники

Розрізняють щільний, м'який, набряковий та змішаний целюліт.

Щільний целюліт спостерігається у молодих жінок, які ведуть фізично активний спосіб життя. Його прояви не змінюються залежно від положення тіла, часто супроводжується розтяжками.

М'який целюліт супроводжується в'ялістю м'язів, зустрічається у жінок, які різко скинули вагу. М'якість поверхні очевидна, шкіра трясеться разом з рухом і змінюється в залежності від положення тіла. Часто супроводжується телеангіектазією та варикозом.

Набряковий целюліт проявляється у вигляді збільшення обсягу нижніх кінцівок, при натисканні пальцем деякий час зберігається слід – ознака набряклості. Частими скаргами є почуття тяжкості та хворобливості в ногах.

Змішаний целюліт зустрічається найчастіше і характеризується різними типами шкіри різних ділянках.

Кожна з форм целюліту може проходити у своєму розвитку чотири стадії. Від уміння розпізнавати кожну з них залежить ефективність лікування.

I. Передцелюлітна. Починається з уповільнення венозного кровотоку та циркуляції лімфи, збільшення проникності стінок, порушення циркуляції рідини у лімфосистемі. Видимих ознак цьому етапі немає, але одне – прояв синців від найменших ударів і більш тривале загоєння подряпин – присутня.

ІІ. Початкова. Виникає незначна набряклість тканин і бугристість при напруженому стані м'язів. Лімфатичні судини передавлені, надходить мало кисню, накопичуються токсини. При взятті шкіри у складку чи м'язовому напрузі утворюється «апельсинова кірка».

ІІІ. Мікронодулярна. Жирові клітини зливаються в грона і оточуються рубцевою тканиною. У шкіри дрібновузлуватий вигляд, помітні горби, опуклості, западини. Стан часто супроводжується порушенням кровопостачання, набряками, розширенням вен.

IV. Макронодулярна. У тканинах виникає застій лімфи, набряк, порушений венозний відтік. Стадія є фінальною. Великі вузлики можна промацати руками, є щільні западинки та ділянки затвердіння. Болючість при пальпації, локальна зміна температури тканин.

Під час обстеження проблемних зон в однієї людини можна виявити целюліт на різних стадіях прояву, наприклад: на животі – другу, а на стегнах – третю.

Ступінь целюліту, як правило, визначається шляхом візуального огляду та пальпації, під час якої оцінюють такі показники:

• збільшення товщини підшкірних тканин;
• зміна густини;
• зміна чутливості та болючість;
• зменшення рухливості.

Більш інформативним є метод контактної термографії, що ґрунтується на зміні температури в поверхневих ділянках шкіри.

Успіх у лікуванні целюліту залежить від:

• стадії целюліту;
• обраної програми (метод лікування);
• системи періодичності процедур;
• професіоналізму косметолога

Принципи та правила підбору процедур

При лікуванні целюліту, залежно від форми проявів, потрібні різні підходи. При щільному целюліті основні зусилля спрямовані розм'якшення тканин. З цією метою використовуються:

• вакуумний масаж за лабільною методикою;
• ультразвукова терапія;
• лімфодренаж;
• електроліполіз;
• інтенсивний антицелюлітний масаж;
• медовий масаж;
• розігрівальні обгортання;
• ретельне коригування харчування.

В результаті проведених процедур целюліт стає м'якшим і податливішим. Далі можна підключати міостимуляцію, індивідуально підібрані фізичні навантаження, холодні та водоростеві обгортання, вакуумний масаж та електролікування.

Методи боротьби з целюлітом прийшли із практичної медицини, у косметології відпрацьовувалися емпірично, на практиці. В даний час не існує єдиної методики і багато (!) Залежить від професіоналізму фахівців

При набряковій формі головною процедурою є як ручний, так і апаратний лімфодренаж. У комплексі доцільно застосування сечогінних засобів та антиоксидантів. Завжди покращує результат правильно зроблений масаж стоп.
Для роботи з целюлітом потрібна увага до його проявів. Зазвичай процедури змінюють кожні 3-4 сеанси.
Тепер звернемо увагу на технологію на різних стадіях процесу.

При І та ІІ стадіях необхідно застосовувати:

• обгортання уражених целюлітом зон;
• лімфодренаж;
• ручний та вакуумний масаж;
• міостимуляцію та електоролікування;

При ІІІ стадії варто використовувати:

• ультразвукову терапію;
• вакуумний та медовий масаж по черзі з лімфодренажем та обгортаннями;
• дренаж та обгортання;
• електроліполіз, міостимуляцію і т.д.

