Алергія або чутлива шкіра? Відмінності й особливості догляду

Увага на деталі

Logo

Постійний стрес, недостатній або неправильний догляд за шкірою, а також використання неякісної косметики призводять до того, що шкіра, особливо чутлива, перестає виконувати захисні функції. Тому косметолог має допомогти їй у вирішенні цих завдань, підібравши правильний догляд.

Підвищена чутливість шкіри – це реакція на внутрішні та зовнішні фактори, яка проявляється у вигляді почервоніння, лущення, свербежу, почуття стягнення (наприклад, після вмивання), а також печіння при нанесенні косметичних засобів.

Алергія – надчутливість імунної системи організму при повторних впливах алергену на раніше сенсибілізований цим алергеном організм.

Існує чотири типи алергічних реакцій (згідно з класифікацією Джелла і Кумбса): атопічна, цитотоксична, імунокомплексна та клітинна, які у своєму розвитку проходять три стадії.

Перша стадія – імунологічна, під час якої відбувається процес розпізнавання антигену та формування специфічних імунних факторів – антитіл або імуноцитів. Реалізація імунологічної стадії запускає патронімічну стадію, що характеризується дією багатьох медіаторів, які звільняються на першій стадії. Стадія клінічних проявів, або патофізіологічна, спричиняє порушення функцій органів і тканин, що призводять до тих чи інших клінічних проявів.

Шкіра, схильна до подразнення та алергічних реакцій, – явище зараз досить поширене, а більшість людей часто поняття «алергія» зводять до атопії (атомічного дерматиту).

Атопічний дерматит (АТ) – хронічне рецидивне запальне захворювання шкіри, що рецидивує та на яке страждають близько 30% населення, з них 15-20% дітей та 10% дорослих. Має характерний фенотип, відрізняється типово розташованими осередками ураження. Проявляється інтенсивним свербінням, сухістю шкіри. Має чітку сезонну залежність: загострення чи рецидиви відбуваються взимку, влітку спостерігаються часткові або повні ремісії.

У 50% випадків перші ознаки захворювання виявляються вже на першому році життя, у 90% – у віці до 5 років. Близько 30% пацієнтів, які захворіли на атопічний дерматит у дитинстві, страждають ним протягом усього життя.

Вплив алергенів на дитячий організм є фактором ризику атопічної сенсибілізації – розвитку гіперчутливості організму людини до будь-яких антигенів (алергенів). У дітей перших років життя переважають харчові алергени, з віком домінують побутові аероалергени (мікрокліщі домашнього пилу, алергени лупи тварин тощо).

Останніми роками доведено роль мікробного фактору у патогенезі атопічного дерматиту. Більш ніж у 90% пацієнтів у хронічних осередках ураження шкіри виявляють Staphylococcus aureus, Pityrosporum ovale, Candida albicans тощо.

Спричинити загострення атопічного дерматиту можуть як алергени, так і неаллергенні подразники шкіри. До них належать: емоційний стрес, кліматичні умови, хімічні речовини, вовняний одяг, висока вологість і температура повітря. Підвищення проникності шкіри для алергенів, патогенних мікроорганізмів та інших агресивних факторів пов’язане із послабленням її бар’єрної функції.

Бар’єрна функція шкіри та формування АД

Ороговілі клітини верхнього шару епідермісу (кератиноцити) і водно-ліпідна мантія, що покриває його поверхню, є природним бар’єром і забезпечують захист шкіри. Водно-ліпідна мантія має кислу реакцію, що послаблює чи нейтралізує дію багатьох агресивних факторів, у тому числі патогенних мікроорганізмів. Високий вміст в епідермісі ліпідів дозволяє проникати всередину жиророзчинним речовинам і залишає його практично непроникним для води та водних розчинів.

Атопічний дерматит призводить до пошкодження ліпідної структури рогового шару та виснаження водно-ліпідної плівки. Внаслідок цього трансепідермальна втрата води збільшується, вміст кількості церамідів, лінолевої кислоти, ліпідів знижується, а також порушується рН шкіри. Симптомами цього стає підвищена сухість шкіри, що супроводжується інтенсивним свербежем і вираженим лущенням. Збільшується сприйнятливість шкіри до Staphylococcus aureus і вироблених ним токсинів.

