Нульовий ризик: загальні засади профілактики ускладнень при хімічних пілінгах

В першій частині статті ми розглянули досить значний список побічних ефектів та ускладнень пілінгу. Настав час дати відповідь на запитання: у чому тоді привабливість цієї процедури?

Річ у тім, що частота й вираженість побічних небажаних ефектів пілінгу залежить різною мірою від багатьох факторів, насамперед – від глибини пошкодження шкіри (табл. 1).

Ступінь ушкодження	Рівень відлущування
1-й ступінь	Пілінг у межах рогового шару
2-й ступінь	Пілінг у межах епідермісу без пошкодження базального шару
3-й ступінь	Пілінг із частковим пошкодженням базального шару
4-й ступінь	Пілінг із повним руйнуванням базального шару

Таблиця 1. Класифікація пілінгів з урахуванням ступеня ушкодження шкіри 

Так, пілінг 1-го ступеня відлущує тільки роговий шар, не торкаючись живих клітин, тому після такої процедури відбувається швидке і повноцінне відновлення шкіри, в більшості випадків без будь-яких побічних ефектів і тим паче без ризику стійких ускладнень. І за умови грамотно підібраного регулярного догляду за шкірою ми отримуємо помітний позитивний естетичний результат. Тому саме проведення пілінгу 1-го ступеня має рекомендуватися більшості пацієнтів.

Пілінг 2-го ступеня ушкодження торкається живих клітин епідермісу, але не призводить до пошкодження базального шару, тому може спровокувати побічні ефекти у вигляді гіперемії та лущення, а у схильних до цього пацієнтів – і до ранніх ускладнень у вигляді загострення хронічних шкірних захворювань та активації герпетичної інфекції. Однак ці явища короткочасні й легко коригуються під час реабілітації. Ризик стійких ускладнень за такого пілінгу практично відсутній. Для того, аби після пілінгу 2-го ступеня виникли стійкі ускладнення, потрібно, щоб усі, і фахівець, і пацієнт, грубо порушували протокол ведення пацієнта в постпілінговий період, та при цьому ще й були несприятливі умови під час та після проведення процедури. Проте пілінг 2-го ступеня дозволяє коригувати більш виражені дефекти шкіри і досягати помітнішого естетичного результату, ніж поверхневий пілінг. Тому пілінг 2-го ступеня за наявності показань можна проводити багаторазово протягом життя.

Пілінг 3-го ступеня передбачає вже значне ушкодження шкіри, проте ушкодження базального шару відбувається на окремих ділянках. У такому разі за умови сприятливого перебігу постпілінгового періоду повноцінне відновлення також можливе. Побічними ефектами є тривала гіперемія та виражене лущення зі струпом, можливі ускладнення – стійка гіперемія, телеангіектазія, гіперпігментація, загострення герпетичної інфекції та хронічних дерматозів. Період неестетичного зовнішнього вигляду (почервоніння шкіри, виражене лущення, коричнева плівка) після такого пілінгу може тривати 3-8 днів. При цьому його ефективність при корекції рубців і зморшок вища, ніж за меншої глибини відлущування. Пілінг 3-го ступеня доцільно проводити рідко, в більшості випадків – на обмежених, найбільш проблемних ділянках шкіри, ставлячи собі за мету не спричиняти якомога інтенсивніше ушкодження шкіри, а забезпечити можливість більш інтенсивного впливу менш травматичних складів для пілінгу та препаратів для регулярного догляду. за шкірою.

У разі повного руйнування базального шару (пілінг 4-го ступеня) на великих ділянках шкіри абсолютно повноцінного відновлення шкіри в більшості випадків не станеться. Для таких пілінгів характерно відносно повільне відновлення зі зміною тонкої структури та якості шкіри. Після пілінгу 4-го ступеня можливий розвиток усього спектра ускладнень: від стійкої еритеми до рубців.

У віддалений період після глибокого пілінгу поверхня шкіри стає глянсовою, воскоподібною, краще просвічують капіляри. З одного боку, така шкіра якийсь час виглядає більш натягнутою і гладкою, менше помітні рубці, пори та зморшки, проте вже через рік усі ці дефекти знову стають помітними, але при цьому якість шкіри змінюється не на краще: підвищується її чутливість, змінюється характер формування зморшок – замість дрібних зламів фіброзно змінена шкіра утворює більші складки. Тому, на думку деяких експертів, пілінг 4-го ступеня повинен проводитися якомога рідше, і при найменшій нагоді слід замінювати його на менш травматичні види пілінгів.

У зв’язку з високою ймовірністю рубцювання пілінг із повним руйнуванням базального шару не можна проводити на шкірі шиї, тулуба та кінцівок.