На IV стадії актуальні:

• ультразвукова терапія;
• лімфодренаж;
• електростимуляція;
• Вакуумний масаж.

Комплексну антицелюлітну програму зазвичай будують із застосуванням:

• медикаментозних препаратів;
• апаратних впливів;
• дієти;
• біологічно активних добавок;
• вправ та гімнастики;
• масажу.

Акцент завжди робиться на таких процедурах, як лімфодренаж, міостимуляція та масаж.

Кількість процедур призначається індивідуально.

Лімфодренажний вплив

Будь-яка антицелюлітна програма починається з лімфодренажу.

Лімфодренаж – неінвазивний процес стимуляції лімфовідтоку та детоксикації, усунення з жирової тканини надлишкової рідини, в якій маса продуктів життєдіяльності, які отруюють тканини. При целюліті судини, у тому числі лімфатичні, перетиснуті рубцевими перегородками, що провокує набряклість. Якщо пацієнту розпочати робити міостимуляцію без лімфодренажних процедур, вже з перших сеансів будуть помітні набряки ніг. Саме з набряком пов'язана болючість тканин при целюліті. Тому перша допомога організму – це відновлення «природного насоса». Лімфа, омиваючи тканини, збирає та видаляє продукти обміну речовин.

Способи проведення лімфодренажу різні. До них відносяться:

• медикаментозні (місцеві судинні препарати, що покращують тонус вен, розширюють капіляри; грязьові, водоростеві процедури);
• апаратні: імпульсні струми (послідовна стимуляція м'язів, мікрострумова стимуляція); пресотерапія; вакуумна терапія;
• ручні (лімфодренажний масаж).

Вакуумний масаж

Зупинимося докладніше на основній і доступній для всіх вакуумній методиці роботи, яку краще проводити за допомогою інструментів для баночного та вакуумно-роликового масажу. У Стародавньому Китаї для лікування багатьох хвороб використовували тонкі палички з глини або бамбука. Лікарі створювали в них негативний тиск та прикладали до тіла хворого. Шкіра втягувалась усередину цих паличок, у результаті виникав приплив крові до ураженого органу. Давньокитайські лікарі справедливо вважали, що хворий орган може бути вилікувано хорошим кровообігом. В даний час подібна процедура називається вакуумним масажем.

На зміну паличкам прийшли добре всім відомі банки, усередині яких створюється вакуум. При вакуумному масажі збільшується інтенсивність обміну речовин, покращується кровообіг, тканини краще забезпечуються киснем. Крім того, під впливом вакуумного масажу з організму витягуються токсичні речовини та шлаки.

"Банковий масаж" - це локальне подразнення шкіри в області потужної рефлексогенної зони за допомогою масажу з розрідженням повітря.

Під час сеансу баночного масажу дратується епідерміс (поверхневий шар шкіри), поверхневі кровоносні та лімфатичні судини, нервові закінчення у шкірі та підшкірній клітковині, посилюється крово- та лімфообіг. Напрямок переміщення банки також впливає на механізм кровотоку в зоні, що піддається впливу вакууму: відбувається перерозподіл венозно-артеріального кровотоку, в результаті чого збільшується приплив артеріальної крові до тканин, а разом з ним приплив кисню та поживних речовин.

У місці впливу вакуумом відбувається розпад еритроцитів, продукти якого є стимулятором місцевого імунітету тканин. Відчуття тепла під банкою виникає не за рахунок нагрівання повітря під нею, а за рахунок посилення місцевого кровообігу та подразнення нервових закінчень, розташованих у шкірі.

Основи баночного масажу

В основі дії баночного масажу лежить рефлекторний метод, що передбачає виникнення гіперемії, подразнення шкірних рецепторів вакуумом, що створився в банку. Під впливом баночного масажу покращується периферична циркуляція крові, лімфи, міжтканинної рідини. Усуваються явища застою, посилюється обмін речовин у ділянці тіла, що масажується. Шкіра стає пружною, підвищується її опірність до температурних та механічних факторів, покращується скорочувальна функція м'язів, підвищується їх тонус, еластичність. При дії вакуум-терапії відбувається виділення екстракту сальних і потових залоз, в якому, крім солей, є сечовина, ацетон, жовчні кислоти, у певних концентраціях токсичні для організму. Це дозволяє порівнювати метод баночного масажу з ефектом лазні.

Техніка та методика баночного масажу

Перед початком баночного масажу потрібно провести легке погладжування долонями тієї області, яку збираються масажувати, втираючи в неї невелику кількість масажу (гелю, вазеліну, крему). Потім у банку створюють вакуум.
"Російський" спосіб: у банку на одну-дві секунди вводять стрижень із запаленою ватою, попередньо змоченою ефіром або спиртом, потім тампон видаляють, а банку швидко прикладають до потрібної ділянки тіла.