Формування АД на рівні імунних механізмів шкіри

При атопічному дерматиті в імунному запаленні шкіри беруть участь безліч клітин: кератиноцити, епідермальні дендритні клітини (клітини Лангерганса), лімфоцити, тучні клітини, тканинні еозинофіли, макрофаги тощо. Відбувається аномальна ендогенна продукція кератиноцитами. Припускають, що дисрегуляція вивільнення цитокінів кератиноцитами може бути зумовлена ​​інтенсивним свербінням та розчісуванням шкіри. Постійна механічна стимуляція – одна із причин вивільнення клітинами епідермісу великої кількості прозапальних цитокінів. У результаті утворюється порочне коло: інтенсивний свербіж, сухість шкіри, лущення; розчісування шкіри; втрата шкірою природного захисного механізму (ушкодження рогового шару та водно-ліпідної плівки зі збільшенням трансепідермальної втрати води); алергени та подразники потрапляють в епідерміс.

Шкіра втрачає природний захисний механізм (ушкодження рогового шару та водно-ліпідної плівки зі збільшенням трансепідермальної втрати води).

Діагностичні критерії АД

Правильно діагностувати атопічний дерматит досить складно. Щоб призначити адекватне лікування, необхідно провести глибоке і тривале дослідження і знайти причину патологічного процесу. Зробити це можна лише у тандемі терапевта (педіатра) й алерголога, якому визначенню діагнозу відводиться велика роль. Діагноз ставиться, виходячи з низки діагностичних критеріїв і навіть правильної оцінки стану як ураженої, так і неураженої шкіри. При діагностиці використовуються великі (обов’язкові) та малі (додаткові) критерії діагностики атопічного дерматиту.

До великих критеріїв належать: свербіж шкірних покривів, типова морфологія і локалізація шкірних висипань, ліхенізація та екскоріації на згинальних поверхнях кінцівок (у дорослих), екзематичні шкірні висипання (на обличчі та розгинальних поверхнях кінцівок), хронічний рецидивуючий анамнез до атопії.

До малих критеріїв належать: ксероз (сухість) шкіри; долонний іхтіоз; реакція негайного типу при шкірному тестуванні з алергенами; локалізація шкірного процесу на кистях та стопах; екзема сосків; сприйнятливість до інфекційних уражень шкіри, пов’язана із порушенням клітинного імунітету; початок захворювання в ранньому дитячому віці; еритродермія; рецидивуючий кон’юнктивіт; складки Деньє-Моргана (суборбітальні складки); кератоконус (конічне випинання рогівки); передні субкапсулярні катаракти; високий рівень імуноглобуліну Е (IgE) у сироватці крові.

Діагноз ставиться на підставі трьох обов’язкових (великих) критеріїв і чотирьох додаткових (маленьких).

Спеціальна косметика

При АД шкіра потребує пом’якшення та зволоження, тому для подібних пацієнтів величезне значення має правильний догляд за шкірою з акцентом на засобах із заспокійливими та загоювальними компонентами.

Шкіра атопіків вкрай чутлива і може неадекватно відреагувати на незнайомий компонент у кремі, тому порадьте пацієнту вибирати засоби без запаху з позначкою «для чутливої ​​шкіри». Серед рекомендацій: відмова від косметичних засобів з ефірними оліями, AHA-кислотами, парабенами та іншими компонентами, які зазвичай спричиняють подразнення шкіри та порушують її захисні функції.

Під час умивання бажано використовувати теплу, а не гарячу воду, при виборі засобу для очищення слід віддавати перевагу м’яким, з нейтральним pH. Після водних процедур обов’язково необхідно наносити на шкіру крем.

Регулярне забезпечення такого типу шкіри живильними речовинами ззовні дозволяє відновити її життєві функції, стимулювати обмінні та регенераційні процеси. При цьому важливо не придушити імунну систему шкіри, а посилити її, не спровокувати подразнення, а допомогти шкірі боротися з ним самостійно.

Висновок

Ретельно зібраний анамнез, уважна клінічна оцінка стану шкіри та її індивідуальних особливостей, дотримання технології процедури з адекватним вибором концентрацій та часу експозиції косметичних засобів, використання за показаннями гіпоалергенних серій професійної косметики дозволять значно знизити ризик розвитку ускладнень. А швидке їх купірування із застосуванням сучасних протизапальних та протиалергічних засобів – уникнути конфліктних ситуацій, які реально існують у практиці косметолога.

Читайте також