Загальні засади профілактики ускладнень

• Дотримання показань і протипоказань до проведення пілінгу

Пілінг потрібно проводити не під впливом моди і не через те, що «всі його роблять» або «вже час», а лише тоді, коли є реальна ймовірність того, що процедура може покращити стан шкіри.

• Адекватний вибір пілінгу

Вибирати глибину відлущування необхідно з урахуванням безлічі факторів, включаючи вираженість дефекту, сезон, стан шкіри, прийом препаратів, що впливають на характеристики шкіри тощо.

• Ретельний відбір пацієнтів

Чим травматичніша передбачувана процедура, тим більш уважно потрібно підходити до індивідуальних особливостей сприйняття пацієнта. Не кожна людина адекватно поводитиметься в постпілінговий період, і наслідком неправильної поведінки можуть бути стійкі ускладнення, у тому числі і внаслідок самоушкодження.

• Повноцінне інформування пацієнтів

Інформувати пацієнтів необхідно про все, включаючи реальну ефективність процедури, побічні ефекти та фінансові витрати на реабілітацію й корекцію ускладнень.

• Дотримання технології на всіх етапах:

-- передпілінг,

-- пілінг,

-- постпілінговий період.

Основа профілактики ускладнень – серйозне ставлення до реабілітації після пілінгу як з боку косметолога, так і пацієнта.

Профілактика залежно від глибини пілінгу

Пілінг 1-го ступеня не вимагає спеціальної підготовки та реабілітації, а післяпілінговий період використовується для потенціювання та пролонгування ефекту пілінгу. Основними складовими постпілінгового догляду є якісний засіб для очищення, безспиртовий лосьйон із заспокійливими компонентами, крем з УФ-фільтром (застосовується в сонячні дні), активний крем та/або сироватка, що містять інгредієнти, які підвищують ефективність пілінгу.

Мета постпілінгового догляду після пілінгу 2-го ступеня – насамперед запобігання гіперпігментації та корекція побічних ефектів, а в другу – потенціювання та пролонгування очікуваного ефекту пілінгу. Постпілінговий догляд у цьому випадку доповнюється спеціальними регенеруючими засобами і включає за необхідності процедуру реабілітації.

Пілінг 3-го ступеня має більш високий ризик побічних ефектів та ускладнень, тому першорядна мета постпілінгового догляду – запобігання ускладненням і корекція побічних ефектів, оскільки, проводячи естетичні процедури, ми маємо спочатку забезпечити їхню безпеку. І вже після відновлення шкіри величезного значення набуває потенціювання та збереження ефекту пілінгу, адже радикального ефекту не дасть жоден, навіть найглибший і травматичний пілінг. Тому завдану шкірі травму необхідно використовувати максимально для посилення ефективності наступних етапів догляду за шкірою.

Крім основних компонентів постпілінгового догляду, зазначених вище, для пацієнтів, у яких існує ризик розвитку пігментації, застосовуються засоби, що гальмують синтез меланіну. Тут необхідно зазначити, що гіперпігментація в постпілінговий період може виникнути не тільки внаслідок впливу УФО, але і як післязапальна реакція. Тому у всіх випадках насильницького зняття струпа, тривалої гіперемії слід спостерігати за пацієнтом і за перших ознак посилення пігментації, а у смаглявих пацієнтів – і не чекаючи їх, починати використання засобу, що гальмує меланогенез.

Програма реабілітації після пілінгу такої глибини обов’язково передбачає і домашній догляд, і одну або кілька відновлювальних процедур.

Після пілінгу 4-го ступеня необхідно розраховувати на більшу кількість процедур і препаратів для корекції побічних ефектів та ускладнень. Особливого значення після глибокого пілінгу набуває етап збереження результату, оскільки травма має бути виправдана.

Таким чином, існує ціла низка об’єктивних причин, через які ми ніколи не будемо повністю застраховані від ускладнень, виконуючи ту чи іншу процедуру пілінгу. При цьому ризик отримання ускладнень безпосередньо залежить від глибини впливу, тобто чим агресивнішу методику ми вибираємо, тим вищою має бути наша настороженість щодо можливих побічних ефектів.

Однак панічно боятися пілінгів не варто, адже при грамотному веденні пацієнта, формуванні реальних очікувань, постійному якісному догляді за шкірою можна досягти дуже вражаючих результатів, навіть не вдаючись до агресивних і травматичних методів впливу.

Більшість побічних ефектів поверхневих пілінгів прогнозовані та цілком терпимі. Головне, не нехтувати основними принципами ведення пацієнта в період реабілітації, формувати довірчі й конструктивні відносини між пацієнтом і фахівцем, вчасно помічати зміни у стані пацієнта та вживати необхідних заходів, безумовно, маючи в арсеналі весь спектр препаратів, необхідних для реабілітації й корекції ускладнень.