Тибетський спосіб: запалену спеціальну свічку на широкій підставі поміщають у банку і встановлюють її на тіло пацієнта, а коли свічка згасне, приступають до масажу.

Відчуття тепла під банкою виникає за рахунок посилення місцевого кровообігу та подразнення нервових закінчень

Також для баночного масажу використовують спеціальні силіконові чи пластикові банки: їх просто прикладають та стискають, створюючи тим самим вакуум. Нині доцільним стало застосування спеціалізованих апаратів для вакуумного масажу та магнітороликової терапії. Вплив здійснюється за рахунок формування локального розрядження у спеціальних насадках, що посилює дію препаратів, емульсій, гелів, що застосовуються під апарат. Також ефективно використовувати такий апарат перед застосуванням інших процедур, що сприяє очищенню та розкриттю пор шкіри, збільшенню кровонаповнення в ділянці впливу. Банком, що присмокталася, роблять ковзні масажні рухи: прямолінійні, спіралеподібні, зигзагоподібні. При цьому шкіра повинна бути втягнута всередину банки не більше ніж на 1,5 см. Щоб уникнути надмірного втягування шкіри банку протягом усієї процедури, переміщують плавно і безперервно в наступних напрямках: на спині - знизу вгору, на грудній клітці - по міжребер'ям спереду назад ( від грудини до хребта), на животі – за годинниковою стрілкою по ходу товстого кишечника, на стегнах та сідницях – прямолінійно, колоподібно.

При масажі застосовується два методи:

• лабільний (ковзний): банка пересувається поступово, без відриву від шкіри ділянки, що масажується. Рух при масажі здійснюється по ходу лімфатичних та кровоносних судин прямолінійно. Таким чином, масаж сприяє відтоку лімфи та крові. Протягом усієї процедури насадка має рухатися плавно, без ривків, поштовхів та натиску на тканині;
• стабільний (нерухомий): банк розташовується на одному місці протягом 1-2 хвилин. Оптимальний час на одну область – 3 хвилини, але не більше 5 хвилин. Стабільний метод має на увазі можливість здійснення точкового масажу.

Перед проведенням процедури вакуумного масажу та після неї необхідно виконати очищення шкіри пацієнта. Баночний масаж супроводжується відчуттями помірного болю, печіння, тепла. Шкіра в області проведеної процедури стає набрякою. Поява на шкірі синців вважається нормальною реакцією шкіри вакуумний масаж, вони проходять самостійно протягом кількох днів. При целюліті проводять банковий масаж м'язів стегна та сідниць. Для посилення ефекту поверхню, що масажується, змащують антицелюлітним кремом.

Масаж починається і закінчується погладжуванням долонною поверхнею кистей, що масажується, протягом 2-3 хвилин. Вакуумний масаж відноситься до процедури сильного впливу. Тому перші кілька процедур необхідно проводити з мінімальною силою впливу, що визначається натягом шкіри усередині банки. Під час процедури пацієнт повинен обов'язково описувати свій стан та повідомляти про виникнення неприємних відчуттів.

Під час проведення масажу фахівець повинен тримати вакуумну банку правою рукою, а лівою виконувати погладжування шкіри пацієнта за рухом банки. Після закінчення масажу хворого треба укутати ковдрою і напоїти чаєм з лимоном або малиною. Тривалість масажу – 5–15 хвилин, щодня чи через день.

Протипоказання до застосування :

• пухлинні утворення на будь-якій стадії розвитку (доброякісні, злоякісні);
• гіпертонія третього-четвертого ступеня;
• шкірні захворювання у місці, куди мають ставити банки;
• туберкульоз;
• хвороби крові та кровотечі різної інтенсивності;
• тромбози судин, тромбофлебіт;
• вади серця;
• гострі хвороби серця;
• підвищена температура тіла;
• друга половина вагітності;
• грижоперетин;
• апендектомія.

Також існує низка точок на тілі, куди протипоказано ставити банки та робити банковий вакуумний масаж. Серед таких ділянок такі:

• внутрішня поверхня стегна та плеча;
• область під коліном;
• ділянку серця;
• область нирок;
• безпосередньо хребет;
• жіночі груди.

Вакуумний масаж може застосовуватися самостійно, а також у поєднанні з точковим, класичним масажем, обгортаннями, електропроцедурами, міостимуляцією.

Безумовно, перемогти целюліт можна лише спільними зусиллями спеціаліста та пацієнта, з дотриманням чітких вказівок та інструкцій першого.