Базовий догляд за чутливою шкірою

• Власникам чутливої шкіри необхідний дбайливий базовий догляд у домашніх умовах і в косметологічному закладі. У сучасній дерматології під основним (базовим) доглядом за шкірою розуміють дбайливе очищення, адекватне зволоження та фотопротекцію. Сьогодні косметологи мають доступ до різноманітних космецевтичних засобів, спеціально розроблених для використання пацієнтами з різними дерматологічними проблемами, у тому числі і з підвищеною чутливістю. 

Ще раз необхідно підкреслити, що косметика «для чутливої шкіри» та «гіпоалергенна» косметика – це два незалежні поняття.

Косметика для чутливої шкіри покликана вирішувати певні проблеми та відновлювати толерантність шкіри, тоді як гіпоалергенність – це знижена до мінімуму можливість косметичного засобу викликати алергічну реакцію. Як правило, цей ефект досягається за рахунок високого ступеня очищення рослинної сировини, застосування безпечних консервантів у низьких концентраціях, мінімізації (аж до повної відсутності) парфумерних віддушок. Гіпоалергенними можуть бути не тільки препарати для чутливої шкіри, але й засоби для корекції зморщок, антицелюлітна й сонцезахисна косметика тощо. Однак і при цьому ризик розвитку алергічної реакції все одно залишається, оскільки аналергенних засобів у природі не існує – через наявність індивідуальної непереносимості будь-яких інгредієнтів.

Пошук делікатних інгредієнтів

Перед виробниками засобів для чутливої шкіри стоїть непросте завдання. З одного боку, необхідно зменшити кількість хімічних молекул – потенційних подразників (ПАРи, емульгатори, віддушки, барвники) і знизити вміст консервантів. Віддушки, наприклад, можуть бути причиною виникнення контактних дерматитів (8–15% випадків), алергічних реакцій (30–45% випадків). З іншого боку, потрібно домогтися гарантованої ефективності препарату за рахунок комплексного впливу космецевтичного засобу. Він має захистити клітини шкіри від агресії вільних радикалів, підвищити рівень зволоженості, локалізувати осередок запалення, знизити реактивність та відновити бар’єрні функції. 

Останнім часом провідні виробники дерматологічної продукції йдуть, як правило, двома шляхами. Одні лабораторії, використовуючи технологічні інновації, створюють препарати в індивідуальних одноразових стерильних упакувках («унідози») або у флаконах з особливою системою дистриб’юції косметичного засобу. Їхньою особливістю є гарантія відсутності ретроградної контамінації мікроорганізмів, або, іншими словами, бактеріальна чистота засобу протягом усього часу використання.

Інші лабораторії йдуть шляхом створення інноваційних формул, які поєднують у собі як лікувальну, так і консервуючу властивості. 

Як і раніше, широко використовуються як протизапальні інгредієнти екстракти липи, гінгко білоба, огірка, арніки, макадамії й ромашки. У багатьох засобах присутня 18b-гліциритинова кислота (еноксолон) – екстракт солодцю голого, який інгібує ензим, котрий перетворює кортизол на кортизон (його біологічно неактивну форму). Підтримуючи рівень кортизолу, цей компонент проявляє ендогенну протизапальну дію.

Як очищувальні агенти застосовують міцелові розчини складних ефірів жирних кислот та ефіри цукрів (наприклад, децилглюкозид), а для забезпечення пом’якшувальної дії вводять силікати алюмінію.

Тактика підбору косметичних засобів

• І тип – ендогенна чутливість 

Еритрокупероз характеризується порушенням венозного відтоку з капілярної лицьової мережі, що проявляється на I стадії захворювання пароксизмальною еритемою та відчуттям жару. При поглибленні процесу на тлі постійних провокацій різкими перепадами температур, надмірною інсоляцією, прийманням значних доз алкоголю, гарячої їжі, при стресах розвиваються II–III стадії чутливості. Для них характерні розширена капілярна мережа (телеангіектазія або купероз) і стійка еритема. Згодом захворювання ускладнюється папуло-пустульозними висипаннями – з’являються рожеві вугрі або розацеа. 

Дія космецевтичних засобів спрямована на ліквідацію венозного застою, зміцнення стінок капілярів, оздоровлення епідермісу. Для щоденного застосування рекомендується використовувати креми не тільки з лікувальним, але й із камуфлюючим ефектом, який досягається введенням до складу тональних часток чи зелених пігментів. Для гігієнічного догляду використовуються засоби, які створюють протизапальний та заспокійливий ефекти вже з початку очищення. Використання дуету «крем + очищення» має стати щоденним ритуалом пацієнтів з еритрокуперозом, щоб уникнути загострень на тлі стресів та кліматичної агресії.

Якщо лущення шкіри на тлі почервоніння супроводжується рясним виділенням шкірного сала, а патологічний процес виходить за межі росту волосся і поширюється на зону обличчя (чоло, брови, крила носа) – найімовірніше, це себорейний дерматит. Порушення якості себуму, проліферація Pityrosporum ovalе та гіперкератоз – патогенетичні механізми себорейного дерматиту, на ліквідацію яких спрямована дія космецевтики для чутливої шкіри цього типу. Такі препарати наносять 1–2 рази на день протягом тривалого часу (3–6 місяців і більше) до початку стійкої ремісії. При одночасному ураженні розацеа й себорейним дерматитом у період загострення необхідно застосовувати активний протизапальний засіб без спеціальних компонентів, щоб не викликати різкої активізації розацеа компонентами для лікування себорейного дерматиту і навпаки. У стадії ремісії вибір засобу залежить від переважання симптомів того чи іншого захворювання. Для очищення необхідно рекомендувати адаптований до вирішення проблем протизапальний відлущуючий гель. У зв’язку з тим, що процес, як правило, зачіпає і волосисту частину голови, необхідно рекомендувати для миття спеціальний лікувальний шампунь.

• ІІ тип – екзогенна чутливість

Власникам шкіри, яка неадекватно реагує на зовнішні подразники кліматичного характеру, необхідно завчасно починати застосування захисної космецевтики. Якщо шкіра суха, то як заспокійливий захисний крем можуть виступити будь-які колд-креми. Попередньо подбайте про ідеальну діагностику типу шкіри. 

Особливе місце серед прикладів гіперчутливості II типу посідає стан шкіри після агресії таких косметичних процедур, як лазерна й фотоепіляція, фотоомолодження тощо. Протягом 2–3 тижнів після проведення такого косметичного сеансу необхідно використовувати тільки дбайливе очищення без застосування води.

У тих випадках, коли процедура супроводжувалася порушенням цілісності шкірного покриву (пілінги, дермабразія тощо), потрібен протизапальний догляд із ранозагоюючим ефектом. 

За наявності мокнуття в осередках контактного дерматиту (таке явище часто супроводжує алергію на побутову хімію чи нікель у складі біжутерії) протизапальний догляд повинен бути не тільки ранозагоюючим, але й підсушуючим.

Фотосенсибілізація є представником гіперчутливості II типу і становить собою величезний різновид захворювань і симптомокомплексів. У будь-якому разі, головним засобом профілактики залишається фотопротектор з SPF 50 та/або 50+, у якому використовуються переважно екрани, а не фільтри, агресивні для гіперчутливої шкіри.

• Гіперреактивна чутливість змішаного (III) типу

Пацієнтам з атопічним дерматитом в умовах косметологічного кабінету слід з обережністю призначати нові процедури. Для профілактики загострення захворювання необхідно 1–2 рази на день наносити спеціальний пом’якшуючий крем із незамінними жирними кислотами, протисвербіжними й зволожуючими компонентами. Вони не мають містити ароматизаторів, пироксидів і сечовини, щоб гарантувати безпеку та застосовуватися без жодних обмежень. 

Пом’якшувачі необхідно використовувати повторно та регулярно (особливо на відкритих ділянках тіла – руки, обличчя) – так часто, щоб шкіра залишалася м’якою протягом усього дня. У середньому їх необхідно використовувати не менше 2–4 раз на день. При нанесенні пом’якшувачів на все тіло потрібно не менше 300 г засобу на тиждень.

Алергічні реакції запускає імунна система. А шкіра, як відомо, є імунним і ендокринним органом – це не просто механічний захисний бар’єр. Справжня алергічна реакція – це відповідь шкіри на вторинний контакт із якоюсь речовиною, навіть у малій дозі. Взаємини між імунітетом шкіри та косметикою є досить складними. Небажану реакцію шкіри може спровокувати майже будь-який компонент засобу, залежно від індивідуальних особливостей користувача. Але є й потенційні алергени, спільні для всіх. Це синтетичні віддушки, консерванти, барвники. Для догляду за шкірою, схильної до алергії, із гами для чутливої шкіри підбирають препарати методом шкірних проб в ділянці зап’ястя та за вушними раковинами. Єдиних рекомендацій бути не може – тільки індивідуальний підхід у пошуку адекватного крему та очищення.

Висновки

У ситуації різкого щорічного збільшення кількості людей з інтолерантною шкірою на тлі прискорення процесів урбанізації суспільства найважливішим завданням косметологів залишається профілактика загострення проблеми. Добір методів і конкретних препаратів завжди повинен здійснюватися в рамках індивідуального косметичного рецепту після ретельної діагностики. Такий підхід гарантує і поліпшення самопочуття пацієнтів косметологічних клінік, і розширення спектру рекомендованих до проведення процедур естетичного характеру.